Суддя Зайцева М. С.
Справа № 644/4570/25
Провадження № 3/644/106/26
02.03.2026
02 березня 2026 року Суддя Індустріального районного суду міста Харкова Зайцева М.С., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з СПД № 1 Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
22 травня 2025 року о 09.10 годині ОСОБА_2 керував автомобілем VOLVO V5O , державний номерний знак НОМЕР_1 в Харківській області, Куп'янський район, с-ще Шевченкове, вул. Шевченка, б. 100 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, підвищена пітливість. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛу встановленому законом порядку водій ОСОБА_2 відмовився. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_2 на виклики до суду не прибув, повідомлявся належним чином та своєчасно.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальностіПроняєва Д.В. просив провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Захисник посилався на те, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 була здійснена працівниками поліції без визначених законом підстав.Крім того, відмова водія ОСОБА_2 не була свідомою, поліцейський належних ознак сп'яніння не назвав, права та наслідки «відмови» ОСОБА_2 не було роз'яснено. Крім того, захисник вказував на те, що матеріали справи не містять доказів відсторонення від права керування ОСОБА_2 , відеофіксація події переривається та суперечить письмовим матеріалам, що є порушенням Інструкції.
Суд, вислухавши захисника, дослідивши матеріали адміністративного провадження, оглянувши відеозапис події від 22.05.2025 року оцінивши зібрані докази, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 А Правил дорожнього руху України, водієві забороняється, керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (пункт 6 розділу І Інструкції).
Згідно з пунктом 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обставини скоєного ОСОБА_2 адміністративного правопорушення викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 010221 від 22.05.2025 року. Ці обставини підтверджуються зібраними по справі доказами, а саме:
- Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд ОСОБА_2 не проводився, оскільки ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду.
- Направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.05.2025 року, згідно якого огляд ОСОБА_2 в медичному закладі не проводився, в зв'язку з відмовою останнього від проходження огляду. В направленні також зазначені виявлені ознаки алкогольного сп'яніння.
- Відомостями з відеозаписів фіксації обставин правопорушення, згідно яких 22.05.2025року о 09.10 годині ОСОБА_2 керуючи автомобілем VOLVO V5O, державний номерний знак НОМЕР_1 в Харківській області, с-ще Шевченкове був зупинений працівниками поліції. Під час перевірки документів, у ОСОБА_2 працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки чи в закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_2 відмовився, мотивуючи тим, що поспішає. Крім того, повідомив, що дійсно вчора випив трошки горілки, з порушеннями згоден.
- Довідкою інспектора САП Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, згідно якої ОСОБА_2 отримував посвідчення водія.
- Розпискою ОСОБА_2 , згідно якої останній зобов'язався протягом 12 годин не сідати за кермо до повного витверезіння.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_2 був зупинений без законних підстав, оскільки не зазначені підстави зупинки водія, суд не бере до уваги. Суд зазначає, що підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст.130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, в той час як факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_2 не заперечується. Разом з цим, суд зауважує, що відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію», зупинка транспортного засобу є компетенцією поліцейського та його дії можуть бути оскаржені в порядку встановленим законом. Однак, як вбачається з матеріалів судового провадження, дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення в порядку, передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися. При цьому сам ОСОБА_2 незгоди щодо зупинки не висловлював, що також підтверджується оглянутим відеозаписом.
Щодо посилання захисника на відсутність у ОСОБА_2 належних ознак алкогольного сп'яніння, суд зазначає наступне. Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Зазначеними нормами встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Поліцейським у водія ОСОБА_2 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, підвищена пітливість. Вказані ознаки алкогольного сп'яніння вказані поліцейським в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння та в направлені на огляд. Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольному сп'янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп'яніння. Отже, доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_2 належних ознак алкогольного сп'яніння носять суб'єктивний характер. На відеозаписі чутно, як працівник поліції вказує на ознаки алкогольного сп'яніння. Сам ОСОБА_2 жодних заперечень з цього приводу не надавав.
Посилання захисника на те, що працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_2 його права та наслідки його відмови від проходження огляду, спростовуються відеозаписом події, з якого видно, як поліцейський роз'яснює ОСОБА_2 його права, будь-яких заперечень ОСОБА_2 не висловлює, зазначає, що права йому зрозумілі, наслідки відмови від огляду у встановленому законом порядку йому зрозумілі, після чого вказує, що вчора вживав спиртні напої. Крім того, в протоколі в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_2 скориставшись цим правом зазначив, що вчора випив 200 гр. горілки, сьогодні вимушений їхати, свою вину визнає.
Посилання захисника на те, що відеофіксація не є безперервною, слід розцінювати як обраний спосіб захисту, у зв'язку із наступним. Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що диск із відеозаписами долучений до матеріалів справи відповідальною особою, що свідчить про законність долучення відеозаписів, як доказу. На відеозаписах (три файли) зафіксовано, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_2 жодного разу не заперечував факту керування транспортним засобом, а також з них вбачається відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, роз'яснення прав та обов'язків, зафіксовані на цих відеозаписах. Таким чином, відеозаписи, здійснені працівниками поліції на нагрудні камери, містять фактичні відомості щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 22.05.2025 року, у зв'язку з чим доводи захисника у цій частині є необґрунтованими. Ознак недопустимості відеозапису суд не вбачає.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_2 не було відсторонено від керування транспортним засобом спростовується відеозаписом події, згідно якого працівник поліції зазначив, що ОСОБА_2 відсторонено від керування, транспортний засіб залишається на місці зупинки. У відповідь на це ОСОБА_2 зазначив, що йому все зрозуміло, зауважень та претензій він не має, що також підтверджується розпискою про відсторонення.
Оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд враховує наявні дані про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, тяжкість ймовірних наслідків. При цьому суд враховує, що відсутні обставини, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_2 ,які передбачені ст. 17 КУпАП.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що з метою виховання та попередження скоєння нових правопорушень на ОСОБА_2 слід накласти стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 665,60 грн.
Керуючись ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до положень ст.ст. 307-308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти діб через суд першої інстанції.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Повний текст постанови складений 04.03.2026 року.
Суддя М.С. Зайцева