Справа № 685/25/26
Провадження № 2/685/213/26
04 березня 2026 року
Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі
головуючого судді Самойловича А.П.,
за участі секретаря Самойлюк Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Теофіполь в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Представник позивача адвокат Семченко Г.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , заявивши вимогу розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 11 січня 2014 року Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), за актовим записом № 15. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у позивача і відповідача відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Сторони втратили почуття любові, довіри та поваги один до одного. Між сторонами наявні суттєві розбіжності у підходах до виховання дитини. Шлюбні відносини між сторонами припинилися, вони разом не проживають, спільне господарство не ведуть. Заходи примирення подружжя просить не застосовувати, а судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачкою стягнути з відповідача. Від шлюбу мають одну неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася, від її представника ОСОБА_4 надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. 18.02.2026 року надіслав до суду відзив, у якому зазначає, що не має жодних заперечень проти задоволення позову про розірвання шлюбу, вважає його невдалим, від наслідків якого в першу чергу страждає їхня спільна дитина. Однак вважає неприпустимим перекладати провину у руйнуванні сім'ї тільки на нього, оскільки погіршення стосунків відбувалося через постійні дорікання в його низьких заробітках, у поведінці позивачки і ставленні до нього, як до чоловіка і зокрема, як до особистості , відчувалось, що її менше турбують відносини між ними, ніж стосунки з її дорослими дітьми від попереднього шлюбу. Крім цього вказує на те, що протягом останнього року з відповідачкою не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного домашнього господарства, у них різний сімейний бюджет, та він з сином проживає разом в окремій квартирі, яку винаймає за його кошт. Розгляд справи просить проводити за його відсутності у зв'язку з неможливістю виїхати за межі міста за умовами трудових відносин.
Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін та без фіксації судового процесу звукозаписувальними засобами відповідно до ст. 223, 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що 11 січня 2014 року між сторонами був укладений шлюб, зареєстрований Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), за актовим записом № 15, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим повторно Теофіпольським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).
У сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 13 серпня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м.Києві.
В ході судового розгляду знайшло своє підтвердження, що сторони подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, примирення не бажають, тому за таких обставин подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.
Клопотань про зміну прізвища від позивача не надходило.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем.
Позивачкою ОСОБА_1 під час звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу було сплачено судовий збір в розмірі 1 331 грн. 20 коп.
До початку розгляду справи по суті від відповідача надійшов відзив, у якому він не має заперечень проти задоволення позову та просить шлюб розірвати, тому з цього виходить, що судом вирішується питання про стягнення з відповідача частини судового збору у зв'язку з визнанням позову у розмірі 665 грн. 60 коп.
Отже, з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивачки витрати по сплаті судового збору у розмірі 665 грн. 60 коп.
Оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи, тому датою ухвалення рішення, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.110, 112 СК України, ст.12, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 11 січня 2014 року Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), за актовим записом № 15.
ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_6 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 665 гривень 60 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 04.03.2026 року.
Головуючий Самойлович А.П.