24 лютого 2026 р.Справа № 520/12546/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 р. (ухвалене суддею Сагайдаком В.В., повний текст якого складено 14.10.2025 р.) по справі № 520/12546/25 за за первісним позовом Північно-східного офісу Держаудитслужби до Державної установи "Олексіївська виправна колонія (№ 25)" про зобов'язання вчинити певні дії, за зустрічним позовом Державної установи "Олексіївська виправна колонія (№ 25)" до Північно-східного офісу Держаудитслужби про скасування вимоги, -
Північно-східний офіс Держаудитслужби звернувся до суду до Державної установи “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» (в подальшому - ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)»), в якому просив: зобов'язати ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» виконати вимогу про усунення виявлених порушень від 12.02.2025 р. № 202008-14/977-2025, а саме: забезпечити відшкодування коштів за фактично спожиті послуги з електропостачання ДП “Підприємство ДКВС України (№ 25) на суму 3611675,24 грн., з подальшим перерахуванням коштів до доходів загального фонду Державного бюджету, на рахунок № UА048999980313050115000020649, ГУК Харківська область/МТГ Харків, код класифікації доходів 2406030, код ЄДРПОУ 37874947; забезпечити перерахування коштів в сумі 3379230,93 грн. до доходів загального фонду Державного бюджету.
ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» звернулася до суду з зустрічним позовом до Північно-східний офіс Держаудитслужби, в якому просила скасувати вимогу про усунення виявлених порушень від 12.02.2025 р. № 202008-14/977-2025.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 р. позов Північно-східного офісу Держаудитслужби до ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» залишено без задоволення. Зустрічний адміністративний позов ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» до Північно-східного офісу Держаудитслужби задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Північно-східний офіс Держаудитслужби подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 р. та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов Північно-східного офісу Держаудитслужби.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, а саме, Бюджетного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» подала до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
У судовому засіданні представники ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» проти апеляційної скарги заперечували та просили відмовити в її задоволенні.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що Північно-східним офісом Держаудитслужби, відповідно до п. 1.6.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2024 року, проведено ревізію окремих питань Фінансово-господарської діяльності ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» за період з 01.01.2022 р. по 30.09.2024 р., яка проведена у період з 29.10.2024 р. по 20.01.2025 р.
Ревізія зупинялась з 11.11.2024 р. по 23.12.2024 р. для проведення зустрічних звірок, за результатами якої складено довідку № 202008-38/01 від 20.01.2025 р., якою встановлено, що за даними бухгалтерського обліку ДП “Підприємство ДКВС України (№ 25)» по рахунку 683 “Внутрішньогосподарські розрахунки» рахується кредиторська заборгованість перед ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» за спожиті послуги з електропостачання на загальну суму 3611675,24 грн.
За результатами ревізії складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» за період з 01.01.2022 р. по 30.09.2024 р. № 202008-38/03 від 27.01.2025 р., яким встановлено наступні порушення:
ведення касових операцій. Розрахунки з підзвітними особами, у тому числі щодо видатків на відрядження на загальну суму 1306,91 грн.; штатної дисципліни та видатків на оплату праці та грошового забезпечення, нарахування на оплату праці на суму 9718,95 грн.;
взяття на облік зобов'язань, у тому числі відповідність взятих бюджетних зобов'язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цивільного методу у бюджетному процесі). Стан розрахунково-платіжної дисципліни та виконання господарських договорів. Правильність відображення дебіторської та кредиторської заборгованості. Стан претензійно-позовної роботи на загальну суму 3636965,60 грн., в тому числі покриття видатків за рахунок Загального фонду кошторису на загальну суму 3611675,24 грн. та занижено дебіторська заборгованість по КЕКВ 2271 на суму 5290,36 грн.;
утворення та використання власних надходжень бюджетних установ, а саме: недоотримання коштів спеціального фонду в сумі 1073118,19 грн., проведено розрахунки у не грошовій формі, шляхом взаємозаліку (товарно-матеріальними цінностями, послугами) на загальну суму 599123,23 грн., занижена дебіторська заборгованість по доходам в сумі 1162902, 41 грн., недотримання вимог Бюджетного кодексу України на загальну суму 6237926,38 грн.
05.02.2025 р. ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» направлено до Північно-східного офісу Держаудитслужби заперечення на акт перевірки № 22/4/9-684/ОП-25, які, згідно з висновком Північно-східного офісу Держаудитслужби від 10.02.2025 р., не прийняті.
На підставі висновків вищевказаного акту перевірки 12.02.2025 р. Північно-східним офісом Держаудитслужби складено вимогу про усунення виявлених порушень законодавства № 202008-14/977-2025, якою у зв'язку з не усуненням ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» порушень п.п. 20., 23, 43, 49 Порядку складання, розгляду затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 р., ст. 13 Бюджетного кодексу України, а саме: за період з 01.01.2022 р. по 30.09.2024 р. ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» за рахунок фонду кошторису по КЕКВ 2273 “Оплата електроенергії» проведено витрати за послуги електропостачання спожитих ДП “Підприємство ДКВС України (№ 25)», що призвело до покриття видатків за рахунок загального фонду кошторису на загальну суму 3611675,24 грн.; за рахунок фонду кошторису по КЕКВ 2273 “Оплата електроенергії» проведено витрати за комунальні послуги, утриманих із заробітку засуджених , що призвело до покриття видатків спеціального фонду кошторису за рахунок загального фонду кошторису на загальну суму 3379230,93 грн., Північно-східний офіс Держаудитслужби вимагає ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» вжити заходів щодо усунення фінансових порушень, заподіяних внаслідок не відшкодування коштів за фактично спожиті послуги з електропостачання ДП “Підприємство ДКВС України (№ 25) на суму 3611675,24 грн., з подальшим перерахуванням коштів до доходів загального фонду Державного бюджету; вжити заходів щодо забезпечення перерахування коштів в сумі 3379230,93 грн. до доходів загального фонду Державного бюджету.
На виконання вищевказаної вимоги 12.03.2025 р. ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» до Північно-східного офісу Держаудитслужби направлено лист № 22/4/9-1643/ОЛ-25, яким повідомлено, що порушення на суму 3611675,24 грн. на теперішній час кошторис видатків загального фонду установи не передбачає коштів за КЕКВ 2800, а залишок коштів на рахунку спеціального фонду не дозволяє провести видатки в дохід загального фонду Державного бюджету в сумі 3611675,24 грн., так як в першу чергу кошти спеціального фонду спрямовуються на виплату заробітної плати засуджених з числа господарського обслуговування, на сплату енергоносіїв спожитих об'єктами, які утримуються за рахунок спеціального фонду та на інші цілі, які установа недоотримує із загального фонду (придбання продуктів харчування які не забезпечуються централізованими поставками, придбання кормів для службових собак та підсобного господарства, придбання альтернативних видів палива для організації випічки хліба, тощо). На виконання п. 2 Вимоги про усунення виявлених порушень законодавства, установі потрібно спрямувати до доходів загального фонду Державного бюджету кошти в сумі 3379 230,93 грн. ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» зазначила, що не погоджується з висновками фахівців Держаудитслужби, щодо факту порушення вимог бюджетного законодавства, що були викладені в п. 1.9 акту ревізії. У зв'язку з тим, що видатки на утримання засуджених в установах виконання покарань плануються за рахунок коштів загального фонду бюджету (висновки акту ревізії свідчать про те, що перевіркою правильності визначення потреби у бюджетних коштах, порушень не встановлено), видатки за комунальні послуги, які споживали засуджені під час відбування покарання сплачувались установою за рахунок коштів загального фонду бюджету. Законодавчі вимоги для здійснення видатків спеціального фонду, отриманих установою у вигляді відшкодувань за комунально-побутові послуги, лише тільки на сплату вартості спожитих енергоносіїв, відсутні. На виконання вимог бюджетного законодавства, видатки спеціального фонду бюджету проводились виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду, на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін. Порушень, щодо використання коштів спеціального фонду, які б установа провела в розріз затверджених кошторисів, під час ревізії також не встановлено.
Північно-східний офіс Держаудитслужби, вважаючи, що ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» не виконано вищевказану вимогу звернувся до суду з цим позовом.
Не погоджуючись із вищевказаною вимогою Північно-східного офісу Держаудитслужби ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» звернулася до суду з зустрічним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову Північно-східного офісу Держаудитслужби та задовольняючи зустрічний позов ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)», суд першої інстанції виходив з того, що вимога Північно-східного офісу Держаудитслужби № 202008-14/977-2025 від 12.02.2025 р. необґрунтована, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення зустрічного позову та про відмову в задоволенні первісного позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII від 26.01.1993 р. (в подальшому -Закон № 2939).
Згідно з ст. 2 Закону № 2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Процедура проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання, врегульована Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550 (в подальшому - Порядок № 550).
Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону України № 2939-ХІІ та п. 2 Порядку № 550, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Пунктами 4, 5 Порядку № 550 встановлено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону № 2939-ХІІ та цього Порядку. Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом № 2939-ХІІ.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону № 2939-ХІІ, службові особи органу державного фінансового контролю є представниками органів виконавчої влади. Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються. Вимога щодо усунення виявлених порушень законодавства, яка складається за результатами інспектування та перевірки закупівель, здійснених суб'єктами господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктами господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також підприємствами, установами та організаціями, які використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, має відповідати змісту і формі адміністративного акта відповідно до вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".
Постановою Кабінету Мінінстрів України від 14.02.2017 р. № 80 затверджено Порядок відшкодування вартості витрат на утримання засуджених в установах виконання покарань (в подальшому - Постанова № 80).
Згідно з п. 4 Постанови № 80, засуджені відшкодовують вартість свого утримання в установах виконання покарань, крім випадків, передбачених Кримінально-виконавчим кодексом України.
Відповідно до п. 8. Постанови № 80, кошти, які установа виконання покарань отримує від відшкодування засудженими вартості витрат на їх утримання, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету та використовуються в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з п. 30 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Відповідно до ст. 7 Бюджетного кодексу України, одним з основних принципів бюджетної системи є принцип цільового використання бюджетних коштів - тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.
Постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 р. затверджено Порядок
складання, розгляду затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (в подальшому - Порядок № 228).
Відповідно до пп. 20 Порядку № 228, під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності здійснення видатків на охорону праці, погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому бюджетному періоді. Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Під час визначення обсягів видатків у проекті кошторису установи повинен забезпечуватися режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.
Мінфін має право визначати на кожний рік порядок врахування у кошторисах обсягів заборгованості, яка виникла внаслідок непогашення бюджетних зобов'язань установ.
Згідно з п. 23 Порядку № 228, видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. При цьому розпорядник здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків за цими зобов'язаннями із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.
Відповідно до п. 43 Порядку № 228, для здійснення контролю за відповідністю бюджетних асигнувань, визначених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду бюджету, планах надання кредитів із загального фонду бюджету, планах спеціального фонду, зведенні показників спеціального фонду кошторису, планах використання бюджетних коштів, помісячних планах використання бюджетних коштів розпорядників бюджетним асигнуванням, затвердженим розписами відповідних бюджетів, органи Казначейства обліковують розподіли показників зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду бюджету, зведених планів надання кредитів із загального фонду бюджету, зведених планів спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду розпорядників у розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів, показників планів використання бюджетних коштів, помісячних планів використання бюджетних коштів. Розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові установи та заклади охорони здоров'я також в межах бюджетних асигнувань, затверджених планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів, за наявності витягу, доведеного органом Казначейства, що підтверджує відповідність цих документів даним бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів органів Казначейства. З цією метою розпорядники, які отримали від органів Казначейства витяг, повинні подати цим органам розподіли показників зведених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а також зведених планів використання бюджетних коштів і зведених помісячних планів використання бюджетних коштів у розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів. Зазначені показники обліковуються у відповідних органах Казначейства за місцем обслуговування розпорядників нижчого рівня та одержувачів. Органи Казначейства здійснюють контроль за відповідністю розподілу показників зведених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів даним бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів органів Казначейства. У разі невідповідності кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів витягу, отриманому від відповідних органів Казначейства, розпорядники повинні перезатвердити зазначені документи згідно з витягом. Розпорядники повинні затвердити у кошторисах обсяг коштів для проведення розрахунків за електричну і теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, інші комунальні послуги та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, у повному обсязі в розрахунку на плановий бюджетний період з урахуванням коштів загального та спеціального фондів відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України. До кошторисів додаються детальні розрахунки за КЕКВ 2270 "Оплата комунальних послуг та енергоносіїв".
Згідно з п. 49 Порядку № 228, видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін. Видатки спеціального фонду кошторису здійснюються у послідовності, передбаченій пунктом 23 цього Порядку для їх планування. Установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний бюджетний період. Зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень бюджетних коштів до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на поточний бюджетний період. При цьому в спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків бюджету та надання кредитів з бюджету повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу надходжень з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року. Протягом бюджетного періоду розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями, за надходженнями субвенцій з місцевого бюджету до державного бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів, фінансування діяльності військових адміністрацій із виконання повноважень органів місцевого самоврядування на підставі довідки Казначейства про підтвердження надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки, що відкриті в органах Казначейства, довідки про зміни до кошторису та зведення показників спеціального фонду кошторису без внесення відповідних змін до бюджетного розпису за спеціальним фондом бюджету. Розпорядники нижчого рівня подають розпорядникам вищого рівня зареєстровані та взяті на облік відповідним органом Казначейства копії затверджених довідок про зміни до кошторису за власними надходженнями. Розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису в частині збільшення надходжень та видатків у разі, коли обсяги надходжень бюджетних коштів за власними надходженнями спеціального фонду кошторису фактично перевищили обсяги, враховані під час затвердження відповідного бюджету, з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року. Зміни вносяться на підставі розрахунків з відповідним обґрунтуванням. У разі коли фактичний обсяг власних надходжень з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року менший, ніж планові показники, враховані у спеціальному фонді кошторису, розпорядники зобов'язані за три тижні до кінця бюджетного періоду внести зміни до спеціального фонду кошторису та зведення показників спеціального фонду кошторису в частині зменшення надходжень і видатків з урахуванням очікуваного виконання спеціального фонду кошторису у відповідному бюджетному періоді. У разі коли фактичний обсяг видатків за власними надходженнями більший, ніж планові показники, враховані у спеціальному фонді кошторису, у зв'язку із зміною офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком, розпорядник не пізніше п'яти робочих днів після початку наступного бюджетного періоду складає довідку про внесення змін до кошторису в частині спеціального фонду та подає її органу Казначейства. У разі проведення розпорядниками операцій в натуральній формі, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 13 Бюджетного кодексу України, вносяться зміни до спеціального фонду кошторису за відповідними підгрупами власних надходжень та відповідних видатків шляхом збільшення планових показників з урахуванням фактичного обсягу цих операцій за умови відсутності або перевищення таких планових показників. Розпорядники упорядковують бюджетні зобов'язання з урахуванням внесених до спеціального фонду кошторису змін. Органи Казначейства ведуть облік таких змін, провадять видатки спеціального фонду бюджету за власними надходженнями на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін без внесення змін до бюджетного розпису та відображають у звітності про виконання бюджетів планові показники за спеціальним фондом бюджету з урахуванням внесених змін до кошторисів. Зміни до спеціального фонду кошторису за іншими надходженнями (крім власних надходжень, надходжень субвенцій з місцевого бюджету до державного бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів, фінансування діяльності військових адміністрацій із виконання повноважень органів місцевого самоврядування) вносяться після внесення відповідних змін до бюджетного розпису шляхом складання довідки про внесення змін до кошторису та зведення показників спеціального фонду кошторису. Планові показники за спеціальним фондом кошторису розпорядників у формах звітності повинні відповідати даним обліку, який ведеться органами Казначейства. Головні розпорядники під час складання та подання зведеної бюджетної та консолідованої фінансової звітності забезпечують відповідність планових показників за спеціальним фондом кошторисів з урахуванням внесених до них змін даним звітності Казначейства про виконання спеціального фонду державного бюджету. Розпорядники під час складання та подання бюджетної та фінансової звітності враховують дані довідок про внесення змін до кошторису, які є підставою для відображення планових показників за власними надходженнями. При цьому зазначені дані повинні відповідати даним обліку Казначейства. У звітності про виконання державного та місцевих бюджетів за спеціальним фондом відображаються планові показники з урахуванням внесених змін до кошторисів. У разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про Державний бюджет України не вносяться. У разі коли виконання робіт за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету здійснювалося за державним замовленням, відповідні зміни вносяться до обсягів державного замовлення.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України, власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. При цьому надходження бюджетних установ у вигляді майна (активів) в натуральній формі, отримане від інших бюджетних установ, які відповідно до законодавства виконують функції з управління об'єктами державної (комунальної) власності, у межах відповідного бюджету, не є власними надходженнями таких бюджетних установ. Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи: перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ. У складі першої групи виділяються такі підгрупи: підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності; підгрупа 3 - плата за оренду майна бюджетних установ, що здійснюється відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна"; підгрупа 4 - надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна). У складі другої групи виділяються такі підгрупи: підгрупа 1 - благодійні внески, гранти та дарунки; підгрупа 2 - надходження, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб; підгрупа 3 - надходження, що отримують державні і комунальні заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право; надходження, що отримують державні і комунальні заклади фахової передвищої та вищої освіти, наукові установи та заклади культури як відсотки, нараховані на залишок коштів на поточних рахунках, відкритих у банках державного сектору для розміщення власних надходжень, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти; підгрупа 4 - 30 відсотків дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майнові права інтелектуальної власності, виключні майнові права на які належать державним науковим установам (крім державних наукових установ оборонно-промислового комплексу), державним університетам, академіям, інститутам. Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу) на: покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи); організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи); утримання, облаштування, ремонт та придбання майна бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 3 першої групи); ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти (за рахунок надходжень підгрупи 4 першої групи); господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв (за рахунок надходжень підгруп 2 і 4 першої групи); організацію основної діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгруп 1, 3 і 4 другої групи); виконання відповідних цільових заходів (за рахунок надходжень підгрупи 2 другої групи).
