ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.03.2026Справа № 910/15163/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нортон-Україна»
до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №7» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Нортон-Україна» (далі - ТОВ «Нортон-Україна», позивач) до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 7» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КНП «Київська міська клінічна лікарня № 7», відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 947 134,29 грн. за договором про закупівлю товару № 103 від 01.07.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання за вказаним договором, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість
У позові ТОВ «Нортон-Україна» просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 632 038,00 грн., пеню у сумі 242 811,67 грн., інфляційні втрати у сумі 48 786,72 грн. та 3 % річних у сумі 23 497,90 грн., що разом становить 947 134,29 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам спору надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
29.12.2025 від відповідача надійшов відзив, у якому останній проти позову заперечив, зазначив, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла у зв'язку з несвоєчасним фінансуванням відповідача Національною службою здоров'я України, відповідач здійснює господарську некомерційну діяльність спрямовану на забезпечення потреб населення у вторинній спеціалізованій медичній допомозі без мети одержання прибутку, а тому нарахування пені та матеріальних втрат з боку позивача є безпідставним. Також вказав, що до відкриття провадження у даній справі позивачем основний борг у сумі 632 038,00 грн. був сплачений. Просив відмовити у задоволенні позову.
01.01.2026 від відповідача надійшла відповідь на відзив, у якій останній проти доводів позивача, викладених у відзиві заперечив, просив задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені та матеріальних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив та відповідь на відзив, а також додані до них докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.07.2024 між ТОВ «Нортон-Україна» (постачальник) та КНП «Київська міська клінічна лікарня № 7» (замовник) був укладений договір про закупівлю товару № 103 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлений даним договором строк у власність замовника товар (лікарські засоби різні), а замовник зобов'язується прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1, 1.3).
Найменування (номенклатура, асортимент), перелік, кількість, ціна за одиницю товару зазначені у додатку № 1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною (специфікація) (п. 1.2 договору).
Загальна вартість договору визначена на підставі додатку № 1 до даного договору та складає 1 523 038,00 грн. з ПДВ (п. 2.1 договору).
Оплата здійснюється замовником за фактично отриманий належної якості товар (на умовах, зазначених у специфікації) шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному договорі після пред'явлення постачальником рахунку на оплату та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Розрахунки здійснюються з відстрочкою платежу до 90 календарних днів (п. 3.1 договору).
Постачальник відповідно до умов даного договору зобов'язується здійснити поставку товару протягом строку дії даного договору (п. 4.1 договору). Поставка товару здійснюється за адресою: 03179, м. Київ, вул. Котельникова, 95 (п. 4.3 договору).
Факт приймання товару, а також відсутність зауважень до товару підтверджується підписанням уповноваженими представниками сторін належним чином оформленої видаткової накладної на товар (на кожну поставлену партію/частину товару) (п. 4.6 договору).
Замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату за поставлений товар належної якості, відповідно до умов цього договору (п. 7.1.1 договору).
Даний договір набирає чинності з дати його укладання сторонами та діє до 31.12.2025, а в частині розрахунків - до повного їх виконання сторонами (п. 13.1, в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2024).
Специфікацією до договору сторони погодили найменування товару, його кількість та вартість, що у загальному розмірі становить 1 523 038,00 грн.
Згідно зі ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
За змістом ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 523 038,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1 від 06.01.2025.
Проте, відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання, а саме сплатив поставлений товар у сумі 891 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.
Отже, у відповідача виникла заборгованість у сумі 632 038,00 грн. (1 523 038,00 грн. - 891 000,00 грн.).
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Із матеріалів справи вбачається, що заборгованість у сумі 632 038,00 грн. була сплачена відповідачем до відкриття провадження у справі, що підтверджується платіжною інструкцією № 2202 від 04.12.2025. При цьому, перерахування відповідачем коштів на вказану суму до відкриття провадження у справі ТОВ «Нортон-Україна» не заперечує.
Відповідно до ч. 4 п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення (закриття) провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Нортон-Україна» в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 632 038,00 грн. задоволенню не підлягають.
Що стосується іншої частини вимог ТОВ «Нортон-Україна», зокрема, про стягнення пені в сумі 242 811,67 грн за прострочення основного зобов'язання, то суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до норм частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
У п. 8.8 договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату поставленого товару замовник сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення оплати, від розміру несвоєчасно виконаних зобов'язань за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд зазначає, що він здійснений арифметично правильно, тому з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 242 811,67 грн.
Щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 48 786,72 грн. та 3 % річних у сумі 23 497,90 грн, то в цій частині позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних (в порядку статті 625 ЦК України) є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто нарахування 3 % річних та інфляційної складової боргу за порушення грошового зобов'язання є правомірним.
Перевіривши розрахунок позивача щодо заявлених матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача за умовами договору підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 48 786,72 грн. та 3 % річних у сумі 23 497,90 грн, тобто, у сумах, заявлених позивачем.
Доводи відповідача про те, що порушення грошового зобов'язання сталося не з його вини, а враховуючи, що відповідач здійснює некомерційну господарську діяльність для забезпечення потреб населення у вторинній спеціалізованій медичній допомозі, суд відхиляє, оскільки вказані обставини не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов'язань.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Отже, за висновком суду, у відповідача виник обов'язок сплатити штрафні санкції та матеріальні втрати у зв'язку з неналежним виконанням договору про закупівлю № 103 від 01.07.2024.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 73-79, 129, 231, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нортон-Україна» про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних задовольнити.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 7» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03179, м. Київ, вул. Котельникова, 95; ідентифікаційний код 05494840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нортон-Україна» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 7; ідентифікаційний код 32108271) пеню у сумі 242 811 (двісті сорок дві тисячі вісімсот одинадцять) грн. 67 коп., інфляційні втрати у розмірі 48 786 (сорок вісім тисяч сімсот вісімдесят шість) грн 72 коп., 3 % річних у розмірі у розмірі 23 497 (двадцять три тисячі чотириста дев'яносто сім) грн. 90 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 726 (чотири тисячі сімсот двадцять шість) грн. 44 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. У решті вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 03 березня 2026 року.
Суддя О.В. Котков