Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/1560/26
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/177/26
02 березня 2026 рокумісто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 , розглянувши клопотання захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 щодо участі у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги захисниці ОСОБА_3 - адвокатки ОСОБА_5 , поданої на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2026 року у кримінальному провадженні №42025000000001123,
На розгляді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду знаходиться апеляційна скарга захисниці ОСОБА_3 - адвокатки ОСОБА_5 , подана на ухвалу слідчого судді від 23.02.2026 щодо відмови у відкритті провадження за її скаргою на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову в задоволенні клопотання про надання доступу стороні захисту ознайомитися з повними аудіозаписами розмов у кримінальному провадженні №42025000000001123.
Судове засідання у даній справі призначене на 02.03.2026 о 13 год 00 хв.
У направленому 02.03.2026 електронною поштою та отриманому цього ж дня судом клопотанні захисник просить судове засідання провести в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою ресурсу «ВКЗ». Клопотання мотивоване введенням на території України воєнного стану, перебуванням захисника за межами м. Києва, зайнятістю його в інших судових засіданнях та з метою оперативності розгляду справи і забезпечення права на справедливий суд.
Вирішуючи зазначене клопотання, суддя-доповідач виходить із того, що дійсно Кримінальний процесуальний кодекс України /далі - КПК/ надає можливість сторонам кримінального провадження приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (дистанційне судове провадження) під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду, у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин (ст. 138, ч. 1 ст. 336 КПК). Введення законодавцем до кримінального процесуального закону положень п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК, які передбачають можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції, було обумовлено, з одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому розгляді є обов'язковою, скоротити строки кримінального провадження (підп. 6 п. 3 пояснювальної записки до проекту КПК), а з іншого боку, потребою створити умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану, місця проживання, стану здоров'я чи перебування в умовах дії складних життєвих обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх справи судом, установленим законом.
Отже, необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції, коли йдеться про підставу, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК, має бути (1) обумовлена потребою скоротити строки судового провадження у ситуації, (2) коли без участі того, хто просить про відеоконференцію, проведення судового розгляду є неможливим, так як може (а) не дозволити суду правильно встановити обставини, об'єктивне з'ясування яких за відсутності такої особи в засіданні неможливе, та/або (б) призвести до порушення права людини, гарантованого п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини /далі- ЄКПЛ/, коли розгляд справи за участі певної особи є обов'язковим.
Проте наведені вище положення кримінального процесуального закону (про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції) не поширюються на тих осіб, участь яких у судовому засіданні не є обов'язковою, виходячи із способу поінформування їх про судове засідання, шляхом повідомлення, а не виклику, про що зазначено у ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 422 КПК.
Поруч із цим, ураховуючи приписи ч. 4 ст. 336 КПК (щодо необхідності подання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання) очевидно, що введення даних положень передбачалося для ситуацій, коли йдеться про розгляд судами справ по суті, а не у випадку оскарження рішень слідчий суддів, строк перегляду яких за правилами ч. 2 ст. 422 КПК складає всього три дні після надходження апеляційної скарги. Тому надання можливості особі взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції під час перегляду рішення слідчого судді в апеляційному порядку може здійснюватися у виняткових випадках і лише тоді, коли присутність певного учасника в судовому засіданні є обов'язковою.
Отже, зважаючи на необов'язковість присутності під час розгляду апеляційної скарги сторін за обставин цієї справи (про це фактично йдеться в ухвалі про призначення апеляційного розгляду від 25.02.2026, адже в ухвалі вказано щодо повідомлення учасників про дату засідання, а не про виклик в таке засідання), відсутність у судовому засіданні захисника під час судового розгляду не може вплинути на збільшення тривалості судового провадження та не здатна призвести до порушення прав людини, гарантованих п. 1 ст. 6 ЄКПЛ. Тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 21, 110, 138, 336, 369, 401, 405, 422 Кримінального процесуального кодексу України, суддя
Клопотання про участь у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги захисниці у режимі відеоконференції залишити без задоволення.
Копію цієї ухвали направити захиснику ОСОБА_4 для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_2