02 березня 2026 року
м. Київ
справа № 562/3952/25
провадження № 51 - 665 ска 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 10 грудня 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 19 січня 2026 року,
встановив:
Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 10 грудня 2025 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), та призначено їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 19 січня 2026 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 залишено без задоволення, а постанову місцевого суду - без зміни.
У касаційній скарзі порушується питання про перевірку вказаних постанов у касаційному порядку.
Перевіривши доводи касаційної скарги, надані копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з таких підстав.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8частини першої статті 129 Конституції України).
Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостийпідпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував,
що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ
до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення.
Статтею 294 частиною 2 КУпАП визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Разом з тим, постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після
її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає (ст. 294 ч. 10 КУпАП України).
Таким чином, обмеження права на касаційне оскарження рішень суду першої
та апеляційної інстанцій у справах про адміністративні правопорушення, встановлене у ст. 294 цього Кодексу, відповідає основним засадам судочинства,
що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.
Враховуючи викладене, постанова Рівненського апеляційного суду від 19 січня 2026 року та постанова місцевого суду від 10 грудня 2025 рокуне можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Згідно зі ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу
про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана
на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України.
Керуючись ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 10 грудня 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 19 січня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3