печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11139/26-к
24 лютого 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивуючи означене клопотання сторона обвинувачення вказує наступне.
Першим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026100110000006 від 16.01.2026 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Слідчий вказує, що у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці доброволець добровільного формування територіальної громади №1 Вишневої міської територіальної громади ОСОБА_6 досяг злочинної домовленості із невстановленими на даний час службовими особами військових частин, які, зловживаючи своїм службовим становищем та використовуючи надані їм повноваження, за грошову винагороду зобов'язалися незаконно вживати заходи щодо забезпечення прийняття на військову службу за мобілізацією осіб призовного віку в тилові військові частини на території Київської області, які не приймають безпосередньої участі в бойових діях, а також подальшого обліку таких осіб як таких, що проходять військову службу, без фактичної присутності їх на території військової частини та виконання військового обов'язку.
У свою чергу, ОСОБА_6 , взяв на себе зобов'язання порадами, вказівками, наданням засобів та знарядь, а також усуненням перешкод сприяти вчиненню кримінального правопорушення, у т.ч. шляхом пошуку заінтересованих осіб, отримання від них грошових коштів та їх розприділення, передачу заінтересованим особам заздалегідь підготовлених документів.
Так, ОСОБА_8 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . 09.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 звернулось до органів національної поліції з метою його доставлення у зв'язку з неявкою по повістці, у зв'язку з чим ОСОБА_8 перебуває в розшуку, про що наявна відмітка в «Резерв+». Про даний факт ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 , який зазначив про можливість зняття з розшуку та мобілізації до тилових військових частин шляхом звернення до його знайомого ОСОБА_6 , в чому він може допомогти.
В подальшому, на виконання спільного злочинного умислу, та діючи за попередньою змовою із службовими особами військових частин, 15.01.2026 в денний час доби, перебуваючи поряд з станцією метро Осокорки, ОСОБА_6 зустрівся із ОСОБА_8 , під час спілкування із яким отримав відомості про перебування ОСОБА_8 в розшуку, нібито у зв'язку з неявкою по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_4 . На це ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_8 за грошову винагороду через невстановлених службових осіб військових частин вирішити питання щодо отримання рекомендаційного листа до тилової військової частини, яка дислокується в Київській області, та забезпечити подальше формальне проходження військової служби.
В свою чергу, ОСОБА_8 , реально сприймаючи діяльність ОСОБА_6 та невстановлених на даний час службових осіб військових частин, як протиправну, звернувся до правоохоронних органів.
У подальшому, ОСОБА_8 діяв з метою викриття злочинних дій ОСОБА_6 , під контролем правоохоронних органів.
Надалі, під час телефонної розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , яка відбулася 29.01.2026, останній підтвердив можливість вирішення питання ОСОБА_8 , та повідомив що подальша взаємодія буде відбуватись через ОСОБА_9 , з яким він знайомий, та якому довіряє.
Одночасно ОСОБА_6 під час телефонної розмови із ОСОБА_9 повідомив про можливість вирішення питання ОСОБА_8 , а також щодо подальшої взаємодії щодо цього питання через ОСОБА_9 .
В свою чергу, ОСОБА_9 , реально сприймаючи діяльність ОСОБА_6 та невстановлених на даний час службових осіб військових частин, як протиправну, звернувся до правоохоронних органів.
У подальшому, ОСОБА_9 діяв з метою викриття злочинних дій ОСОБА_6 , під контролем правоохоронних органів.
В подальшому, діючи умисно, з метою отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , 30.01.2026 приблизно о 13.00 год., перебуваючи в с. Проців Бориспільського району Київської області, ОСОБА_6 зустрівся із ОСОБА_9 , якому запропонував різні варіанти вирішення питання ОСОБА_8 , та повідомив що вказані послуги займають по часу декілька місяців, на що отримав відмову.
