Справа № 991/1761/26
Провадження 1-кс/991/1773/26
26 лютого 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
детектива ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у м. Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у межах кримінального провадження № 52026000000000055 від 29.01.2026,
1. Зміст поданого клопотання та позиції сторін
До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить накласти арешт на майно, вилучене 23.02.2026 у ОСОБА_4 під час проведення обшуку автомобіля BMW 530I, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_7 та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 , а саме телефони: Samsung s/n: SM-А245F/DSN, ІМЕІ НОМЕР_3 ; іPhone, ІМЕІ: НОМЕР_4 з сім-картою мобільного оператора ВФ Україна з серійним номером НОМЕР_5 ; іPhone, ІМЕІ НОМЕР_6 .
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52026000000000055 від 29.01.2026 за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 , відповідно до службового посвідчення НОМЕР_7 , будучи заступником начальника міжрайонного відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, тобто, службовою особою, яка займає відповідальне становище, в період з січня 2026 року, але не пізніше 29.01.2026, по 18.02.2026 через ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а також особисто висловив ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прохання надати йому та третім особам неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за вчинення ним в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме за забезпечення непритягнення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до відповідальності за зняття з розшуку РТЦК та СП та отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з використанням завідомо неправдивих офіційних документів, а також подальшого не скасування останнім відстрочки, шляхом вжиття заходів щодо виявлення і припинення кримінального правопорушення лише після вирішення питання відстрочки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також шляхом проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій та впливу на їх результати.
23.02.2026 о 12 год 36 хв ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_10 неправомірну вигоду в розмірі 68 000 доларів США (станом на 23.02.2026 за офіційним курсом Національного банку України - 2 942 679,60 гривень), за вчинення в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вищевказаних дій з використанням наданої йому влади та службового становища, що у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.
23.02.2026 в рамках здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, до постановлення ухвали слідчого судді з метою врятування майна, було проведено обшук автомобіля BMW 530I, реєстраційний номер НОМЕР_8 , VIN: НОМЕР_2 , належного на праві власності ОСОБА_7 що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 , який на момент проведення обшуку був з реєстраційним номером НОМЕР_9 .
Під час проведення обшуку відшукано та тимчасово вилучено вказані мобільні телефони. Під час огляду мобільних телефонів установлено, що вони містять систему логічного захисту, а тому є необхідність у призначення комп'ютерно-технічних експертиз. Тобто, інформація, що міститься на вказаних мобільних телефонах може мати значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а тому у зв'язку із необхідністю проведення комп'ютерно-технічної експертизи задля подолання систем логічного захисту мобільних телефонів та огляду наявної в них інформації, та у разі успішного подолання системи логічного захисту - відновлення видалених файлів мобільні телефони були вилучені.
В судовому засіданні детектив НАБУ ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав на недоцільність накладення арешту на майно, яке вже вилучене та визнане речовими доказами.
Підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що телефон Samsung та один з телефонів іPhone не є функціонуючими, а інший телефонів марки іPhone на момент обшуку був розряджений, тому він не зміг повідомити співробітникам НАБУ пароль.
2. Мотиви слідчого судді
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.
2.1. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Згідно з пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення чи підлягає спеціальній конфіскації. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);
- можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
2.2. Щодо правової підстави для арешту майна та можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні
Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № №52026000000000055 від 29.01.2026 за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Можливе вчинення зазначеного кримінального правопорушення та можлива причетність ОСОБА_4 підтверджується наданими детективом матеріалами, зокрема, копіями таких документів:
- витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню за №52026000000000055 від 29.01.2026;
- заявою ОСОБА_8 від 29.01.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 29.01.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.02.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 06.02.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.02.2026;
- протоколом огляду та вручення грошових коштів та несправжніх (імітаційних) засобів від 23.02.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 23.02.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.02.2026;
- протоколом обшуку від 23.02.2026.
Під час судового засідання детективом долучено до матеріалів клопотання ухвалу слідчого судді ВАКС від 25.02.2026, якою задоволення клопотання сторони обвинувачення про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля BMW 530I, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_7 та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 .
2.3. Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Частиною 4 статті 173 КПК визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
З постанови детектива НАБУ ОСОБА_11 про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи від 25.02.2026 та супровідного листа НАБУ до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2026 вбачається, що призначено судову комп'ютерно-технічну експертизу мобільних телефонів Samsung s/n: SM-А245F/DSN, ІМЕІ НОМЕР_3 ; іPhone, ІМЕІ: НОМЕР_4 з сім-картою мобільного оператора ВФ Україна з серійним номером НОМЕР_5 ; іPhone, ІМЕІ НОМЕР_6 .
Оскільки йдеться про предмети, які мають ознаки речових доказів, слідчий суддя вважає, що незастосування заборони користуватись та розпоряджатись майном призведе до втрати, знищення доказів.
Під час розгляду клопотання не встановлено надмірних негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який у цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності ОСОБА_4 .
Слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосування заборони користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики знищення, приховування, псування майна, яке має ознаки речових доказів у кримінальному провадженні № 52026000000000055 від 29.01.2026.
Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 23.02.2026 у ОСОБА_4 під час проведення обшуку автомобіля BMW 530I, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_7 та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 , а саме телефони:
- Samsung s/n: SM-А245F/DSN, ІМЕІ НОМЕР_3 ;
- іPhone, ІМЕІ: НОМЕР_4 з сім-картою мобільного оператора ВФ Україна з серійним номером НОМЕР_5 ;
- іPhone, ІМЕІ НОМЕР_6 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1