ЄУН справи: 336/5568/23>
Номер провадження: 1-кп/336/278/2026
Іменем України
04 березня 2026 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за звинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Михайлівка Вільнянського району Запорізької області, громадянки України, проживає у АДРЕСА_1 , працюючої, раніше судимої вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.08.2021 року, зміненим ухвалою Запорізького апеляційного суду від 04.07.2023 року, за ст. 185 ч. 1 КК України до 120 годин громадських робіт (покарання відбуте),
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, -
25 березня 2023 року в період часу з 19.00 до 19.28 години ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщенні кухні квартири АДРЕСА_2 , маючи умисел на вбивство, в ході раптово виниклого конфлікту на ґрунті особистих неприязних стосунків із ОСОБА_6 , нанесла ножем, який тримала у правій руці, два удари в область грудної клітки ОСОБА_6 , спричинивши йому поверхневу непроникаючу колото-різану рану на правій поверхні грудної клітки по білягрудинній лінії, яка б у живих осіб мала ознаки легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, а також проникаючу колото-різану рану на правій поверхні грудної клітки по білягрудинній лінії, наскрізне ушкодження середньої долі правої легені, проникаюче ураження навколосерцевої сорочки, проникаючи ушкодження стінки правого шлуночка серця, наскрізне ушкодження стінки висхідного відділу дуги аорти, які у живих осіб мали би ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя, які в даному випадку призвели до смерті ОСОБА_6 на місці події.
В подальшому судом по тексту вироку прізвище обвинуваченої визначатиметься за актуальними даними - ОСОБА_7 (згідно із свідоцтвом про шлюб, копія якого наявна в матеріалах справи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 уклали шлюб 18.06.2024 року, ОСОБА_9 змінила прізвище на ОСОБА_7 ).
В ході судового слідства обвинувачена вину у скоєнні злочину не визнала, свою причетність до вбивства ОСОБА_6 заперечувала, по суті обвинувачення просила її виправдати за недоведеністю причетності її до скоєння злочину.
В ході судового розгляду судом допитані обвинувачена, потерпіла, свідки обвинувачення та захисту, експерт, досліджені письмові докази, надані прокурором та стороною захисту. Стороною захисту також заявлено про недопустимість деяких доказів.
За клопотанням прокурора судом також були досліджені протоколи допитів підозрюваної ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , одночасного допиту ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , у відповідності до положень ст. 615 ч. 11 КПК України, адже вказані слідчі дії зафіксовані відеозаписами, допит підозрюваної проводився за участі захисників.
Далі судом досліджені докази та показання учасників наводитимуться в їх логічній послідовності.
В судовому засіданні щодо обставин подій ОСОБА_4 пояснила, що приблизно за два роки до подій познайомилась із ОСОБА_10 , з якою підтримувала дружні стосунки, разом торгували на ринку зеленню. Десь за півроку до подій ОСОБА_10 познайомила ОСОБА_4 із ОСОБА_6 .
У ОСОБА_10 та ОСОБА_6 постійно виникали конфлікти, адже ОСОБА_6 не працював, просив у ОСОБА_10 гроші або продавав без дозволу її речі. ОСОБА_10 носила при собі ніж та під сварок із ОСОБА_6 погрожувала ножем останньому.
Напередодні подій ОСОБА_10 вчергове посварилась із ОСОБА_6 та останній забрав у ОСОБА_10 ключі від своєї квартири, тому ОСОБА_4 запропонувала переночувати їй в квартирі чоловіка обвинуваченої ОСОБА_8 .
Зранку 25.03.2023 року ОСОБА_4 поїхала за товаром, а ОСОБА_10 залишалась вдома, потім вони вдвох торгували на ринку, при цьому вживали пиво, випили приблизно 2,5 літри вдвох. Ввечері до них підійшов ОСОБА_6 та запропонував піти до нього додому та випити алкоголь, на що ОСОБА_4 та ОСОБА_10 погодились. Коли вони йшли до квартири ОСОБА_6 ОСОБА_10 впала, оскільки перебувала у стані сп'яніння.
Коли вони прийшли до квартири, то розташувались в кухні, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вживали горілку, при цьому обвинувачена випила близько 100 гр, а ОСОБА_10 пила пиво. При цьому ОСОБА_6 користувався ножем для того, щоб їсти. ОСОБА_10 , яка була дуже п'яною, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перевдягли в халат, адже самостійно вона не могла цього зробити.
В цей момент між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 почався конфлікт, адже ОСОБА_6 продав ті консерви, які отримала ОСОБА_10 як гуманітарну допомогу. При цьому ОСОБА_6 замахувався на ОСОБА_10 , а ОСОБА_4 вимагала, щоб він ОСОБА_10 не чіпав та запропонувала останній знов переночувати у неї.
ОСОБА_4 вийшла з кухні на балкон, щоб покурити, а потім почула, як щось впало. Коли ОСОБА_4 повернулась в кухню, то побачила, що ОСОБА_10 сидить за столом, а ОСОБА_6 лежить на підлозі. Вирішивши, що ОСОБА_6 стало погано та він впав, ОСОБА_4 підклала йому під голову подушку і помітила, що ОСОБА_6 не дихає, після чого зателефонувала до поліції. Як ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, що стали причиною його смерті, не бачила, вважає, що їх нанесла ОСОБА_10 .
Коли приїхали працівники поліції, то одразу забрали у ОСОБА_4 та ОСОБА_10 телефони, після чого вони перебували в різних приміщеннях. Коли ОСОБА_4 побачила ОСОБА_10 , та знов була перевдягнута у джинси та футболку.
Коли ОСОБА_4 намагалась піднятись з дивана, на якому сиділа, поліцейська штовхнула її рукою в обличчя, подряпавши їй обличчя біля брови.
Весь час ОСОБА_4 вимагала повернути їй телефон, оскільки вона хотіла зателефонувати матері, натомість телефон їй не віддали та зателефонувати не дали.
Коли вони виходили з будинку, ОСОБА_4 впала на асфальт, вдарившись обличчям, у зв'язку із чим працівники поліції викликали для неї медичну допомогу.
Після огляду лікарями, вони всі попрямували до відділення поліції, де двоє працівників поліції, імена та посади яких ОСОБА_4 не знає, вимагали від неї, щоб вона зізналась у скоєнні вбивства, при цьому неодноразово наносили їй удари по обличчю, тілу та кінцівкам. Потім її відвели до підвалу, де залишили майже на добу.
Оскільки ОСОБА_4 боялась за своє життя та здоров'я, то вона погодилась розповісти все, що від неї вимагали, під час розповіді її знімали на камеру.
Слідчому, який її допитував, а також захиснику, який первісно здійснював її захист, вона не вказувала, що її били. Також про це вона не заявляла слідчому судді під час судового засідання, коли їй обирали запобіжний захід, оскільки боялась. На запитання слідчого судді щодо ушкоджень ОСОБА_4 відповідала, що впала та вдарилась. Про побиття та хибне зізнання вона почала казати лише тоді, коли з'явився адвокат, якого знайшла її мати.
В ході допиту в якості підозрюваної ОСОБА_4 28.03.2023 року в присутності захисника вказувала, що того дня вона зранку поїхала на ринок, потім вони із ОСОБА_10 торгували на ринку, також вживали алкогольні напої. Потім підійшов ОСОБА_6 , запропонував піти до нього, вони купили ще дві пляшки пива та пішли до квартири ОСОБА_6 . В квартирі вони сиділи за столом, вживали алкоголь. Потім у ОСОБА_6 та ОСОБА_10 знов виник конфлікт з приводу консервів. ОСОБА_4 стала заступатись за ОСОБА_10 ОСОБА_4 встала та наблизилась до ОСОБА_6 , схопила його за руку. ОСОБА_10 в цей момент сиділа. ОСОБА_4 вхопила щось зі столу з метою вдарити ОСОБА_6 . Вдарила ОСОБА_6 двічі в передню частину тіла, після чого ОСОБА_6 впав. ОСОБА_4 вказала ОСОБА_10 , щоб остання йшла до племінниці ОСОБА_6 . ОСОБА_4 зателефонувала до поліції, після чого події вона не пригадує.
В ході слідчого експерименту, проведеного 28.03.2023 року за участі ОСОБА_4 та захисника адвоката ОСОБА_11 , ОСОБА_4 показала, що вони втрьох: ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 прийшли до квартири останнього, де пройшли в кухню. За столом збоку сиділа ліворуч ОСОБА_4 , посередині біля столу ОСОБА_6 , збоку праворуч біля виходу з кухні сиділа ОСОБА_10 . Вони випили по три чарки. Потім ОСОБА_10 знову почала розмову про консерви, які вона отримала, просила у ОСОБА_6 повернути консерви або віддати гроші. ОСОБА_6 встав та почав замахуватись на ОСОБА_10 ОСОБА_4 у свою чергу вхопила ОСОБА_6 за руку, на що він почав лаятись та відштовхувати її. В цей момент ОСОБА_4 взяла зі стола ніж в праву руку та почала наносити ОСОБА_6 удари ножем. Нанесла два удари в область грудної клітки. ОСОБА_6 почав спускатись на підлогу. Далі вона сказала ОСОБА_10 , щоб та повідомила племінницю, а також, що треба кудись дзвонити.
Подушку вона під голову ОСОБА_6 не клала.
Під час слідчого експерименту слідчий в присутності адвоката ставить ОСОБА_4 питання щодо походження тілесних ушкоджень, що на ній наявні, на що ОСОБА_4 вказує, що впала, коли спускалась, адже була нетверезою, та коли додому заходила за речами. Також на запитання слідчого ОСОБА_4 вказує, що у неї кровотеч не було.
Слідчий двічі перепитує, чи хтось спричиняв ОСОБА_4 тілесні ушкодження, зокрема, співробітники поліції, на що ОСОБА_4 категорично заперечує спричинення їй тілесних ушкоджень ким-небудь та знову заявляє, що отримала їх в той день.
Захисник також питає, коли саме ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, на що вона вказує, що отримала їх після подій, а саме коди виходила, то впала зі сходин, а потім коли додому заходила, теж впала, бо на сходах було темно.
Згідно із висновком експертизи № 726/к порівнянням механізму утворення колото-різаних ушкоджень у потерпілого за судово-медичними даними з механізмом спричинення за даними слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 встановлено співпадіння за знаряддям травми, кількістю травматичних впливів, напрямком занурення клинка, травмованою ділянкою, що свідчить про можливість спричинення колото-різаних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 за механізмом, вказаним підозрюваною ОСОБА_4 під час слідчого експерименту.
Потерпіла ОСОБА_12 в судовому засідання пояснила, що ОСОБА_6 був її рідним братом, працював прибиральником, був схильний до зловживання алкоголем. Наскільки відомо потерпілій, ОСОБА_6 мешкав з жінкою на ім'я ОСОБА_13 , яка почала з ним проживати приблизно за 2 місяці до смерті. ОСОБА_4 потерпіла не бачила, але ОСОБА_6 за життя розповідав потерпілій, що у Рммми є подруга, яка поводиться агресивно, вони вдвох із Риммою вживають алкоголь та ОСОБА_6 їх виганяв.
25.03.2023 року приблизно о 20.30 годині ОСОБА_12 зателефонувала її донька ОСОБА_14 , яка повідомила про вбивство ОСОБА_6 ОСОБА_14 та ОСОБА_6 мешкали поряд, на одній площадці першого поверху будинку.
За деякий час ОСОБА_12 приїхала, але до квартири брата не заходила, бо працівники поліції її не пускали.
Спочатку з квартири вивели ОСОБА_4 , потім ОСОБА_10 . ОСОБА_4 при цьому поводилась агресивно, нецензурно лаялась, кричала, вимагала повернути телефон. ОСОБА_10 була в неадекватному стані та ледь трималась на ногах.
Коли їх вивели, то потерпіла через вікно квартири доньки з близької відстані побачила, що ОСОБА_4 продовжує поводитись агресивно, а крім того, ОСОБА_4 кілька разів вдарилась об один з автомобілів, після чого їй викликали швидку медичну допомогу.
Потерпіла ОСОБА_12 після проведення її допиту просила продовжити судовий розгляд без її участі.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 знає певний час, вони разом торгували. Приблизно півроку до березня 2023 року ОСОБА_10 почала проживати із ОСОБА_6 . Під час спільного проживання ОСОБА_6 зловживав алкоголем, тому між ними виникали конфлікти.. 25.03.2023 року вони зі ОСОБА_4 торгували, вживали пиво. Потім підійшов ОСОБА_6 та запропонував піти до нього та там продовжити пити пиво. Дорогою ОСОБА_10 впала та вдарилась обличчям. Коли вони прийшли, то сіли в кухні за стіл, ОСОБА_10 біля дверей, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 навпроти неї. ОСОБА_6 та ОСОБА_4 пили горілку, ОСОБА_10 пила пиво, конфліктів між ними не було, але була розмова, що ОСОБА_6 виніс продукти, які принесла ОСОБА_10 . Коли ОСОБА_10 вийшла в туалет, то там вона почула який звук, а коли вийшла, то побачила, що ОСОБА_6 лежить на підлозі. Вирішивши, що йому стало погано, ОСОБА_10 присіла та кілька разів похлопала ОСОБА_6 по обличчю, а потім сказала ОСОБА_4 викликати швидку медичну допомогу. Але за 10-15 хвилин приїхали поліцейські, оглянули ОСОБА_6 та повідомили, що він мертвий.
В ході свого допиту в якості свідка 26.03.2023 року ОСОБА_10 пояснювала, що 25.03.2023 року ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 прийшли до квартири останнього, де сіли в кухні та вживали пиво. ОСОБА_6 та ОСОБА_4 також пили саморобну горілку. На момент подій всі троє були в стані сильного алкогольного сп'яніння. У ОСОБА_6 та ОСОБА_10 виник конфлікт через гуманітарну допомогу, яку він продав без згоди ОСОБА_10 ОСОБА_4 вирішила заступитись за ОСОБА_10 , оскільки ОСОБА_6 замахувався на ОСОБА_15 та нецензурно лаявся. ОСОБА_4 встала зі стільця та стала навпроти ОСОБА_6 , вхопивши ніж в праву руку. Після цього ОСОБА_10 побачила змах рукою, після чого ОСОБА_6 впав. ОСОБА_4 викинула кудись ніж, а ОСОБА_10 пішла за подушкою та попросила ОСОБА_4 викликати швидку медичну допомогу. ОСОБА_10 підняла футболку ОСОБА_6 та побачила дві рани.
При проведенні слідчого експерименту 26.03.2023 року свідок ОСОБА_10 показала, що того вечора вони купили пиво та пішли до квартири ОСОБА_6 . Дорогою ОСОБА_10 впала. У квартирі вони сиділи в кухні, за столом, пили пиво, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 також пили горілку. Між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 виник конфлікт через те, що ОСОБА_6 продав консерви, які ОСОБА_10 отримала в якості гуманітарної допомоги. ОСОБА_4 намагалась ОСОБА_6 заспокоїти, але він не заспокоювався. ОСОБА_6 встав та замахнувся на ОСОБА_10 , на що ОСОБА_4 у свою чергу встала та замахнулась на ОСОБА_6 , але як вона наносила удари ОСОБА_10 не бачила. ОСОБА_6 впав на спину, а ОСОБА_10 принесла йому подушку та поклала під голову. Далі ОСОБА_10 сказала ОСОБА_4 , щоб остання викликала швидку медичну допомогу.
Свідок під час її допиту в судовому засіданні вказала, що при первісному допиті 26.03.2023 року та при проведенні слідчого експерименту давала неправдиві показання, вказуючи, що бачила як ОСОБА_4 наносила удари ОСОБА_6 на вимогу працівників поліції, хоча насправді вона не була очевидицею отримання поранень.
В ході одночасного допиту ОСОБА_4 та ОСОБА_10 07.06.2023 року обидві наполягали на версії подій, які були висловлені кожною з них під час судового розгляду. Також ОСОБА_10 вказувала, що на неї здійснювали тиск працівники поліції, оскільки вона заперечувала те, що бачила як ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження. При цьому працівники поліції показали їй відеозапис пояснень ОСОБА_4 .
В ході допиту слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК України, проведеного за участі прокурора, підозрюваної ОСОБА_4 , двох захисників підозрюваної, свідок ОСОБА_10 пояснювала, того дня вони із ОСОБА_4 торгували біля АТБ, вживали пиво, випили багато. Потім ОСОБА_6 запросив їх до себе, продовжити випивати. Дорогою ОСОБА_10 впала та розбила обличчя. Вдома ОСОБА_10 не перевдягалась, була в джинсах та кофті. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 пили горілку, а ОСОБА_10 пиво. У ОСОБА_10 із ОСОБА_6 виник конфлікт з приводу товарів з гуманітарної допомоги, які принесла ОСОБА_10 , а вони зникли. ОСОБА_6 лаявся на ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , ОСОБА_4 за неї заступалась. Далі ОСОБА_10 пішла до туалету, а коли повернулась, то побачила, що ОСОБА_6 лежить на підлозі. ОСОБА_10 вирішила, що ОСОБА_6 п'яний, йому стало зле та почала його бити по обличчю, щоб він отямився, та попросила ОСОБА_4 викликати швидку медичну допомогу. Потім сходила за подушкою та підклала під голову ОСОБА_6 подушку. У відділенні поліції вона перебувала приблизно до 12.00 години наступного дня, за цей час у неї відбирали відбитки пальців, робили змиви, забрали речі.
Свідок ОСОБА_14 повідомила, що ОСОБА_6 був її дядьком, а потерпіла ОСОБА_12 є її матір'ю. Свідок зі ОСОБА_6 мешкали поряд, на одному сходовому майданчику в різних квартирах. ОСОБА_6 спочатку не пив, а приблизно з лютого 2023 року він припинив працювати та вони з ОСОБА_10 почали зловживати алкоголем. Після січня 2023 року свідок кілька разів заходила до квартири дядька, бачила там ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , вони всі вживали алкоголь, були у стані алкогольного сп'яніння. При цьому ОСОБА_4 поводилась агресивно, звинувачувала свідка у тому, що вона не допомагає своєму дядькові.
25.03.2023 року ОСОБА_14 повернулась з роботи приблизно о 18.00 годині та вирішила піти у справах. Коли вона виходила, то біля під'їзду зустріла ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 . При цьому ОСОБА_10 мала подряпини, була дуже п'яною та її вела ОСОБА_4 під руки. На питання ОСОБА_14 , звідки у ОСОБА_10 подряпини, ОСОБА_4 відповідала, що та впала. Через деякий час свідок повернулась та перебувала у себе вдома. В якийсь момент подзвонили у домофон та прибулі повідомили, що вони працівники ритуальної служби та приїхали у квартиру АДРЕСА_3 . З метою перевірки свідок спустилась до входу, відкрила двері та побачила працівників поліції, які повідомили, що прибули на виклик до квартири ОСОБА_6 . Відкривши двері у квартиру ОСОБА_6 своїм ключем, свідок зайшла до квартири разом із працівниками поліції, в кухні вони побачили ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , які сиділи за столом, а ОСОБА_6 лежав на підлозі біля дверей. ОСОБА_4 почала кричати, що це не вона та їй потрібен адвокат, а ОСОБА_10 сказала, що ОСОБА_6 стало зле. ОСОБА_10 була дуже п'яна та не могла стояти на ногах. Згодом приїхали слідчі та вивели ОСОБА_4 та ОСОБА_10 . ОСОБА_4 поводилась дуже агресивно, пручалась, кидалась на працівників поліції, кричала та вимагала повернути телефон, але телефон їй не віддавали. Коли вони виходили, ОСОБА_14 виглядала у вікно та побачила, як ОСОБА_4 впала біля машини, після чого їй викликали медичну допомогу.
Свідок ОСОБА_16 пояснив, що є чоловіком ОСОБА_14 , був знайомий із ОСОБА_6 ОСОБА_10 була співмешканкою ОСОБА_6 . У березні 2023 року приїхав додому близько 20.00 години, побачив поліцейський автомобіль. Коли зайшов до квартири ОСОБА_6 , там були патрульні поліцейські та ОСОБА_14 . Також були ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , на ОСОБА_10 була світла футболка, у обох жінок на обличчі були подряпини. ОСОБА_4 вимагала повернути телефон.
Свідок ОСОБА_17 пояснив, що є інспектором патрульної поліції УПП в Запорізькій області. У березні 2023 року отримали виклик на АДРЕСА_4 . Коли під'їхали, то побачили ОСОБА_14 , яка відчинила двері до квартири. В приміщенні кухні на підлозі лежав чоловік, дві жінки сиділи за столом. Римма була у джинсах та футболці, ОСОБА_18 у штанях та кофті. На Ляні були видимі подряпини та синці, обличчя Римми було набрякле. Жінки вказували, що чоловіку стало погано. Напарник перевірив чоловіка, вказав, що той мертвий, підняв футболку та побачив поранення. Приблизно за 15 хвилин приїхала слідчо-оперативна група. Поліцейські розвели жінок по різних кімнатах.
Свідок ОСОБА_19 пояснив, що є інспектором патрульної поліції УПП в Запорізькій області. У березні 2023 року працював разом із ОСОБА_17 . Їм надійшов виклик щодо смерті. Коли вони під'їхали, то їм відчинила жінка, яка також відчинила квартиру. В приміщенні кухні побачили на підлозі чоловіка, у якого при перевірці не виявив пульса. За столом сиділо двоє жінок, на запитання поліцейських, що трапилось, пояснили, що чоловіку стало погано та він впав. ОСОБА_19 вдягнув рукавичку, підняв футболку чоловіка та побачив рани, схожі на ножові, після чого викликали слідчо-оперативну групу. Телефони жінок залишились лежати на столі, а самих жінок перевели до кімнати. На Риммі свідок бачив синець, на Ляні ушкоджень не бачив, Римма ридала, ОСОБА_18 поводилась агресивно.
За клопотанням сторони захисту судом допитано свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .
Свідок ОСОБА_8 вказав, що є чоловіком ОСОБА_4 , також він знайомий із ОСОБА_10 , адже ОСОБА_4 та ОСОБА_10 разом торгували. До ОСОБА_10 він ставиться вкрай негативно, оскільки він чув, що вона наркоманка та займається проституцією. У грудні 2022 року у ОСОБА_10 помер чоловік, потім вона познайомилась із ОСОБА_6 та жила із ним. Між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 виникали конфлікти. Перед 25 березня 2023 року ОСОБА_10 дві ночі поспіль ночувала у них. Зранку 25.03.2023 року ОСОБА_4 поїхала на ринок, а коли повернулась, то вони із ОСОБА_10 випили пиво та пішли торгувати. Протягом дня вони із ОСОБА_4 спілкувались, потім вона зателефонувала після 18.00 години та сказала, що вже йде додому, але так і не прийшла. Приблизно о 20.00 годині зателефонувала ОСОБА_4 та вказала, що ОСОБА_6 не дихає, а також сказала, що телефонувала за номером «103». Приблизно о 22.00 годині приїхали працівники поліції разом із ОСОБА_4 , оскільки її речі вилучили та їй потрібно було перевдягатись. ОСОБА_4 була побита, лице було побите, вона була у кайданках та чинила спротив, коли вони виходили. Наступного разу він побачив ОСОБА_4 лише у понеділок, а адвокат за договором у неї з'явився у середу. ОСОБА_8 спілкувався з цим адвокатом та той казав, що в інтересах ОСОБА_4 буде зізнатись з метою зменшення терміну покарання. Також зі слів ОСОБА_4 вона спілкувалась із ще одним адвокатом, який сказав їй те саме.
Допитаний 20.05.2023 року в ході досудового розслідування, свідок ОСОБА_8 , пояснював, що спільно проживає із ОСОБА_4 приблизно з 2016-2018 року. ОСОБА_4 разом із ОСОБА_10 продавали зелень на ринку. 24.03.2023 року до них прийшла ОСОБА_10 , яка вказала, що не може йти до ОСОБА_6 , оскільки боїться, адже той зловживає алкоголем, тому ОСОБА_10 залишилась у них ночувати. 25.03.2023 року ОСОБА_4 зранку поїхала на ринок за зеленню, потім вони з ОСОБА_10 пішли на ринок торгувати. Вдень ОСОБА_4 зателефонувала, щоб спитати, чи може ОСОБА_10 знов у них переночувати, на що ОСОБА_8 погодився. Близько 16.00 зателефонувала ОСОБА_4 та сказала, що вони з ОСОБА_10 скоро прийдуть. Натомість потім ОСОБА_4 на телефонні дзвінки не відповідала, ОСОБА_8 намагався знайти її на місці торгівлі, але там її не було, тому він вернувся додому. Десь о 20.00 ОСОБА_4 знову подзвонила і сказала, що ОСОБА_6 не дихає. За 20 хвилин ОСОБА_8 подзвонила знову та вказала, що ОСОБА_6 мертвий. ОСОБА_4 пояснювала, що вийшла з балкону та побачила, що ОСОБА_6 лежить, вона викликала швидку медичну допомогу та поліцію. Потім ОСОБА_8 побачив ОСОБА_4 лише коли вона приїздила разом із працівниками поліції за речами. На той момент в неї було розбите обличчя, пошкоджена губа. Інші показання свідка стосуються показань з чужих слів ( ОСОБА_4 , ОСОБА_10 ).
Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що знайомий зі ОСОБА_4 , працює на ринку, там її часто бачив разом із ОСОБА_10 , адже вони разом торгують. Одного разу він став свідком конфлікту між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , під час якого ОСОБА_10 махала перед ОСОБА_6 ножем, який потім кинула під кіоск.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_4 є її кумою, в них дружні стосунки. Також свідок бачила ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , які постійно сварились. Якось вони зустрілись за столом, ОСОБА_10 допомагала за столом, при цьому вона хапала ножі та розмахувала ними, збирала зі столу алкоголь та продукти. Щодо вбивства ОСОБА_6 свідку нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_22 пояснив, що працює слідчим ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області. Того дня був виклик щодо злочину. Коли вони приїхали, то побачили двох жінок та чоловіка, що лежав на підлозі. Жінки були у стані алкогольного сп'яніння, на них були видимі тілесні ушкодження, на столі був посуд. Також була родичка цього чоловіка. На тілі чоловіка виявили два ножових поранення. Також на запит слідчого в УПП в Запорізькій області були витребувані відеозаписи з бодікамер працівників патрульної поліції, які були оглянуті та долучені до матеріалів кримінального провадження, згодом відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, захисникам надані копії. Де згодом ці відеозаписи поділись, пояснити не може, копій у нього не збереглось.
При дослідженні письмових доказів судом встановлено наступне.
Згідно із довідкою ГУНП в Запорізькій області до відділу служби «102» 25.03.2023 року о 19.26 годині надійшло повідомлення від ОСОБА_9 .
Зі звукозапису звернення вбачається, що ОСОБА_9 вказує оператору, що вона була в гостях у чоловіка та, що він помер, ймовірно, від горілки. Вказувала, що він просто впав, лежить на підлозі та вже холодний. При цьому ОСОБА_4 пояснює, що вона прийшла в гості, а він лежить на підлозі. Також ОСОБА_4 вказувала, що вона швидку медичну допомогу викликала, але їй вказали, що приїдуть за дві години. На запитання оператора, хто перебуває із нею поряд, ОСОБА_4 вказує, що це сусідка, яку вона покликала.
В ході огляду місця події, проведеного у присутності та з дозволу співвласника квартири ОСОБА_12 , 25.03.2023 року оглянуто квартиру АДРЕСА_2 . В приміщенні кухні знаходився труп ОСОБА_6 . Також з приміщення кухні вилучені ніж зі слідами РБК, пляшки, чарки, чотири мобільні телефони.
Ухвалою слідчого судді від 27.03.2023 року надано дозвіл на проведення обшуку квартири.
26.03.2023 року ОСОБА_4 надала дозвіл на огляд свого одягу, в якому вона була на момент нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
В ході огляду одягу ОСОБА_4 26.03.2023 року в період часу з 01.55 години до 02.05 години на її кофті виявлені сліди рідини бурого кольору, розміщені по центру кофти спереду, в районі грудної клітки та живота. На штанах ОСОБА_4 також виявлені сліди РБК (відеозапис слідчої дії в т. 3а.с. 3).
Згідно із лікарським свідоцтвом про смерть № 1644 смерть ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок одиночного проникаючого сліпого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням серця, тампонади серця кров'ю.
З висновку судово-медичної експертизи № 1644 вбачається, що смерть ОСОБА_6 настала від одиночного, проникаючого, сліпого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітки з ушкодженням правої легені, навколосерцевої сорочки, аорти, стінки правого шлуночка серця з тампонадою серця кров'ю, яка в даному випадку стала безпосередньою причиною смерті.
При експертизі трупа ОСОБА_6 були виявлені наступні ушкодження:
а) в області грудної клітки:
поверхнева непроникаюча колото-різана рана на лівій передній поверхні грудної клітки по білягрудинній лінії;
проникаюча колото-різана рана на правій передній поверхні грудної клітки по білягрудинній лінії: наскрізне ушкодження середньої долі правої легені, проникаюче ушкодження навколосерцевої сорочки, проникаюче ушкодження стінки правого шлуночка серця, наскрізне ушкодження стінки висхідного відділу дуги аорти;
б) на верхніх кінцівках: садно на тильній поверхні правої кисті, садно на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу, синець на тильній поверхні лівої кисті;
в) на нижніх кінцівках: садно на внутрішній поверхні правого гомілково-ступневого суглобу, садно на передній поверхні лівого колінного суглобу, садно на передній поверхні у середній третині лівої гомілки.
Обидві рани на передній поверхні грудної клітки у ОСОБА_6 утворились безпосередньо перед його смертю у дуже короткий проміжок часу.
Поверхнева колото-різана рана на лівій поверхїні грудної клітки у живих осіб мала б ознаки легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, у причинному зв'язку зі смертю не перебуває.
Комплекс ушкоджень у вигляді проникаючої колото-різаної рани на правій поверхні грудної клітки, ушкодження правої легені, навколосерцевої сумки, правого шлуночка серця та висхідного відділу дуги аорти у живих людей мав би ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя, в даному випадку перебуває у прямому причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_6 .
Ушкодження на верхніх кінцівках, садна на внутрішній поверхні правого гомілково-ступневого та лівого колінного суглобів утворились також незадовго до смерті від дії тупих твердих предметів.
Садно на передній поверхні лівої гомілки утворилось у ОСОБА_6 за 3-4 доби від дії тупого предмету.
Всі ушкодження на верхніх та нижніх кінцівках у живих осіб мали б ознаки легких тілесних, без розладу здоров'я, у причинному зв'язку із смертю ОСОБА_6 не перебувають.
Рана на лівій поверхі грудної клітки сліпо закінчується у м'яких тканинах, довжина ранового каналу близько 3 см.
Рана на передній поверхні грудної клітки переходить у рановий канал, по ходу якого ушкоджені м'язи грудної клітки, пристінкова плевра, середня доля правої легені, навколосерцева сорочка, стінка висхідного відділу дуги аорти, стінка правого бічного шлуночка серця. Напрямок ранового каналу спереду-назад, декілька справа наліво. Довжина ранового каналу становила близько 12-13 см.
Згідно результату судово-токсикологічного дослідження у крові трупа ОСОБА_6 виявлений етиловий спирт у концентрації 4,5 проміле, у сечі 4,9 проміле. Зазначена концентрація у живих людей зазвичай відповідає тяжкій алкогольній інтоксикації.
Як слідує з висновку щодо результатів медичного огляду станом на 00.15 годин 26.03.2023 року ОСОБА_10 перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
27.03.2023 року та 28.03.2023 року у ОСОБА_10 та ОСОБА_4 згідно із постановами прокурора були отримані зразки крові.
В ході експертиз № 909, № 894 визначалась група крові ОСОБА_4 та ОСОБА_10 .
Згідно із висновком експерта № 450п станом на 27.03.2023 року у ОСОБА_10 виявлено два садна в лобних ділянках справа та зліва, синець на верхній повіці правого ока, садно в ділянці зовнішнього кута правого ока з розповсюдженням на праву виличну ділянку, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, які утворились за механізмом тупої травми. Давність утворення ушкоджень не суперечить строку, вказаному ОСОБА_10 - 25.03.2023 року.
Висновком експертизи № СЕ-19/108-23/4685-Д від 26.04.2023 року підтверджено належність виявленого на одному зі стаканів сліду папілярного узору ОСОБА_6 .
Згідно з висновками експерта № 910, № 1209 при судово-імунологічному дослідженні слідів на одязі та взутті (капцях) ОСОБА_6 виявлено кров, походження якої не виключається як від ОСОБА_6 , так і від ОСОБА_4 . Походження крові від ОСОБА_10 виключається.
З висновку експерта № 934 вбачається, що при дослідженні одягу ОСОБА_4 на одязі виявлено кров, походження якої не виключається як від ОСОБА_6 , так і від ОСОБА_4 . Походження крові від ОСОБА_10 виключається
Відповідно до висновку експерта № 1119 на одязі ОСОБА_10 слідів крові на знайдено.
Згідно із висновком експерта № 1118 від 21.04.2023 року при судово-цитологічному дослідженні клинка ножа, вилученого під час огляду квартири ОСОБА_6 , знайдено кров людини, походження її не виключено від ОСОБА_6 . Походження крові на ножі від ОСОБА_4 або ОСОБА_10 виключається.
За висновком експерта № 361 від 03.05.2023 року обидві рани на клапоті шкіри ОСОБА_6 утворились від дії плаского одностронньогострого колюче-ріжучого предмета, яким міг бути клинок ножа, що має обушок і лезо. Найбільша ширина частини, що занурилася, склала не менше 12,5мм. Зазначені ушкодження могли утворитись від дії клинка ножа, наданого на експертизу.
З висновку експерта № 1467 від 31.05.2023 року вбачається, що у змивах з кистей рук ОСОБА_4 наявності крові не встановлено.
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 143 ОСОБА_4 виявляла та виявляє у теперішній час психічний розлад у вигляді психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності.
У період здійснення інкримінованого їй правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляла, а знаходилась у стані гострої психічної інтоксикації. Могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує, потребує протиалкогольного лікування.
Судом досліджені висновки експертиз № 1219, 1220, 1217, 1468, 1218, однак, оцінка висновкам не надається, адже інформації, яка б мала значення для встановлення обставин справи у висновках не міститься.
При аналізі представлених сторонами обвинувачення та захисту докази з точки зору їх належності, допустимості, послідовності та взаємозв'язку суд дійшов наступних висновків.
Стороною захисту вказувалось, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 була незаконно затримана, до неї застосовувалось фізичне насильство з боку невстановлених працівників поліції, було порушено її право на захист, внаслідок чого вона надала неправдиві показання щодо своєї причетності до скоєння злочину під час допитів та проведення слідчого експерименту.
На підтвердження своїх доводів сторона захисту посилалась на карту виїзду швидкої медичної допомоги, висновок судово-медичної експертизи, показання свідків та експерта, матеріали службових розслідувань, тощо.
Прокурор у свою чергу вказував, що застосування до ОСОБА_4 насильства з боку працівників поліції не підтверджено об'єктивними доказами, виявлені у неї тілесні ушкодження були отримані нею до моменту потрапляння до відділення поліції, що підтверджується карткою виїзду бригади ШМД, фотографіями ОСОБА_4 на місці події, показаннями потерпілої та свідків, а також показаннями ОСОБА_4 в ході досудового розслідування, зокрема під час обрання їй запобіжного заходу.
З показань свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_16 вбачається, що при прибутті працівників поліції за викликом до квартири ОСОБА_6 на ОСОБА_4 вже були наявні тілесні ушкодження.
З наданих прокурором фотографій, які зроблені інспектором УПП в Запорізькій області ОСОБА_17 , вбачається, що ОСОБА_10 вдягнута у джинси та футболку, на лобі, під правим оком та на носі маються садна, ОСОБА_4 вдягнута у кофту, на якій наявні видимі плями червоно-бурого кольору, на обличчі під лівим оком, а також на лобі справа видимі садна. Рани у лівій скроневій ділянці немає.
Далі з показань потерпілої ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , а також і самої ОСОБА_4 вбачається, що коли її виводили з під'їзду вона впала, після чого працівниками поліції було викликано швидку медичну допомогу.
Згідно із довідкою КНП «Територіальне медичне об'єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 12.11.2024 року 25.03.2023 року о 23.20 годині на диспетчерський пункт «103» надійшов виклик від працівників поліції до ОСОБА_9 . Викликів до ОСОБА_6 не зафіксовано.
Зі звукозапису виклику вбачається, що працівник поліції викликала допомогу для ОСОБА_9 , яка, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння, сама собі нанесла ножові поранення в область обличчя та живота.
Згідно зі картою виїзду швидкої медичної допомоги 25.03.2023 року бригада ШМД отримала виклик о 23.21 годині, прибула на місце о 23.30 годині, завершила виклик о 23.50 годині, вказано про наявність у ОСОБА_4 забійної рани у правій тім'яній ділянці голови 2х3 см з нерівними краями.
Далі з показань ОСОБА_4 , а також свідка ОСОБА_8 слідує, що ОСОБА_4 у супроводі працівників поліції попрямувала додому, щоб взяти з собою речі, де її бачив її чоловік ОСОБА_8 , який як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні вказував на наявність у ОСОБА_4 видимих тілесних ушкоджень.
При цьому працівниками швидкої медичної допомоги очевидно не вказано усіх тілесних ушкоджень, які були на ОСОБА_4 на момент її огляду, адже перед цим на фото, зробленому інспектором патрульної поліції ОСОБА_17 , зафіксовано наявність на обличчі ОСОБА_4 саден, зокрема в лівій частині обличчя.
Враховуючи опис рани працівниками швидкої медичної допомоги як забійної з нерівними краями, суд вважає, що мова, ймовірно, йдеться про рану в області лівої скроневої області над бровою, яку в подальшому експерт описала при проведенні експертизи.
Зазначена рана вже була наявна під час огляду речей ОСОБА_4 26.03.2023 року о 01.55 годині. З відеозапису огляду одягу ОСОБА_4 вбачається, що станом на 26.03.2023 року о 01.55 годині ОСОБА_4 вже мала візуально видимі тілесні ушкодження у виді саден на лобі, саден біля носа ліворуч та під лівим оком, садна на нижній губі, рану в лівій скроневій ділянці, а також виражену набряклість лівої частини обличчя.
При судово-медичній експертизі ОСОБА_4 станом на 28.03.2023 року у неї виявлено синець з набряком м'яких тканин, раною і саднами на лівій половині обличчя від надбрівної дуги з розповсюдженням на скроневу, щічну, піднижньо-щелепну ділянки і на передньо-бокову поверхню шиї ліворуч, синець з набряком м'яких тканин в ділянці правого ока, синці в правій пахвинній ділянці, в ділянці лівого колінного суглобу, синці з саднами в ділянках правого плеча, лівого передпліччя, садна в лобовій ділянці праворуч, в ділянках слизової оболонки нижньої губи праворуч, 3 пальця лівої кисті, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Утворення цих ушкоджень може бути віднесене до 25.03.2023 року. Ці тілесні ушкодження були спричинені в короткий проміжок часу.
Рана з синцем в ділянці правого стегна, синці в ділянках правого плеча, лівого плечового суглобу, правого стегна, синець з садном в ділянці правого плеча кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Ці ушкодження утворились в межах 5-7-10 діб на момент огляду.
Допитана за клопотанням сторони захисту експерт ОСОБА_23 пояснила, що оглядала ОСОБА_4 з метою встановлення наявності та визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. В ході огляду ОСОБА_4 була оглянута, всі наявні на ній тілесні ушкодження описані, рану в тім'яній ділянці голови справа, яка вказана у документах швидкої медичної допомоги, експерт не виявила. Також експерт вказала, що набряк на обличчі у людини може проявитись протягом період часу від години до доби.
В ході обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу 27.03.2023 року на запитання слідчого судді щодо тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 вказує, що впала.
Аналогічним чином походження тілесних ушкоджень ОСОБА_4 пояснювала і під час свого допиту в якості підозрюваної 28.03.2023 року за участі захисника. Відеозаписом допиту ОСОБА_4 від 28.03.2023 року зафіксовано, що на обличчі ОСОБА_4 наявні синці та садна, кількість та місце розташування яких візуально відповідає фотографії від 25.03.2023 року та відеозапису 26.03.2023 року о 01.55 годині.
З копії Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області вбачається, що вперше ОСОБА_4 прибула до ВП № 3 26.03.2023 року о 00.25 годині (відмітку в журналі, що це сталось 25.03.2023 року, суд розцінює як помилкову, адже по перебування у відділенні поліції 25.03.2023 року ОСОБА_4 не вказувала).
Крім того, в ході проведення службових розслідувань було встановлено, що ОСОБА_4 перебувала у ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області 26.03.2023 року в період часу з 00.25 години до 20.00 години, у графі щодо наявності претензій до працівників поліції відмітки відсутні.
Протягом 27.03.2023 року містяться відмітки про прибуття (доставлення) ОСОБА_4 о 08.50, об 11.56, о 15.00, о 17.23, за 28.03.2023 року об 11.25 годині.
Згідно із відповіддю заступника начальника СВ ВП № 3 від 20.01.2025 року, наданою на адвокатський запит, за участю ОСОБА_4 та ОСОБА_10 проводились в період часу з 26 по 28 березня 2023 року різні процесуальні дії.
Зокрема, за участі ОСОБА_4 відбувались наступні дії: 26.03.2023 року прийняття заяви ОСОБА_4 слідчим ОСОБА_24 (ймовірно, вилучення речей (одягу), 27.03.2023 року повідомлення ОСОБА_4 про підозру, роз'яснення процесуальних прав та обов'язків, допит в якості підозрюваної, 28.03.2023 року роз'яснення процесуальних прав та обов'язків, відбір біологічних зразків, допит в якості підозрюваної, проведення слідчого експерименту.
З висновку службового розслідування від 08.05.2023 року, проведеного на підставі наказу від 24.04.2023 року, вбачається, що на підставі звернення ОСОБА_25 проведено службове розслідування з приводу можливих протиправних дій окремих співробітників поліції відносно ОСОБА_9 , за результатом якого факт можливих протиправних дій окремих співробітників ВП № 3 не підтвердився. Про результати службового розслідування було сповіщено ОСОБА_25 .
З відповіді ГУНП в Запорізькій області від 09.02.2026 року, наданої на адвокатський запит захисника, вбачається, що за наказом начальника ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 09.08.2023 року повторно проведено службове розслідування.
З висновку службового розслідування від серпня 2023 року (дата не вказана) вбачається, що 12.04.2023 року надійшов лист ОСОБА_25 (матері обвинуваченої) з приводу можливих протиправних дій окремих співробітників поліції. В ході службового розслідування встановлено, що працівникам ІТТ № 1 ОСОБА_4 пояснювала, що тілесні ушкодження вона отримала під час сварки зі знайомим. Опитані працівники ВП № 3, які перебували на чергуванні в ніч з 25 на 26 березня 2023 року, слідчого. За результатами розслідування факт можливих протиправних дій співробітників ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області не знайшов свого підтвердження.
В судовому засіданні 23.06.2023 року ОСОБА_4 заявила про застосування недозволених методів під час досудового розслідування, у зв'язку із чим судом було направлено відповідне звернення до ТУ ДБР у м. Мелітополь для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК У
Листом від 22.08.2023 року начальника ГУНП в Запорізькій області судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя було повідомлено про те, що під час службового розслідування порушень вимог чинного законодавства працівниками поліції ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області не виявлено.
Підсумовуючи викладене, суд критично ставиться до доводів сторони захисту щодо того, що до ОСОБА_4 невстановленими працівниками поліції застосовувалось психологічне та фізичне насильство. Таку позицію суд оцінює як обрану стратегію захисту, спрямовану на те, щоб піддати сумніву достовірність її показань під час допиту 28.03.2023 року та слідчого експерименту.
Водночас суд частково погоджується з доводами сторони захисту щодо порушення права ОСОБА_4 на захист, адже у відповідності до положень ст. 48 КПК України захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника.
Визначаючи дату фактичного затримання суд виходить з того, що у відповідності до ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Відповідно до ст. 208 ч. 5 КПК України про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов'язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого.
Прокурором протоколу затримання суду не надавалось, про його існування нічого не відомо, в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про оформлення протоколу затримання, водночас дослідженими судом доказами безумовно підтверджено той факт, що фактично свобода ОСОБА_4 та право на вільне пересування були обмежені ввечері 25.03.2023 року, після чого у супроводі працівників поліції вона прямувала додому за речами, після чого вже о 00.25 годині 26.03.2023 року ОСОБА_4 була доставлена до відділення поліції, де з того часу та до моменту обрання їй запобіжного заходу слідчим суддею 27.03.2023 року постійно перебувала під наглядом та контролем працівників поліції, що підтверджено її показаннями, показаннями свідка ОСОБА_8 , а також журналом обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.
Доказів того, що з 26 або 27 березня 2023 року ОСОБА_4 покидала приміщення ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області суду надано не було.
Враховуючи, що 25.03.2023 року ОСОБА_4 фактично була затримана, при цьому безумовно вона була позбавлена засобів зв'язку, що підтверджено її показаннями, а також показаннями свідків, які вказували, що вона вимагала повернути їй телефон, тож відповідно вона була обмежена у можливості залучити захисника самостійно, а слідчим захисник був залучений лише 27.03.2023 року.
Допит підозрюваної ОСОБА_4 та слідчий експеримент за її участі проводились за участі захисника адвоката ОСОБА_11 .
Згідно відеозаписам під час проведення допиту та слідчого експерименту ОСОБА_4 не відмовлялась від захисника адвоката ОСОБА_11 , не вказувала про наявність у неї іншого захисника, не висловила зауважень з приводу проведених слідчих дій.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що захисник адвокат ОСОБА_26 уклав договір 28.03.2023 року, водночас в матеріалах справи відсутні документи щодо того, з ким саме та в який час був укладений договір, та коли саме адвокат ОСОБА_26 повідомив про це слідчого.
Захисники адвокати ОСОБА_27 та ОСОБА_5 уклали договори пізніше, 14.04.2023 року та 23.06.2023 року відповідно, про що вказано в ордерах про надання правничої допомоги.
Таким чином, суд вважає, що хоча і були порушені права ОСОБА_4 під час її фактичного затримання та обмежені певною мірою її можливості самостійно залучити захисника, водночас це не мало вирішального значення для констатації права підозрюваної на захист тією мірою, яка б вказувала на недопустимість зібраних доказів.
Визначаючи доведеність причетності обвинуваченої до скоєння протиправних дій та наявність в її діях складу інкримінованого злочину, суд виходить з наступного.
На переконання суду нанесення саме ОСОБА_4 поранень ОСОБА_6 , які стали причиною смерті останнього, підтверджено показаннями самої ОСОБА_4 в ході досудового розслідування під час допиту та проведення слідчого експерименту, під час якого вона у присутності захисника чітко вказала обставини подій, кількість та механізм нанесення ударів, які співпадають з висновком судово-медичних експертиз, показаннями свідка ОСОБА_10 , а також висновком експертизи щодо наявності на одязі ОСОБА_4 слідів крові.
Суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що кров на одягу ОСОБА_4 належить самій обвинуваченій, адже на момент прибуття працівників патрульної поліції у ОСОБА_4 не було тілесних ушкоджень з кровотечею такого обсягу, щоб кров потрапила на кофту та штани, між тим як на фотографії ОСОБА_4 , зробленій інспектором УПП ОСОБА_17 , сліди крові на кофті ОСОБА_4 вже наявні.
При цьому суд враховує, що ані стороною обвинувачення, ані стороною захисту не ініціювалось призначення молекулярно-генетичної експертизи з метою визначення належності крові на одязі обвинуваченої та спростування її походження від ОСОБА_6 .
Оцінюючи доводи сторони захисту щодо суперечливості показань свідка ОСОБА_10 як підстави для їх критичної оцінки, суд враховує, що дійсно первісні показанням свідка ОСОБА_10 відрізняються від тих показань, які вона давала згодом в ході досудового розслідування, в ході її допиту в порядку ст. 225 КПК України та під час допиту в судового розгляду, водночас ОСОБА_10 пояснила, що дійсно її первісні свідчення не повністю відповідали дійсності та були надані під впливом працівників поліції, натомість в подальшому її показання були послідовними та логічними.
Виходячи з цього, суд не вбачає підстав вважати останні показання ОСОБА_10 недостовірними, або для визнання їх недопустимим доказом.
Стаття 337 КПК України вказує, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, загальних принципів кримінального судочинства, положень статей 84, 85, 86, 89 КПК України та практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації", одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Статті 370, 373 КПК України вказують, що вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього кодексу. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Таким чином, дослідивши усі надані сторонами обвинувачення та захисту докази, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого правопорушення сукупністю досліджених судом доказів повністю доведена та кваліфікує її дії за ст. 115 ч. 1 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
При дослідженні документів, які характеризують особистість обвинуваченої, судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше притягувалась до відповідальності за скоєння злочину проти власності, одружена (зі слів наразі з чоловіком стосунки припинила), працевлаштована на посаді молодшої медичної сестри (санітарки-прибиральниці) амбулаторії ЗП-СМ № 2 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» з серпня 2024 року (т. 2 а.с. 188).
Обставиною, що обтяжує покарання, судом визнається вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом?якшують покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує положення ст. 50 КК України, яка вказує, що метою покарання є кара, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Обставини скоєння злочину, а саме вбивство особи без якогось істотного приводу, у стані алкогольного сп'яніння, зайнята обвинуваченою позиція під час судового слідства, яка полягала у запереченні своєї вини та намаганнях перекласти вину на іншу особу, свідчить про відсутність усвідомлення протиправності своїх дій, каяття та, на думку суду, не дає підстав обмежуватись мінімальним строком покарання, передбаченим санкцією статті 115 ч. 1 КК України.
При вирішенні долі речових доказів у кримінальному проваджені, суд керується положеннями КПК України.
Судом не вирішується доля мобільних телефонів, вилучених під час огляду місця події, адже відсутні дані щодо належності вказаних телефонів.
Це питання може бути вирішено окремо за умови надання відповідних доказів щодо належності цих речей або надходження відповідних заяв.
Доля інших речових доказів судом вирішується у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст.118 КПК України до процесуальних витрат відносяться витрати пов'язані із залученням експертів. За змістом ч. 2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. В даному кримінальному провадженні процесуальні витрати на проведення судових експертиз, що є документально підтвердженими, підлягають стягненню обвинуваченої на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 373, 374 КПК України,-
Визнати винною ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дати фактичного приведення вироку до виконання.
В строк покарання ОСОБА_4 зарахувати: строк попереднього ув?язнення з 25 березня 2023 року по 17 листопаду 2023 року включно з розрахунку один день позбавлення волі відповідає одному дню попереднього ув'язнення, а також строк цілодобового домашнього арешту за період з 18 листопаду 2023 року по 16 січня 2024 року включно з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Стягнути зі ОСОБА_4 витрати на залучення експертів в сумі 1673 гривні (одна тисяча шістсот сімдесят три гривні).
Скасувати арешт капців, марлевого тампона з РБК, ножа, полімерної пляшки, двох скляних чарок, одного стакану, двох курток чорного кольору, змивів, мікрооб'єктів, полімерної пляшки, мобільного телефону Redmi в корпусі синього кольору, мобільного телефону Samsung в корпусі сіро-чорного кольору, мобільного телефону Samsung в корпусі чорного кольору, мобільного телефона ZTE, штанів спортивних сірого кольору, кофти з довгим рукавом сірого кольору з горизонтальними лініями червоного, білого та чорного кольорів, змивів, зрізів вільних кінців нігтьових пластин, накладений ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.03.2023 року.
Речові докази: кофту чоловічу сірого кольору, штани джинсової тканини чорного кольору, труси чоловічі, пару шкарпеток, штани спортивні сірого кольору, кофту з довгим рукавом сірого кольору з горизонтальними лініями червоного, білого та чорного кольорів, футболку, штани, пару капців, марлеві тампони, куртку з каптуром, куртку чоловічу, зразки крові та жовчі, зрізи вільних кінців нігтьових пластин, фрагменти дактилоскопічної плівки, ніж, дактилокарти, аркуш паперу, дві чарки, стакан, дві пляшки, які передані на зберігання до ВП № 3 ГУНП в Запорізькій області, знищити.
Копію вироку учасники провадження мають право отримати в суді негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1