вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" лютого 2026 р.
Справа№ 910/9265/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,
згідно з протоколом судового засідання від 26.02.2026:
від позивача: Горжий А.В. - самопредставництво;
від відповідача: не з'явились;
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 (повний текст - 24.12.2025)
у справі № 910/9265/25 (суддя - Марченко О.В.)
за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп"
про стягнення 972 638,83 грн.
1. Короткий зміст поданої позовної заяви та рух справи
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юга-Групп» (далі - Товариство) у сумі 679 217,06 грн безпідставно збереженого пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету; 232 292,23 грн втрат від інфляції та 61 129,54 грн 3% річних, а всього 972 638,83 грн.
Позов мотивовано тим, що фактично загальна площа збудованого відповідачем об'єкта становить 14 060,8 кв.м, що перевищує передбачену договором пайової участі № 370 від 10.05.2007 площу 12 349,90 кв.м. Тоді як відповідно до Порядку, затвердженого рішенням Київради № 411/1415, у разі збільшення площі замовник зобов'язаний до введення об'єкта в експлуатацію сплатити пайову участь за додаткові площі, однак відповідач вказаного не здійснив, що зумовило звернення позивача з позовом про стягнення додаткового пайового внеску в розмірі 679 217,06 грн, а також нарахованих 232 292,23 грн інфляційних втрат і 61 129,54 грн 3% річних - за прострочення грошового зобов'язання.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 позовні вимоги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп" про стягнення 972 638,83 грн задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): 679 217 грн 06 коп. пайового внеску; 61 129 грн 54 коп. 3% річних; 230 132 грн 45 коп. втрат від інфляції та 11 645 грн 75 коп. судового збору.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду
Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп" 12.01.2026 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі №910/9265/25 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГА - ГРУПП" про стягнення безпідставно збережених коштів.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2026, у зв'язку з тим, що суддя Майданевич А.Г. перебував на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.
20.01.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юга-Групп» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі №910/9265/25 залишено без руху. Роз'яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення (обізнаності) даної ухвали особа має право усунути наведені недоліки, шляхом подання до суду відповідних доказів, а саме доплатити 7 829,68 грн.
22.01.2026 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків (була зареєстрована 23.01.2026), до якої сторона долучила докази доплати судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 22.01.2026.
27.01.2026 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юга-Групп» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі №910/9265/25, розгляд справи призначено на 26.02.2026.
04.02.2026 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, яка була задоволена судом.
12.02.2026 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в порядку ст. 263 ГПК України, який було долучено до спільного розгляду.
В судове засідання 26.02.2026 з'явився лише представник позивача. Представники позивача в судовому засіданні 26.02.2026 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення. Представник апелянта в судове засідання 26.02.2026 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Разом з цим, в день судового засідання від адвоката скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги через хворобу представника.
Суд апеляційної інстанції у судовому засіданні розглянув клопотання скаржника про відкладення розгляду справи та дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
З матеріалів справи вбачається, що скаржник був заздалегідь обізнаний про дату судового засідання, зокрема, отримавши 27.01.2026 ухвалу про відкриття апеляційного провадження у даній справі.
В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що учасники справи не обмежені законом в кількості уповноважених осіб для представництва його інтересів в тому рахунку і в суді апеляційної інстанції.
З наведеного вбачається, що скаржник мав достатньо часу для забезпечення належного представництва своїх інтересів в суді апеляційної інстанції. Тому, суд апеляційної інстанції в цьому випадку не визнає поважними причини неявки в судове засідання з розгляду апеляційної скарги уповноваженого представника сторони з урахуванням також тієї обставини, що жодних доказів (зокрема, перебування адвоката на лікарняному надано не було.
Окрім того, ухвалою від 27.01.2026 явка представників сторін в судове засідання 26.02.2026 не визнавалася обов'язковою, та доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
А тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності адвоката апелянта в призначеному судовому засіданні.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
Скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконним і таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та з внутрішніми суперечностями у висновках суду.
Так, апелянт зазначив, що на момент укладення договору діяло рішення Київради від 27.02.2003 № 271/431, яким передбачалась сплата пайової участі, у тому числі за будівництво паркінгів. Водночас на момент введення об'єкта в експлуатацію (27.07.2022) діяв Порядок, затверджений рішенням Київради від 15.11.2016 № 411/1415, відповідно до п. 4.2 якого замовники не залучаються до пайової участі у разі будівництва паркінгів.
Разом з цим, апелянт вважає, що поданий позивачем у 2025 році розрахунок здійснено саме на підставі цього Порядку, тобто з урахуванням того, що пайова участь на паркінг не нараховується. Суд першої інстанції прийняв цей розрахунок і фактично застосував Порядок 2016 року, однак водночас помилково відхилив доводи відповідача про відсутність обов'язку сплачувати пайовий внесок за паркінг, пославшись на те, що на момент укладення договору та сплати коштів такі обмеження не діяли. Таким чином, суд одночасно застосував до одних і тих самих правовідносин різні нормативні акти, що діяли в різний час, що свідчить про взаємну суперечливість його висновків.
Якщо ж виходити з розрахунку, здійсненого Департаментом за Порядком 2016 року, площа паркінгу не повинна враховуватися у загальній площі об'єкта для визначення розміру пайової участі. За договором доплата передбачена лише у разі збільшення загальної площі об'єкта. Водночас ТОВ «ЮГА-ГРУПП» сплатило пайовий внесок за 12 349,90 кв.м., тоді як фактична площа введеного в експлуатацію об'єкта без урахування паркінгу становить 11 411,60 кв.м. Тобто об'єкт не є більшим за оплачений, а отже підстав для додаткової сплати не існує. Апелянт вважає, що станом на дату подання позову зобов'язання зі сплати пайової участі виконано повністю.
З огляду на викладене, на думку сторони, рішення Господарського суду міста Києва підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
5. Вимоги відзиву на апеляційну скаргу та короткий зміст наведених у ній доводів
Департамент заперечує проти доводів апеляційної скарги та вважає їх безпідставними з урахуванням наступного. 10.05.2007 між сторонами укладено договір № 370 про сплату пайової участі у зв'язку з будівництвом об'єкта по вул. Будівельників, 30 у м. Києві. Розмір внеску визначено у сумі 2 990 000,54 грн, виходячи із загальної площі об'єкта 12 349,90 кв.м, що підтверджено позитивним висновком державної експертизи. Договором передбачено, що у разі збільшення загальної площі забудовник зобов'язаний сплатити пайовий внесок за додатково створені площі.
Відповідно до даних технічної інвентаризації та сертифіката про прийняття об'єкта в експлуатацію, виданого 25.07.2022, загальна площа фактично збудованого об'єкта становить 14 060,80 кв.м, тобто збільшилась порівняно з проектною. Отже, в силу умов договору у відповідача виник обов'язок сплатити пайовий внесок за додаткові 1 815,70 кв.м.
Департамент зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 525, 526, 629 ЦК України), а відповідно до Закону України № 132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, залишаються чинними до повного виконання. На момент укладення договору діяли Нормативи, затверджені рішенням Київради від 27.02.2003 № 271/431, якими передбачалась сплата пайової участі, у тому числі за паркінги.
Тоді як позивач вважає посилання апелянта на п. 4.2 Порядку, затвердженого рішенням Київради від 15.11.2016 № 411/1415, - безпідставним. Нова редакція Порядку, яка передбачає незалучення замовників до пайової участі щодо паркінгів, не має зворотної дії та не може бути підставою для звільнення від виконання зобов'язань, що виникли раніше. Орган місцевого самоврядування зобов'язаний діяти в межах чинних повноважень і не вправі ігнорувати раніше встановлений обов'язок щодо сплати пайової участі. Оскільки нова редакція Порядку не є підставою для повернення чи неврахування раніше нарахованих сум пайової участі, а збільшення площі об'єкта зумовлює обов'язок сплати додаткового внеску.
Таким чином, позивач вважає, що суд першої інстанції правильно встановив факт збільшення площі об'єкта та обґрунтовано визначив суму додаткового пайового внеску 679 217,06 грн, а також нарахував інфляційні втрати і 3% річних. Рішення ухвалено з повним з'ясуванням обставин справи та правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим Департамент просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення Господарського суду міста Києва без змін.
6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин
Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10.05.2007 Головним управлінням економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації (Головне управління економіки та інвестицій; правонаступником якого є Департамент) і Товариством (забудовник) було укладено договір, за умовами якого передбачена сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з прибудовою будинку (загальна площа квартир - 6 447,87 кв.м) з вбудованими на першому поверсі приміщеннями загальною площею 1 031 кв.м (в т.ч. офісів - 621,70 кв.м, магазину - 170,70 кв.м, фізкультурно-оздоровчих - 238,60 кв.м) та підземним паркінгом загальною площею 2 754 кв.м до реконструйованого будинку на вул. Будівельників, 30 у Дніпровському районі м. Києва (пункт 1.1 договору).
