Справа №127/6012/26
Провадження №1-кс/127/2480/26
25 лютого 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 , про продовження в межах кримінального провадження №12025020000000877 від 11.09.2025, строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, тракториста - машиніста ФГ «Велес Віта», раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,
Старший слідчий відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020000000877 від 11.09.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що близько 13 години 00 хвилин 11.09.2025 тракторист - машиніст ФГ «Велес Віта» ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керував трактором «FENDT 1050 Vario», державний номерний знак НОМЕР_1 , із спеціальним навісним обладнанням - силосним катком, що згідно з п. 109 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, відноситься до робіт з підвищеною небезпекою.
Так, у зазначений час ОСОБА_4 під час виконання робіт по заготівлі та укладанні зеленої подрібненої маси рослин кукурудзи у спеціалізованій силосній ямі здійснював рух заднім ходом, трамбуючи силос.
Під час такого руху, пов'язаного із виконанням робіт із підвищеною небезпекою у силосній ямі, що знаходиться на території ФГ «Велес Віта», яке розташоване у с. Дружба Мурованокуриловецької ОТГ Могилів-Подільського району Вінницької області, ОСОБА_4 відволікся від управління трактором, обладнаним спеціальним навісним обладнанням - силосним катком, всупереч вимогам п. 5 Розділу ІІІ Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затверджених Наказом Міністерства соціальної політики України від 29.08.2018 № 1240, не дотримався безпечної дистанції та допустив наїзд на працівників зазначеного господарства ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які здійснювали улаштування накриття поліетиленовою плівкою у вказаній силосній ямі.
Внаслідок даної пригоди ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці події.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, тобто порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно спричинило загибель людей.
ОСОБА_4 11.09.2025 о 20 годині 05 хвилин затримано у порядку ст. 208 КПК України, а 12.09.2025 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.09.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10.11.2025.
Слідчим суддею Вінницького міського суду строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 продовжено до 02.03.2026.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 11.09.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
- висновком судово-токсикологічної експертизи від 17.09.2025 № 2789;
- висновком судово-медичної експертизи від 10.10.2025 № 79;
- висновком судово-медичної експертизи від 10.10.2025 № 80;
- висновком експертизи з питань безпеки життєдіяльності і охорони праці від 19.02.2026 №СЕ-19/102-25/25608-БЖ;
- сукупністю інших доказів, зібраних у кримінальному провадженні.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6 (шести) місяців, тобто до 10.03.2026.
19.02.2026 отримано висновок експертизи з питань безпеки життєдіяльності і охорони праці від 19.02.2026 №СЕ-19/102-25/25608-БЖ.
З врахуванням висновку вказаної експертизи винесено повідомлення про підозру службовій особі ФГ «Велес Віта», на яку покладено обов'язки щодо забезпечення охорони праці під час виконання робіт із підвищеною небезпекою у силосній ямі.
Також, з врахуванням висновку експертизи з питань безпеки життєдіяльності і охорони праці від 19.02.2026 №СЕ-19/102-25/25608-БЖ слід повідомити ОСОБА_4 про зміну раніше повідомленої підозри.
Після виконання вказаних процесуальних дій, необхідно здійснити відкриття матеріалів кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, а також виконати інші слідчі та процесуальні дії, у яких виникне необхідність для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Строк застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 02.03.2025, однак ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час не зменшилися та продовжують існувати.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Внаслідок вказаного кримінального правопорушення загинули дві особи, що зумовлює необхідність продовження йому зазначеного запобіжного заходу. При цьому існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають у тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також, слідчий звертає увагу суду, що ОСОБА_4 вчинив вказане кримінальне правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання.
Окрім того, ОСОБА_4 у 2015 році притягувався до відповідальності за ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, однак належних висновків для себе не зробив та знову допустив грубе порушення пов'язане з керуванням транспортного засобу, яке спричинило летальні наслідки.
Тому існує високий ступінь ризику того, що ОСОБА_4 під страхом ймовірної кримінальної відповідальності та загрози призначення йому у подальшому судом реальної міри покарання, переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду.
Також, підозрюваний ОСОБА_4 офіційно не одружений, не має на утриманні дітей, тобто відсутні міцні соціальні зв'язки та чинники, які могли б забезпечити його належну процесуальну поведінку.
У зв'язку з тим, що показання свідків, потерпілих та висновки експертів мають ключове доказове значення під час встановлення винуватості особи у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може здійснювати незаконний вплив на свідків, потерпілих та експертів у даному кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, строк дії запобіжного заходу слід продовжити, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, а застосування більш м'якого запобіжного заходу до не зможе запобігти цим ризикам.
З огляду на вище викладене слідчий за погодженням з прокурором просив суд, продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у межах строку досудового розслідування, тобто до 10.03.2026.
Прокурор ОСОБА_3 , в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, що наведені у клопотанні.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення вимог клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні під час вирішення вимог клопотання покладався на розсуд суду.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12025020000000877 від 11.09.2025, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурором, слідчим буде доведено, що обставини, зазначені у ч. 3 названої статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, зокрема, якщо заявлені ризики не зменшилися, а також є обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Судом встановлено, що Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025020000000877 від 11.09.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
12.09.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 12 вересня 2025 року (справа №127/28802/25) застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання особи, тобто з 20:05 год. 11.09.2025 року та встановлено строк дії ухвали суду до 20:05 год. 10.11.2025 року включно.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2025 року (справа №127/34974/25) продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025020000000877 від 11.09.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України до 4 (чотирьох) місяців, тобто до 10.01.2026.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07 листопада 2025 року (справа № 127/34972/25) продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 05 січня 2026 року включно, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02 січня 2026 року (справа № 127/40891/25) продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 02.03.2026 року включно.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02 січня 2026 року (справа №127/40897/25) продовжено строк досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12025020000000877 внесеному до ЄРДР 11.09.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, до 6 (шести) місяців, тобто до 10.03.2026.
Зі змісту положень частини п'ятої статті 199 КПК України випливає, що слідчий суддя зобов'язаний продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурором, слідчим буде доведено, що обставини, зазначені у частині 3 названої статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, зокрема, що заявлені ризики не зменшилися, а також є обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»).
В той же час, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Проаналізувавши зміст поданого клопотання та додані до нього документи слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, оскільки зазначене підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з ЄРДР за №12025020000000877 від 11.09.2025, протоколом огляду місця події від 11.09.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , висновком судово-токсикологічної експертизи від 17.09.2025 № 2789, висновком судово-медичної експертизи від 10.10.2025 № 79, висновком судово-медичної експертизи від 10.10.2025 № 80, висновком експертизи з питань безпеки життєдіяльності і охорони праці від 19.02.2026 №СЕ-19/102-25/25608-БЖ, сукупністю інших доказів, зібраних у кримінальному провадженні, повідомленням про підозру та іншими матеріалами кримінального провадження.
Як зазначено вище, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 січня 2026 року (справа №127/40897/25) продовжено строк досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12025020000000877 внесеному до ЄРДР 11.09.2025, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, до 6 (шести) місяців, тобто до 10.03.2026.
При цьому, строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується 02 березня 2026 року, однак як пояснив у судовому засіданні прокурор завершити досудове розслідування до вказаного терміну не представляється можливим, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та інших процесуальних дій.
Разом з тим, суд звертає свою увагу, що підставами для постановлення вищевказаних ухвал про застосування до підозрюваного запобіжного заходу та продовження вказаного запобіжного заходу, стало доведення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Вказана обставина може спонукати підозрюваного здійснити спроби переховування від органів досудового розслідування та суду.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи, що підозрюваному відомі контактні дані свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що продовжує існувати ризик незаконно впливу на останніх, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
На підставі викладеного, слідчий суддя при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання враховує у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, наявність таких ризиків як можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також особу підозрюваного, який на час розгляду клопотання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 272 КК України), за яке законом передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Також, судом враховано особливості та заплановану тривалість досудового слідства, пов'язану з необхідністю додаткового часу для проведення слідчих дій та неможливістю у зв'язку з цим проведення всіх необхідних слідчих дій, які в свою чергу свідчать про наявність однієї з підстав надання строку для продовження тримання підозрюваного під вартою.
Суд звертає увагу на те, що на час розгляду клопотання вищевказані ризики, що встановлені ухвалою суду про застосування запобіжного заходу не зменшилися. Відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_4 в місцях затримання, зокрема, за станом здоров'я під час розгляду клопотання надано не було, а тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З огляду на викладене слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.03.2026 року, включно.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 199, 309, 372, 400 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.03.2026 року, включно.
Встановити строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою підозрюваного до 10.03.2026 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя