03 березня 2026 рокум. ТернопільСправа № 921/113/26
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
розглянувши заяву б/н від 19.02.2026 (вх. №134 від 26.02.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМА" (58007, м. Чернівці, вул. Коломийська, 2 Ж)
про видачу судового наказу
про стягнення з боржника - Фізичної особи - підприємця Сторощук Наталії Дмитрівни ( АДРЕСА_1 ) 7280,45 грн заборгованості.
Товариство з обмеженою відповідальністю "РОМА" звернулось до Господарського суду Тернопільської області із заявою б/н від 19.02.2026 (вх. №134 від 26.02.2026) про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи - підприємця Сторощук Наталії Дмитрівни 7280,45 грн заборгованості.
Заяву обґрунтовано неналежним виконанням з боку боржника (ФОП Сторощук Н.Д.) умов укладеного між ТОВ «РОМА» (як постачальником) та ФОП Сторощук Н.Д. (як покупцем) договору поставки товару №65252 від 01.03.2025, в частині повної оплати за отриманий товар згідно з видатковою накладною №2508271 від 28.08.2025 на загальну суму 6088,32 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2026 вказану заяву передано для розгляду судді Шумському І.П.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд відмовляє у видачі судового наказу з таких підстав.
Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу до господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України (надалі - ГПК України), зокрема, розділом II “Наказне провадження».
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
У ч. 1 ст. 147 ГПК України зазначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги (ч. 2 ст. 147 ГПК України).
Як визначено у ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч.2 ст. 148 ГПК України).
Вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу наведені у ст. 150 ГПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
У ч. 2 ст. 150 ГПК України зазначено, що у заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно із вимогами ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (ч. 3 ст. 150 ГПК України).
Як вбачається з прохальної частини заяви б/н від 19.02.2026 (вх. № 134 від 26.02.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМА", заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення з Фізичної особи - підприємця Сторощук Наталії Дмитрівни 7280,45 грн заборгованості за договором поставки товару №65252 від 01.03.2025, а саме: 6083,82 грн боргу; 828,42 грн пені; 80,51 грн 3% річних; 134,18 грн 5% штрафу.
Суд звертає увагу, що 6083,82 грн боргу, 828,42 грн пені, 80,51 грн 3% річних, 134,18 грн 5% штрафу загалом складають суму 7126,93 грн, а не заявлені у прохальній частині заяви 7280,45 грн.
У тексті заяви б/н від 19.02.2026 ТОВ «РОМА» наведено розрахунок 153,52 грн інфляційних нарахувань, які не зазначено у прохальній частині заяви про видачу судового наказу.
ТОВ «РОМА» у заяві б/н від 19.02.2026 стверджено, що заборгованість за поставлений згідно з видатковою накладною товар складає 6083,82 грн, так як і зазначено у прохальній частині заяви.
Водночас, нарахування пені, штрафу, 3% річних та інфляційних заявником здійснено від більшої суми 6084 грн.
При цьому, в порушення вимог ст. 150 ГПК України, заявник під час звернення із вимогами до суду, жодним чином не обґрунтовує обставин, пов'язаних з існуванням часткових оплат, а отже обставин, на яких ґрунтується сума основного боргу, її зміна. Заява від 19.02.2026 не містить вимог заявника і обставин, на яких вони ґрунтуються, що не відповідає п.4, п.5 ч.2, п.4 ч.3 ст.150 ГПК України.
Заява від 19.02.2026 також не містить ідентифікаційного номера боржника, що не відповідає п.2 ч.2 ст.150 ГПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Враховуючи невідповідність заяви про видачу судового наказу вимогам ст. 150 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу.
При цьому, господарський суд звертає увагу заявника, що у відповідності до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 12, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "РОМА" у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи - підприємця Сторощук Наталії Дмитрівни 7280,45 грн заборгованості.
2. В порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 03.03.2026.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст.ст. 256,257 ГПК України.
Суддя І.П. Шумський