Окнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/1144/25
Провадження № 2/506/17/26
25.02.2026 року селище Окни
Окнянський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Чеботаренко О.Л.
за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Окни цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 11071,02 грн.,
29.12.2025 року вказана позовна заява надійшла до суду через систему «Електронний суд».
Згідно з протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2025 року, призначення не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Так, за штатним розписом в Окнянському районному суді Одеської області троє суддів, а фактично працює двоє суддів, з яких: суддя Бурдинюк О.С. була відключена, у зв'язку з перебуванням у відпустці, а також суддя Чеботаренко О.Л. була відключена, у зв'язку з перебуванням у відпустці з 25.12.2025 по 09.01.2026 року.
Крім того, суддя Чеботаренко О.Л. була відключена від автоматизованого розподілу цивільних та кримінальних справ відповідно до рішення зборів суддів №11 від 30.09.2025 року.
На підставі рішення зборів суддів №1 від 12 січня 2026 року суддю Чеботаренко О.Л. було включено до автоматизованого розподілу всіх судових справ.
Тому 12.01.2026 року проведено повторний автоматизований розподіл справи, згідно з яким, справу розподілено на суддю Чеботаренко О.Л.
Після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, ухвалою від 27.01.2026 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження у справі, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів від АТ «Акцент-Банк».
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 20.03.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідачем укладено кредитний договір №175820 про надання кредиту в сумі 6667 грн, у формі електронного документа, шляхом підписання індивідуальної частини договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» свої зобов'язання щодо надання кредиту виконало, перерахувавши кошти на платіжну картку відповідача №5169-15хх-хххх-2780. Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на момент подання позовної заяви, має заборгованість в сумі 12271,02 грн, з них: 6667 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3903,02 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 501 грн - заборгованість за комісією; 1200 грн - заборгованість по штрафним санкціям (пеня, штрафи).
В подальшому, 16.04.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №16042025, згідно умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
З урахуванням зазначеного, позивач, як новий кредитор, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 11071,02 грн, з яких: 6667 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3903,02 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом та 501 грн - заборгованість за комісією. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, згоден на заочний розгляд справи /а.с.2-6/. Тому справа розглянута у відсутність представника позивача, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.
Відповідачу направлялася судова повістка про виклик в судове засідання за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, як передбачено п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, однак до суду повернувся конверт з довідкою Укрпошти: «адресат відсутній за вказаною адресою» /а.с.63/.
При цьому ч.1 ст.131 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Таким чином, відповідно до вищевказаних положень ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленою про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позов не подала. Тому суд визнає причини неявки відповідача неповажними і тому справа розглянута у її відсутність в порядку п.1 ч.3 ст.223, ст.280 ЦПК України з постановленням заочного рішення.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ст.639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як вбачається з положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).
Частиною 1 ст.204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
20.03.2025 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та підписала Заяву на видачу кредиту №100786325 в електронному вигляді електронним підписом одноразовим ідентифікатором, в якій вказала інформацію про себе та просила видати їй кредит у сумі 6667 грн. Мета кредиту: комунальні, сплата комісії /а.с.20/.
В подальшому, 20.03.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №175820, індивідуальна частина якого відповідачем підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором /а.с.23-25/.
Згідно з п.п.1.1 Договору (індивідуальної частини), Договір, що укладається Позичальником складається з цієї індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку платежів, які містять персональні умови кредитування Позичальника та загальної для всіх клієнтів Кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит, що розміщена на веб-сайті Кредитодавця https://finx.com.ua за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Позичальник укладає договір, приєднується до публічної частини, приймає умови індивідуальної частини та графіку платежів, як невід'ємних частин (складових) Кредитного договору, шляхом підписання цієї індивідуальної частини/акцепту, як це передбачено розділом V цієї індивідуальної частини. З моменту підписання цієї індивідуальної частини/акцепту, Договір про споживчий кредит набуває чинності.
Позичальник засвідчує, що до укладення Договору отримав та ознайомився, зокрема, з цією індивідуальною частиною, графіком платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит Кредитодавця (далі - Правила), а також іншою інформацією та документами, розміщеними на сайті https://finx.com.ua. У випадку, якщо будь-яка інформація не була отримана Позичальником або є йому незрозумілою, Позичальник повинен відмовитись від підписання акцепту/цієї індивідуальної частини Договору (п.1.2 індивідуальної частини Договору).
Згідно з п.2.1 індивідуальної частини Договору, за умовами Договору Кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим Договором, на строк, визначений п.2.6 Договору надати Позичальнику грошові кошти в сумі, визначеній п.п.2.2.1 Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6 Договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Відповідно до п.п.2.2.1 індивідуальної частини Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 6667 грн, надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 5000,25 грн на №рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 у національній валюті; у розмірі 1666,75 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.
За інформацією, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Акцент-Банк», на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . Фінансовий номер телефону по вказаній картці НОМЕР_4 . Крім того, в анкетних даних клієнта міститься номер НОМЕР_5 . Як вбачається з виписки до рахунку по вказаній картці, 20.03.2025 року було надходження коштів в сумі 5000,25 грн. /а.с.64/.
Таким чином, факт отримання відповідачем кредитних коштів та факт виконання Кредитодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором підтверджений.
Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390% річних з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, який зазначений в п.2.6 цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів (п.2.3 індивідуальної частини Договору).
За надання кредиту Позичальник, якщо це передбачено умовами індивідуальної частини Договору, сплачує на користь Кредитодавця комісію, що нараховується та сплачується одноразово. Вказана комісія може бути сплачена за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, відповідно до індивідуальної частини Договору (п.3.1.4 публічної частини Договору).
Комісія за надання кредиту складає 1666,75 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п 2.2.1 цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено (п.2.5 індивідуальної частини Договору).
За управління та обслуговування кредиту Кредитодавцем Позичальник сплачує на користь Кредитодавця комісію, що нараховується за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно графіку платежів (розрахунковий період) за зниженим тарифом. Якщо позичальник порушив (прострочив) строки сплати чергового платежу згідно Графіку платежів, комісія у наступному розрахунковому періоді нараховується за стандартним (базовим) тарифом (п.3.1.5 публічної частини Договору).
Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено (п.2.4 індивідуальної частини Договору).
Загальний строк кредитування за цим Договором складає 84 дні з 20.02.2025 року по 12.06.2025 року (п.2.6 індивідуальної частини Договору).
Згідно з п.4.12.1 публічної частини Договору, Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю суму кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту та комісію за управління та обслуговування кредиту в порядку та строки, визначені Договором, а також на вимогу Кредитодавця сплатити штраф та/або пеню та/або інші платежі, нараховані Позичальнику у випадку виникнення прострочення виконання зобов'язань по Договору.
Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
П.1 ч.1 ст.512, ст.514, ч.1 ст.516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу №16042025, укладеним 16.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс», ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржників ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс», включно і до відповідача за вищевказаним кредитним договором. Зазначене підтверджено копією вказаного договору факторингу, платіжною інструкцією про перерахування коштів за договором факторингу, актом приймання-передачі Реєстру прав вимог №6 від 03.09.2025 року та Витягом з Реєстру прав вимог №6 від 03.09.2025 року /а.с.30-32, 33, 34, 35, 36, 37/.
Як вбачається з картки обліку виконання договору №175820 (розрахунку заборгованості), складеної первісним кредитором, відповідачем не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за кредитом та станом на 18.06.2025 року розмір заборгованості відповідача склав 12271,02 грн, з них: заборгованість за тілом кредиту - 6667 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 3903,02 грн, заборгованість за пенею - 1200 грн, а також заборгованість за комісією - 501 грн /а.с.28, 29/.
Аналогічні відомості містяться у виписці з особового рахунку за кредитним договором, складеній позивачем /а.с.39/.
При цьому, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача лише заборгованості за тілом кредиту, за відсотками та за комісією на загальну суму 11071,02 грн, вимог про стягнення заборгованості за пенею не заявлено, а суд відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу та в межах заявлених нею вимог.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до умов кредитного договору, ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний належним чином виконувати взяті зобов'язання, повернути кредит та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором.
При цьому, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його в строк, передбачений договором.
Таким чином, оскільки відповідач не виконала належним чином зобов'язання за кредитним договором в строки, передбачені договором, то суд приходить до висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, а тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість відповідача за кредитним договором, задовольнивши позов в повному обсязі.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.
Так як позов задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У відповідності до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
Судом встановлено, що 10.09.2025 року між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Соломко та партнери», в особі керуючого бюро - адвоката Соломка О.В., укладено Договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02, за умовами якого Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором /а.с.40, 43/.
Згідно з п.3.3 вказаного договору, гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до договору.
Згідно з Додатковою Угодою №25771372269 до Договору про надання правничої допомоги, Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №175820 від 20.03.2025 року, за яким боржником є ОСОБА_1 /а.с.41/.
Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг, Адвокатським бюро на виконання Договору про надання правничої допомоги надано послуги на загальну суму 7000 грн, з них: 5000 грн - складання позовної заяви (2 години), 1000 грн - вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (2 години), 500 грн - підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника (1 година), 500 грн - підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок боржника (1 година) /а.с.44/.
Вартість наданих послуг відповідає вартості послуг, визначених у Протоколі погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги /зворот а.с.40/.
Таким чином, матеріалами справи доведено розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
Вищевказані витрати на правову допомогу, суд визнає судовими витратами на професійну правничу допомогу, які були необхідними для забезпечення розгляду вказаної справи, а також співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також значенням справи для сторони, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, загальний розмір судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача складає: 9422,40 грн, з них: судові витрати по сплаті судового збору - 2422,40 грн., судові витрати на професійну правничу допомогу - 7000 грн.
Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місцезнаходження: 01133, м.Київ, б.Лесі Українки, буд.34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості в сумі 11071,02 грн задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит №175820 від 20.03.2025 року в сумі 11071,02 грн (з них: заборгованість за тілом кредиту - 6667 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 3903,02 грн, заборгованість за комісією - 501 грн).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати в сумі 9422,40 грн (з них: судові витрати по сплаті судового збору - 2422,40 грн., судові витрати на професійну правничу допомогу - 7000 грн).
Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Окнянський районний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повне судове рішення складено 02.03.2026 року.
СуддяО. Л. Чеботаренко