Згідно з пунктом 1.2 договору - розмір пайового внеску згідно з розрахунками 1 - 5 становить 2 990,54 тис. грн.
Забудовник зобов'язаний: перерахувати пайовий внесок у сумі 2 990,54 тис. грн (без ПДВ) в термін з 03.05.2007 по липень 2007 року включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету. За три дні до сплати коштів, передбачених підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 договору, одержати в Головному управлінні економіки та інвестицій розрахунок суми, що підлягає оплаті, скоригованої на індекс інфляції від дати розрахунку. Надати Головному управлінню економіки та інвестицій документи, що підтверджують суму сплаченого пайового внеску (пункт 2.1 договору).
При цьому, згідно умов договору Головне управління економіки та інвестицій зобов'язане: за три дні до сплати коштів, передбачених підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 договору надати забудовнику за його зверненням розрахунок пайового внеску, скоригований на індекс інфляції; після подання забудовником документів, передбачених в підпункті 2.1.3 пункту 2.1 договору щодо сплати пайового внеску в повному обсязі, з урахуванням положень розділу 3 та пункту 4.1 надати йому довідку, оформлену відповідно до чинного порядку; здійснювати контроль за стягненням пені, передбаченої підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 договору (пункт 2.2 договору).
Сторонами також було погоджено, що у разі прострочення строків сплати пайових внесків: забудовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми пайового внеску за кожну добу прострочення строку сплати, визначеного підпунктом 2.1.1 пунктом 2.1 договору; розмір несплаченої частки пайового внеску сплачується забудовником у сумі, скоригованій Головним управлінням економіки та інвестицій на індекс інфляції від дати його розрахунку (пункт 3.1 договору); - у разі збільшення загальної площі об'єкту забудовник повинен укласти договір з Головним управлінням економіки та інвестицій і перерахувати на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету пайові кошти на створення інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва за додатково створені площі (пункт 4.1 договору).
Умови договору можуть змінюватися тільки за письмовою згодою обох сторін (пункт 4.3 договору).
Строк дії договору: початок - з дати реєстрації; закінчення - з моменту виконання умов договору у повному обсязі (абзац перший розділу 5 договору).
Договір укладено з урахуванням позитивного висновку комплексної державної експертизи проекту «Прибудова будинку з вбудованими офісними приміщеннями та магазином непродовольчих товарів на першому поверсі та підземним паркінгом до реконструйованого будинку за адресою: вул. Будівельників, 30 у Дніпровському районі м. Києва» від 19.03.2007.
Відповідно до вказаного висновку загальна площа об'єкту будівництва становить 12 349,90 кв.м.
Так, у період з 19.01.2016 по 20.04.2016 відповідачем було сплачено Департаменту 2 990 000,54 грн пайового внеску.
25.07.2022 Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікати про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів ІУ123220715554 за проектом: «Прибудова будинку з вбудованими офісними приміщеннями та магазином непродовольчих товарів на першому поверсі та підземним паркінгом до реконструйованого будинку за адресою: вул. Будівельників, 30 у Дніпровському районі м. Києва». Замовником будівництва вказано Товариство. Дата початку будівництва - 14.03.2008.
Разом з тим, за інформацією з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо технічної інвентаризації TI01:2428-5255-9093-8969 та Сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів ІУ123220715554, виданого Державною інспекцією архітектури та містобудування України 25.07.2022, загальна площа Об'єкта будівництва становить 14 060,8 кв.м.
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Суд апеляційної інстанції зазначає, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI).
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. Частиною першою статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов'язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, перестав існувати.
Разом з тим законодавцем під час внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні») було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (абзац другий пункт 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні») у таких розмірах та порядку:
розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Порядок пайової участі замовника будівництва, передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», був впроваджений законодавцем для:
(1) об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;
(2) об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
У вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку об'єкт будівництва, було розпочато у попередні роки, та станом до 01.01.2020 не були введені в експлуатацію. Разом з цим, договір про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування був укладений. Більше того, в 2016 році відповідачем за договором було сплачено позивачу 2 990 000,54 грн пайового внеску.
Суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи скаржника зазначає наступне.
Так, відповідно до пунктів 3.3 і 3.4 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту, який є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
З наданого Департаментом розрахунку обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва вбачається, що останній здійснено, зокрема, на підставі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 25.07.2022 №ІУ123220715554, дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 14.03.2008 №0175-Дн, а також згідно з підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 Порядку.
За змістом пункту 6.3 розділу VI Порядку розмір пайової участі замовника при новому будівництві або реконструкції житлових будинків (багатоквартирних житлових будинків з вбудованими, вбудовано-прибудованими та прибудованими приміщеннями) та реконструкції квартир визначається Департаментом відповідно до опосередкованої вартості спорудження житла для міста Києва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України і діє на дату розрахунку.
Як правомірно встановлено судом першої інстанції, позивачем здійснено розрахунок пайової участі об'єкта відповідно до підпункту 6.4.2 пункту 6.4 розділу VI Порядку.
Згідно з підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 Порядку розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві/ реконструкції для житлових будинків (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями) та квартир визначається за формулою: РПУ = Sоб'єкта х Nжитл х 2 %, де РПУ - розмір пайової участі об'єкта (грн); Sоб'єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об'єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв.м); Nжитл - норматив одиниці створеної потужності для житлових будинків, який дорівнює опосередкованій вартості спорудження 1 кв.м житлових будинків для міста Києва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України і діє на дату здійснення розрахунку (грн/ кв.м).
За інформацією, що міститься в сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (в 2022 році) та дозволі на виконання будівельних робіт, об'єктом будівництва є житловий будинок, загальна площа якого 14 060,8 кв.м.
Тоді як зазначалось раніше, відповідно до наявного висновку загальна площа Об'єкту будівництва становила 12 349,90 кв.м.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що розрахунок розміру пайової участі (на додатково створені площі) здійснюється наступним чином: РПУ = 1 815,70 (додатково створені площі) * 18 704 грн * 2% = 679 217,06 грн.
В цій частині суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про необхідність застосування положення п. 4.2 Порядку, згідно з яким замовники не залучаються до пайової участі у разі будівництва паркінгів, з урахуванням наступного.
За змістом пункту 4.1 договору у разі збільшення загальної площі об'єкту забудовник повинен укласти договір з Головним управлінням економіки та інвестицій і перерахувати на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету пайові кошти на створення інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва за додатково створені площі.
Із наданих сторонами до матеріалів справи доказів слідує, що загальна площа об'єкту будівництва збільшилася, у зв'язку з чим відповідач був зобов'язаний доплатити відповідну суму пайового внеску.
Так, редакція пункту 4.2 Порядку від 15.11.2016 (яка діяла на момент оплати позивачем пайового внеску) не передбачала звільнення замовників від нарахування пайової участі площі паркінгу та технічних приміщень. Одночасно, суд апеляційної інстанції зазначає, що нова редакція пункту 4.2 Порядку не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки на момент оплати позивачем пайового внеску такого звільнення законодавцем не передбачалось.
Таким чином, судом першої інстанції було правомірно встановлено, що розмір пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, який Товариство повинно сплатити за додатково створені площі (1 815,70 кв.м), становить 679 217,06 грн. А тому з урахуванням невиконання відповідачем зобов'язання оплати пайового внеску, кошти у сумі 679 217,06 грн - підлягали сплаті на користь Департаменту на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. В цій частині обґрунтованими є доводи відзиву на апеляційну скаргу. А тому порушене майнове право позивача правомірно було задоволено судом першої інстанції в розумінні ст. 4 ГПК України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що доводів щодо незгоди із розміром нарахованих річних та інфляційних втрат апеляційна скарга не містить. Зазначив лише, що вони як похідні не підлягають задоволенню.
З урахуванням наведеного, доводи апелянта в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції через необґрунтованість в розумінні ст. 74, 76, 80, 86, 269 ГПК України. Інші доводи скаржника фактично направлені на переоцінку правильно встановлених обставин справи, а тому відхиляються через безпідставність. Підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги - суд апеляційної інстанції в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України не встановив.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткову обґрунтованість заявлених до стягнення позовних вимог. Судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права, зокрема, положення 551 ЦК України.
Таким чином, на підставі ст. 2, 4, ч. 4 ст. 236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
9. Судові витрати
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесений скаржником судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 4, 129, 269, 270, ст. 275, 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі № 910/9265/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 у справі № 910/9265/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилам не підлягає оскарженню до Верховного Суду, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 02.03.2026.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді Б.О. Ткаченко
В.В. Сулім