Справа № 591/9952/25
Провадження № 2/591/2400/25
03 березня 2026 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
при секретарі - Устименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
встановив:
ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і свої позовні вимоги мотивує тим, що 30.03.2016 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 було укладено угоду №200491527 щодо кредитування - кредитний договір, відповідно до умов якого (повернення, платності, строковості) банк надав відповідачці у користування кредитні кошти в розмірі 13661,92 грн., з встановленим строком користування з 30.03.2016 року по 30.03.2018 року, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. 20.07.2020 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020 року, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту №GL16N618071 проведеного 15.06.2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021року у справі №910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за зазначеним кредитним договором. ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником якого є ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідачка порушила умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк. Станом на 13.08.2025 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 36509,35 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12501,92 грн.; заборгованість за відсотками - 24007,43 грн.. Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №200491527 від 30.03.2016 у загальному розмірі 36509,35 грн., а також 3282,84 грн. - збитки з урахуванням 3% річних, 7983,30 грн. - збитки інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань. Також просили суд поновити строк позовної давності для подання позову та стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою суду від 03.09.2025 року відкрито спрощене позовне провадження по справі, судове засідання призначено на 13.11.2025 року, яке було відкладено за клопотанням представника відповідача на 03.03.2026 року.
Представник позивача в поданому позові просить суд слухати справу без його участі.
03.10.2025 року від представника відповідача до канцелярії суду надійшла заява про застосування строків позовної давності по даній справі, в якій останній зазначає, що він підтверджує, що відповідачка отримувала кредит у розмірі 13661,93 грн., але позивач звернувся до суду з позовом 01.09.2025 року. Крім того позивачем не надано належного розрахунку заявленої суми заборгованості, з чого було б можливо зробити висновок про наявність заборгованості, її період, чи сплачувались взагалі кошти відповідачем та в яких сумах, за які періоди, в якому розмірі та на які суми боргу нараховувались відсотки за користування кредитом. Згідно статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Стаття 257 Цивільного кодексу України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлює, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. На підставі викладеного, керуючись статтями 256-262 Цивільного кодексу України, просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог викладених в позовній заяві ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» і відмовити у задоволені позовної заяві у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Представник позивача в позові свої вимоги підтримав повністю. Просить суд слухати справу у його відсутність.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник відповідачки адвокат Борох В.М. просить суд слухати спрау у його відсутність, просить суд в позові відмовити з підстав зазначених у відзиві.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Судом при розгляді справи встановлено, що 30.03.2026 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 було укладено угоду № 200491527 щодо кредитування. Відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 13661,92 грн. з встановленим строком користування з 30.03.2016 року по 30.03.2018 року, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
20 липня 2020 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021року у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі, і за кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів.
23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов'язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Вимогами чинного законодавства України та умовами договору факторингу не передбачена передача програмного забезпечення, що здійснює нарахування заборгованості по сплаті тіла кредиту, нарахуванню відсотків та пені, а також його детального розрахунку з формулою її формування. Це пов'язано з тим, що в разі відступлення права вимоги вже за існуючою заборгованістю Фактор, відповідно до умов договору факторингу, не має право нарахувати відсотки, комісію, неустойку що передбачені умовами кредитного договору.
Таким чином, банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк.
Станом на 13.08.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 36509,35 грн., з яких: 12501,92 грн. - заборгованість за кредитом; 24007,43 грн. - заборгованість за відсотками.
Заборгованість розрахована станом на дату укладання до договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020 року, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору - реєстрі кредитних договорів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Заборгованість відповідача за кредитним договором № 200491527 від 30.03.2016 року - 47775,49 грн.. Сума збитків з урахуванням 3% річних - 3285,84 грн.. Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 7983,30 грн..
Разом з тим, представником відповідачки заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.
Відповідно до частини 1 статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частина 1 статті 257 Цивільного кодексу України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Стаття 261 Цивільного кодексу України встановлює, що заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Таким чином, судом встановлено, що позивач набув право вимоги на кредитні зобов'язання відповідача 20 липня 2020 року, так як ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору №7_БМ від 20.07.2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі, і за кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів.
В той же час, позивач не надає доказів здійснення платежів відповідачем за період між 23 травня 2016 року коли згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних та вереснем 2025 року, коли позивач звернувся з позовом до відповідача. Виписка з банківської (фінансової) установи про рух грошових коштів по кредитному договору № 200491527 у матеріалах справи відсутня, щоб суд міг дослідити факт оплати кредиту в повному обсязі чи не оплати кредиту в повному обсязі або частини.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за договором № 200491527 від 30.03.2016 року не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не належать відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 200491527 від 30.03.2016 року відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення складено 03 березня 2026 року.
СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО