Окнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/1132/25
Провадження № 2/506/5/26
26.02.2026 року селище Окни
Окнянський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Чеботаренко О.Л.
за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Окни цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 15749,86 грн.,
25.12.2025 року вказана позовна заява надійшла до суду через систему «Електронний суд».
Згідно з протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2025 року, призначення не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Так, за штатним розписом в Окнянському районному суді Одеської області троє суддів, а фактично працює двоє суддів, з яких: суддя Бурдинюк О.С. була відключена, у зв'язку з виходом у відпустку, а також суддя Чеботаренко О.Л. була відключена, у зв'язку з перебуванням у відпустці з 25.12.2025 по 09.01.2026 року.
Крім того, суддя Чеботаренко О.Л. була відключена від автоматизованого розподілу цивільних та кримінальних справ відповідно до рішення зборів суддів №11 від 30.09.2025 року.
На підставі рішення зборів суддів №1 від 12 січня 2026 року суддю Чеботаренко О.Л. було включено до автоматизованого розподілу всіх судових справ.
Тому 12.01.2026 року проведено повторний автоматизований розподіл справи, згідно з яким, справу розподілено на суддю Чеботаренко О.Л.
Після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, ухвалою від 29.01.2026 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 31.03.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3570255, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Так, відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора (далі - ІТС) і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://credit7.ua/. В подальшому ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 31.03.2023 року направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір №3570255 у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту). В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету Позичальником Первісний кредитор здійснив ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію (перевірку і підтвердження належності відповідній особі ідентифікаційних даних) особи в порядку, передбаченому пунктом 2 розділу 31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)» (Додатку 2 до «Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107. Тобто отримання ідентифікаційних даних і їх верифікація із використанням системи BankID НБУ. Таким чином особу, що вчиняла дії в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https://credit7.ua/), було однозначно встановлено як ОСОБА_1 .
31.03.2023 року відповідач, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразила однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направило 31.03.2023 року о 14:50:04 год відповідачу через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор T333, котрий в свою чергу відповідачем 31.03.2023 року о 14:55:26 г було введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим вона прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №3570255, на умовах визначених офертою.
Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні (далі - кредит) в сумі 3500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 359 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,00% на день. В окремих випадках, вcтановлених Договором (що в свою чергу не передбачають неналежне виконання позичальником зобов'язань) може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 2,00% на день.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, та надало відповідачу грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку відповідач вказала при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг. Відповідач виконувала взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
28.11.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (нині ТОВ «СВЕА ФІНАНС») було укладено Договір факторингу №01.02-77/23, відповідно до умов якого Клієнт (Первісний кредитор) передає (відступає) Фактору (Новому кредитору) Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення права вимоги грошові кошти в сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки, встановлені цим Договором.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до вказаного договору факторингу, заборгованість відповідача за кредитним договором складає 15749,86 грн. Станом на дату складання позовної заяви, заборгованість відповідача за кредитним договором №3570255 від 31.03.2023 року становить 15749,86 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту - 3499,96 грн, заборгованість за відсотками - 12249,90 грн.
Вважаючи свої права порушеними, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, однак у позовній заяві та долученому до позовної заяви клопотанні просила проводити розгляд справи без участі представника позивача, на задоволенні позову наполягає, згодна на заочний розгляд справи /а.с.2-6, 7/.
Відповідачу направлялися судові повістки про виклик до суду за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, як передбачено п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, однак до суду повернувся конверт з довідкою Укрпошти: «адресат відсутній за вказаною адресою» /а.с.54/.
При цьому ч.1 ст.131 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Таким чином, відповідно до вищевказаних положень ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленою про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подала. Тому суд визнає причини неявки відповідача неповажними і тому справа розглянута у її відсутність в порядку п.1 ч.3 ст.223, ст.280 ЦПК України з постановленням заочного рішення.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ст.639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як вбачається з положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
31.03.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір №3570255 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, згідно якого відповідач отримала кредит в розмірі 3500 грн. в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 . /а.с.15-19, 20, 21, 23, 24, 25, 26/.
П.1.3 Договору встановлений строк кредиту - 360 днів, що може бути змінений (продовжений) за письмовою згодою сторін, шляхом підписання сторонами додаткового договору до цього договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів.
Згідно з п.1.4.1 Договору, стандартна процентна ставка становить 2% на день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.
Знижена процентна ставка становить 1,40% в день та застосовується на таких умовах. Якщо клієнт до 15.04.2023 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти, в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства Індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки (п.1.4.2 Договору).
Згідно з п.2.1 Договору, Товариство надає кредит в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту у випадку неможливості зарахування платежу на вказану платіжну картку з будь-яких причин.
Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно з п.2.1 Договору (п.2.4 Договору).
Факт надання відповідачу кредитних коштів, шляхом їх безготівкового перерахування на картку відповідача підтверджується повідомленням ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта, а саме: 31.03.2023 року о 14:57:11 г в сумі 3500 грн, маска картки № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 217606880, призначення платежу: зарахування 3500 грн на карту № НОМЕР_2 /а.с.27/.
Згідно з п.5.4.1 Договору, Клієнт зобов'язаний у встановлений Договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачем здійснено лише декілька платежів на погашення заборгованості за кредитним договором та станом на 28.11.2023 року у відповідача утворилась заборгованість за тілом кредиту в сумі 3499,96 грн та за процентами за користування кредитом в сумі 12249,90 грн., а всього в сумі 15749,86 грн. При цьому, відсотки за користування кредитом нараховано в період з 31.03.2023 року до 27.11.2023 року, тобто в межах визначеного договором строку кредитування /а.с.28-31/.
Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
П.1 ч.1 ст.512, ст.514, ч.1 ст.516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
28.11.2023 року між ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір факторингу №01.02-77/23, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» право грошової вимоги за договорами, в тому числі і за кредитним договором №3570255 /а.с.32-36, 37, 38, 39/.
Вказане підтверджується зазначеним договором факторингу, витягом з реєстру боржників №1 від 28.11.2023 року, платіжною інструкцією про сплату за договором факторингу.
Рішенням єдиного учасника ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» №1 від 25.03.2024 року змінено назву Товариства з «Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на «Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» /а.с.40/.
Отже, до позивача відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №3570255 від 31.03.2023 року в загальному розмірі 15749,86 грн /а.с.38/.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.5.4 Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний належним чином виконувати взяті зобов'язання, повернути кредит та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором.
При цьому, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його в строк, передбачений договором.
Таким чином, оскільки відповідач не виконала свої зобов'язання за кредитним договором в строки, передбачені договором, суд дійшов висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.
Так як позов задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" (адреса місцезнаходження: 04070, м.Київ, вул.Іллінська, буд.8, код ЄДРПОУ 37616221) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості в сумі 15749,86 грн задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" заборгованість за Договором №3570255 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 31.03.2023 року в сумі 15749,86 грн (з них: 3499,96 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12249,90 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Окнянський районний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повне судове рішення складено 03.03.2026 року.
СуддяО. Л. Чеботаренко