26 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 910/9849/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Мамалуй О. О.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А
та представників:
позивача - Дадіверіна Л. І.
відповідача - не з'явився
третя особа - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 (головуючий - Майданевич А. Г., судді Сулім В. В., Гаврилюк О. М.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 (суддя - Удалова О. Г.)
у справі № 910/9849/24
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Житло-Комфорт"
про зобов'язати вчинити дії
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А" про зобов'язання вчинити дії, а саме: надати інформацію, зробити копії документів з подальшим їх засвідченням про діяльність відповідача за період з 2015 року по 08 серпня 2024 року.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона, як співвласник нежитлових приміщень, має право на отримання інформації та документів щодо діяльності об'єднання співласників багатоквартирного будинку. Проте, ненадання відповідачем на звернення позивачки вказаних вище документів порушує права, які гарантовані Конституцією України, Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Законом України "Про інформацію".
3. 10.10.2024 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій нею уточнено позовні вимоги з урахуванням наданих відповідачем документів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 позовні вимоги задоволено частково.
5. Зобов'язано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А" надати ОСОБА_1 наступну інформацію, з вилученням з неї персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших фізичних осіб як конфіденційної інформації:
- копії Протоколів загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А" з усіма додатками, що є невід'ємною частиною протоколів, а саме листками письмового опитування (голосування), по питанням порядку денного співвласників на загальних зборах ОСББ у кількості, що вказано в кожному Протоколі, пронумерованих та прошнурованих за період 2016-2020 роки, крім протоколу за 08.11.2021;
- копії доказів повідомлення ОСОБА_1 як співвласника про скликання усіх загальних зборів, докази направлення повідомлення щодо проведення загальних зборів поштою (рекомендованими листами), за період 2016-2020 роки, крім повідомлення про збори на 30.09.2021;
- копії кошторисів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» за 2015-2024 роки;
- копії отриманих платежів по внескам та обов'язковим платежам по нежитловим приміщенням 443, 453, 458, 459, 444 у період 2016-2024 роки;
- копії звітів органів управління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А" за 2020-2024 роки;
- копії звітів ревізійної комісії Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А" за 2020-2024 роки.
6. В іншій частині позову відмовлено.
7. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позивач, як співвласник, має право на отримання інформації з вилученням з неї персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших фізичних осіб як конфіденційної інформації (копії Протоколів Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А" з усіма додатками, що є невід'ємною частиною протоколів, а саме: листками письмового опитування (голосування), по питанням порядку денного співвласників на загальних зборах ОСББ у кількості, що вказано в кожному Протоколі, пронумерованих та прошнурованих за період 2016-2020, крім протоколу за 08.11.2021; копії доказів повідомлення ОСОБА_1 як співвласника про скликання усіх загальних зборів, докази направлення повідомлення щодо проведення загальних зборів поштою (рекомендованими листами), за період 2016-2020, крім повідомлення про збори на 30.09.2021; копії кошторисів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А" за 2015-2024 роки; копії отриманих платежів по внескам та обов'язковим платежам по нежитловим приміщенням 443, 453, 458, 459, 444 у період 2016-2024 роки; копії звітів органів управління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А" за 2020-2024 роки; копії звітів ревізійної комісії Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А" за 2020-2024 роки), в силу приписів зазначених норм права та враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
8. Водночас, щодо решти інформації, яку позивач просила надати, суд дійшов висновку, що такі вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на їх необґрунтованість, оскільки надання таких документів не передбачено законодавством, а тому частково задовольнив позовні вимоги.
9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 змінено та доповнено резолютивну частину наступними пунктами:
"Зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А" (03022, м. Київ, пров. Коломийський, буд. 17/31А, код 39662526) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) наступну інформацію, з вилученням з неї персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших фізичних осіб як конфіденційної інформації:
- копії штатних розписів ОСББ "Затишна оселя 17/321А" за період 2016-2020, 2022, 2024;
- копії загальних оборотно-сальдових відомостей ОСББ за 2020, 2021,2022, 2023,2024".
10. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
11. Суд апеляційної інстанції в цілому погодився з висновками місцевого господарського суду, однак зауважив, що позовні вимоги в частині зобов'язання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31А" надати позивачу для ознайомлення наступну інформацію, а саме: копії штатних розписів ОСББ "Заштишна оселя 17/31А" за період 2016-2020, 2022, 2024 та копії загальних оборотно-сальдових відомостей ОСББ за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, з вилученням з них персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших осіб як конфіденційної інформації, є також обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, оскільки містять інформацію про діяльність об'єднання та об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти (ч.1 ст.14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
12. ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
13. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 925/1440/22 та постанові Верховного Суду від 22.10.2025 у справі № 756/2961/24.
14. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
Позиція інших учасників справи
15. Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
16. 26.02.2015 проведено державну реєстрацію ОСББ у житловому комплексі за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
17. Відповідно до положень розділу 1 та 2 Статуту ОСББ об'єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку номер АДРЕСА_2 . Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
18. ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень 443, 444, 453, 458, 459 та є співвласником багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та свідоцтва про право власності, копії яких додані до матеріалів справи.
19. За твердженням позивача, відповідач порушує її права, а саме:
- право особисто брати участь у загальних зборах співвласників ОСББ;
- ОСОБА_1 мала намір у минулому і на даний час має намір бути обраною до складу органів об'єднання. Позивач вважає, що ОСББ умисно не надає можливість їй подати свою кандидатуру на загальні збори та бути обраною до Правління чи ревізійної комісії;
- ОСББ створює штучну заборгованість позивачки по внескам та обов'язковим платежам через відсутність надання інформації про прийняття нового кошторису, рахунків по внескам та обов'язковим платежам та проведення звірок по здійсненим платежам;
- право співвласника на отримання інформації про діяльність ОСББ шляхом ненадання відповідей на особисті звернення та адвокатський запит.
20. Враховуючи наведені порушення, позивач звернулась до суду з позовом про зобов'язання відповідача надати інформацію щодо діяльності ОСББ.
21. У свою чергу, відповідач частково визнав позовні вимоги, зазначивши про готовність надати певні документи.
22. Крім того, під час судового розгляду справи ОСББ передало ОСОБА_1 , зокрема, копії протоколу за 08.11.2021 та повідомлення про збори на 30.09.2021.
23. Також, відповідач вказав, що певні документи не можуть бути надані, у зв'язку з їх знищенням, а деякі знаходяться у Товариства, яке не виконує рішення суду від 29.10.2015 у справі № 910/24620/15 та не повертає їх ОСББ..
Позиція Верховного Суду
24. Перевіривши повноту встановлення судами першої і апеляційної інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно закрити, а в частині підстави передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
25. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
26. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження
27. Так, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник, зазначає про застосування судами попередніх інстанцій норм права без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 925/1440/22 та постанові Верховного Суду від 22.10.2025 у справі № 756/2961/24.
28. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
29. Відповідно до положень вказаної норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
30. Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
31. Так, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).
32. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства.
Для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 389 (пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України; пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України) та пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України (пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України; пункту 5 частини першої статті 339 КАС України) таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями, з-поміж яких змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
33. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
34. Задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 конкретизувала:
- висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу правовідносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин);
- висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.
35. Здійснена Великою Палатою Верховного Суду конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
36. При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
37. Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.
38. Разом з тим, Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у своїй діяльності висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.
39. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування таких правових висновків у кожній конкретній справі.
Схожа правова позиція є усталеною та знайшла своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц.
40. Так, відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при вирішенні питань реалізації права співвласника ОСББ на інформацію про діяльність ОСББ слід враховувати, що витребувана співвласником інформація змістовно має слугувати реалізації інших прав, що надаються співвласнику.
41. Суди попередніх інстанцій зазначили, що у такій категорії позовів вкрай необхідно чітко зазначити, які саме документи необхідні для ознайомлення позивачу (співвласнику), та з якою метою, тобто як ця вимога пов'язана з реалізацією права позивача на співучасть з управління та утримання будинку. Наслідком подачі необґрунтованого, безпідставного, а також не спрямованого на захист порушених прав співвласника багатоквартирного будинку позову є постановлення судом рішення про відмову у його задоволенні.
42. Так суди встановили, що за твердженням позивача, відповідач порушує її права, а саме: (1) право особисто брати участь у загальних зборах співвласників ОСББ, оскільки вона як у минулому так і на даний час має намір бути обраною до складу органів об'єднання; (2) позивач вважає, що ОСББ умисно не надає можливість їй подати свою кандидатуру на загальні збори та бути обраною до Правління чи ревізійної комісії; (3) крім того, ОСББ створює штучну заборгованість позивача за внесками та обов'язковими платежами через відсутність надання інформації про прийняття нового кошторису, рахунків по внескам та обов'язковим платежам та проведення звірок по здійсненим платежам; (4) також відповідач порушує її право як співвласниці на отримання інформації про діяльність ОСББ шляхом ненадання відповідей на особисті звернення та адвокатський запит.
43. При цьому, як встановлено судами першої і апеляційної інстанції, відповідач частково визнав позовні вимоги, надавши певні документи.
44. Водночас, щодо решти інформації, яку позивач просила їй надати, а саме: копії доказів направлення листів опитування ОСОБА_1 для голосування щодо поставлених питань на загальних зборах щодо усіх Протоколів Загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 17/31 А" поштою (рекомендованими листами) за 2016-2024 роки; копії доказів направлення усіх Протоколів Загальних зборів співвласників ОСББ "Затишна оселя 17/31 А" ОСОБА_1 , як співвласнику поштою (рекомендованими листами); копії договорів укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріос Плюс" за період 2016-2024 роки; копії договорів укладених з ТОВ "Київські енергетичні послуги" про постачання електричної енергії за 2020-2024 роки; копію договору з ПАТ "Київенерго" за період 2020-2024 роки; копії договорів, укладених з ПАТ "АК Київводоканал" за період 2020-2024 роки; копії договорів з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за 2024 рік; копії доказів направлення ОСОБА_1 квитанцій для сплати по внескам та обов'язковим платежам (за надані житлово-комунальні послуги, опалення, водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі) по нежитловим приміщенням 443, 453, 458, 459, 444 в період 2018-2024 роки; копії платіжних доручень по внескам та обов'язковим платежам по нежитловим приміщенням 443, 453, 458, 459, 444 в період 2016-2024 роки; копії платіжних доручень по сплаті за придбаний ОСББ "Затишна оселя 17/31 А" газ постачання газу для використання даховою котельнею, в період 2016-2024 роки; копії усіх первинних документів, що надають підтвердження права власності або право користування обладнанням дахової котельні; копії Актів прийому-передачі обладнання дахової котельні; копії виписок з балансу рахунків основних засобів, зокрема, щодо обладнання дахової котельні, що перебуває у власності ОСББ або на балансі чи позабалансовому обліку; копію техпаспорту на будинок за адресою: 03022, м. Київ, пров. Коломийський, 17/31 А; копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - по земельній ділянці на якій розташований будинок за адресою: 03022, м. Київ, пров. Коломийський, 17/31 А; копії правовстановлюючого документу (Державного Акту, договору оренди, тощо ), а також і технічної документації на земельну ділянку за адресою: 03022, м. Київ, пров. Коломийський, 17/31 А; копії первинної документації (Акти наданих послуг, видаткові накладні, накладні, банківська виписка, авансові звіти, відомості про нарахування та виплату заробітної плати, табелі обліку робочого часу, Акти введення в експлуатацію основних засобів чи малоцінних необоротних активів, акти списання товарно-матеріальних цінностей, накази на прийом, звільнення, відпустки по найманим працівникам, авансові звіти, касові книги та ордера, інша документація що слугує інформацією для складання фінансової звітності) за 2020, 2021,2022, 2023, 2024 роки; копії оборотно-сальдових відомостей по рахункам обліку: 10, 11, 13, 15, 20, 22, 28, 30, 31, 36, 37, 39, 44, 48, 64, 68, 74, 91, 92, 93, 94, з розшифровками по субконто за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки; копії дозвільної документації на дахову котельню за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки; копії документів про призначення відповідальних за охорону праці та пожежну безпеку із відповідними копіями журналів про проведення інструктажу; копії відомостей про нарахування внесків по ОСББ помісячно за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки; копії протоколів проведення зборів правління за період 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, суди попередніх інстанцій встановили, що за поясненнями відповідача деякі документи не можуть бути надані, у зв'язку з їх знищенням; деякі взагалі відсутні; по деяким документам, позивач може самостійно отримати інформацію з реєстру прав на нерухоме майно, а певні документи знаходяться у Товариства, яке не виконує рішення суду від 29.10.2015 у справі № 910/24620/15 та не повертає їх ОСББ.
45. Отже, враховуючи вимоги Законів України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" і "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" суди першої і апеляційної інстанції дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині з огляду на їх необґрунтованість.
46. Крім того суди зауважили, що одержання співвласником багатоквартирного будинку інформації про діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким співвласником своїх прав, зокрема правомочностей на участь в управлінні Об'єднанням. Однак за висновками судів, позивачем не доведено, з якою саме метою витребування вказаних вище документів безпосередньо пов'язано з реалізацією її права на співучасть з управління та утримання Об'єднання.
47. Так Верховний Суд зазначає, що посилання скаржника на те, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 925/1440/22 та постанові Верховного Суду від 22.10.2025 у справі № 756/2961/24, є безпідставним, з огляду на таке.
48. У наведеній скаржником справі № 925/1440/22 предметом розгляду були вимоги до ОСББ надати для ознайомлення статут, фінансові звіти, протоколи загальних зборів з додатками, протоколи засідання правління, книгу обліку членів, а також документи, які, на думку позивача, стосуються діяльності ОСББ, та надати можливість робити з них виписки, копії (фотокопії), обґрунтовані (вимоги) тим, що ненадання відповідних документів порушує права позивача.
49. Суд першої інстанції позов задовольнив частково, зобов'язав ОСББ надати позивачу для ознайомлення та можливості зробити виписки, копії (фотокопії) з документів:
- додатки до протоколів загальних зборів ОСББ за весь період існування ОСББ;
- розгорнуті банківські виписки про рух коштів ОСББ за період 2017-2022 роки включно;
- кошториси та штатний розпис ОСББ за період 2017-2022 роки включно;
- акти ревізії фінансово-господарської діяльності ОСББ за період 2017-2022 роки включно;
- акти виконаних робіт ОСББ за період 2017-2022 роки включно;
- договори на виконані роботи за період 2017-2022 роки включно;
- документи про нарахування заробітної плати найманим працівникам за період 2017-2022 роки включно.
У частині зобов'язання ОСББ надати позивачу для ознайомлення та можливості зробити виписки, копії (фотокопії) книгу обліку членів ОСББ "Кришталь" відмовив.
50. Апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог залишив без змін.
51. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходили з того, що норми чинного законодавства не передбачають обмежень щодо обсягу надання інформації, яку просить надати позивач, у тому числі про діяльність ОСББ.
52. Велика Палата Верховного Суду постановою від 09.04.2024 у справі № 925/1440/22 постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції змінила, доповнивши резолютивну частину рішення абзацом третім такого змісту: "Указані документи надати з вилученням з них персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших фізичних осіб як конфіденційної інформації".
В іншій частині постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції залишила без змін.
53. Як вбачається зі змісту вказаної постанови, перед Верховним Судом у наведеній справі № 925/1440/22 постало питання: які документи, інформація надаються об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку співвласникам багатоквартирного будинку та в якому обсязі.
54. Відповідаючи на вказане питання, Велика Палата Верховного Суду виснувала: щодо надання ОСББ документів, інформації співвласникам, що:
"79. Звідси будь-які створені у процесі діяльності ОСББ документи можуть бути надані для ознайомлення співвласникам як такі, що містять інформацію про діяльність ОСББ.
82. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що право співвласника на отримання інформації про діяльність ОСББ є одним з найважливіших прав такої особи і безпосередньо пов'язане із правом на участь в управлінні ОСББ.
83. Реалізація співвласником своїх прав, пов'язаних з прийняттям рішень про діяльність ОСББ неможлива без необхідної і достатньої інформації для прийняття відповідних рішень.
84. При вирішенні питань реалізації права співвласника ОСББ на інформацію про діяльність ОСББ слід враховувати, що витребувана співвласником інформація змістовно має слугувати реалізації інших прав, що надаються співвласнику Законом про ОСББ, іншими нормативними актами та статутом ОСББ.",
а щодо обсягу надання інформації про співвласників та інших осіб, що:
"108. Таким чином, реалізуючи свої права, співвласник має право звернутися до ОСББ за отриманням інформації про діяльність такого ОСББ, а останнє зобов'язано надати таку інформацію в обсязі, який є достатнім для реалізації прав співвласників на участь в управлінні ОСББ, відповідно до Закону про ОСББ, Закону про особливості здійснення права власності, а також статуту об'єднання, крім конфіденційної інформації про фізичних осіб.
115. З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що персональні дані співвласників та інших фізичних осіб, отримані ОСББ в процесі його діяльності, є конфіденційною інформацією з відповідним правовим режимом. Персональні дані співвласників та інших фізичних осіб не підлягають наданню ОСББ для ознайомлення співвласнику як конфіденційна інформація, згода на поширення якої не надавалась у встановленому законом порядку.
116. Тому ОСББ має надати співвласнику для ознайомлення документи, інформацію, визначені Законом про ОСББ та Законом про особливості здійснення права власності, а також статутом ОСББ, з вилученням з них персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших фізичних осіб як конфіденційної інформації".
55. Посилаючись на неврахування правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у зазначеній постанові, скаржник за змістом касаційної скарги цитує деякі пункти цієї постанови, зокрема пункти 82 і 83.
56. При цьому Суд враховує, що у контексті наведених (процитованих) висновків Великої Палати Верховного Суду скаржник за текстом касаційної скарги не доводить, що наведене у вказаній постанові є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, відповідно, достатньою підставою для скасування рішення місцевого господарського суду і постанови суду апеляційної інстанції з вищенаведеним мотивуванням.
57. Верховний Суд звертає увагу, що для спростування висновків місцевого і апеляційного суду, наведених в оскаржуваних судових рішеннях у цій справі, скаржнику в межах визначної ним підстави касаційного оскарження (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК) недостатньо лише посилатись на правову позицію у справі, яка є подібною за суб'єктним складом та предметом спору, він повинен довести, що зазначені ним правові позиції Верховного Суду щодо застосування конкретних норм права у подібних відносинах є свідченням порушення судами норм матеріального права, яке полягає у неправильному їх тлумаченні, застосуванні норм, які не підлягали застосуванню, або незастосуванні норм, які підлягали застосуванню, чого скаржник в аспекті посилання на вищенаведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду не зробив.
58. Також Суд зважає на те, що вищенаведені висновки Велика Палата Верховного Суду зробила, відповідаючи на питання, які документи, інформація надаються об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку співвласникам багатоквартирного будинку та в якому обсязі, тоді як скаржник, окрім наведеного, за текстом касаційної скарги аналізує перелік запитуваних документів, зазначаючи про те, що суди безпідставно відмовили у задоволенні вимог про надання частини запитуваних документів (зокрема через їх знищення / фактичну відсутність у відповідача та можливість позивачем отримати такі документи з відповідних реєстрів), проте такі обставини у межах справи № 925/1440/22 не були встановлені судами попередніх інстанцій, відповідно Велика Палала Верховного Суду про відповідне, з урахуванням таких обставин, не виснувала.
59. Наведене, в свою чергу, свідчить про те, що у межах таких доводів скаржника у цій справі правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 09.04.2024 у справі № 925/1440/22, не може розцінюватись як подібна до цієї справи №910/9849/24, адже передусім на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях (питаннях), чого скаржник не довів.
60. Щодо неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 22.10.2025 у справі № 756/2961/24 Суд зазначає, що в межах наведеної скаржником страви розглядались вимоги до ОСББ надати для ознайомлення інформацію щодо складу правління та складу ревізійної комісії ОСББ "К5"; інформацію, чи перебувають у родинних зв'язках між собою голова та члени правління, а також члени ревізійної комісії ОСББ "К5"; фінансові звіти ОСББ за 2023 рік; інформацію про проведення конкурсу/тендеру на обрання охоронної фірми щодо надання послуг охорони будинку та території; інформацію щодо охоронної фірми, яка надає послуги ОСББ "К5" з охорони будинку та території; обґрунтування кошторисів для здійснення витрат на безпеку будинку та території ОСББ; інформацію, чому станом на 29 лютого 2024 року не виконані зобов'язання правління ОСББ "К5" перед співвласниками щодо закриття хвіртки та шлагбауму на в'їзд центрального входу біля першої секції будинку, які заходи були проведені щодо вирішення цього питання та їх результат; інформацію, на якій підставі було демонтовано частину паркану біля 6 секції та встановлено на його місті будиночок охорони; інформацію та документи щодо отримання відповідного дозволу на встановлення будиночку охорони біля 6 секції, а також погодження орендаря земельної ділянки; інформацію та підтверджуючі документи щодо загальної вартості робіт, матеріалів, обладнання по демонтажу паркану та встановлення будиночку охорони біля 6 секції будинку; інформацію щодо проведених починаючи з 2019 року правлінням ОСББ заходів щодо вирішення питання закриття шлагбауму на в'їзд на територію будинку; надати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку, і площу таких квартир та приміщень; зведену інформацію про результати голосування на загальних зборах 16 вересня 2023 року кожного із співвласників із зазначенням номеру квартири/нежитлового приміщення та площі кожного приміщення.
61. На обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що у нього виник ряд запитань щодо прозорості і законності діяльності правління ОСББ "К5", в зв'язку з чим він з метою отримання документів та інформації стосовно діяльності ОСББ двічі звертався через адвоката з відповідними адвокатськими запитами, зокрема, щодо надання інформації, однак внаслідок протиправної поведінки (неправомірних дій та бездіяльності) відповідача та порушення його прав, як співвласника багатоквартирного будинку, не отримав такої інформації.
62. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову. Рішення мотивовано тим, що через відсутність у додатках до адвокатських запитів копій документів, передбачених абз.2 ч.1 ст.24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а саме копії свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю, запит не може вважатися оформленим належним чином, що є правовою підставою для відмови у наданні витребуваної інформації та документів.
63. Верховний Суд у постанові від 22.10.2025 не погодився з висновками судів попередніх інстанцій у наведеній справі № 756/2961/24, скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, зазначивши, що згідно з нормами Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласник має право одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність ОСББ. Право співвласника на отримання інформації про діяльність ОСББ є одним з найважливіших прав такої особи і безпосередньо пов'язане із правом на участь в управлінні ОСББ. Реалізація співвласником своїх прав, пов'язаних з прийняттям рішень про діяльність ОСББ, неможлива без необхідної і достатньої інформації для прийняття відповідних рішень. При вирішенні питань реалізації права співвласника на інформацію про діяльність ОСББ, слід враховувати, що витребувана співвласником інформація змістовно має слугувати реалізації інших прав, що надаються співвласнику Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", іншими нормативними актами та статутом ОСББ.
64. Наведеного, за висновками Верховного Суду, суди попередніх інстанцій не врахували, відмовляючи у позові, не звернули уваги на те, що відсутність відповіді на неналежним чином оформлений адвокатський запит не перешкоджає вирішенню по суті спору щодо надання саме позивачу (а не його представнику - адвокату) витребуваної інформації та документів.
65. Верховний Суд констатував, що об'єднання має надати співвласнику для ознайомлення документи, інформацію, визначені Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а також статутом об'єднання, за винятком персональних даних співвласників багатоквартирного будинку та інших фізичних осіб, що є конфіденційною інформацією. Якщо документ містить персональні дані, такий документ надається для ознайомлення з вилученням персональних даних як конфіденційної інформації.
66. Так, Суд зазначає, що правовідносини у наведеній скаржником справі № 756/2961/24 не є релевантними до правовідносин у справі, яка розглядається, зокрема з огляду на те, що суди попередніх інстанцій у цій справі (№ 910/9849/24) не встановлювали обставин неналежного оформлення представником позивача адвокатського запиту до ОСББ щодо надання інформації, і відповідно, такі обставини не були підставою для часткової відмови у задоволенні позову у цій справі.
67. Отже, аргументи скаржника стосовно неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09.04.2024 у справі № 925/1440/22 та від 22.10.2025 у справі № 756/2961/24, не знайшли підтвердження як підстава касаційного оскарження. Відтак вказана скаржником підстава касаційного оскарження, визначена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася.
68. Згідно з пунктом 5 частин першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
69. Зважаючи на те, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів, відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу, вважає за необхідне закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
70. Разом з цим, стосовно визначеної скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень у справі, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд зазначає таке.
71. Обґрунтовуючи наведену підставу касаційного оскарження, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
72. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
73. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
74. Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
75. За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судами зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
76. При цьому саме тільки посилання скаржника на те, що суди не в повному обсязі дослідили докази та не з'ясували дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів судові рішення.
77. Разом з цим, доводи скаржника про допущення судами попередніх інстанцій інших порушень вимог процесуального законодавства по-перше, не є самостійними підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, а, по-друге, зводяться до намагання скаржника спонукати Суд надати переоцінку встановленим судами обставинам та наданим сторонами доказам, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України.
78. Верховний Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування судових рішень у оскаржуваній частині та ухвалення рішення про задоволення позову.
79. Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
80. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.
81. За таких обставин, перевіривши застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
82. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
83. Оскільки після відкриття касаційного провадження у справі виявилося, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно закрити на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
84. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
85. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
86. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків судів першої і апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі судового рішення.
87. За таких обставин, доводи касаційної скарги, не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, у зв'язку з чим касаційна скарга в цій частині підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення і постанова - без змін.
Розподіл судових витрат
88. Враховуючи викладене, судовий збір за розгляд касаційної скарги на підставі статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/9849/24 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/9849/24 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.
3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/9849/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді О. М. Баранець
О. О. Мамалуй