03 березня 2026 року справа № 580/615/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Янківської В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
22 січня 2026 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просить:
1) визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №231150006340 віл 12 листопада 2025 року про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .и. ( РНОКПП НОМЕР_1 ), у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту З частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до пільгового трудового/страхового стажу позивача, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. З ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення» - з 01 січня 1999 року по 31 грудня 2004 року, тобто 6 років, 0 місяців, 01 день роботи на посадах тракториста-машиніста . що був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції згідно моєї трудової книжки, а саме :
- з 01 січня 1999 року по 19 лютого 2002 року, тобто 03 роки 01 місяць 19 днів. - у колгоспі ім. Чапаева, який було реорганізовано у КСП ім. Чапаева, а згодом у СТО В “Чапасвське» (перейменоване у СТОВ “БЛАГОДАТНЕ») код ЄДРПОУ 03793047;
- з 20 лютого 2002 року по 31 грудня 2004 року, тобто 02 роки 10 місяців 12 днів - у ДОЧІРНЬОМУ ПІДПРИЄМСТВІ "НИЗІВСЬКЕ" СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЧАПАЄВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 31269459);
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (як орган Пенсійного фонду України призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту "в» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" після набуття 55 річного віку та здійснювати її виплату з 24.09.2024 року.
Позивач вважає рішення про відмову у призначенні пенсії за віком неправомірним, оскільки головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку та наявність кількості стажу. Крім того, позивач зазначив, що відповідач при повторному розгляді заяви на виконання судового рішення діяв непослідовно та недобросовісно і повторно та з надуманих підстав протиправно не здійснив призначення пільгової пенсії
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Обгрунтовуючи свою позицію зазначило, що за результатами повторного розгляду заяви про призначення пенсії від 24.09.2024 пільговий стаж переглянуто. Однак врахувати період роботи з 01.01.1999 по 31.12.2004 на посаді тракториста, підстави відсутні, оскільки згідно акту перевірки від 05.06.2024 №2300 1103-1/3194 пільгову довідку від 25.03.2024 № 25 підтвердити неможливо, так як первинні документи на підприємстві відсутні.
Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у письмовому провадженні.
Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві, поясненнях на позовну заяву та відзиві, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.
Позивач, звернувся із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області №231150006340 від 01.10.2024 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи.
До пільгового стажу не враховано: період роботи з 01.04.1990 по 31.12.1998 згідно пільгової довідки №25 від 25.03.2024, оскільки актом зустрічної перевірки №2300-1103-1/3194 від 05.06.2024 дані періоди роботи не підтверджені, оскільки накази, протоколи про прийняття та звільнення з роботи на підприємстві не збереглися. Період роботи з 01.01.1999 по 31.12.2004 до пільгового стажу роботи враховано згідно відомостей по спеціальному стажу даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Отже, у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Вважаючи вказане рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся до суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі №580/46/25 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №231150006340 від 01 жовтня 2024 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту “в» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді тракториста з 01.04.1990 по 31.12.1998, 01.01.2005 по 14.07.2005 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 за статтею 114 Закону України Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі №580/46/25, відповідачем прийнято рішення №231150006340 від 12.11.2025, яким відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Даним рішенням не зараховано період з 01 січня 1999 року по 31 грудня 2004 року на посаді тракториста, оскільки згідно акту перевірки від 05.06.2024 №2300-1103-1/3194 пільгову довідку від 25.03.2024 №25 підтвердити неможливо, так як первинні документи на підприємстві відсутні.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішення спору суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).
Законом №1788-XII визначено такі види державних пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років (стаття 2 Закону № 1788-ХІІ).
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІУ за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати; 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За загальним правилом, на час виникнення спірних відносин, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 27 років.
Крім цього, пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників передбачена статтею 114 Закону №1058-IV.
Так, відповідно до частини першої статті 114 Закону №1058-ІV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що призначення пенсії за віком на пільгових умовах є додатковою соціальною гарантією для осіб, які, зокрема виконували певні професійні функції на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. Особливість цього виду пенсій полягає у зменшенні пенсійного віку, тобто, чим більший ступінь важкості та шкідливості умов праці, тим нижчий вік виходу на пенсію, а також менші вимоги до стажу, необхідного для призначення пенсії, вищі розміри пенсій.
Пенсія за віком на пільгових умовах призначається тоді, коли відсутні умови для призначення пенсії за віком на загальних підставах. Тому особі, яка має право на пенсію за віком не може бути призначена пенсія за віком на пільгових умовах, оскільки пенсія за віком і пенсія за віком на пільгових умовах є пенсіями одного й того ж виду, з тією лише різницею, що пенсія за віком на пільгових умовах призначається у випадку відсутності у особи права на призначення пенсії за віком на загальних умовах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 в справі № 752/18396/16-а, та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як слідує з матеріалів справи, позивач, звернувся із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 у справі №580/46/25, відповідачем прийнято рішення №231150006340 від 12.11.2025, яким відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Даним рішенням не зараховано період з 01 січня 1999 року по 31 грудня 2004 року на посаді тракториста, оскільки згідно акту перевірки від 05.06.2024 №2300-1103-1/3194 пільгову довідку від 25.03.2024 №25 підтвердити неможливо, так як первинні документи на підприємстві відсутні.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
З трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 , судом встановлено, що позивач працював трактористом-машиністом на сільськогосподарських підприємствах де був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції:
- з 01 квітня 1990 року по 19 лютого 2002 року, у колгоспі ім. Чапаєва, який було реорганізовано у КСП ім. Чапаева, а згодом у СТОВ «Чапаєвське» (перейменоване у СТОВ «БЛАГОДАТНЕ») код ЄДРПОУ 03793047;
- з 20 лютого 2002 року по 14 липня 2005 року, у дочірньому підприємстві «Низівське» СТОВ «Чапаєвське» (код ЄДРПОУ 31269459).
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), передбачено перелік документів, що додаються до заяви для призначення пенсії за віком.
Згідно з п.п. 3 п. 4.2 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку № 22-1.
Отже, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення страхового стажу.
Крім того, відповідач при прийнятті рішення №231150006340 від 01 жовтня 2024 року зараховував до пільгового трудового стажу спірний у даній справі період.
Враховуючи наведені висновки та обставини справи, суд вважає, що спірний період роботи позивача трактористом повинен бути зарахований до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту "в» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" після набуття 55 річного віку та здійснювати її виплату з 24.09.2024.
Відповідно до ч. ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 14, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255 КАС України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №231150006340 віл 12 листопада 2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту З частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді тракториста з 01 січня 1999 року по 31 грудня 2004 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту "в» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" після набуття 55 річного віку та здійснювати її виплату з 24.09.2024.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА