про залишення апеляційної скарги без руху
02 березня 2026 року
м. Харків
справа № 644/481/24
провадження № 22-ц/818/2754/26
Харківський апеляційний суд у складі судді Пилипчук Н.П., перевіривши у порядку ст. 357 ЦПК України відповідність вимогам закону апеляційної скарги ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Основ'янського районного суду м. Харкова від 22 січня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Акціонерного товариства «Райффайзен банк», третя особа, яка не заявляє самостіних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про визнання протиправною бездіяльності, скасування арешту з грошових коштів та стягнення моральної шкоди,-
Ухвалою Основ'янського районного суду м. Харкова від 22.01.2026 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання бездіяльності Індустріального ВДВС протиправною та скасування арешту закрито.
На ухвалу суду ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, через систему «Електронний суд».
Проте, апеляційна скарга ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Основ'янського районного суду м. Харкова від 22 січня 2026 року підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до положень п.3 ч.2 ст.356 ЦПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені:
-повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
Всупереч вимог статті 356 ЦПК України, апелянтом зазначених вимог не виконано. В апеляційній скарзі не зазначено всіх учасників справи, а саме третю особу ОСОБА_3 .
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Апеляційна скарга була надіслана через систему «Електронний суд». Однак доказів надсилання апеляційної скарги до електронного кабінету ОСОБА_3 , а у разі відсутності у неї електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у неї електронного кабінету, доказів надсилання апеляційної скарги у паперовій формі листом з описом вкладення, апелянтом не подано.
Також в апеляційній скарзі міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, обгрунтоване важким матеріальним становищем апелянта.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання вважаю, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно частини 3 статті 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
За приписами статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 25.09.2015 єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Майновий стан сторони має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Таким чином, надання апелянтом належних та допустимих доказів відсутності матеріальних ресурсів на момент звернення з апеляційною скаргою є визначальним для прийняття судом рішення у відповідності до статті 136 ЦПК України.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Отже, відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити сплату судового збору якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Апелянт звернувся із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, надає довідку про про доходи за попередній 2025 календарний рік, згідно якої розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу суду- 532,48 грн.- не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу апелянта, який становить 54014,81 грн.
Враховуючи викладене, наведені апелянтом обставини не можуть вважатися належною підставою для звільнення від його сплати судового збору, тому клопотання апелянта не підлягає задоволенню.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI.
Так, згідно п.п. 9 п.1 ч.2 ст.4 Закону України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», з подальшими змінами, ставка за подання апеляційної скарги для фізичної особи на ухвалу суду складає 665,60 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При подачі апеляційної скарги апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 532,48грн.
Сплату судового збору належить здійснити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA398999980313161206080020661
Код класифікації доходів бюджету: 22030101 Призначення платежу: *;101;__________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.356 ЦПК України застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
За таких обставин, дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме: надання доказів направлення апеляційної скарги ОСОБА_3 ; зазначення всіх учасників справи; надання квитанції про сплату судового збору.
Керуючись ст.ст.185, 356, ч.2 ст.357 ЦПК України суддя,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Основ'янського районного суду м. Харкова від 22 січня 2026 року - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків у термін 10 днів з дня отримання копії ухвали апеляційного суду і попередити, що у разі не виконання вимог ухвали, апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернута особі, які звернулася з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, в силу ст.389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Харківського апеляційного суду Н.П. Пилипчук