8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" лютого 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1675/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді: Кононової О.В.
секретар судового засідання Зубко Ю.В.
розглянувши заяву кредитора ОСОБА_1 (вх. № 23849 від 14.10.2025) з грошовими вимогами до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретто, ЛТД" по справі №922/1675/24
за заявоюПриватного підприємства "АЙ КІВІ"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ретто, ЛТД"
про визнання банкрутом
за участю :
розпорядника майна - Кошовського С.В.
представника кредитора - Романченко О.М.
представника ТОВ "Ретто, ЛТД" - Камінська А.А.
представника ПП "Ай Ківі" - Харченко К.С.
Ухвалою суду від 17.06.2024 серед іншого було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретто, ЛТД", визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Приватного підприємства "Ай Ківі" в сумі 7 671 284,19 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника.
Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича, встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника та призначено попереднє засідання суду.
18.06.2024 здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України про відкриття справи про банкрутство боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ретто, ЛТД" за № 73446 із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.
На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом надійшли заяви: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 .
Відповідними ухвалами суду зазначені заяви з грошовими вимогами до боржника були прийняті до розгляду та призначено їх розгляд в попередньому засіданні господарського суду. Зобов'язано розпорядника майна та боржника розглянути заяви кредиторів та письмово повідомити про результати розгляду заявника та суд до дати проведення попереднього засідання. Зобов'язано кредиторів за три дні до судового засідання через канцелярію суду надати: правове та документальне обґрунтування заявлених вимог до боржника; оригінали документів доданих до заяви (для огляду); розрахунок заборгованості, яка виникла до моменту порушення провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою попереднього засідання від 04.12.2024 суд визнав наступний розмір грошових вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів:
- Приватного підприємства "Ай Ківі" в сумі 7 671 284,19 грн. (з яких 7 400 000,00 грн основного боргу та 184 123,27 грн пені, 56 880,92 грн - судовий збір за подання позовної заяви про стягнення заборгованості у справі 922/1675/24, 30 280,00 судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі);
- ОСОБА_2 у загальному розмірі 644 254,00 грн., з яких: 638 198,00грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судовий збір;
- ОСОБА_3 у загальному розмірі 193 848,00 грн., з яких: 187 792,00 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судовий збір;
- ОСОБА_4 у загальному розмірі 193 848,00 грн., з яких: 187 792,00 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судовий збір;
- ОСОБА_5 у загальному розмірі 284 337,83 грн., з яких: 278 281,83 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судовий збір;
- ОСОБА_6 у загальному розмірі 423 870,70 грн., з яких - 417 814,70 грн. сума основного боргу та 6056,00 грн. судовий збір;
- ОСОБА_7 у загальному розмірі 1 138 368,08 грн., з яких: 1 132 312,08 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судового збору;
- ОСОБА_8 до боржника у загальному розмірі 647 733,89 грн., з яких: 641 677,89 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судового збору;
- ОСОБА_9 у загальному розмірі 280 830,95 грн., з яких 274 774,95 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судового збору;
- ОСОБА_10 у загальному розмірі 657 594,44 грн., з яких: 651 538,44 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судового збору;
- ОСОБА_11 у загальному розмірі 305 131,61 грн., з яких 299 075,61 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судового збору;
- ОСОБА_12 у загальному розмірі 121 164,42 грн., з яких 115 108,42 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судового збору;
- ОСОБА_13 у загальному розмірі 446 273,52 грн., з яких 440 217,52 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судового збору;
- ОСОБА_14 у загальному розмірі 542 981,10 грн., з яких: 536 925,10 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судового збору;
- ОСОБА_15 у загальному розмірі 385 666,25 грн., з яких: 379 610,25 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судового збору;
- ОСОБА_16 у загальному розмірі 435 216,51 грн., з яких: 429 160,51 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судового збору;
- ОСОБА_17 у загальному розмірі 242 585,24 грн., з яких: 236 529,24 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судового збору;
- ОСОБА_18 у загальному розмірі 584 073,57 грн., з яких: 578 017,57 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судового збору;
- ОСОБА_19 у загальному розмірі 292 355,94 грн., з яких: 286 299,94 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судового збору;
- ОСОБА_20 у загальному розмірі 292 355,94 грн., з яких: 286 299,94 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судового збору;
- ОСОБА_21 у загальному розмірі 292 314,48 грн., з яких: 286 258,48 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судового збору;
- ОСОБА_22 у загальному розмірі 390 622,54 грн., з яких: 384 566,54 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судового збору;
- ОСОБА_23 у загальному розмірі 2 106 056,00 грн., з яких: 2 100 000,00 грн. - сума основного боргу та 6056,00 грн. судового збору.
