02 березня 2026 року м. Дніпросправа № 335/875/26
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Юрко І.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 11.02.2026 року у справі № 335/875/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (третя особа - Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції) про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 11.02.2026 року у вказаній вище справі адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Перевіривши вказану апеляційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини четвертої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 11.02.2026 року.
Апеляційна скарга подана скаржником через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 25.02.2026 року, тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого частиною четвертою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник заявив суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обгрунтування клопотання зазначається, що оскаржуване рішення суду отримано скаржником 21.02.2026 року, про що мається відповідне підтвердження.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують дату отримання скаржником копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Скаржник також не надав суду докази, що підтверджують дату отримання ним копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції не має можливості встановити, чи подано апеляційну скаргу протягом строку на апеляційне оскарження та чи є підстави для поновлення такого строку в разі його пропуску.
Далі, згідно з пунктом 2 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Оскільки вказана апеляційна скарга подана в електронній формі через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи “Електронний суд» до неї застосовуються вимоги як до документу поданого в електронній формі.
Відповідно до частини 8 статті 44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 29 Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
При цьому, частиною 9 статті 44 КАС України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Враховуючи відсутність відомостей про наявність у позивача зареєстрованого “Електронного кабінету», скаржник зобов'язаний надати доказ надсилання позивачу листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Однак, скаржником не надано доказів надсилання позивачу листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Крім того, відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як “представництво» і “самопредставництво».
Відповідно до статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» частина 4 статті 59 КАС України).
Так, апеляційна скарга подана Куліченком Є.В., як представником скаржника.
На підтвердження повноважень особи, яка подала скаргу, додано електронну довіреність у порядку передоручення на ім'я Куліченка Є.В. та копія наказу про призначення начальника ТЦК та СП..
Апеляційний суд зазначає, що до апеляційної скарги не додано документів, які б підтверджували, що Куліченко Є.В. може здійснювати самопредставництво суб'єкта владних повноважень відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі наказу, положення, посадової інструкції тощо.
Таким чином, до апеляційної скарги не додано документів на підтвердження повноважень особи, що підписала апеляційну скаргу.
Далі, відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір».
Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір» (в редакції на час подання апеляційної скарги) визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, для обчислення розміру судового збору за подання апеляційної скарги необхідно встановити, яка сума судового збору підлягала сплаті за подання адміністративного позову.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу у розмірі 17000 грн.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року установлено у розмірі 3328 гривень.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру судового збору, що підлягає сплаті, суд апеляційної інстанції враховує правові висновки, викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17.
Таким чином, за подання до адміністративного суду адміністративного позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн., оскільки 1% від ціни позову у цій справі становить суму, що є меншою за 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням приписів ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду скаржникові необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 798,72 грн. (665,60 грн.*150%*0,8).
Скаржник документ про сплату судового збору до апеляційної скарги не додав та заявив суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання зазначено, що не є розпорядником бюджетних коштів, не має власних рахунків. У зв'язку з тим, що судом першої інстанції у якості співвідповідача не було долучено ІНФОРМАЦІЯ_2 , як юридичну особу публічного права, який має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства, а Центральний ОР у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 не має власних коштів, призвело до того, що для оскарження судового рішення у Центрального ОР у місті ІНФОРМАЦІЯ_3 не має власних грошових коштів для сплати судового збору. Рішення суду першої інстанції щодо не долучення в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 позбавила ІНФОРМАЦІЯ_4 можливості оскаржити судове рішення. Отже, судовий збір становить явну перешкоду для відповідача в питанні оскарження судового рішення та доступу до правосуддя. Окрім того, відповідно до листа №220/13/9088 від 04.11.2024 року Департаменту соціального захисту забезпечення Міністерства оборони України на теперішній час вживаються заходи щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення сплати судового збору.
Суд вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони.
Разом з тим скаржник не зазначив жодних обставин та не надав доказів на їх підтвердження в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору.
З огляду на зміст та правову конструкцію частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що прийняття рішення про відстрочення сплати судового збору є повноваженнями суду.
Враховуючи викладене, скаржникові необхідно надати суду документ про сплату судового збору у зазначеному вище розмірі за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу: *;101; __________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -
Відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без руху.
Скаржникові усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку разом з доказами, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.;
- доказів надсилання позивачу листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
- оформленого належним чином документа про повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу;
- документа про сплату судового збору.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя І.В. Юрко