Справа № 157/2331/25
Провадження №2/157/235/26
(заочне)
02 березня 2026 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Солошик Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,
ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося у суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору № 177387 від 01 квітня 2025 року у розмірі 11 071 гривня 70 копійок, з яких: 6 845 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 3 725 гривень 70 копійок - заборгованість за відсотками, 501 гривня - заборгованість за комісією, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень. В обґрунтування вимог зазначає, що 01 квітня 2025 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та відповідач уклали кредитний договір № 177387 на суму 6 945 грн. Відповідач, діючи свідомо та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявив намір отримати кредитні кошти та здійснив реєстрацію на офіційному веб-сайті кредитодавця. Кредитний договір складається з індивідуальної частини, яка містить персональні умови кредитування позичальника, графіку платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів кредитодавця розміщеної на сайті за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Зокрема, згідно з правилами, до укладення кредитного договору, позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту у вигляді додатку до оферти/проекту кредитного договору. Під час реєстрації, відповідно до встановленого порядку та інструкцій, розміщених на сайті кредитодавця, відповідач пройшов процедури встановлення особи та підтвердження її достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами кредитного договору. Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графік платежів, що разом становлять єдиний кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом НОМЕР_1 , що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. З урахуванням викладеного, наявність електронного підпису відповідача підтверджує його волевиявлення, згоду з умовами надання кредиту, а також факт належного інформування кредитодавцем у встановленій законом формі про всі істотні умови, передбачені чинним законодавством України. На виконання умов кредитного договору, 01.04.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_2 -ХХХХ-4216 відповідача, що, в свою чергу, свідчить про те, що відповідач прийняв пропозицію первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується довідкою про перерахування коштів. Проте, з метою отримання додаткових доказів, на підтвердження інформації щодо: належності платіжної картки відповідачу; факту перерахування грошових коштів первісним кредитором та зарахування їх на картковий рахунок відповідача; підтвердження належності номера телефона - відповідачу адвокатом Соломко О.В. на адресу банка-емітента карткового рахунку відповідача подано адвокатський запит. Однак, у відповіді на запит адвокату відмовлено у наданні інформації. Таким чином, у разі недостатності для суду в якості доказу наведеної Довідки, відповідно до ст. 84 ЦПК України, позивач, користуючись своїм правом, заявляє клопотання про витребування первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». 16.04.2025 первісний кредитор та позивач уклали договір факторингу № 16042025, згідно з умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу, «Право вимоги» - означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно з п. 1.5. Договору факторингу, «Реєстр прав вимог» - означає перелік Прав вимог до Боржників, що відступається за цим Договором. Форма Реєстру прав вимог наведена в Додатку №1 до цього Договору. Пунктом 2.1. Договору факторингу встановлено, що клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до п. 4.1. Договору факторингу 1 погоджено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та Акта приймання-передачі Реєстру по формі, встановленій у відповідних Додатках. Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 6 від 03.09.2025 до Договору Факторингу та Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог № 6 від 03.09.2025 до Договору факторингу, до позивача перейшло право вимоги до відповідача. Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) первісного кредитора зі сторони позивача згідно з договором факторингу саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимог № 6 від 03.09.2025 до договору факторингу (до якого входило також відступлення права вимоги щодо заборгованості відповідача по кредитному договору) до позовної заяви додається платіжна інструкція. При укладенні кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем узгоджені розмір кредиту, грошова одиниця, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення електронного кредитного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. З огляду на викладене, відповідач під час укладення кредитного договору ознайомився з його текстом та змістом, зокрема з графіком щомісячних платежів за кредитним договором та паспортом споживчого кредиту, жодних заперечень щодо уточнення або зміни викладення умов кредитного договору відповідачем не висловлювалося, а також останній погодився, що зміст кредитного договору не порушує його законних прав та інтересів, що підтверджується його електронним підписом. Нарахування відсотків за кредитним договором здійснювалося виключно первісним кредитором. Розрахунок заборгованості долучено до позовної заяви. Сума заборгованості, право вимоги щодо якої було відступлено позивачу, відображена у Реєстрі прав вимоги № 6 від 03.09.2025, що додається до матеріалів справи. Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить - 12 271 грн 70 коп, яка складається з: 6 845 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3 725 грн 70 коп - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом; 501 грн - заборгованість по комісії; 1 200 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку за період 03.09.2025 - 01.11.2025. Оскільки позивач звертається до суду з використанням системи «Електронний суд», тобто в електронній формі, з цивільним позовом, то при оплаті судового збору Позивачем застосовано коефіцієнт 0,8. Підтвердження оплати судового збору додається до позовної заяви. Витрати на професійну правничу складаються: вивчення матеріалів справи: 2 год - 1000 грн; складання адвокатського запиту: 1 год - 500 грн; складання клопотання про витребування доказів: 1 год - 500 грн; складання позовної заяви: 2 год - 5 000 грн. Зазначений попередній розрахунок суми судових витрат включає в себе витрати, понесені у зв'язку із зверненням позивача за наданням правничої допомоги згідно з Договором про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, Додаткової угоди до нього № 25771372418 від 11.09.2025 та Акта прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, як вбачається із змісту позовної заяви, представник позивача Хлопкова М.С. просить справу розглянути у її відсутності та у разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, причину неявку не повідомив.
За таких обставин та з огляду на те, що представник позивача не заперечив проти заочного розгляду справи, ухвалою суду від 02 березня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи і ухвалити заочне рішення за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими Главою 11 Цивільного процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Згідно зі ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, та у встановлений законом або договором строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених зобов'язанням.
Суд встановив, що 01 квітня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 за допомогою за допомогою вебсайту https://finx.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» було укладено електронний кредитний договір № 177387, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 6 945 гривень (5040 грн перераховано на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_3 , 1 944 грн 60 коп. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією) на строк 84 дні, з 01 квітня 2025 року по 24 червня 2025 року, зі сплатою процентів за процентною ставкою у розмірі 360 % річних, що складає 0,9730% в день від суми кредиту за кожен день користування кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 52 605,96%, комісія за надання кредиту складає 1 944 грн 60 коп., що нараховується та підлягає одноразово в день укладення договору за ставкою 28% від загальної суми кредиту, знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень, стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100 гривень, розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.
ОСОБА_1 уклав зазначений договір шляхом підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору), а також шляхом підписання одноразовим ідентифікатором заявки, яка є частиною кредитного договору.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст. 1046-1053 ЦК), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України (параграф 1) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України встановлено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» .
Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частинами 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на платіжну картку, що підтверджується повідомленням супервайзера з обробки звернень клієнтів й держорганів ГО АТ КБ «ПриватБанк» Пустовіт А.С. № 20.1.0.0.0/7-260126/117922-БТ 02.02.2026.
Згідно з умовами кредитного договору № 3177387 від 01 квітня 2025 року ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, нараховані відсотки за користування кредитом, комісію на умовах, передбачених договором.
Проте, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання по кредиту не виконав належним чином, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по кредиту, розмір якої складає 11 071 грн 70 коп., з яких: 6 845 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 3 725 грн 70 коп. - заборгованість по відсотках, 501 грн заборгованість за комісією, що підтверджується розрахунком заборгованості до договору № 177387 від 01 квітня 2025 року, доказів на спростування якого ОСОБА_1 не надав.
16 квітня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 16042025, відповідно до умов якого до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 177387 від 01 квітня 2025 року.
Відповідно до витягу з Додатку №1 договір факторингу № 16042025 від 16 квітня 2025 року Реєстру прав вимог № 6 до позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 12 271 грн 70 коп., з яких 6 845 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 3 725 грн 70 коп. - сума заборгованості за відсотками, 501 грн - заборгованість по комісії, 1 200 грн - заборгованість по штрафах/пені.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК)
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне у майбутньому (майбутня вимога).
У матеріалах справи немає доказів на підтвердження вручення відповідачу повідомлень про заміну сторони (кредитора) у спірному зобов'язанні.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч. 2 ст. 516 ЦК).
Відповідач ОСОБА_1 умови кредитного договору № 177387 від 01 квітня 2025 року не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість по кредиту у вищезазначеному розмірі.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є обґрунтованими та їх належить задовольнити.
Оскільки позов задоволено у повному об'ємі, тому на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», понесені останнім та документально підтвердженні витрати, пов'язані з оплатою судового збору, у розмірі 2 422 гривні 40 копійок.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на правничу допомогу покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
На підтвердження витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10 вересня 2025 року, укладеним між Адвокатським бюро «Соломко та Партнери» та ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», додаткову угоду № 25771372418 до Договору про надання правничої допомоги, акт прийому передачі наданих послуг, відповідно до якого позивач отримав послуги з правничої допомоги на загальну суму у розмірі 7 000 грн, які складаються із:складення позовної заяви (2 год) - 5 000 грн., вивчення матеріалів справи (2 год) - 1 000 грн, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок позичальника (1 год) - 500 грн, підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором (1 год) - 500 грн.
Однак, суд враховує правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18, про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 та постанова Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17). Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд в постанові від 07.02.2022 у справі № 910/20792/20.
З урахуванням обсягу наданої правової, зокрема змісту та обсягу підготовленої позовної заяви, затраченого на це часу, і беручи до уваги ціну позову, складність справи, а також враховуючи, що ця справа не є справою значної складності, розглядалася у спрощеному позовному провадженні, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу є завищеним і неспівмірним із предметом цього позову, у зв'язку з чим наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 5 000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.
Загальна сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 7 422 гривні 40 копійок.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 27, 78 - 81, 141, 142, 263 - 265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, код ЄРДПОУ 43541163) заборгованість по кредитному договору № 177387 від 01 квітня 2025 року у сумі 11 071 (одинадцять тисяч сімдесят одна) гривня 70 копійок, з яких: 6 845 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 3 725 гривень 70 копійок - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 501 гривня - заборгованість по комісії.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати у розмірі 7 422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.
Головуючий: О.В. Антонюк