02 березня 2026 року
м. Київ
справа №420/34137/25
адміністративне провадження № К/990/5677/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Желєзного І. В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року
у справі № 420/34137/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій або бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 10.03.2022 року по 31.07.2022 і грошової допомоги на оздоровлення в 2022 році виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 року, в розміру 1762 гривні;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 10.03.2022 року по 31.07.2022 і грошової допомоги на оздоровлення в 2022 році виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 01.08.2022 року по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023 року, з 18.06.2025 року по 28.08.2025 року та грошової допомоги на оздоровлення в 2023, 2025 роках виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 01.01.2018 року, в розмірі 1762 гривні;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 01.08.2022 року по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023 року, з 18.06.2025 року по 28.08.2025 року та грошової допомоги на оздоровлення в 2023, 2025 роках виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_3 за період з 10.03.2022 по 31.07.2022 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 в розмірі 4463,15 грн. на місяць за період з 10.03.2022 по 31.07.2022 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_3 за період з 01.08.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 28.08.2025 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 в розмірі 4463,15 грн. на місяць період з 01.08.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 28.08.2025 з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року повернуто апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 заявнику.
09 лютого 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 .
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Так частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 - відмовлено, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху. Надано апелянту час для усунення недоліків поданої апеляційної скарги строком 5 (п'ять) днів з дня вручення копії даної ухвали, шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або зазначення інших підстав для поновлення строку та сплати судового збору.
22.12.2025 року від апелянта надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
В обґрунтування клопотання зазначено, що для отримання платіжного доручення про сплату судового збору апелянт потребує додаткового часу, при цьому зазначено про вжиття всіх належних заходів для сплати судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року клопотання Військової частини НОМЕР_1 - задоволено.Продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання 10-ти денного строку з дня отримання копії даної ухвали.
Вказана ухвала була отримана апелянтом 24.12.2025 року.
На виконання вимог ухвали апелянтом не було надано документа про сплату судового збору, разом з тим, подано клопотання про продовження строку.
Так суд зазначив, що у зв'язку з тим, що положення КАС України передбачають повернення апеляційної скарги в разі не усунення недоліків апеляційної скарги та враховуючи, що апелянтом не було усунено недоліки, визначені в ухвалі про без руху, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга повинна бути повернута заявнику.
Додатково суд вважав за необхідне зазначити, що клопотання скаржника про продовження строку усунення недоліків задоволенню не підлягає, з огляду на відсутність достатніх, належних та допустимих доказів, які в повній мірі обґрунтовували б таке клопотання та враховуючи принцип рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Також, оцінивши доводи, наведені в обґрунтування клопотання, суд вважав, що тривалість процедури виділення коштів для сплати судового збору не є підставою для продовження строку сплати судового збору.
В свою чергу, надання строку для усунення недоліків апеляційної скарги надавало апелянту можливість виконати законодавчо встановлений обов'язок по сплаті судового збору не порушуючи, при цьому, його право на звернення до суду.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку усунення недоліків - відмовлено, повернуто апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 заявнику.
У касаційній скарзі заявник не погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції та зазначає, що відсутність належного фінансового ресурсу у головного розпорядника, це фактично унеможливлює своєчасну оплату судового збору апелянтом та не залежить від волі апелянта. Також вважає, що неможливість своєчасної сплати судового збору зумовлена існуванням об'єктивних причин (спрямуванням коштів на забезпечення виконання бойових розпоряджень та завдань з оплати відряджень військовослужбовців, які відбувають в зону проведення бойових дій), що унеможливлювали виконання апелянтом свого процесуального обов'язку у строк, установлений судом.
Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що сплата судового збору є обов'язковою для відповідача. Зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення від його сплати є недопустимим.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Оскільки, у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліку апеляційної скарги, визначеного ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги скаржнику.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі №420/34137/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій або бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
І. В. Желєзний