Призначено проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Зобов'язано розпорядника майна провести аналіз фінансово - господарської діяльності боржника та надати його до суду до дати підсумкового засідання.
Призначено підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанова про визнання його банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвала про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання.
Ухвалою від 28.05.2025 суд задовольнив клопотання кредиторів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (вх. № 11606 від 13.05.2025) про припинення повноважень арбітражного керуючого Безпалого С.О. як розпорядника майна ТОВ "Ретто ЛТД" та призначення нового арбітражного керуючого по справі № 922/1675/24.
Припинив повноваження арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича та призначив розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Ретто ЛТД" арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича.
14.10.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява (вх. № 23849) з грошовими вимогами до боржника, в якій заявниця просить суд визнати її грошові вимоги до ТОВ "Ретто, ЛТД" у розмірі 155 843,71 грн, що є сумою еквівалентною 3 746,00 доларів США.
Ухвалою від 03.11.2025 суд прийняв заяву ОСОБА_1 (вх.№ 23849 від "14" жовтня 2025 р.) з грошовими вимогами до боржника та призначити її розгляд в судовому засіданні.
14.11.2025 до суду від представника ОСОБА_1 надійшла уточнена заява з кредиторськими вимогами до боржника (вх. № 26572), в якій кредитор окрім суми основного зобов'язання у розмірі 3 746,00 доларів США, що в еквіваленті станом на день звернення до суду із заявою становить 155 843,71 грн., просить суд визнати вимоги до боржника щодо нарахованих сум інфляційних витрат у розмірі 19 009,50 грн. та трьох відсотків річних від простроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 1 886,36 грн.
19.11.2026 до суду від розпорядника майна арбітражного керуючого Кошовського С.В. надійшло повідомлення (вх. №26874) про розгляд вимог кредитора ОСОБА_1 , в якому зазначає про визнання вимог кредитора ОСОБА_1 в повному обсязі у загальному розмірі 181 884,99 грн.
Ухвалою суду від 19.11.2026 суд прийняв до розгляду уточнену заяву з грошовими вимогами ОСОБА_1 (вх. №26572 від 14.11.2025) та продовжив розгляд заяви з урахуванням наданих уточнень. Відклав розгляд заяви кредитора ОСОБА_1 (вх. № 23849 від 14.10.2025 (з урахуванням уточнень вх. №26572 від 14.11.2025) з грошовими вимогами до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретто, ЛТД" по справі № 922/1675/24 на "10" грудня 2025 р. о(об) 10:20 год.
Зобов'язав боржника розглянути заяву кредитора ОСОБА_1 (вх. № 23849 від 14.10.2025 (з урахуванням уточнень вх. №26572 від 14.11.2025) з грошовими вимогами до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретто, ЛТД" по справі № 922/1675/24 та повідомити кредитора та суд про результати такого розгляду.
10.12.2025 до суду від представника боржника надійшли заперечення на заяву з грошовими вимогами до боржника (вх. №28809), в яких боржник заперечував проти визнання заявлених вимог ОСОБА_1 , з підстав відсутності в матеріалах справи доказів здійснення забезпечувальних платежів у розмірі 3 746,00 доларів США, просив суд застосувати підвищений стандарт доказування та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви з грошовими вимогами до боржника.
Розгляд заяви неодноразово відкладався, так у судовому засіданні 10.12.2025 суд оголосив перерву в судовому засіданні щодо розгляду заяви кредитора ОСОБА_1 (вх. № 23849 від 14.10.2025) з грошовими вимогами до боржника на 16 грудня 2025 року о(б) 12:30 год.
Проте у зв'язку з перебуванням судді Кононової О.В. в період з 12.12.2025 по 18.12.2025 на лікарняному, судове засідання, призначене на 12:30 годину 16.12.2025 не відбулось.
Відповідною ухвалою суд призначив судове засідання щодо розгляду заяви кредитора ОСОБА_1 (вх. № 23849 від 14.10.2025) з грошовими вимогами до боржника на "17" лютого 2026 р. о(об) 12:50 год.
04.02.2026 до суду від представника ОСОБА_1 надійшли додаткові письмові пояснення до заяви з кредиторськими вимогами (вх. №2803), в яких представник кредитор просить суд долучити до матеріалів справи витяг з виписки по банківському рахунку боржника та витяг з інвентаризаційного акту в підтвердження здійснення ОСОБА_1 забезпечувального платежу та обліку вказаної кредиторської заборгованості в інвентаризаційних відомостях, що надавались боржником.
В судовому засіданні представник кредитора ОСОБА_1 наполягав на задоволенні заявлених грошових вимог, просив суд визнати заявлені вимоги у загальному розмірі 181 884, 99 грн., зазначивши про перерахування забезпечувального платежу у розмірі 3 746,00 доларів США, на виконання вимоги укладеного між сторонами Попереднього договору від 18.02.2022, що станом на 18.02.2022 становило 106 012,00 грн. Щодо доказів в підтвердження здійснення такого перерахування представник кредитора посилався на виписки з банківського рахунку та відображення відповідної заборгованості в інвентаризаційних даних боржника. Щодо відсутності платіжного документу в підтвердження здійснення перерахування, представник боржника зауважив, що платіж здійснювався уповноваженою особою кредитора ОСОБА_24 на підставі відповідної довіреності через мобільний додаток. Щодо відсутності платіжного документу представник кредитор зазначив, що наразі отримати відповідну квитанцію кредитор не має можливості у зв'язку із проходженням військової служби.
Розпорядник майна в судовому засіданні зазначив про розгляд вимог кредитора ОСОБА_1 та їх визнання в повному обсязі.
Представник боржника в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника, просила суд відхилити заявлені вимоги у зв'язку з їх недоведеністю. Зокрема представник боржника зазначала про відсутність в матеріалах справи належних доказів в підтвердження здійснення кредитором забезпечувального платежу.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши присутніх в судовому засіданні учасників провадження, зазначає наступне.
18.02.2022 між ТОВ "Ретто ЛТД" (Сторона 1) та ОСОБА_1 (Сторона 2) від імені якої діяв Тютюнник Олександр Станіславович на підставі довіреності посвідченої 14.02.2022 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Литвинюк Л.В. за реєстровим № 49, був укладений попередній договір, відповідно до якого Сторони зобов'язуються в порядку та на умовах, передбачених цим попереднім договором укласти Основний договір - договори купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , у житловому будинку, який Боржник зобов'язався реконструювати та забезпечити введення в експлуатацію у 3 кварталі 2022 року (п. 2.7.).
Пунктом 1.1.3. Договору Сторони визначили, що вартість квартири за основним договором (сума договору ) буде складати 424 019,00 грн., що на дату укладення договору становить суму еквівалентну 14 983,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення договору 28,3 грн. за один долар США.
Відповідно п. 1.1.4. Договору сторони визначили порядок здійснення розрахунків, відповідно якого Сторона 2 зобов'язується сплатити Стороні 1 забезпечувальний платіж в підтвердження взятого на себе зобов'язання укласти Основний договір , передбачений цим Договором.
Сторони узгодили, що передбачений цим Договором забезпечувальний платіж, сплачений Стороною 2 у порядку та строки, встановлені Цим Договором до укладення Основного договору , вважатиметься платежем, сплаченим Стороною 2 за придбання у власність Квартири, передбаченої Основним договором, укладеним на підставі цього Договору.
В пункті 1.1.4.1. Договору сторони узгодили наступний порядок перерахування забезпечувального платежу:
- до 17:00 години 23.02.2022 Сторона 2 перераховує на поточний рахунок ТОВ "Ретто ЛТД" суму забезпечувального платежу у розмірі 106 012,00 грн., що на дату укладення цього Договору становить суму еквівалентну 3 746,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку на дату укладення цього договору 28,3 грн. за один долар США з формулюванням призначення платежу: "Сплата за квартиру № 115 на 1 поверсі, під'їзд 1 житлового будинку, розташованого за будівельною адресою: м. Харків, проспект Олександрівський, 61, згідно попереднього договору 18.02.2022 реєстр № 98, ПДВ не передбачений".
Пунктом. 1.1.4.2. Договору сторони передбачили порядок сплати забезпечувального платежу у разі зміни офіційного курсу долару США по відношенню до національної валюти України гривні.
Зазначений Попередній договір від 18.02.2022 посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мараєвою Я.В.
Кредитор в своїй заяві зазначає, що на виконання умов вказаного попереднього договору 21.02.2022 ОСОБА_24 перераховано 106 012,00 грн.
Враховуючи, що боржником було порушено строк виконання своїх зобов'язань щодо закінчення реконструкції та забезпечення введення в експлуатацію реконструйованого об'єкта у встановлений термін (3 квартал 2022 року) та, відповідно, щодо укладання Основного договору, кредитор зазначає, що у нього виникло право вимоги повернення забезпечувального платежу за Попереднім договором, розмір яких має визначатися саме з фактично сплаченої суми в доларах США, визначеної в гривневому еквіваленті згідно з офіційним курсом НБУ станом на дату подання заяви з вимогами до Боржника, що становить 155 843,71 грн.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
ТОВ "Ретто, ЛТД" в своїх запереченнях зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів здійснення кредитором забезпечувального платежу у розмірі передбаченому договором на виконання вимог зазначеного Попереднього договору.
Аналіз приписів статті 45 КУзПБ, дає підстави стверджувати, що кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву з вимогами до боржника, самостійно визначає розмір таких вимог та підтверджує їх відповідними документами, при цьому, до обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
На стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (такий висновок неодноразово зазначався у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 року у справі №910/21939/15, від 11.07.2019 року у справі №904/2394/18 та інших)
Судом, при дослідження матеріалів справи встановленого, що до матеріалів справи розпорядником майна надавались виписки з банківських рахунків боржника, зокрема виписка з банківського рахунку АТ "ПРАВЕКС БАНК", яка додавалась розпорядником майна Кошовським С.В. до аналізу фінансового становища підприємства, інвестиційного положення та положення на товарному ринку ТОВ "РЕТТО, ЛТД" із супровідним листом розпорядника майна №117/81 від 16.09.2025.
З наданої виписки вбачається наявність двох платежів здійснених 21.02.2022, зокрема:
- номер документа: 81462018.1(000САТ8220524433), сума операції: 33 000,00 грн.; номер рахунку платника НОМЕР_1 ; банк платника : АТ "А-Банк"; платник: платежі Битлз_бездоговорные; номер код платника 14360080; банк отримувача: АТ "Правекс Банк"; найменування отримувача: ТОВ "Ретто,ЛТД"; рахунок отримувача: UA313808380000026003799976994; призначення платежу: "Тютюнник Олександр Станіславович СМ734597 Сплата за кв. № 115, на 1-му пов., під'їзд1 житл.буд. розт. за буд. адр: м. Харків, просп. Олександрівський, 61, згідно поперед д";
- номер документа: 81462461.1(000САТ8220524465), сума операції: 74 000,00 грн.; номер рахунку платника НОМЕР_1 ; банк платника : АТ "А-Банк"; платник: платежі Битлз_бездоговорные; номер код платника 14360080; банк отримувача: АТ "Правекс Банк"; найменування отримувача: ТОВ "Ретто,ЛТД"; рахунок отримувача: НОМЕР_2 ; призначення платежу: "Тютюнник Олександр Станіславович СМ734597 Сплата за кв. № 115, на 1-му пов., під'їзд1 житл.буд. розт. за буд. адр: м. Харків, просп. Олександрівський, 61, згідно поперед д".
