03 березня 2026 року
м. Київ
справа № 127/4756/25
провадження № 61-2486ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей,
У лютому 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, Військова частина НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просила суд встановити факт, що мати ОСОБА_2 самостійно виховує та утримує малолітніх дітей: ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба
у справах дітей Вінницької міської ради, ВЧ НОМЕР_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада
2025 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, ВЧ НОМЕР_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей задоволено частково.
Встановлено факт, що мати ОСОБА_2 самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину ОСОБА_4 .
У задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 605,60 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 726,72 грн.
26 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мишковська Т. М. через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області
від 05 листопада 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 січня 2026 року (надійшла до суду 27 лютого 2026 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові рішення, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У касаційній скарзі представник заявника заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що повний текст постанови отримано нею 27 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд», що підтверджено доказами.
Дослідивши клопотання представника заявника, Верховний Суд вважає за можливе задовольнити клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.
Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 968,96 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: юридичною особою 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви
і скарги від розміру оспорюваної суми; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом у 2025 році та заявляла 1 позовну вимогу немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Отже, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн:
1) Судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру - 1 211,20 грн;
2) Судовий збір за подачу касаційної скарги - 1 937,92 грн ((1 211,20*200%)*0,8=1 937,92);
3) Сплачено судового збору - 968,96 грн;
4) Доплата судового збору - 968,96 грн (1 937,92-968,96=968,96).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Мишковській Тетяні Миколаївні процесуальний строк для подачі касаційної скарги.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мишковської Тетяни Миколаївни на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 січня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць