03 березня 2026 рокуСправа №160/62/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні питання про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України, які виразились у залишенні без розгляду та відповіді запиту на інформацію (в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації») від 14.12.2025;
- зобов'язати Міністерство оборони України розглянути запит на інформацію (в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації») від 14.12.2025, поданий ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надати на нього в повному обсязі запитувану інформацію та документи.
Ухвалою суду від 07.01.2026 прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач 14.12.2025 звернулась до Міністерства оборони України із запитом на інформацію в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації. Позивач звертає увагу, що строк розгляду даного запиту становить 5 робочих днів. Також, позивач вказує, що у разі, якщо Міністерство оборони України не є розпорядником даної інформації, слід направити цей запит до органу, який такою інформацією володіє. Оскільки станом на день подання позову, запит відповідачем не розглянутий, відповідь не надана, інформація про направлення запиту для розгляду до іншої установи не надходила, позивач звернулась до суду з цим позовом.
До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Міністерство оборони України проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що звернення позивача прийнято, розглянуто та надано відповідь у межах строку встановленого чинним законодавством.
Разом з цим, суд зазначає, що матеріали справи не містять копії наданої відповіді на запит ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , а також доказів направлення позивачу такої відповіді.
Відповідно до частини 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, докази суду надають учасники справи; суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частинами 6, 8 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду; у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Таким чином, з метою всестороннього, повного та об'єктивного розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність витребування додаткових доказів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 80, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Зобов'язати Міністерство оборони України надати до суду протягом десяти календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали належним чином засвідчену копію відповіді на запит ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 від 14.12.2025, а також доказів направлення такої відповіді заявнику.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Бондар