Судом також встановлено, що за даними інвентаризації, проведеної боржником 01.08.2025, останнім в Акті інвентаризації з дебіторами та кредиторами в розділі кредиторська заборгованість відображено заборгованість ТОВ "Ретто,ЛТД" перед ОСОБА_1 в сумі 107 000,00 грн.
Суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження за якими:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);
- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);
Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:
- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;
- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;
- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.
Так, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять розмір заборгованості та факт невиконання боржником своїх зобов'язань.
Ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані ОСОБА_1 докази в сукупності, суд вважає, що останньою додано до матеріалів справи сукупність допустимих доказів в підтвердження укладення попереднього договору від 18.02.2022 року та перерахування на виконання його умов забезпечувального платежу у розмірі 106 012,00 грн., що становило 3 746,00 доларів США.
Згідно зі статтею 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір укладається у формі, встановленої для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна зі сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно частини 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані).
Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на викладене, встановивши, що у передбачений попередніми договорами строк сторони не уклали договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна, суд дійшов переконливого висновку, що платежі, передані ОСОБА_1 (через свого законного представника ОСОБА_24 ) за Попередніми договорами, є авансом та підлягає поверненню кредитору.
При цьому, суд зауважує, що згідно зі статтею 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Разом з тим частина друга статті 524 та частина друга статті 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно абз. 4 ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Враховуючи, що кредитор передав ТОВ "Ретто ЛТД" аванс у загальному розмірі 106 012,00 грн. що було еквівалентно 3 746,00 доларів США, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 533 ЦК України, оскільки грошове зобов'язання ТОВ "Ретто ЛТД" щодо повернення авансу триває, офіційний курс гривні до долара США змінився, сума боргу станом на час звернення до суду із грошовими вимогами еквівалентна 3 746,00 доларів США, становить 155 843,71 грн.
Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За таких обставин, кредитором ОСОБА_1 було надано суду документи на обґрунтування своїх вимог щодо повернення переданого боржникові авансу, які були досліджені судом, а їх необхідна сукупність свідчить про їх обґрунтованість, а отже необхідність визнання кредиторських вимог на суму 155 843,71 грн., що еквівалентно 3 746,00 доларам США (з урахуванням курсу НБУ станом на дату подання заяви : 41,6027 грн. за 1 долар США).
Отже, з урахуванням приписів ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства підлягають визнанню кредиторські вимоги у розмірі 155 843,71 грн. та включенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів у визначеній вказаною статтею черговості.
Окрім суми переданого боржнику забезпечувального платежу, кредитор просить суд визнати її вимоги щодо нарахованих сум трьох відсотків річних та інфляційних витрат, нарахованих відповідно ст. 625 ЦК України.
Відповідно до доданих до матеріалів справи розрахунків, кредитор нараховує річні та інфляційні на суму заборгованості у розмірі 136 985,97 грн. за період з 01.10.2022 по 16.06.2024.
В обґрунтування здійснення таких нарахувань, кредитор посилається на той факт, що строк виконання зобов'язань за Попереднім договором настав з 01.10.2022, з цієї дати виникла підстава для припинення цього договору в порядку ч. 3 ст. 635 ЦК України та обов'язок боржника повернути фактично отримані кошти.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.
Суд наголошує, що індексація грошових зобов'язань, визначених безпосередньо у гривні, і компенсація інфляційних втрат у валютному еквіваленті мають різну правову природу, що зумовлює спеціальний порядок їх застосування. При встановленні зобов'язання у гривні з прив'язкою до курсу іноземної валюти компенсація втрат від знецінення національної валюти за період прострочення досягається саме через застосування валютного еквівалента, що виключає подвійну компенсацію - як у національній валюті через індекс інфляції, так і в іноземній валюті через курсову різницю.
Враховуючи, що судом застосовано курс долара США до суми основного зобов'язання 3 746,00 доларів США та визнано суму грошового зобов'язання боржника перед кредитором ОСОБА_1 у розмірі 155 843,71 грн., відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті відбувся саме за рахунок застосування еквівалента в іноземній валюті в гривнях з урахуванням курсової різниці станом на дату звернення до суду із заявою з кредиторськими вимогами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень Цивільного кодексу України щодо відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання та визнання кредиторських вимог у розмірі 19 009,50 грн нарахованих інфляційних втрат.
Щодо нарахованих трьох відсотків річних в сумі 7 031,78 грн., то судом встановлено наступне.
Згідно доданого до заяви розрахунку, кредитор нараховує 3% на підставі ст. 625 ЦК України на суму зобов'язання в гривневому еквіваленті, визначеному станом на жовтень 2022 року.
Як вже зазначалось, згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Передбачене частиною 2 статті 625 ЦК України нарахування % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
При обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
3% річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).
Аналогічні висновки містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц.
З урахуванням наведених висновків, суд вважає таким, що не відповідає приписам законодавства наданий кредитором розрахунок 3% річних, оскільки нарахування здійснено на виходячи з гривневого еквіваленту суми заборгованості замість визначення її у відповідній валюті.
Крім того, у постанові від 31.01.2019 у справі № 903/1023/16 Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду зазначив, що для застосування частини 2 статті 625 ЦК України, а саме, нарахування інфляційних та 3% річних від простроченої суми, необхідно встановити не тільки факт прострочення та розмір простроченого боргу, але і чіткі дату початку та дату закінчення прострочення відповідної конкретної суми боргу, оскільки лише саме за цей період прострочення у кредитора є право на нарахування боржнику вищевказаних інфляційних та річних на цю суму боргу.
Кредитор нараховує 3 % річних за відповідний період, починаючи з 01.10.2022, обґрунтовуючи це тим, що ця дата є наступним днем після порушення строку виконання зобов'язань за Попереднім договором, обставини чого встановлено Верховним Судом, оскільки саме з цієї дати виникла підстава для припинення Попереднього договору в порядку ч. 3 ст. 635 ЦК України та обов'язок Боржника повернути фактично отримані кошти.
Суд вважає таку позицію помилковою, оскільки відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, Попереднім договором від 18.02.2022 Сторони зобов'язалися в порядку та на умовах, передбачених цим попереднім договором укласти Основний договір - договори купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , у житловому будинку, який Боржник зобов'язався реконструювати та забезпечити введення в експлуатацію у 3 кварталі 2022 року (п. 2.7.).
Тобто Попереднім договором сторони визначили саме строк укладення основного договору купівлі-продажу та строки введення в експлуатацію реконструюваного будинку, в якому знаходиться квартира АДРЕСА_2 , проте це не є строком виконання грошового зобов'язання, щодо повернення забезпечувального платежу.
З урахуванням наведеного суд відхиляє заявлені до визнання 26 041,28 грн. інфляційних витрат та трьох відсотків річних.
Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що грошові вимоги ОСОБА_1 підтверджені належними та допустимими доказами саме у розмірі 155 843,71 грн., розглянуті та визнані ліквідатором, проте, заявлені після завершення строку, визначеного ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 (вх. № 23849 від 14.10.2025) з грошовими вимогами до боржника задовольнити частково; визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника на загальну суму 155 843,71 грн. та 4 844,80 грн. витрат по сплаті судового збору; зобов'язати розпорядника майна включити визнані вимоги ОСОБА_1 до реєстру вимог кредиторів відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 14, 73, 74, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 (вх. № 23849 від 14.10.2025) з грошовими вимогами до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретто, ЛТД" по справі №922/1675/24.
Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника на загальну суму 160 688,79 грн., з яких:
- 155 843,71 грн. основного боргу (4-ша черга);
- 4 844,80 грн. витрат по сплаті судового збору (1-ша черга), які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Решту заявлених вимог відхилити.
Зобов'язати розпорядника майна включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів у визначеній Кодексом України з процедур банкрутства черговості.
Ухвалу направити боржнику, розпоряднику майна, кредитору ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвала підписана 02.03.2026 (у зв'язку з перебуванням судді Кононової О.В. у період з 23 по 27 лютого 2026 року на навчанні з підготовки та підтримання кваліфікації суддів місцевих господарських судів, організованому Харківським регіональним відділенням Національної школи суддів України).
Суддя Кононова О.В.