03 березня 2026 року
м. Київ
справа № 681/682/24
провадження № 61-10811св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго»,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року у складі судді Чевилюк З. А. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 липня 2025 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Грох Л. М., Янчук Т. О.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» (далі - АТ «Хмельницькобленерго»), третя особа - ОСОБА_2 , про зобов'язання надати компенсацію за недотримання стандартів якості електропостачання, оплатити відпрацьовані дні вимірювання та складання актів вимірювання напруги, виплатити моральну шкоду.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 26 лютого 2017 року він фактично проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 у належному їй на праві власності житловому будинку на АДРЕСА_1 та, як споживач комунальних послуг, використовував та оплачував електроенергію, яка постачалася до вказаного будинку на підставі укладеного між Полонським районом електричних мереж АТ «Хмельницькобленерго» та ОСОБА_2 договору про користування електричною енергією до особового рахунку від 18 грудня 2018 року № НОМЕР_1 .
Зазначав, що протягом 2020-2021 років відповідач не виконував умови договору та постачав електричну енергію неналежної якості, оскільки рівень напруги в електричній мережі не відповідав технічним стандартам і був нижчим мінімального значення.
На неодноразові звернення (претензії) споживачів щодо якості електричної енергії відповідач проводив ремонтні роботи та технічні заміри, відтак, напруга в електричній мережі почала відповідати стандартам електропостачання лише з 28 липня 2021 року.
Вважає, що у зв'язку з отриманням електричної енергії неналежної якості він має право на компенсацію за недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг за період із 10 червня 2020 року до 28 липня 2021 року в сумі 1 436,06 грн, а також відповідач повинен оплатити йому середній заробіток штатного співробітника АТ «Хмельницькобленерго» за дні, в які проводились виміри напруги та складались акти вимірювань, тобто з 06 квітня 2021 року до 27 травня 2021 року (52 календарні дні), у розмірі 36 817,97 грн та відшкодувати моральну шкоду з розрахунку десятикратного розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян за кожну годину часу в період із 10 червня 2020 року до 28 липня 2021року, що становить 1 689 120,00 грн.
Посилаючись на наведене, просив суд зобов'язати відповідача виплатити йому 1 436,06 грн компенсації за недотримання стандартів якості електропостачання, 36 817,87 грн середнього заробітку, 1 689 120,00 грн моральної шкоди, а всього 1 727 373,93 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив недоведеності позивачем отримання ним послуги з постачання електричної енергії неналежної якості, порушення його прав як споживача цієї послуги, завдання йому з вини відповідача моральної шкоди та її розміру.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 липня 2025 року, за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з судовим рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим і не вбачав підстав для його скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі № 185/2596/20, від 15 квітня 2021 року у справі № 450/3260/16, від 10 березня 2021 року у справі № 758/6701/15, від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19, від 08 травня 2024 року у справі № 932/6065/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, касаційна скарга містить посилання на порушення судами норм процесуального права, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Заявник зазначає, що суди не врахували, що внаслідок надання відповідачем послуги з постачання електричної енергії неналежної якості він, як споживач цієї послуги, набув право на компенсацію за недотримання стандартів якості електропостачання, а також право на відшкодування збитків, завданих внаслідок недоліків продукції. Відповідач знав про проблему, отримував скарги від споживачів, але не вживав ефективних заходів для її вирішення до моменту втручання контролюючих органів.
Доводи інших учасників справи
Представник АТ «Хмельницькобленерго» - Гучинський П. Л. подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2025 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу № 681/682/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго», третя особа - ОСОБА_2 , про зобов'язання надати компенсацію за недотримання стандартів якості електропостачання, оплатити відпрацьовані дні вимірювання та складання актів вимірювання напруги, виплатити моральну шкоду.
Матеріали справи № 681/682/24 надійшли до Верховного Суду.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що ОСОБА_2 є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 .
АТ «Хмельницькобленерго» як оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії до цього будинку.
18 грудня 2018 року між споживачем ОСОБА_2 (споживач) і Полонським районом електричних мереж АТ «Хмельницькобленерго» (електропостачальник) укладено договір про користування електричною енергією до особового рахунку № НОМЕР_1 , згідно з яким електропостачальник узяв на себе зобов'язання надійно постачати електричну енергію на об'єкт споживача, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 1,3 кВт, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а споживач зобов'язується оплачувати спожиту електричну енергію за тарифами, встановленими НКРЕКП, в строки передбачені цим договором. Параметри якості електричної енергії повинні відповідати державним стандартам. Встановлені запобіжники чи запобіжні автомати типу С-16 на напругу 220В, струм 16А.
28 грудня 2020 року АТ «Хмельницькобленерго» (оператор системи розподілу) та ОСОБА_2 (споживач) уклали договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, який є публічним договором приєднання, встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги оператора системи розподілу. За цим договором оператор системи розподілу надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, а споживач оплачує за розподіл енергії згідно з умовами цього договору. Водночас оператор системи розподілу зобов'язався здійснювати розподіл електричної енергії споживачу із дотриманням показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.