Надалі, за невстановлених слідством обставин, в період з 30.01.2026 по 08.02.2026, ОСОБА_6 , з метою вирішення питання ОСОБА_8 , досяг злочинної домовленості із невстановленими на даний час службовими особами військових частин НОМЕР_1 , які, зловживаючи своїм службовим становищем та використовуючи надані їм повноваження, за грошову винагороду зобов'язалися видати рекомендаційний лист щодо відібрання ОСОБА_8 як кандидата на проходження служби в тиловій військовій частині НОМЕР_2 , та подальшого формального проходження служби у вказаній частині за грошову винагороду в сумі 13 000 доларів США, із яких 10 000 доларів США частка військових службових осіб, а 3 000 доларів США частка ОСОБА_6 .
В подальшому діючи із прямим умислом та з корисливих мотивів, будучи у змові із невстановленими службовими особами військової частини НОМЕР_1 , 08.02.2026 під час телефонної розмови із ОСОБА_9 , ОСОБА_6 повідомив, що за грошову винагороду в сумі 13 000 доларів США (що становило 560 826,50 грн. за курсом НБУ станом на 08.02.2026) військові службові особи військової частини нададуть ОСОБА_8 рекомендаційний лист щодо його відібрання як кандидата на проходження служби в тиловій військовій частині. Такий рекомендаційний лист наддасть йому змогу уникати додаткових перевірок з боку представників ТЦК та СП, а в разі доставлення до районного ТЦК та СП, забезпечить мобілізацію до військової частини де ОСОБА_8 буде рахуватися військовослужбовцем, без відповідної діяльності, тобто фактично з'являтися до військової частини останньому не потрібно, та фактично буде захищений від ротаційної діяльності. Крім цього наголосив, що початок формування особової справи ОСОБА_8 та рекомендаційного листа буде здійснено після передачі «завдатку» в розмірі 1000 доларів США.
Далі ОСОБА_8 , отримавши вказану інформацію від ОСОБА_9 , погодився на вимогу ОСОБА_6 , та передав ОСОБА_9 , з метою подальшої передачі ОСОБА_6 , копії паспорта громадянина України та реєстраційного номера облікової картки платника податків, разом із грошовими коштами в сумі 1 000 доларів США.
В подальшому ОСОБА_6 , діючи як пособник невстановленим службовим особам військової частини НОМЕР_1 , сприяючи вчиненню останніми кримінального правопорушення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, о 16 год. 50 хв. 10.02.2026 під час обумовленої з ОСОБА_9 зустрічі поблизу ресторанного комплексу «Шашличний дворик» по АДРЕСА_1 , отримав від ОСОБА_9 частину неправомірної вигоди в сумі 1 000 доларів США, копію паспорта громадянина України та реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_8 , таким чином виступаючи посередником при одержанні від ОСОБА_8 неправомірної вигоди, за видачу рекомендаційного листа щодо проходження військової служби в тиловій військовій частині, та подальшого формального проходження такої служби. Після отримання частини неправомірної вигоди ОСОБА_6 повідомив про підготовку рекомендаційного листа протягом декількох днів.
Продовжуючи діяти умисно з метою реалізації злочинного умислу, 17.02.2025 в месенджері WhatsApp ОСОБА_6 надіслав ОСОБА_9 фотографію рекомендаційного листа адресованого начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 , який підготовленого службовцями військової частини НОМЕР_1 за підписом командира частини, щодо відбору ОСОБА_8 до проходження служби в військовій частині НОМЕР_2 на посаді стрільця відділення охорони взводу охорони, при цьому частина даних була замальована, щоб не було можливості використання вказаного листа без проведення повної оплати. Також ОСОБА_6 наголосив на необхідності повної оплати в найкоротший строк.
Завершуючи реалізацію злочинного умислу ОСОБА_6 , діючи як пособник невстановленим службовим особам військової частини НОМЕР_1 , сприяючи вчиненню останніми кримінального правопорушення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, о 14 год. 00 хв. 23.02.2026 під час обумовленої з ОСОБА_9 зустрічі за адресою АДРЕСА_2 отримав від ОСОБА_9 решту неправомірної вигоди у розмірі 12 000 доларів США, таким чином виступаючи посередником при одержанні від ОСОБА_8 неправомірної вигоди, за видачу рекомендаційного листа щодо проходження військової служби в тиловій військовій частині, та подальшого формального проходження такої служби, передавши заздалегідь підготовлений військовими службовими особами військової частини НОМЕР_1 рекомендаційний лист.
У той же день, 23.02.2026 о 14 год 04 хв, після передачі другої частини неправомірної вигоди в розмірі 12 000 доларів США, із загальної суми неправомірної вигоди 13 000 доларів США, ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
23.02.2026 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину за який, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
- незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, що підтверджується тим, що підозрюваному вручено копії протоколів допиту свідків у цьому кримінальному провадженні, у зв'язку з чим він обізнаний про місця їх проживання, контактні засоби зв'язку, а відтак має об'єктивну змогу незаконного впливати на них, а тому вільне пересування підозрюваного надасть йому можливість дійти змови та координації їх показань, що унеможливлює достовірну оцінку обставин, що встановлюються в ході досудового розслідування.
Окрім того, у кримінальному провадженні планується призначення ряду експертиз. А тому вільне пересування підозрюваного ОСОБА_6 надасть йому змогу незаконно впливати на експертів, які виконують експертизи, з метою надання ними завідомо недостовірних висновків для створення штучних доказів невинуватості підозрюваного.
Крім того, на даний час у кримінальному провадженні не встановлені та не допитані усі свідки кримінального правопорушення та можливі інші особи, причетні до вчинення даного кримінального правопорушення.
У свою чергу, ОСОБА_6 з огляду на його поінформованість з колом потенційних свідків у даному кримінальному провадженні, яких він знає особисто, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за скоєне може шляхом підкупу, примушування, іншого тиску впливати на вказаних свідків з метою схилити їх до відмови від дачі правдивих показань або надання неправдивих показань у кримінальному провадженні.
У зв'язку із цим є всі підстави вважати, що ОСОБА_6 зможе незаконно впливати на свідків, шляхом застосування погроз, фізичного насильства та примусу.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, являючись колишнім працівником поліції, маючи певну підтримку серед суддів та правоохоронців, може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за злочин, в якому підозрюється, може симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або шляхом іншого обману, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;
- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний, маючи доступ до матеріалів кримінального провадження та відомостей про свідків, самостійно або за посередництва третіх осіб зможе вчинити протиправні дії щодо них з метою їх залякування для зміни наданих ними показань для створення доказів нібито своєї невинуватості у вчиненні кримінального правопорушення, а також з мотивів помсти їм.
З огляду на наведене, дії підозрюваного та загроза можливого покарання за них свідчать про те, що вказана особа з метою ухилення від кримінальної відповідальності може реалізувати будь який із вищевказаних дій, що становлять ризики визначені в п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав посилаючись на викладені в ньому доводи, просив клопотання задовольнити.
Захисник та підозрюваний у судовому засіданні заперечували щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши на необґрунтованості пред'явленої підозри, відсутності ризиків визначеними ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, вислухавши доводи учасників процесу, вивчивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою арешту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та відсутності доказів щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 до інкримінованих кримінальних правопорушень, на даній стадії кримінального провадження, є безпідставними, оскільки підтверджується наступними матеріалами, а саме:
- протоколами допиту свідка ОСОБА_8 ;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_6 ;
- протоколами огляду та вручення грошових коштів;
- протоколами обшуків від 23.02.2026;
- протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке можу бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].
«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, вчинення впливу на інших учасників кримінального провадження, в тому числі тих, з якими злочин вчинено у співучасті, можливість сховати чи знищити речі, які мають значення для кримінального провадження, а також доведена можливість впливу на свідків та потерпілого.
Отже, слідчий суддя у відповідності до положень ст.ст. 176, 177, 178 КПК України враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , за вчинення тяжкого злочину, а тому відповідно до п. 4 ст. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та беручи до уваги практику Європейського Суду з прав людини, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_6 та характер інкримінованих діянь, їх корисливий мотив та підвищену суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, наявність ризиків переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, враховуючи стадію досудового розслідування, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у сумі 199 680 грн., оскільки внесення застави у зазначеному розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 , альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з подальшим його утриманням у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», строком до 23.04.2026 включно.
Одночасно визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у сумі 199 680 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м. Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23.04.2026 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
Покласти на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1