про відмову у відкритті касаційного провадження
02 березня 2026 року
м. Київ
справа №160/4633/25
адміністративне провадження № К/990/42365/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 та на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі № 160/4633/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) в якому просила:
визнати протиправною та скасувати оформлену листом від 30.08.2024 відмову ГУПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 01.12.2019 з урахуванням довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 27.06.2024 за №33/29/30-67;
зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу з урахуванням висновків суду щомісячну пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 01.12.2019 відповідно до довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 27.06.2024 за №33/29/30-67 та здійснити її індексацію за період 2020 - 2024 роки відповідно до законодавства й з урахуванням раніше нарахованої індексації. Перерахунок здійснити без урахування сплаченої щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ від 14.07.2021 №713 та щомісячної компенсаційної виплати в розмірі 500 грн. згідно п.1 постанови КМУ від 16.09.2020 № 849.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 01.12.2019 з урахуванням довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 27.06.2024 року за №33/29/30-67.
Зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 01.12.2019 відповідно до довідки від 27.06.2024 за №33/29/30-67, виданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філії ГСЦ МВС), з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій скаржник просить:
-поновити строк касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі 160/4633/25;
-скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 у справі №160/4633/25 в частині відмови у позові;
-ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з урахуванням висновків суду здійснити індексацію за період 2020 - 2024 роки відповідно до законодавства й з урахуванням раніше нарахованої індексації перерахованої мені щомісячної пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 01 грудня 2019 згідно довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 27 червня 2024 за №33/29/30-67. Перерахунок щомісячної пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 01 грудня 2019 згідно довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 27 червня 2024 за №33/29/30-67 здійснити без урахування сплаченої щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. №713 та щомісячної компенсаційної виплати в розмірі 500 грн. згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 р. № 849.
абзац третій резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 у справі №160/4633/25 змінити. Виключити з абзацу третього резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 у справі №160/4633/25 фразу "(АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 )".
описову частину постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 у справі №160/4633/25 у частині фраз:
"- Абзац третій резолютивної частини рішення змінити та виключити з нього фразу "(АДРЕСА_1,
РНОКПП НОМЕР_1)".
- виключити з мотивувальної та резолютивної частини ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 р. у справі №160/4633/25 абзаци, які містять текстові фрази з приводу статусу особи з інвалідністю."
змінити.
Виключити з описової частини постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 у справі №160/4633/25 фрази:
"- Абзац третій резолютивної частини рішення змінити та виключити з нього фразу "(АДРЕСА_1,
РНОКПП НОМЕР_1)".
- виключити з мотивувальної та резолютивної частини ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 р. у справі №160/4633/25 абзаци, які містять текстові фрази з приводу статусу особи з інвалідністю."
- виключити з мотивувальної та резолютивної частини ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 у справі №160/4633/25 абзаци, які містять текстові фрази з приводу мого статусу особи з інвалідністю.
Як на підставу касаційного оскарження заявник покликається на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики), а також на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
До касаційної скарги позивач надав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи це тим, що постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №160/4633/2 позивач отримав на електрону пошту 24.09.2025.
На підтвердження дати отримання оскаржуваного рішення позивач надає супровідний лист за підписом керівника апарату Третього апеляційного адміністративного суду Тальян А.
Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 та на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі № 160/4633/25 та наявність підстав для його поновлення.
Ухвалою Верховного Суду від 03.11.2025 касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику встановлено строк у десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, протягом якого скаржнику необхідно було надати документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги або документ, який підтверджує право скаржника на звільнення від сплати судового збору.
На виконання вимог зазначеної вище ухвали, від скаржника через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний Суд» на адресу суду 01.12.2025 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано копію пенсійного посвідчення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 являється особою з інвалідністю ІІ групи.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з пунктом третім частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд в ухвалі про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Суд також звертає увагу скаржника на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах незначної складності залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Так, для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. До того ж, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Однак скаржник не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, її суспільна важливість; не вказує на приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах.
Отже, скаржник не навів обов'язкових умов у їх сукупності, передбачених для оскарження судового рішення в касаційному порядку за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки не вказав на конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, та не зазначив, який, на його думку, правовий висновок мав бути висловлений у цій справі виходячи із сукупності встановлених судами в ході розгляду цієї справи обставин й досліджених доказів.
З цих підстав, Суд не вбачає у справі обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження, розглянутій у порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин скаржнику слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд,-
Поновити строк на касаційне оскарження ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 та на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі № 160/4633/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 та на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі № 160/4633/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа