ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
02 березня 2026 року Справа № 924/1004/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Хабарова М.В.,
суддя Мамченко Ю.А.,
суддя Олексюк Г.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" на додаткову ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 21.01.2026 у справі №924/1004/25 (суддя Кочергіна В.О., повна додаткова ухвала складена 21.01.2026)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс"
до 1) Хмельницької міської ради
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан"
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька регіональна консалтингова група продюсерський центр "Інтеркон"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Октант-центр"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Едем+"
про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора; припинення права власності ТОВ "Хмельницька регіональна консалтингова група продюсерський центр "Інтеркон" на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2375045968101); визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.09.2021; визнання недійсним договору оренди землі №33/01 від 16.02.2022
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.01.2026 у справі №924/1004/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" до Хмельницької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька регіональна консалтингова група продюсерський центр "Інтеркон", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Октант-центр", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Едем+" про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора; припинення права власності ТОВ "Хмельницька регіональна консалтингова група продюсерський центр "Інтеркон" на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2375045968101); визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.09.2021; визнання недійсним договору оренди землі №33/01 від 16.02.2022 залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
05.01.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан" адвоката Смішної І.В. надійшла заява, в якій остання просила суд здійснити розподіл судових витрат та стягнути з позивача на користь товариства 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
05.01.2026 від Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Едем+" надійшла заява із зазначенням попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які останній поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи, у розмірі 150000 грн (витрати на професійну (правничу) допомогу - 110000,00 грн та витрати на проведення судової експертизи - 40000,00 грн).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України заявляє, що докази щодо понесення судових витрат будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
12.01.2026 від представника Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Едем+" адвоката Куца І.О. надійшла заява про стягнення з позивача на користь кооперативу 50000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковою ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.01.2026 у справі №924/1004/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан" про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан" 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог - відмовлено.
Заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Едем+" про відшкодування витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Едем+" 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог відмовлено.
В обґрунтування постановленої ухвали суд першої інстанції, встановивши право Товариства з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан" та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Едем+" на компенсацію здійснених останніми витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи, на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України, з огляду на її фактичні обсяги надання, з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, їх співмірністю зі складністю справи та виконаною адвокатами роботою, а також враховуючи клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про часткове задоволення заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан" та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Едем+" та стягнення з позивача на їх користь 10000 грн та 5000 грн відповідно витрат на правничу допомогу.
Не погоджуючись з постановленою додатковою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" звернулось з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржувану додаткову ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан" та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Едем+" про розподіл судових витрат.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт вказує що Товариством з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан" та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Едем+" не доведено вчинення позивачем необґрунтованих дій, які, на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України, можуть слугувати для здійснення компенсації понесених відповідачем-2 та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача витрат, пов'язаних з розглядом справи. А тому, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення їх таких заяв про відшкодування витрат на правничу допомогу.
У відповідності зі ст. 263 Господарського процесуального кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан" подало відзив на апеляційну скаргу, у якому вказує, що необґрунтована процесуальна поведінка позивача полягала у поданні завідомо безпідставного позову, клопотань та заяв, які не відповідали його предмету чи підставам; у непослідовній та суперечливій поведінці позивача, яка фактично була спрямована не на ефективний судовий захист порушеного права, а на досягнення позапроцесуальної мети створення передумов для подальшого контролю земельної ділянки, тиску на інших сторін та спробу втручання у їх господарську діяльність, зумовила необхідність залучення відповідачем-2 адвоката для надання професійної правничої допомоги, підготовки процесуальних документів, участі у судових засіданнях та понесення відповідних витрат.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан" зазначає, що доводи позивача у апеляційній скарзі про існування у нього матеріального інтересу у даному спорі є безпідставним, оскільки цей "інтерес" мав виключно припущений, гіпотетичний характер і не ґрунтувався на наявності порушеного права, яке могло б реально бути відновлене у разі задоволення позову.
Відтак, відповідач-2 вважає відсутніми підстави для задоволення апеляційної скарги, а тому просить оскаржувану додаткову ухвалу залишити без змін.
Інші учасники справи своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
Враховуючи приписи абз. 1 ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" на додаткову ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 21.01.2026 у справі №924/1004/25 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної додаткової ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2025 року до Господарського суду Хмельницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" з позовною заявою до Хмельницької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВА-САН", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька регіональна консалтингова група продюсерський центр "Інтеркон" про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора; припинення права власності ТОВ "Хмельницька регіональна консалтингова група продюсерський центр "Інтеркон" на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2375045968101); визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.09.2021.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №924/1004/25.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2025 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" про зміну предмета позову, шляхом додання ще однієї позовної вимоги щодо визнання недійсним договору оренди землі № 33/01 від 16.02.2022. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Октант-центр", та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Едем+".
02.01.2026 позивачем подано до суду заяву про залишення його позову без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.01.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України. Вказана ухвала в апеляційному порядку не оскаржувалася та в силу ст. 235 Господарського процесуального кодексу України набрала законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що 05.01.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан" надійшла заява про стягнення з позивача понесених відповідачем-2 судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, яка була надана адвокатом Смішною І.В. у розмірі 20000 грн.
В обґрунтування вчинення позивачем необґрунтованих дій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан" вказувало про подання позивачем завідомо безпідставного позову, правова мета якого не могла бути досягнута в силу прямих приписів законодавства, оскільки очікуваний ним результат, а саме включення права постійного користування земельною ділянкою до ліквідаційної маси боржника, є юридично неможливим.
Зазначало про відсутність у позивача матеріально-правового інтересу у даному спорі, оскільки його вимоги не були спрямовані на реальний захист прав забезпеченого кредитора, не могли призвести до поповнення ліквідаційної маси чи задоволення вимог кредиторів, а фактично зводилися до спроби оскарження правочинів між третіми особами щодо майна, яке не є предметом застави та не належить боржнику на праві власності.
Окрім того вказувало, що позивач не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження недійсності договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.09.2021 року; не доведено ані порушення вимог Цивільного кодексу України, ані невідповідності правочину моральним засадам суспільства, ані відсутності цивільної дієздатності сторін, ані дефектів волевиявлення чи фіктивності правочину. А тому, вважало, що позовні вимоги з самого початку ґрунтувалися виключно на припущеннях, а не на юридично значущих фактах.
Таким чином, необґрунтована процесуальна поведінка позивача зумовила необхідність для відповідача-2 здійснювати активний захист своїх прав та законних інтересів, що призвело до виникнення у нього витрат на професійну правничу допомогу. У зв'язку з цим, вважає наявним існування причинно-наслідкового зв'язку між необґрунтованими діями позивача та понесеними відповідачем-2 судовими витратами у розмірі 20000 грн.
Крім цього, 05.01.2026 від Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Едем+" надійшла заява із зазначенням попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які останній поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи, що становить 150 000 грн (витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 110000 грн та витрат на проведення судової експертизи у розмірі 40000 грн).
12.01.2026 до Господарського суду Хмельницької області від представника ОК "Житлово-будівельний кооператив "Едем+" адвоката Куца І.О. надійшла заява, в якій останній просить стягнути з позивача на користь кооперативу витрати на професійну правничу допомогу у сумі 50000 грн.
Вказує, що такі витрати ОК "ЖБК "Едем+" були понесені внаслідок необґрунтованих дій позивача, які полягають у подачі позову, зміні предмету позову та залученні даного кооперативу до справи в якості третьої особи.
Господарський суд Хмельницької області, задовольняючи частково вищевказані заяви про стягнення судових витрат, понесених внаслідок необґрунтованих дій позивача, виходив з того, що реалізація права позивача щодо звернення до суду з позовом у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним в якості відповідача, а також особи залученої до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача. Тобто отримавши звернений до себе позов, відповідач та третя особа на стороні відповідача, цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав звернулись за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею, і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги. З огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати відповідача-2 та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Едем+" мають бути компенсовані за рахунок позивача.
Разом з тим, врахувавши ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а також клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд задовольнив до стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан" 10000 грн та на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Едем+" 5000 грн.
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду, колегія суддів враховує наступне.
Порядок розподілу судових витрат за результатами вирішення спору врегульовано положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Аналіз норм процесуального законодавства, зокрема ст. 129, 130 Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, дає підстави для висновку про те, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов'язаний виходити саме з положень ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана норма є спеціальною (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, додаткових ухвалах Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №910/14162/17, від 12.07.2021 у справі №903/254/20).
Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача (схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №925/1372/21, від 11.05.2023 у справі №921/811/21, від 25.04.2023 у справі №924/341/22).
Водночас Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, проте відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах у справі № 922/2017/17 від 18.01.2022, у справі № 911/1201/22 від 14.03.2023, очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто, ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
Так, відповідно до приписів частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред'явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Таким чином, у спірних правовідносинах розподіл витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи обставини цієї справи, зокрема, має здійснюватися з огляду на ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у системно-логічному зв'язку із ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, так і з приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів зазначає, що обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс", як кредитор у справі №924/159/14 про банкрутство вказував, що реєстрація за Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницька регіональна консалтингова група продюсерський центр "Інтеркон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан" права власності на нерухоме майно (за договором купівлі-продажу об'єкта нерухомості від 18.06.2003 та договором купівлі-продажу нерухомого майна від 01.09.2021), яке розташоване на земельній Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр", унеможливлює ведення останнім на ній господарської діяльності та обмежує його право погасити вимоги позивача в процедурі розпорядження майном у справі №924/159/14 про банкрутство.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан" у відзиві на позовну заяву не погоджувався з її доводами та зазначав про необґрунтованість, безпідставність поданого позову. Також зазначав, що відповідачем-2 будуть понесені витрати за надання правничої допомоги у розмірі 20 000 грн.
В подальшому, позивачем 06.11.2025 до суду була подана заява про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог новою вимогою про визнання недійсним договору оренди землі.
05.12.2025 від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, необхідність задоволення якої, на думку останнього, зумовлюється отриманням позивачем нових доказів.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.12.2025 прийнято заяву про зміну предмету позову.
02.01.2026 до суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Обґрунтовуючи вказану заяву позивач зазначав, що для доведення у даній справі факту укладання договору купівлі-продажу від 18.06.2003 після 01.01.2004 та проведення експертизи, задля такого підтвердження, останньому необхідно отримати оригінал вищевказаного договору та акту приймання- передачі від 18.06.2003.
Однак, встановивши, що оригінал договору купівлі-продажу від 18.06.2003 та акту приймання- передачі від 18.06.2003 були вилучені в приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Новікової Л.В та приєднані до матеріалів кримінального провадження у справі №42023242260000005 від 03.02.2023, проведення експертного дослідження в даній справі є неможливим.
Таким чином, позивач вважає, що вищевикладене позбавляє його процесуальної можливості доведення своїх позовних вимог, а тому просив суд залишити позов без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.01.2026 заява позивача про залишення позову задоволена.
Оцінюючи наявність підстав для компенсації здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан" та Обслуговуючим коперативом "ЖБК "Едем+" витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями господарського судочинства передбачено, що позивач має право подати до суду заяву про залишення позову без розгляду, але повинен розуміти наслідки подання такої заяви, у тому числі і право відповідача на компенсацію здійснених ним витрат пов'язаних з розглядом справи у зв'язку з залишенням позову без розгляду на підставі ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки на відміну від розподілу судових витрат згідно положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, які застосовуються при прийнятті судового рішення, де суд враховує ступінь задоволення позовних вимог, зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, встановлення обставин виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони, при залишенні позову без розгляду суд не розглядає справу по суті та не встановлює наявність чи відсутність порушення прав позивача та особу яка їх порушила.
Досліджуючи в такому випадку обґрунтованість чи необґрунтованість дій позивача суд розмежовує їх таким чином, що необґрунтованість не означає незаконність, адже такі дії останнього є законним правом, тобто, позивачем абсолютно законно у визначеному ст. 42, 226 Господарського процесуального кодексу України порядку було ініційовано питання залишення його позову без розгляду, адже інакше, суд би не мав правових підстав для прийняття відповідної заяви і її задоволення.
Проте, в такому випадку обґрунтованість означає саме реалізацію позивачем своїх суб'єктивних прав, які не залежать від поведінки відповідача, і які по суті призвели до відповідного результату - залишення позову без розгляду.
Варто зазначити, що неприпустимою є правова ситуація, за якої учасники справи понесли витрати, пов'язані з розглядом справи, які по своїй суті є збитками суб'єкта господарювання, правовою особливістю яких є те, що вони можуть бути відшкодовані виключно через процесуальний порядок розподілу судових витрат в межах відповідного судового спору, однак, відсутній був би правовий механізм їх відшкодування (розподілу).
Колегія суддів зазначає, що залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України є свідченням дій позивача, який реалізуючи свої права на звернення з позовом до суду спричинив необхідність несення відповідачем витрат з метою організації свого захисту в межах відповідного судового провадження, однак, в подальшому фактична необхідність цього була нівельована, знову ж таки, за наслідками диспозитивної реалізації позивачем своїх прав щодо залишення позову без розгляду на що, за будь-яких обставин, відповідач не міг вплинути.
Враховуючи, що понесені в межах цієї справи витрати сторін могли б бути розподілені між сторонами за наслідками розгляду справи, однак, така можливість залежить виключно від волі позивача (чого не відбулось), а тому є неприпустимим обмеженням можливості отримання відповідачем законного відшкодування понесених витрат волею іншої особи, за рахунок якої і підлягає компенсація таких витрат.
Разом з тим, обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу потрібно було довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо. (Схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі №904/217/24 від 02.12.2024)
У постанові Верховного Суду від 02.12.2024 у справі № 904/217/24 вказано, що стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи (зокрема витрат на професійну правничу допомогу), у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку доведення стороною та встановлення судом необґрунтованості дій позивача.
Колегією суддів встановлено, що заява про залишення позову була подана у зв'язку з неможливістю отримати оригінал договору купівлі-продажу від 18.06.2003 та акту приймання- передачі від 18.06.2003 через приєднанням їх до матеріалів кримінального провадження №42023242260000005 від 03.02.2023.
Разом з тим, до подачі позову у даній справі, 23.09.2025 представник позивача надсилав адвокатський запит до Приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Новікової Л.В. про надання оригіналів договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості від 18.06.2003, та інших документів, на підставі яких було зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька регіональна консалтингова група продюсерський центр "Інтеркон" на майновий комплекс за адресою: м. Хмельницький, вул. Озерна, 20 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 2375045968101).
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідь на адвокатський запит має бути надана не пізніше 5 робочих днів з дня отримання. У разі значного обсягу інформації, цей строк може бути продовжений до 20 робочих днів за умови письмового повідомлення адвоката протягом 5 днів з моменту отримання запиту.
Однак, не дочекавшись відповіді, представником позивача 29.09.2025 був поданий позов до Господарського суду Хмельницької області.
Вищевказане свідчить, що у випадку отримання відповіді на адвокатський запит, представнику позивача, ще до звернення з позовом у справі №924/1004/25, було б відомо, що необхідні йому документи 22.02.2023 були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 16.02.2023.
Відтак, подання позову без очікування відповіді на адвокатський запит та без зібрання всіх необхідних доказів, підтверджує необґрунтованість процесуальних дій позивача, наслідком чого стало залишення судом позову без розгляду.
Крім того апеляційний суд зазначає, що подання позову з одним предметом та підставами, а в подальшому їх зміна і додаткове доповнення, які були прийняті судом першої інстанції ухвалою від 17.12.2025, а також подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ фінанс" низки клопотань і заяв у даній справі, зумовило необхідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан" та Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Едем+" звернутись за професійною правничою допомогою задля захисту своїх прав.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про доведеність необґрунтованості дій позивача та наявність правових підстав для покладення на нього обов'язку в порядку ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України компенсації понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан" та Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Едем+" витрат на оплату послуг правничої допомоги.
Апеляційний суд, враховуючи принципи справедливості та пропорційності, критерії реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги обставини справи, погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан" та Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Едем+" витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" 10000 грн та 5000 грн відповідно.
Оцінюючи доводи апелянта про те, що заява Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Едем+" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не містить обґрунтувань щодо необґрунтованих дій позивача, апеляційний суд вказує, що доведення таких дій Товариством з обмеженою відповідальністю "Ва-Сан" та підтвердження їх висновком суду є достатньою підставою для компенсації позивачем понесених Обслуговуючим кооперативом "ЖБК "Едем+" судових витрат.
У силу приписів ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України.
Судова колегія вказує, що порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, останньою не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.
Оскільки Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення, тому апеляційна скарга на додаткову ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 21.01.2026 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, не є об'єктом справляння судового збору.
Таким чином, за наслідком апеляційного перегляду додаткової ухвали Господарського суду Хмельницької області від 21.01.2026, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 269, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
Додаткову ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 21.01.2026 у справі №924/1004/25 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Хабарова М.В.
Суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Олексюк Г.Є.