Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
03 березня 2026 року Справа №200/808/26
уддя Донецького окружного адміністративного суду Аляб'єв І.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому просить
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 056750010511 від 24.02.2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 056750010511 від 12.09.2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі довідок про заробітну плату від 12.02.2025 35- 2437/41.24, № 35-2437/15.25, № 35-2437/42.24, № 35-2437/43.24, виданих ПАТ «Ново-Краматорський машинобудівний завод» з 17.02.2025 року.
Ухвалою суду від 12.02.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду оригіналу платіжної інструкції про сплату судового збору в розмірі 1064,96 гривень за подачу даного позову до Донецького окружного адміністративного суду за наступними реквізитами: отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача (ІВАN): UA 308999980313111206084005658; код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу: «Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 35099148 (суду, де розглядається справа)» та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір»; надання суду заяву про поновлення строку звернення до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази.
18.02.2026 представник позивача надала до суду платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 1064,96 гривень та заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування заяви зазначає, що 17.02.2025 року позивачка вперше звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», долучивши довідки про заробітну плату від 12.02.2025 №35-2437/41.24 за період з січня 1984 року по січень 1989 року, № 35-2437/15.25 за період з січня 1995 року по жовтень 2000 року, № 35-2437/42.24 за період з лютого 1989 року по січень 1994, № 35-2437/43.24 за період з лютого 1994 по грудень 1994 року.
За принципом екстериторіальності заява опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та винесено рішення № 056750010511 від 24.02.2025 року про відмову в перерахунку пенсії, оскільки довідки про заробітну плату не підтверджені первинними документами та відсутній акт зустрічної перевірки відповідності сум заробітної плати, зазначених в довідках, первинним документам, - підстав для проведення перерахунку пенсії немає.
Так як Позивачка розуміла, що підтвердженням довідок первинними документами має займатися саме орган Пенсійного фонду та її вини у відсутності акту зустрічної перевірки немає, то 29.05.2025 року подала звернення через кабінет Порталу ПФУ для роз'яснення отриманого рішення. У відповідь отримала лист від 23.06.2025 року № 20063-17656/В-02/8-0500/25 від ГУ ПФУ в Донецькій області про те, що на її заяву від 17.02.2025 р. автоматично сформовано запит, який був направлений до управління контрольно-перевірочної роботи даного Головного управління, а на дату надання відповіді акт перевірки довідок про заробітну плату до Головного управління не надходив.
Звертаємо увагу суду, що у даному листі орган Пенсійного фонду підтвердив, що запит стосовно перевірки довідок про заробітну плату сформовано саме за заявою Позивача від 17.02.2025 року, що дало їй легітимне право вважати, що її заява досі в роботі.
Отже, Позивач не допускала пасивної поведінки та не мала обов'язку надавати первинну документацію на підтвердження заробітної плати, оскільки перевірку має здійснювати пенсійний орган.
Таким чином, Позивач, проявляючи активну участь, направляла листи до пенсійного органу та мала легітимні очікування, підтверджені пенсійним органом щодо проведення перевірки, та здійснення перерахунку пенсії пенсійним органом після проведення перевірки.
Після спливу певного часу, та неотримання відповіді від ГУ ПФУ щодо результатів проведеної перевірки, 07.08.2025 року Позивачка самостійно ще раз звернулася до органів ГУ ПФУ для роз'яснення статусу перевірки станом на серпень після попереднього звернення в травні 2025 року, однак отримала відповідь № 32603-31278/В-02/8-0500/25 від 21.08.2025, що підприємство, яке надало довідки - ПРаТ «Новокраматорський машинобудівний завод» не має змоги пройти перевірку через безпекову ситуацію в м. Краматорськ, де знаходяться первинні документи.
Впевнившись у тому, що її вини немає в тому, що підприємство, яке надало довідки не має змоги пройти перевірку через безпекову ситуацію, 04.09.2025 р. Позивачка повторно звернулася з заявою про перерахунок пенсії з тих самих підстав, очікуючи на очевидно позитивний результат через відсутність її вини, та надала ті самі довідки, однак рішенням № 056750010511 від 12.09.2025 р. їй було відмовлено у перерахунку пенсії за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та зазначено, що до питання можна буде повернутися лише після надходження актів перевірки довідок про заробітну плату - фактично з тих самих підстав.
Таким чином, Позивачка, здійснювала активні дії для вирішення ситуації, не допускаючи пасивної поведінки, мала легітимні очікування, і саме Відповідачі не надавали остаточної відповіді для виникнення у Позивачки впевності протиправних дій.
Лише отримавши відмову від 12.09.2025 року Позивачка зрозуміла, що перевірка не буде проведена, а органи Пенсійного фонду допускають порушення її прав через причини, що об'єктивно не залежать від неї та її вини.
Весь час, з 24.02.2025 р. по 12.09.2025 р., органи Пенсійного фонду продовжували вести комунікацію з Позивачкою, створюючи ілюзію активних дій для вирішення її питання, що мало триваючий характер.
Постановляючи цю ухвалу, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (частина друга статті 44 КАС України).
Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі № 815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, під час визначення початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд звертає увагу на специфіку соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, запровадження відповідних строків звернення до суду з якими обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Звернувшись із цим позовом до суду 05.02.2026, позивач пропустив строк звернення до суду з вимогами, що стосуються позовних вимог про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 056750010511 від 24.02.2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (який не охоплюється шестимісячним строком, установленим положеннями частини другої статті 122 КАС України).
Отримавши рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 056750010511 від 24.02.2025 позивач не звернулася до суду з позовом.
Щодо посилання представника позивача на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 990/29/22 суд зазначає, що правовідносини у справі 200/808/26 не є тотожними.(у справі №990/29/22 предметом позову була бездіяльність Президента України щодо непризначення особи на посаду судді Печерського районного суду міста Києва у передбачений законом строк).
Суд відзначає, що за загальним правилом поважними причинами пропуску строку звернення визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборним, та які не залежать від волевиявлення особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з позовом.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення Європейський Суд з прав людини враховує таке: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Ураховуючи те, що поважних та об'єктивних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом ним не зазначено, суд доходить висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 123 КАС України та повернення позовної заяви у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 056750010511 від 24.02.2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду, наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, є неповажними, то суд повертає позивачу позовну заяву у частині позовних вимог, у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 056750010511 від 24.02.2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Керуючись ст.ст.122, 123, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суддя,-
Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення з позовом до суду, які наведені у заяві від 18.02.2026 про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити діїповернути в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 056750010511 від 24.02.2025 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.Г. Аляб'єв