вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" лютого 2026 р. Справа№ 910/3166/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Тищенко А.І.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 11.02.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва
від 30.07.2025 (повний текст складено та підписано 11.08.2025)
у справі №910/3166/24 (суддя О. Блажівська)
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання протиправним та скасування наказу про відміну електронного аукціону, зобов'язання вчинити дії
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - Департамент комунальної власності), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту комунальної власності від 01.02.2024 №7-пр про відміну електронного аукціону №SPD001-UA-20240115-96840 з продажу об'єкта малої приватизації: нежитлової будівлі, загальною площею 38,40 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності Київської міської ради;
- зобов'язати Департамент комунальної власності протягом 10 робочих днів з дати набрання законної сили рішення суду у даній справі затвердити та завантажити в систему електронних торгів "Прозорро.Продажі" підписаний ОСОБА_1 та оператором електронного майданчика ТОВ "Полонекс" протокол про результати електронного аукціону №SPD001-UA-20240115-96840 щодо продажу об'єкта малої приватизації: нежитлової будівлі, загальною площею 38,40 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності Київської міської ради, який відбувся 23.01.2024 і в якому ОСОБА_1 визнаний переможцем;
- зобов'язати Департамент комунальної власності укласти із ОСОБА_1 договір купівлі-продажу об'єкта приватизації: нежитлової будівлі, загальною площею 38,40 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності Київської міської ради після сплати ОСОБА_1 на відповідний поточний рахунок відповідача вартості вказаного об'єкту приватизації за результатами електронного аукціону №SPD001-UA-20240115-96840, який відбувся 23.01.2024, і в якому позивача визнаний переможцем.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протоколом про результати електронного аукціону від 23.01.2023 №SPD001-UA-20240115-96840 позивача було визнано переможцем електронного аукціону з продажу об'єкта малої приватизації - нежитлової будівлі загальною площею 38,40 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Проте відповідач, не зважаючи на те, що такий аукціон відбувся з дотриманням законодавчо встановлених правил, прийняв безпідставне та незаконне рішення про відміну вказаного аукціону, результати проведених торгів не визнав та ухилився від покладеного на нього законом обов'язку щодо укладення договору за результатами проведеного аукціону. Невизнання відповідачем як органом приватизації результатів торгів та відмова від укладення договору з переможцем аукціону, за твердженням позивача, порушує його право на власність.
Історія справи, короткий зміст оскарженого рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви їх прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту комунальної власності від 01.02.2024 №7-пр про відміну електронного аукціону №SPD001-UA-20240115-96840 з продажу об'єкта малої приватизації: нежитлової будівлі, загальною площею 38,40 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності Київської міської ради. Зобов'язано Департамент комунальної власності протягом 10 робочих днів з дати набрання законної сили рішенням суду у даній справі затвердити та завантажити в систему електронних торгів "Прозорро.Продажі" підписаний ОСОБА_1 та оператором електронного майданчика ТОВ "Полонекс" протокол про результати електронного аукціону №PD001-UA-20240115-96840 щодо продажу об'єкта малої приватизації: нежитлової будівлі, загальною площею 38,40 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності Київської міської ради, який відбувся 23.01.2024 і в якому ОСОБА_1 визнаний переможцем. У решті позовних вимог відмовив.
Постановою Верховного суду від 05.03.2024 у справі № 910/3166/24 касаційну скаргу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/3166/24 в частині задоволених позовних вимог скасовано та передано в цій частині на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/3166/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог залишено без змін.
Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зауважив на тому, що під час нового розгляду справи, господарському суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, зокрема щодо обставин початку перебігу позовної давності, дати їм належну юридичну оцінку і в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.
За наслідками нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що з урахуванням абзацу другого частини другої статті 30 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", а також висновків Верховного Суду у даній справі у постанові від 05.03.2025, позивач мав право звернутися до суду із позовом про оскарження наказу Департаменту комунальної власності від 01.02.2024 №7-пр про відміну електронного аукціону №SPD001-UA-20240115-96840 у місячний строк з моменту оприлюднення результатів.
У той же час, чуд зазначив, що позовна заява ОСОБА_1 у даній справі подана до суду 14.03.2024, що підтверджується накладною відділення поштового зв'язку №0420300507475 та описом вкладення у цінний лист.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем було подано даний позов з пропуском строку позовної давності.
Суд також дійшов висновку, що позивачем не доведено існування наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, а відтак суд не визнав зазначені позивачем обставини як такі, що є поважними в розумінні статті 267 ЦК України.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 30.07.2025 у справі №910/3166/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме:
- поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду із позовною заявою до Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення про відміну електронного аукціону та зобов?язання вчинити дії, визнавши причини пропуску зазначеного строку - поважними;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту комунальної власності від 01.02.2024 №7-пр про відміну електронного аукціону №SPD001-UA-20240115-96840 з продажу об'єкта малої приватизації: нежитлової будівлі, загальною площею 38,40 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності Київської міської ради;
- зобов'язати Департамент комунальної власності протягом 10 робочих днів з дати набрання законної сили рішенням суду у даній справі затвердити та завантажити в систему електронних торгів "Прозорро.Продажі" підписаний ОСОБА_1 та оператором електронного майданчика ТОВ "Полонекс" протокол про результати електронного аукціону №PD001-UA-20240115-96840 щодо продажу об'єкта малої приватизації: нежитлової будівлі, загальною площею 38,40 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності Київської міської ради, який відбувся 23.01.2024 і в якому ОСОБА_1 визнаний переможцем.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено місцевим судом з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що:
- звертаючись до суду 14.03.2024 із пунктами 1 та 2 прохальної частини позовної заяви, скаржником були обумовлені вимоги, строк позовної давності для звернення із якими, згідно положень речення 1 ч. 2 ст. 30 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна", становить не 1, а 3 місяці, внаслідок чого скаржником не був пропущений строк для звернення до суду із вказаними позовними вимогами, що було підтверджено судами першої та апеляційної інстанції під час попереднього розгляду даної справи, а також, що очевидно підтверджується змістом вказаної норми Закону.
- не зважаючи на те, що скаржник діяв у повній відповідності до вимог та у виконання вимог ч. 2 ст. 30 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна", заявлені скаржником позовні вимоги, була інтерпретовані Постановою Верховного Суду від 05.03.2025 у даній справі №910/3166/24 на власний розсуд. Тому є очевидним, що в цьому відсутня вина скаржника, оскільки він не знав і не міг знати про такі висновки Верховного Суду, із яким не погоджувався не тільки скаржник, але й суди першої та апеляційної інстанції під час попереднього розгляду справи, що повністю доводить відсутність вини скаржника в пропуску одномісячного спеціального строку оскарження для звернення із відповідними позовними вимогами на неправомірні дії відповідача;
- суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин, положення ч. 1 ст. 261 ЦК України, якою встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Узагальнені доводи та заперечення відповідача
15.09.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідач зауважує на тому, що пропуск строку позовної давності відбувся по суб'єктивних причинам, а саме зі зволікання та власного трактування законодавства скаржником. Відповідач зазначає, що об'єктивних обставин, які б безпосередньо унеможливили або ускладнили можливість скаржника вчинити необхідні процесуальні дії у визначений законом строк не виникло, а відтак відсутні підстави для поновлення строків.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг, заяв та клопотань сторін
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2025 апеляційну скаргу у справі №910/3166/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 у справі № 910/3166/24. Судове засідання призначено на 02.10.2025. Витребувано матеріали справи №910/3166/24 з Господарського суду міста Києва.
У зв'язку з тим, що 02.10.2025 о 13:01 до 15:16 годин в м. Києві була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі №910/3166/24 у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2025 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 у справі № 910/3166/24 призначено на 11.11.2025.
06.10.2025 матеріали справи №910/3166/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 виправлено описку, допущену в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2025 у справі №910/3166/24, а саме: замість "11.11.2025 о 15:45", читати "13.11.2025 о 15:45".
У судовому засіданні 13.11.2025 оголошено перерву до 04.12.2025.
У зв'язку з тим, що 04.12.2025 з 13:45 до 18:00 годин проводились ДП "ІСС" позапланові технічні роботи на об'єктах інформаційної інфраструктури судової влади України, були труднощі з доступом до підсистеми "Електронний суд", що, призвело до перебоїв (неможливості) коректної роботи та здійснення технічної фіксації судових засідань, а тому судове засідання у справі №910/3166/24 у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 у справі № 910/3166/24, призначено на 14.01.2026.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/3166/24.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.01.2026, справу №910/3166/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 у справі № 910/3166/24, колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді Кравчук Г.А., Тищенко А.І., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2026. Розгляд апеляційної скарги призначено на 11.02.2026.
У судовому засіданні 11.02.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання 11.02.2026 з'явився позивач та представник відповідача, які надали свої пояснення.
Позивач у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням Київської міської ради від 13.07.2023 № 6929/6970 "Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації" затверджено перелік об'єктів малої приватизації, до якого, в тому числі, увійшла нежитлова будівля, загальною площею 38,40 кв.м, розташована за адресою: просп. Берестейський, буд. № 3, м. Київ.
На сайті Prozorro.sale було розміщено інформаційне повідомлення Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про проведення продажу на електронному аукціоні об'єкта малої приватизації - нежитлової будівлі, загальною площею 38,40 кв.м, розташованої за адресою: просп. Берестейський, буд. № 3, м. Київ.
Позивач подав заявку на участь у вказаному електронному аукціоні, сплативши гарантійний внесок у розмірі 201 000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № C7Y9-QTKK-NHDP-70BP від 22.01.2024 на суму 150 000,00 грн. та №FPSH-TFQN-BUA2-3QNG від 22.01.2024 на суму 51 000,00 грн.
Також позивачем був сплачений реєстраційний внесок у розмірі 1 420,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №6SHA-CK53-AM2Y-PP2P від 22.01.2024 на суму 1 340 грн. та № BOPA-FJD5-W29R-JBK9 від 22.01.2024 на суму 80,00 грн.
23.01.2024 відбувся електронний аукціон №SPD001-UA-20240115-96840 з продажу об'єкта малої приватизації - нежитлової будівлі, загальною площею 38,40 кв.м, розташованої за адресою: просп. Берестейський, буд. № 3, м. Київ, за результатами позивач став переможцем зазначених торгів, про що був складений протокол № SPD001-UA-20240115-96840 від 23.01.2024.
У встановлений законом строк зазначений протокол був підписаний позивачем і оператором електронного майданчика - ТОВ "Полонекс" та в подальшому був переданий на підпис органу приватизації - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Проте, Департамент комунальної власності указаний протокол не підписав і 01.02.2024 видав наказ № 7-пр про відміну електронного аукціону з підстав необхідності забезпечення конкурентних умов приватизації.
У зв'язку з наведеним позивач звернувся до відповідача із запитом від 06.02.2024 №062/1160 про надання роз'яснень з приводу відміни аукціону.
Листом від 27.02.2024 №062/11-13-1053 Департамент комунальної власності надав відповідь на заяву позивача, в якій повідомив про те, що відміна аукціону була здійснена на підставі статті 2 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з метою забезпечення конкурентних умов приватизації.
Господарський суд міста Києва рішенням від 05.09.2024 у справі №910/3166/24, яке Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 27.11.2024, частково задовольнив позов, визнав протиправним та скасував наказ Департаменту комунальної власності від 01.02.2024 №7-пр про відміну електронного аукціону №SPD001-UA-20240115-96840 з продажу об'єкта малої приватизації: нежитлової будівлі, загальною площею 38,40 кв.м, розташованої за адресою: просп. Берестейський, буд. № 3, м. Київ, яка перебуває у власності Київської міської ради. Зобов'язав Департамент комунальної власності протягом 10 робочих днів з дати набрання законної сили рішенням суду у даній справі затвердити та завантажити в систему електронних торгів "Прозорро.Продажі" підписаний позивачем та оператором електронного майданчика ТОВ "Полонекс" протокол про результати електронного аукціону №SPD001-UA-20240115-96840 щодо продажу об'єкта малої приватизації: нежитлової будівлі, загальною площею 38,40 кв.м, розташованої за адресою: просп. Берестейський, буд. № 3, м. Київ, яка перебуває у власності Київської міської ради, який відбувся 23.01.2024 і в якому позивач визнаний переможцем. У решті позовних вимог відмовив.
Постановою Верховного Суду від 05.03.2025 постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/3166/24 в частині задоволених позовних вимог скасовано та передано в цій частині на новий розгляд до Господарського суду міста Києва; постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2024 у справі №910/3166/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог залишено без змін.
Передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав на наступні обставини:
- норми Закону України "Про адміністративну процедуру", зокрема, в частині неможливості відкликати, визнати недійсним або скасувати адміністративний акт у тій його частині, в якій його виконання призвело до настання незворотних правових наслідків, не регулює спірних правовідносин сторін, а саме не розповсюджується на оскаржуваний у цій справі наказ Департаменту комунальної власності про відміну електронного аукціону з продажу об'єкта малої приватизації: нежитлової будівлі, загальною площею 38,40 кв.м, розташованої за адресою: просп. Берестейський, буд. № 3, м. Київ, яка перебуває у власності Київської міської ради, адже у цьому випадку Департамент комунальної власності як орган приватизації у правовідносинах щодо приватизації майна не виконує функцій публічної адміністрації, а виконує правомочності щодо розпорядження об'єктами права комунальної власності, спрямовані, в тому числі, на їх відчуження за процедурою приватизації, що узгоджується з нормами статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування";
- за наявності підстав, передбачених частиною шостою статті 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", орган приватизації територіальної громади може прийняти рішення щодо відміни електронного аукціону на будь-якому етапі до дня опублікування в електронній торговій системі рішення про завершення приватизації. Рішення органу приватизації про відміну електронного аукціону опубліковується в електронній торговій системі не пізніше робочого дня, наступного за днем його прийняття;
- до оскаржуваного у цій справі рішення у формі наказу Департаменту комунальної власні про відміну аукціону, яке фактично є рішенням органу приватизації про неукладення договору купівлі-продажу, застосовується спеціальна позовна давність, визначена абзацом 2 частини другої статті 30 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", а саме другим реченням, яка становить один місяць з дня оприлюднення результатів аукціону;
- суди попередніх інстанцій не досліджували обставин щодо оприлюднення результатів аукціону, з чим друге речення абзацу 2 частини другої статті 30 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" пов'язує початок перебігу цієї спеціальної позовної давності в один місяць, відповідно й обставин щодо початку перебігу цієї спеціальної позовної давності.
Під час нового розгляду позивачем була подана до суду заява про поновлення строку звернення із позовом до суду, в якій позивач вказує на те, що встановлений законом одномісячний строк для звернення до суду із даним позовом сплив не з його вини, а з вини відповідача, оскільки саме його протиправні дії створили передумови для пропуску такого строку.
В свою чергу, відповідачем подано заперечення на заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду із даним позовом, в яких відповідач вказує на обізнаність позивача про обставини прийняття спірного наказу Департаменту комунальної власності від 01.02.2024 №7-пр, наслідком якого є неукладення договору купівлі-продажу. На думку відповідача, твердження ОСОБА_1. про зловживання відповідачем своїми правами у ненаданні відповідей на звернення є безпідставними.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Як вище зазначено судом, передаючи справу на новий розгляд Верховний Суд в постанові від 05.03.2025 вказав про необхідність з'ясування обставин, що мають значення для розгляду справи, зокрема щодо обставин перебігу позовної давності.
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація державного або комунального майна (приватизація) - це платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.
Частиною першою статті 13 вказаного Закону встановлено, приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом: 1) продажу об'єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі: аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни; аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій; 2) викупу об'єктів приватизації.
Згідно з ч. 1 статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначає Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затверджений постановою КМУ № 432 від 10.05.2018 (далі - Порядок № 432) .
Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" для продажу об'єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 38 Порядку № 432 оголосити електронний аукціон має право виключно орган приватизації на підставі відповідного рішення про затвердження умов продажу об'єкта приватизації з урахуванням вимог пункту 9 цього Порядку.
Згідно з пунктами 39 та 40 Порядку для оголошення електронного аукціону з умовами, без умов орган приватизації обирає запис про об'єкт приватизації в реєстрі, що містить унікальний код такого об'єкта. Аукціон із зниженням стартової ціни автоматично оголошується в електронній торговій системі на підставі рішення про затвердження умов продажу об'єкта приватизації.
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що 23.01.2024 був проведений електронний аукціон № SPD001-UA-2024115-96840 за методом покрокового зниження стартової ціни ("голландський аукціон"), за лотом - нежитлова будівля, загальною площею 38,40 кв.м, розташована за адресою: просп. Берестейській, буд. №3, м. Київ, за результатами якого позивач став переможцем зазначених торгів, про що був складений протокол №SPD001-UA-20240115-96840 від 23.01.2024.
Згідно з п. 63 Порядку № 432 переможець електронного аукціону визначається шляхом автоматичної оцінки електронною торговою системою цінових пропозицій учасників після завершення останнього раунду електронного аукціону та формування протоколу про результати електронного аукціону.
Відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" протокол про результати електронного аукціону формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення аукціону в електронній формі. Протокол про результати електронного аукціону підписується шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, крім випадків, якщо на підписанні протоколу в письмовій формі наполягає переможець електронного аукціону.
Згідно з п. 95 Порядку № 432 переможець електронного аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій: підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію/найбільшу закриту цінову пропозицію/ставку, протягом трьох робочих днів з дня його формування електронною торговою системою; сплачує на відповідний поточний рахунок органу приватизації ціну продажу об'єкта приватизації протягом 30 робочих днів з дня формування протоколу про результати електронного аукціону; укладає договір купівлі-продажу об'єкта приватизації з органом приватизації протягом 35 робочих днів з дня формування протоколу про результати електронного аукціону.
Відповідно до п. 99 Порядку № 432 переможець електронного аукціону підписує протокол про результати електронного аукціону в порядку, встановленому пунктом 95 цього Порядку. Оператор електронного майданчика, через якого переможець електронного аукціону набув право на участь в електронному аукціоні, підписує протокол про результати електронного аукціону та надсилає його до органу приватизації протягом чотирьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування (у разі, коли електронний аукціон відбувся).
У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону.
Аналогічні за змістом положення містяться і в п. 67 Порядку - у разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 8 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною дев'ятою статті 14 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі. Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему.
У такому випадку в електронній торговій системі автоматично формується новий протокол про результати електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, та у разі відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника щодо повернення йому гарантійного внеску та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті.
Судом встановлено, що протокол №SPD001-UA-20240115-96840 від 23.01.2024 був підписаний позивачем і оператором електронного майданчика - ТОВ "Полонекс" та в подальшому був переданий на підпис органу приватизації - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Проте, Департамент комунальної власності указаний протокол не підписав і 01.02.2024 видав наказ № 7-пр про відміну електронного аукціону з підстав необхідності забезпечення конкурентних умов приватизації.
Частиною шостою статті 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" визначено випадки, за яких органи приватизації припиняють приватизацію об'єкта приватизації.
Частина дев'ята статті 14 цього Закону, в свою чергу, передбачає випадки, за яких орган приватизації з продажу об'єкта малої приватизації не затверджує протокол електронних торгів, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу із потенційним покупцем.
Крім цього, частина дев'ята статті 14 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" унормовує, що рішення органу приватизації про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів або про відмову від укладення договору купівлі-продажу має містити підстави для прийняття такого рішення і ухвалюється після закінчення електронного аукціону на підставі перевірки органом приватизації заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації і доданих до неї документів та інформації переможця аукціону.
Переможець аукціону може оскаржити це рішення до суду протягом строку, передбаченого статтею 30 цього Закону.
Пункт 42 Порядку №432 передає, що електронний аукціон може бути відмінено за рішенням органу приватизації на будь-якому етапі до дня його проведення.
За наявності підстав, передбачених частиною шостою статті 12 Закону, орган приватизації територіальної громади може прийняти рішення щодо відміни електронного аукціону на будь-якому етапі до дня опублікування в електронній торговій системі рішення про завершення приватизації. Рішення органу приватизації про відміну електронного аукціону опубліковується в електронній торговій системі не пізніше робочого дня, наступного за днем його прийняття.
Верховний Суду у постанові від 05.03.2025 зауважує, що ні Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна", ні Порядок №432, не містять положень та визначень щодо форми та змісту рішення органу приватизації про неукладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону, відповідно, не убачається неможливості прийняття такого рішення у формі наказу органу приватизації про відміну аукціону, адже очевидним є те, що результати прийняття такого рішення про відміну електронного аукціону мають наслідком неукладення відповідного договору з переможцем аукціону.
У контексті вказаного Верховний Суд звертає увагу на пункт 62 Порядку №432, яким визначено, що за умови відміни електронного аукціону згідно з пунктом 42 цього Порядку його статус змінюється в електронній торговій системі на статус "Аукціон відмінено" із збереженням всієї інформації, раніше введеної потенційним покупцем або організатором аукціону.
Тобто, прийняття Департаментом комунальної власності у цьому випадку рішення у формі наказу про відміну аукціону, внаслідок чого його статус в електронній торговій системі змінюється на статус "Аукціон відмінено", очевидно свідчить про те, що за результатами такого аукціону договір-купівлі продажу з особою, яку визначено переможцем, укладено не буде.
З огляду на наведене, за висновками Верховного Суду, до оскаржуваного у цій справі рішення у формі наказу Департаменту комунальної власні про відміну аукціону, яке фактично є рішенням органу приватизації про неукладення договору купівлі-продажу, застосовується спеціальна позовна давність, визначена абзацом 2 частини другої статті 30 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", а саме другим реченням, яка становить один місяць з дня оприлюднення результатів аукціону.
Твердження позивача про те, що оскаржуване у цій справі рішення у формі наказу Департаменту комунальної власні про відміну аукціону по суті є рішенням про відмову в затвердженні протоколу аукціону, прийняття якого є можливим виключно у визначених частиною дев'ятою статті 14 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" випадках, і спеціальна позовна давність щодо якого складає 3 місяці, обгрунтовано відхилено судом першої інстанції, так як підставою прийняття такого рішення були не визначені цією нормою випадки, а порушення одного з основних принципів приватизації (забезпечення конкурентних умов приватизації), визначених статтею 2 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", що має наслідком не відмову в затвердженні протоколу аукціону, а відміну такого аукціону та неукладення відповідного договору купівлі-продажу.
Протилежні доводи апеляційної скарги не спростосують висновків суду, наведених вище та є лише власним тлумаченням скаржником норм чинного законодаства у сфері спірних правовідносин.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК).
Відповідно до статті 257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна", під регулювання якого підпадають спірні у цій справі правовідносини у сфері приватизації, унормовує особливості розгляду спорів щодо приватизації державного або комунального майна, зокрема питання позовної давності.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 30 цього Закону строк позовної давності для звернення з позовом про відмову в затвердженні протоколу аукціону, визнання недійсними результатів приватизації об'єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації становить три місяці.
Строк позовної давності для звернення з позовом про оскарження рішення органу приватизації про неукладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону складає один місяць з дня оприлюднення результатів аукціону.
Відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" протокол про результати електронного аукціону формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення аукціону в електронній формі.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що протокол про результати електронного аукціону №SPD001-UA-20240115-96840 щодо продажу об'єкта малої приватизації: нежитлової будівлі, загальною площею 38,40 кв.м, розташованої за адресою: просп. Берестейський, буд. № 3, м. Київ, яка перебуває у власності Київської міської ради, був сформований та оприлюднений на Інтернет ресурсі системи он-лайн аукціонів Прозоро.Продажі 23.01.2024.
Тобто, результати про проведений спірний аукціон були оприлюднені у відповідності до вимог Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" в день його проведення, а саме 23.01.2024.
01.02.2024 на сайті "Прозоро.Продажі" був розміщений наказ Департаменту комунальної власності від 01.02.2024 №7-пр про відміну електронного аукціону №SPD001-UA-20240115-96840, і сформовано статус електронного аукціону "Аукціон відмінено".
Відтак, з урахуванням абзацу другого частини другої статті 30 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", а також висновків Верховного Суду у даній справі у постанові від 05.03.2025, є вірним висновок суду першої інстанції, що позивач мав право звернутися до суду із позовом про оскарження наказу Департаменту комунальної власності від 01.02.2024 №7-пр про відміну електронного аукціону №SPD001-UA-20240115-96840 у місячний строк з моменту оприлюднення результатів.
Натомість, матеріалами справи підтверджується, що позовна заява ОСОБА_1. у даній справі подана до суду 14.03.2024, з огляду на що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивачем було подано даний позов з пропуском строку позовної давності.
Доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі про те, що перебіг позовної давності для звернення до суду, враховуючи положення ч. 1 ст. 261 ЦК України, має відраховуватись починаючи з 07.03.2025, тобто з дати, коли скаржник дізнався про зміни в реалізації відновлення свого порушеного відповідачем права, є неспроможними, оскільки такий строк в силу вищевстановлених судом обставин має відраховуватись з 01.02.2024, тобто за дати оприлюднення результатів про відміну електронного аукціону, що є публічною інформацією та мала бути відома позивачу.
За частиною п'ятою статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Стосовно заяви позивача про поновлення строку звернення із позовом до суду, яка обгрунтована тим, що строк спеціальної позовної давності в 1 місяць був пропущений не з вини позивача та за незалежних від нього обставин, оскільки не тільки залежали від його сумління та волі, а й були зумовлені недобросовісністю відповідача та свідомим зловживанням відповідачем своїми правами та обов'язками, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до приписів статті 119 ГПК пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника із заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд оцінити наведені заявником причини на предмет їх поважності.
Питання щодо поновлення встановленого законом строку безпосередньо пов'язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків). Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у cправі № 918/604/23.
Позивач зазначає, що 05.02.2024 з метою виконання вимог ч. 1 ст. 19 ГПК України, за змістом якої сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом, він звернувся до відповідача із заявою про досудове врегулювання спору, проте листом від 27.02.2024 №062/11-13-1053 Департамент комунальної власності надав відповідь на заяву позивача, в якій повідомив про те, що відміна аукціону була здійснена на підставі статті 2 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з метою забезпечення конкурентних умов приватизації.
На думку позивача, зволікання відповідача із відповіддю на заяву про досудове врегулювання спору спричинило порушення ним строків позовної давності для звернення до суду із даним позовом про оскарження наказу Департаменту комунальної власності від 01.02.2024 №7-пр. Вказані обставини зазначені як поважні підстави для пропуску ним встановленого законом строку.
В даному випадку, суд першої інстанції вірно відзначив, що у дотриманні встановленого законом строку позовної давності має бути зацікавлений сам заявник, який, з урахуванням встановлених у даній справі обставин, був обізнаний із фактом відміни спірного аукціону з 01.02.2024, проте звернувся із даним позовом до суду лише 14.03.2024, поза межами місячного строку встановленого у другому реченні абзацу 2 частини другої статті 30 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна".
Разом з цим, суд апеляційної інстанції констатує, що норми господарського процесуального законодавства та норми ЗУ "Про приватизацію державного та комунального майна", не містять положень, які б зобов'язували скаржника вжити заходи досудового врегулювання спору. Відповідно, посилання апелянта на те, що відповідачем було надано відповідь на запит позивача через 22 дні після його отримання, тобто за 3 дні до закінчення місячного строку позовної давності, є лише наслідком дій позивача, який мав на меті отримати роз'яснення з приводу відміни аукціону, однак не був позбавлений можливості оскаржити в судовому порядку відповідний наказ у строк встановлений законом. До того ж, усвідомлюючи про тривалий термін надання відповідачем відповіді на запит, позивач, який в першу чергу зацікавлений у захисті свого порушеного права, міг передбачити можливість пропуску строку щодо оскарження спірного наказу, та звернутися до суду з відповідним позовом у строк, надавши необхідні додаткові пояснення, отриману від відповідача відповідь на свій запит, вже у процесі розгляду справи.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем існування наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, а відтак суд не визнає зазначені позивачем обставини як такі, що є поважними в розумінні статті 267 ЦК України.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).
Таким чином, оскільки строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, сплив, а судом не встановлено обставин, передбачених ст. 268 Цивільного кодексу України або іншими законами, та поважних причини його пропуску, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на власному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1.
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 30.07.2025 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 у справі №910/3166/24 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Матеріали справи №910/3166/24 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 02.03.2026 після виходу судді Кравчука Г.А. з відпустки
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Г.А. Кравчук
А.І. Тищенко