Згідно з актом Управління Державної інспекції енергетичного нагляду України у Хмельницькій області від 07 квітня 2021 року електропостачання помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , - здійснюється від опори № 53 ПЛІ-04кВ № 1 від КТП-10/0,4кВ № 40 відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 802403, укладеного 28 грудня 2020 року між Полонським РЕМ та споживачем ОСОБА_2 . При проведенні вимірів параметрів якості електричної енергії в помешканні встановлено: відхилення усталеної напруги (по провалам і перенапрузі) не відповідає вимогам державних стандартів; виявлено повторювані зниження та підвищення рівня діючої напруги від гранично допустимих величин (максимальне значення напруги - 257,08В, мінімальне значення напруги - 213,39В); значення середньо визначеної напруги за різні інтервали часу перевищувало гранично допустимі значення відхилення напруги; рівень напруги у найбільш віддаленій точці ПЛ-0,4 кВ № 1 від КТП-40 не відповідає заданому режиму роботи. З огляду на результати проведених вимірів параметрів якості електричної енергії та зважаючи на результати огляду електроустановок встановлено, що технічний стан ПЛІ-04кВ № 1 від КТП-40 і самої КТП-40 не відповідає вимогам нормативно-технічної документації для розподілу якісної електричної енергії споживачам відповідно до вимог ДСТУ. За наслідками перевірки Управління Державної інспекції енергетичного нагляду України у Хмельницькій області видало припис про усунення АТ «Хмельницькобленерго» виявлених недоліків до 02 червня 2021 року.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження оскаржуваних судових рішень заявник зазначає Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі № 185/2596/20, від 15 квітня 2021 року у справі № 450/3260/16, від 10 березня 2021 року у справі № 758/6701/15, від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19, від 08 травня 2024 року у справі № 932/6065/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); порушення судами норм процесуального права, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Електропостачання (постачання та розподіл електричної енергії) здійснюється на підставі відповідних договорів, укладених між їх виконавцями та споживачами.
За змістом частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За своєю правовою природою договір постачання електричної енергії, є консенсуальним, двостороннім та відплатним. Споживачами за цим договором є власник житлового приміщення (власник електроустановки) або члени його сім'ї, які придбавають і використовують електричну енергію для особистих потреб.
У разі надання оператором систем розподілу послуги з розподілу електричної енергії без дотримання встановлених показників якості споживач має право на відшкодування майнової та моральної шкоди. Водночас у разі неусунення оператором систем розподілу причин недотримання показників якості електричної енергії в установлені строки споживач має право на відповідну компенсацію.
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (стаття 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови у позові (постанова Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Вирішуючи спір, суд повинен дати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент його звернення до суду.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що внаслідок постачання відповідачем електричної енергії неналежної якості йому завдано майнової та моральної шкоди.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
Аналіз наведеної норми права з урахуванням визначених цивільним процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Водночас потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також той факт, що саме неправомірними діями відповідача завдано шкоду позивачу.
Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, у яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (постанова Верховного Суду у від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19 (провадження № 61-13787св20)).
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він керується, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Необхідною умовою для відшкодування моральної шкоди є доведення позивачем перед судом факту протиправної поведінки відповідача, наявність самої моральної шкоди, її розмір та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.
У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій установили, що споживачем послуги з розподілу електричної енергії до житлового будинку на АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , як власниця цього будинку (електроустановки). При цьому, у справі відсутні докази того, що ОСОБА_1 є членом її сім'ї та, відповідно, споживачем комунальних послуг.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, врахувавши наведені норми матеріального права та обставини справи, належним чином дослідивши та надавши оцінку поданим сторонами доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами отримання ним послуги з постачання електричної енергії неналежної якості, порушення його прав як споживача цієї послуги, завдання йому з вини відповідача майнової та моральної шкоди та її розміру.
Суди правильно застосували норми матеріального права у спірних правовідносинах та не допустили порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, тому аргументи касаційної скарги з цього приводу є необґрунтованими.
Доводи касаційної скарги щодо неврахування судом відповідних доказів, Верховний Суд не бере до уваги, оскільки вони були предметом дослідження судами із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Колегія суддів відхиляє посилання в касаційній скарзі на неврахування судом висновків, викладених Верховним Судом в постановах, що зазначені заявником в касаційній скарзі, оскільки висновки у цих справах і у справі, що переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, є різними, у зазначених справах суди виходили з конкретних обставин та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
Інші аргументи касаційної скарги є ідентичними доводам заявника, яким судами надана належна оцінка, тому Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі доводи, які не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав вважати, що суди порушили норми процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/1 б-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400,401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун