про залишення позовної заяви без руху
02 березня 2026 року Справа № 480/1215/26
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій незаконними та стягнення компенсації,
До Сумського окружного адміністративного суду 20.02.2026 (дата, вказана на поштвому конверті) звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якій просить:
1) визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиплати мені компенсації в розмірі 47297,64 грн. за втрату частини щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в сумі 78542,32 грн., у зв'язку з порушенням строків його виплати за період з 19.02.2020 до 18.10.2024, виплаченого 18.10.2024,
2) стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області компенсацію в розмірі 47297,64 грн. за втрату частини щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в сумі 78542,32 грн., у зв'язку з порушенням строків його виплати за період з 19.02.2020 до 18.10.2024, виплаченого 18.10.2024.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Із змісту даних норм слідує, що суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли дізнався позивач про порушення своїх прав чи повинен був дізнатися, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах позову докази поважності причин його пропуску.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується правомірність невиплати позивачу компенсації втрати частини щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з порушенням строків його виплати за період з 19.02.2020 до 18.10.2024, виплаченого 18.10.2024 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі №480/2588/20.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (далі - Судова палата) у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 вирішував питання щодо початку обчислення строку звернення до суду з позовом про зобов'язання нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку виплати пенсії відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ.
Так, Судова палата відступила від висновків, викладених Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.06.2021 у справі №240/186/20, від 17.11.2021 у справі №460/4188/20, від 27.07.2022 у справі №460/783/20, від 11.05.2023 у справі №460/786/20, відповідно до яких перебіг строку для звернення до суду з позовними вимогами про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати починається з моменту отримання листа-відповіді, яким відмовлено позивачу у виплаті такої компенсації, та сформувала висновки, зокрема, про те, що:
- з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів, і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду;
- отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку, відповідно, з указаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
Таким чином, Судова палата у справі №560/8194/20 сформувала новий підхід щодо початку перебігу строку звернення до суду з вимогами про компенсацію втрати частини доходів, який полягає в тому, що цей строк починає обчислюватися з першого дня місяця, наступного за місяцем виплати заборгованості, а не з моменту отримання відмови у виплаті компенсації.
Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 30.09.2025 по справі № 160/10768/24, а також у постанові від 29.01.2026 у справі №420/19035/25.
Таким чином, враховуючи вищевикладені висновки Верховного Суду, ще з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості, у випадку позивача - з 01.11.2024, ОСОБА_1 вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг строку звернення з позовом до суду.
Однак ОСОБА_1 з цим позовом до суду звернувся лише 20.02.2026 (дата, вказана на поштовому конверті), тобто з пропуском 6-місячного строку звернення до суду.
При цьому, заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду, а також доказів на підтвердження того, що позивач не могла звернутись за захистом порушених прав раніше, до суду надано не було.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст. 123 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 132, 133, 160, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій незаконними та стягнення компенсації - залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені позивачем протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та наданням доказів поважності його пропуску.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко