справа № 489/10296/25 провадження №2/489/678/26
Іменем України
03 березня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
за участю секретаря судового засідання Лупової Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які діють в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа - Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів на утримання дитини,
встановив:
У грудні 2025 року позивачі, через свого представника - адвоката Бабкову О.С., звернулись до суду з позовом в якому просять припинити стягнення аліментів з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на утримання дитини ОСОБА_6 , які стягуються на підставі виконавчих листів №2/489/1493/24, з дня набрання рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області про усиновлення законної сили, тобто з 30.08.2024, але продовжити виконання рішення Ленінського районного суду міста Миколаєві від 12.10.2021 по справі №489/1923/21 з приводу стягнення суми заборгованості, що виникла до моменту набрання рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області про усиновлення законної сили, тобто до 30.08.2024, що відповідно до розрахунку Головного державного виконавця Інгульського ВДВС по ВП №74592409 становить 132128,70 грн., по ВП №74592103 становить 134335,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 30.12.2021 відповідачі були позбавлені батьківських прав відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнуто з них аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 01.04.2021 і до досягнення дитиною повноліття. На виконання вказаного рішення ОСОБА_6 було передано до органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради для влаштування та надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Пізніше ОСОБА_1 призначено опікуном малолітньої ОСОБА_6 , з того часу остання проживала у родині позивачів. В подальшому, рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.07.2024 позивачів було оголошено усиновлювачами малолітньої ОСОБА_6 та ухвалено записати їх батьками дитини.
В свою чергу, станом на 10.11.2025 борг зі сплати аліментів в межах виконавчого провадження №74592409 (відносно ОСОБА_4 ) становить 169050,50 грн., в межах виконавчого провадження №74592103 (відносно ОСОБА_5 ) становить 223320,40 грн. Стягувачем у вказаних виконавчих провадженнях вказана ОСОБА_6 . З моменту набрання рішенням про усиновлення дитини від 30.08.2024 обов'язок відповідачів по утриманню неповнолітньої ОСОБА_6 має бути припинений. За того, вважають вимогу про звільнення від сплати аліментів на користь ОСОБА_6 з відповідачів з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення, належним способом захисту прав та інтересів позивачів.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 22.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Представник позивачів надала до суду заяви в яких просила розгляд справи провести за її відсутності та відсутності позивачів, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у наданих до суду письмових заявах позовні вимоги визнали у повному обсязі та просили розгляд справи провести за їх відсутності.
Третя особа свого представника у судове засідання не направила, причини його неявки не повідомила.
Суд, вислухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи дійшов наступного.
Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 30.12.2021 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передано останню Органу опіки і піклування виконкому Миколаївської міської ради для влаштування. Крім того, стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 у розмірі по 1/4 від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, від дня пред'явлення позову, тобто з 01.04.2021, і до досягнення дитиною повноліття, які перераховувати на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
На виконання вищевказаного рішення суду Ленінським районним судом міста Миколаєва 12.10.2023 було видано відповідні виконавчі листи боржниками в яких є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а стягувачем - ОСОБА_6 .
Постановами державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Пишновим О.Ю. від 02.04.2024 відкрито виконавчі провадження №74592103 та №74592409 з примусового виконання вказаних вище виконавчих листів.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.07.2024, яке було залишено без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 07.04.2025, оголошено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усиновлювачами Малолітньої ОСОБА_6 та записано їх батьками дитини. Зобов'язано Інгульський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до відповідного актового запису. Змінено прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », а по батькові з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ». У розділі «Відомості про батька» зазначено батьком дитини ОСОБА_1 , а у розділі «Відомості про мати» зазначено матір'ю дитини ОСОБА_2 . Попередні дані про батька та матір виключено.
Вказаним вище рішенням суду встановлено, що рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 267 від 28.03.2022 ОСОБА_6 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
Рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області № 396 від 11.08.2023 встановлено опіку над малолітньою, ОСОБА_6 , дитиною, позбавленою батьківського піклування; призначено ОСОБА_1 , опікуном малолітньої.
За приписами частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану №00047635553 від 24.10.2024, 17.10.2024 Інгульським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.07.2024, було внесено зміни до актового запису №152 про народження ОСОБА_6 вилучено попередні дані про відповідачів, як про батьків останньої. Змінено прізвище та по батькові дитини, та внесено дані позивачів як батьків останньої.
На підставі вищевказаних змін, 17.10.2024 Первомайським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було видано відповідне свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також судом встановлено, що у листопаді 2023 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звертались до Центрального районного суду міста Миколаєва з позовами до Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про поновлення батьківських прав та повернення дитини батькам.
Рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 25.09.2025, яке набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було відмовлено.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження №74592409 заборгованість ОСОБА_4 станом на 10.11.2025 становить 169050,50 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження №74592103 заборгованість ОСОБА_5 станом на 10.11.2025 становить 223320,40 грн.
Згідно зі статтею 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до частини восьмої та дев'ятої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин здійснюється з максимально можливим урахуванням інтересів дитини на засадах справедливості, добросовісності, розумності та відповідно до моральних засад суспільства.
Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, визначено, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до частини першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції ООН про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами другою, третьою статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання у сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов'язків щодо дитини, визначених розділом ІІІ Сімейного кодексу України у тому числі і обов'язків щодо утримання дитини.
За загальним змістом цих норм обов'язок утримання дитини батьками виникає з підстав походження дитини саме від цих батьків.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Згідно із статтею 188 СК України, батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.
Відповідно до частини четвертої статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким із відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначення розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Дана норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати аліментів.
Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.
Лише за наявності обставин, що мають істотне значення, платника аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати аліментів на підставі судового рішення.
Згідно зі статтею 232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням.
Усиновлення надає усиновлювачеві права і покладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і покладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.
Таким чином, усиновлення є юридичним фактом, внаслідок якого виникають, змінюються та припиняються правовідносини.
Так, після здійснення усиновлення виникає новий комплекс правовідносин, прав та обов'язків між суб'єктами цих правовідносин. Внаслідок факту усиновлення виникають відносини не тільки між усиновлювачем та особою, яку усиновляють, але й з іншими членами сім'ї та родичами усиновлювача. Окрім цього, внаслідок усиновлення припиняється правовий зв'язок (а відповідно й правовідносини) між батьками та особою, яка усиновлена.
Аналіз наведеного дає підстави для висновків, що усиновлення, як юридичний акт змінює суб'єктний склад батьківських правовідносин - батьки усиновленої особи перестають бути суб'єктами батьківських прав та обов'язків, і, водночас, між усиновлювачем та усиновленим встановлюються правові зв'язки, які існують між батьками та дітьми, тому усиновителі зобов'язані утримувати усиновлених за правилами, установленими статтею 180 СК України.
Відповідно до статті 225 СК України усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Таким чином, аліментний обов'язок відповідачів був заснований на факті батьківства, а виключення відомостей про батька та матір з актового запису про народження дитини припинив поняття їхнього батьківства щодо дитини.
Наслідком ухвалення судом рішення про внесення змін в графу «Батько» та «Мати» в актовому записі про народження дитини шляхом виключення відомостей про відповідачів як батьків дитини є, зокрема, відсутність у відповідачів обов'язку утримання дитини, адже за змістом положень статті 180 СК України обов'язок утримання дитини несуть лише її батьки.
Отже, виключення запису про батьківство відповідачів є обставиною, що має істотне значення, і відповідно, є підставою для звільнення їх від сплати аліментів.
Аналізуючи в сукупності вище викладене, враховуючи визнання позову відповідачами, оцінивши належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності наявних у справі доказів, в розумінні статей 76-81 ЦПК України, обставини справи, слід дійти висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, шляхом припинення стягнення аліментів з відповідачів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 30.08.2024, тобто з дня набрання рішенням суду про усиновлення дитини законної сили.
Що стосується позовних вимог про продовження виконання рішення Ленінського районного суду міста Миколаєві від 12.10.2021 по справі №489/1923/21 з приводу стягнення суми заборгованості, що виникла до моменту набрання рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області про усиновлення законної сили, суд вважає, що такі вимоги не підлягають задоволенню, так як набрання рішенням законної сили та порядок його виконання врегульовано нормами ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження», яким не передбачено ухвалення рішення про продовження виконання рішення в частині, яка не припинена судом.
Крім того, питання про звільнення відповідачів від сплати заборгованості за аліментами, в порядку статті 197 СК України, в судовому порядку не вирішувалось.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України понесені позивачами і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн. підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачів.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі виконавчого листа №2/489/1493/21 (489/1923/21), виданого відповідно до рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 30.12.2021 по справі № 489/1923/21, з дати набранням законної сили рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.07.2024 про усиновлення дитини, а саме з 30.08.2024.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_5 на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі виконавчого листа №2/489/1493/21 (489/1923/21), виданого відповідно до рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 30.12.2021 по справі № 489/1923/21, з дати набранням законної сили рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.07.2024 про усиновлення дитини, а саме з 30.08.2024.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1211,20 грн. по 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.) з кожного.
У іншій частині вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивачі: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
відповідачі: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; та ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;
третя особа - Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України, місце знаходження: м. Миколаїв, просп. Миру, 54в.
Повний текст судового рішення складено 03.03.2026.
Суддя І.В.Коваленко