вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"03" березня 2026 р. Справа№ 920/1635/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Хрипуна О.О.
Тищенко О.В.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Л. Українки 14»
на рішення Господарського суду Сумської області від 05.02.2026 (повний текст складено 05.02.2026)
у справі № 920/1635/25 (суддя Заєць С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ»
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Л. Українки 14»
про 87 086,88 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Л. Українки 14» на користь позивача 87 086,88 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію з ПДВ на підставі Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 30.12.2024, шляхом підписання Заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а також стягнути на користь позивача судові витрати.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.02.2026 у справі № 920/1635/25 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 24.02.2026 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Л. Українки 14» через Електронний кабінет в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» (судом зареєстровано 25.02.2026) звернулось з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 05.02.2026 у справі № 920/1635/25 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 справа № 920/1635/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Тищенко О.В.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;
2) докази сплати судового збору;
3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
У ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У ч. 2 наведеної норми встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
При цьому, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 в розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір», а також те, що:
- предметом розгляду у даній справі є вимога майнового характеру про стягнення 87 086,88 грн.;
- мінімальна ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 - 3 028 грн. 00 коп.;
- скаржником подано апеляційну скаргу з використанням підсистеми "Електронний суд",
сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 3 633,60 грн.. та розраховується наступним чином: 3 028 грн. 00 коп. (мінімальна ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру) * 150% (коефіцієнт судового збору при поданні апеляційної скарги) * 0,8 (коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору ) = 3 633,60 грн.
Північний апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали апеляційної скарги з доданими до неї документами, дійшов висновку, що скаржником в порушення п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору за її подання у встановлених законом порядку та розмірі.
Натомість, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 05.02.2026 у справі № 920/1635/25 у зв'язку з тяжким фінансовим становищем апелянта.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, з аналізу зазначеної статті доцільно зробити висновок, що правом на відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору наділяються фізичні особи за наявності певних умов, а також юридичні особи за наявності підстав, зазначених у п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Заявником даної апеляційної скарги є юридична особа (Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Л. Українки 14»), а предметом розгляду в даній справі є спір між споживачем та постачальником електричної енергії щодо заборгованості за спожиту активну електричну енергію за жовтень 2025 року.
Колегія суддів звертає увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду, зроблений у постанові від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19, в якому зазначено, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
У вказаній постанові Велика Палат Верховного Суду звернула увагу, що:
« 70. У справі, що переглядається, національні суди відмовили ТОВ «Скайсіті-груп» у відстроченні або звільненні від сплати судового збору з мотивів, що стаття 8 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) передбачає таку можливість виключно для фізичних осіб за наявності відповідних умов. Суд першої інстанції в ухвалі від 11.11.2019, а згодом суди апеляційної та касаційної інстанцій не надали оцінки поданим Товариством доказам його критичного майнового стану (фінансовий звіт за 2018 рік, виписка з банківського рахунку, документи про безрезультатні спроби стягнення заборгованості у 2015-2018 роках тощо), обмежившись формальним тлумаченням суб'єктного складу норми.».
Дослідивши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів зауважує, що до вказаного клопотання скаржником не наданого жодного доказу на підтвердження тяжкого фінансового становища.
Конец формы
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вирішення питання про наявність підстав для відстрочення, розстрочення, звільнення чи зменшення розміру судового збору є правом суду. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08. 2022 у справі № 910/19043/21).
За змістом положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Крім того, «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Слід зауважити і на тому, що потреба сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, що визначає однією із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява №24402/02) наголошується, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі «Ashingdane v. the United Kingdom» (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 у справі «Kreuz v. Poland» (заява №28249/95) зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).
Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування поважності підстав для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.
У ч. 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У свою чергу ч. 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Л. Українки 14» на рішення Господарського суду Сумської області від 05.02.2026 у справі № 920/1635/25 підлягає залишенню без руху на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з наступних підстав:
- відсутність доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановлених порядку і розмірі (п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України).
При цьому колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Л. Українки 14» про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 05.02.2026 у справі № 920/1635/25.
2. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Л. Українки 14» на рішення Господарського суду Сумської області від 05.02.2026 у справі № 920/1635/25 залишити без руху.
3. Надати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Л. Українки 14» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів сплати судового збору в сумі 3 633,60 грн. у встановленому порядку.
4. Попередити Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Л. Українки 14», що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дана апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню окремо без рішення суду.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді О.О. Хрипун
О.В. Тищенко