18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
25 лютого 2026 року м. Черкаси Справа № 925/608/25
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:
від прокурора: Соха Л.О. - прокурор відділу,
від позивача - не з'явився,
від відповідача: Левчук А.С. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про залишення позову без розгляду у справі
за позовом Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Баштечківської сільської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут»
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 150 197,42 грн,
Господарським судом Черкаської області розглядається справа за позовом Уманської окружної прокуратури (прокуратура, прокурор) в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Баштечківської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» про:
визнання недійсними додаткових угод від 17.05.2021 № 4, від 05.07.2021 № 5, від 06.08.2021 № 6, від 25.08.2021 № 7, від 07.09.2021 № 8, від 23.09.2021 № 9, від 07.10.2021 № 10, від 01.11.2021 № 11, від 02.11.2021 № 12, від 09.11.2021 № 13, від 30.11.2021 № 15, від 06.12.2021 № 16 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 16.01.2021 № 71061000124, укладеного між Виконавчим комітетом Баштечківської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут»;
стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» на користь Виконавчого комітету Баштечківської сільської ради безпідставно сплачених коштів в сумі 150 197,42 грн;
з покладенням на відповідача судових витрат: судового збору в розмірі 31 491,20 грн.
Ухвалою від 30.05.2025 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву для розгляду та відкрив провадження у справі, справу постановив розглядати за правилами загального позовного провадження.
16 червня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про призначення лінгвістичної експертизи.
19 червня 2025 року від прокурора надійшла відповідь на відзив.
23 червня 2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, 21 липня 2025 року - клопотання про зупинення провадження у справі.
24 липня 2025 року від прокурора надійшло заперечення на зазначене клопотання.
Ухвалою від 24.07.2025 Господарський суд Черкаської області клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» від 21.07.2025 про зупинення провадження задовольнив; провадження у справі № 925/608/25 зупинив до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
05 січня 2026 року від Прокурора надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 залишено без задоволення касаційну скаргу ТОВ «Енергетичне партнерство», постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 та рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 залишено без змін.
Ухвалою від 04.02.2026 Господарський суд Черкаської області провадження у справі поновив; підготовче засідання призначив на 24.02.2026.
24 лютого 2026 року від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).
24 лютого 2026 року від прокурора надійшли додаткові пояснення.
У призначене підготовче засідання Виконавчий комітет Баштечківської сільської ради не з'явився, про причини неявки - суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.
У судовому засіданні, що відбулося 24 лютого 2026 року за участю прокурора та відповідача, представник відповідача клопотання просив задовольнити; прокурор проти клопотання заперечила. Суд дослідив докази, заслухав сторін та перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосив перерву у судовому засіданні. У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 з підстав того, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027, ст. 131-1 Конституції України, ст. 11, 53 Господарського процесуального кодексу України відповідач вважає, що у спірних правовідносинах звернення прокурора з вимогами про недійсність частин правочину у сфері закупівель не може вважатися виключним випадком представництва прокуратурою інтересів держави в суді, прокурор немає і відповідного порядку для такого представництва. Позивач, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, не підписував позовну заяву та не висловлював свою позицію щодо заявленого позову.
Прокурор заперечуючи проти клопотання зазначає, що зі змісту рішення Конституційного Суду України вбачається, що ним не нівельовано конституційну функцію, якою наділені органи прокуратури України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, однак визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони не наводять вичерпного переліку виключних випадків за наявності яких органи прокуратури можуть здійснювати представництво інтересів держави в суді, що призводить до правової невизначеності.
Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», визнані неконституційними, втрачають чинність з 01 січня 2027 року.
Вказане рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.
Зауважує прокурор, що у позовній заяві ним аргументовано, що суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави, у даному випадку є Виконавчий комітет Баштечківської сільської ради. При цьому, указаним суб'єктом не вжито будь-яких заходів, у тому числі й у судовому порядку щодо відновлення порушених інтересів держави, захисту порушених економічних інтересів територіальної громади.
Уманською окружною прокуратурою до звернення до суду з позовом, на адресу Виконавчого комітету Баштечківської сільської ради було скеровано запит від 21.04.2025 № 53/1-306вих-25 з повідомленням про виявлені порушення та з метою встановлення повноти вжитих органом місцевого самоврядування заходів для їх усунення, в тому числі шляхом звернення до суду з позовом, надавши уповноваженому органу достатньо часу на реагування. У відповідь на вказаний запит Виконавчий комітет Баштечківської сільської ради листом від 29.04.2025 № 281/02-10 повідомив, що заходи представницького характеру щодо визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів не вживались.
Вказане, враховуючи, що з місцевого бюджету вибула значна сума коштів у розмірі 150 197,42 грн, за твердженням прокурора означає, що інтереси держави залишалися незахищеними та є виключним випадком, наділяє прокурора обов'язком здійснити їх захист у межах повноважень, наданих п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно з ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 звернула увагу, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді):
1. Визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами.
2. Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв'язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
3. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.
4. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.
5. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Отже, відповідно до абзаців 3, 4 резолютивної частини цього рішення окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», визнані неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.
З огляду на вказане суд встановив, що прокурор довів наявність підстав для представництва інтересів держави в суді у цій справі та виконав приписи статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а тому немає підстав для залишення без розгляду позову прокуратури в інтересах держави за наведеного відповідачем обґрунтування.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання.
Керуючись ст. 177, 181 - 185, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду відмовити.
Підготовче засідання відкласти на 11 годину 00 хвилин 19 березня 2026 року.
Засідання провести в приміщенні Господарського суду Черкаської області м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, зал судових засідань 219, тел. канцелярії (0472) 31-21-49.
У судове засідання викликати повноважних представників учасників справи.
Роз'яснити сторонам про їх обов'язок повідомляти суд про причини неявки у підготовче засідання і, що у разі їх неявки наступають наслідки передбачені статтями 183, 202 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 03 березня 2026 року.
Суддя О.В. Чевгуз