Судовим розглядом встановлено, що згідно з довідкою № 202008-38/01 від 20.01.2025 р. Північно-східного офісу Держаудитслужби, встановлено, що за даними бухгалтерського обліку ДП “Підприємство ДКВС України (№ 25)» по рахунку 683 “Внутрішньогосподарські розрахунки» рахується кредиторська заборгованість перед ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» за спожиті послуги з електропостачання на загальну суму 3611675,24 грн.
Проте, в розділі “Правильність визначення потреби у бюджетних коштах, в тому числі при складанні планових бюджетних показників. Складання і затвердження кошторису та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету. Внесення змін до кошторису. Загальний стан виконання кошторису» акту перевірки № 202008-38/03 від 27.01.2025 р. Північно-східним офісом Держаудитслужби зроблено висновок, що в зазначеному розділі акта ревізії фінансових порушень не встановлено.»
Також, вищевказаний акт щодо оплати комунальних послуг та енергоносіїв також не містить висновків про наявність порушень зі сторони ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)».
Таким чином, Північно-східним офісом Держаудитслужби в акті перевірки не зроблено висновків про порушення ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» п.п. 20., 23, 43, 49 Порядку № 228, ст. 13 Бюджетного кодексу України, а саме: за період з 01.01.2022 р. по 30.09.2024 р., але на підставі вищевказаного акту перевірки Північно-східним офісом Держаудитслужби направлено до ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» вимогу про вжиття заходів щодо усунення фінансових порушень, заподіяних внаслідок не відшкодування коштів за фактично спожиті послуги з електропостачання ДП “Підприємство ДКВС України (№ 25) на суму 3611675,24 грн., з подальшим перерахуванням коштів до доходів загального фонду Державного бюджету; вжити заходів щодо забезпечення перерахування коштів в сумі 3379230,93 грн. до доходів загального фонду Державного бюджету. Тобто, усунення порушень які не зафіксовані в акті перевірки.
Крім того, зазначивши у висновку про необхідність здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, Північно-східним офісом Держаудитслужби не конкретизовано, яких саме заходів має вжити ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)», не визначено спосіб усунення виявлених під час перевірки порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім. Зобов'язання самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення чинного законодавства.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що зустрічний позов ДУ “Олексіївська виправна колонія (№ 25)» обгрунтований та його необхідно задовольнити, а в задоволенні первісного позову Північно-східного офісу Держаудитслужби необхідно відмовити, оскільки оскаржувана вимога Північно-східного офісу Держаудитслужби необґрунтована, у зв'язку з чим її необхідно скасувати.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доводи апелянта, що суд першої інстанції порушив вимоги процесуального права, оскільки здійснив перехід до розгляду справи по суті на стадії підготовчого провадження, зокрема, без згоди учасників процесу, що є підставою для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 р., суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки порушення процесуального права у спірних правовідносинах не призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим не може бути самостійною підставою для скасування або зміни судового рішення за результатами його перегляду в апеляційній інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 р. - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 77, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 р. по справі № 520/12546/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 02.03.2026 року