П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/4179/25
Перша інстанція суддя Самойлюк Г.П.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому заявлено вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), а саме:
- визнання протиправними дії щодо не нарахування та невиплати їй при звільненні грошової компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна, до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) від 13.12.2021 №464-ос;
- зобов'язання нарахувати та виплатити їй грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна, до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) від 13.12.2021 №464-ос, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги відповідача обґрунтовано тим, що грошова компенсація замість належного до видачі речового майна виплачується з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна, при цьому, саме на момент виникнення такого права враховується ціна на таке майно. На підставі зазначеного, як вказує апелянт, відповідно до довідки №159 про вартість речового майна, що належить до видачі, позивачці було виплачено компенсацію у розмірі 108904,25грн., у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з січня 1996 року проходила військову службу в Державній прикордонній службі України, у військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонному загоні, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.12.2021 №464-ОС виключена зі списків особового складу прикордонного загону і всіх видів забезпечення. (а.с.10)
Відповідно до довідки НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) №159, на підставі арматурної картки №360, позивачці виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 108904,25грн. (а.с.19-22, 25)
25.01.2025 позивачка звернулась до відповідача (із заявою, в якій просила здійснити нарахування та виплату грошової компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна, до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ), з урахуванням виплачених сум. (а.с.15-16)
На вказану заяву, листом від 07.02.2025 відповідач повідомив, що відповідно до наказу МВС України від 31.10.2016 №1132 «Про речове забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період» нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби за належне, але неотримане речове майно, здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна. (а.с.17-18)
Не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивачка звернулась до суду з позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції ухвалено рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з того, що положеннями Порядку №178 не передбачено, що при розрахуванні суми грошової компенсації необхідно враховувати такі складові як момент виникнення права на отримання майна, термін експлуатації, ціну на час набуття права, кількість предметів належних до видачі та термін, який минув з останнього моменту отримання предметів речового майна, натомість закріплено обов'язок повноважного органу нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористане речове майно виходячи із закупівельних цін, визначених на 1 січня поточного року. У зв'язку з цим, оскільки відповідачем вчинено дії щодо виготовлення довідки позивачки, що не відповідає встановленій Порядком №178 формі, суд першої інстанції дійшов висновку про наявну протиправність в діях військової частини НОМЕР_1 , з чим погоджується судова колегія, з огляду на наступне.
Так, ч.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон України №2011-ХІІ) передбачає, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вищевказаної норми Закону №2011-ХІІ Уряд затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 №178 (надалі - Порядок №178).
Пункти 2-4 Порядку №178 передбачають, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Відповідно до пункту 5 Порядку №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини, виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Отже, виплата грошової компенсації вартості неотриманого речового майна має на меті покрити фактичні (дійсні) витрати, які військовослужбовець поніс у зв'язку з придбанням предметів, речей для забезпечення потреб, пов'язаних з проходженням військової служби. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року, тобто року, в якому здійснено таку виплату (року виключення позивача зі списків особового складу й здійснення виплати компенсації).
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.03.2020 у справі №815/5826/16, від 28.01.2021 у справі №520/1190/2020, від 27.10.2022 у справі №820/1699/17.
Таким чином, у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.
При цьому, Порядок №178 не передбачає, що при розрахуванні суми грошової компенсації необхідно враховувати такі складові як момент виникнення права на отримання майна, термін експлуатації, ціну на час набуття права, кількість предметів належних до видачі та термін, який минув з останнього моменту отримання предметів речового майна, натомість закріплено обов'язок повноважного органу нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористане речове майно виходячи із закупівельних цін, визначених на 1 січня поточного року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позивачці нарахована та виплачена грошова компенсація за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно, на підставі довідки, яка не відповідає формі та змісту встановленому Порядком №178, який в свою чергу прийнятий Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог ст. 9-1 Закону України №2011-XII.
Тобто, розрахунок проведений відповідачем не у відповідності до п.5 Порядку №178, за яким довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини, виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року.
Інструкція про порядок речового забезпечення військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України в мирний час та особливий період, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.10.2016 №1132 (надалі - Інструкція №1132) визначає організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, курсантів вищих військових навчальних закладів, військовослужбовців, які були призвані на строкову військову службу та військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військовозобов'язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, ліцеїстів та працівників Держприкордонслужби в мирний час та особливий період
Пункт 10 розділу І Інструкції №1132 передбачає, що речове майно особистого користування військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається в їхню власність. За неотримане згідно із встановленими нормами речового забезпечення речове майно їм виплачується грошова компенсація у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Нарахування грошової компенсації військовослужбовцям під час їхнього звільнення з військової служби в запас, відставку або загибелі (смерті), за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно здійснюється пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
За бажанням військовослужбовця йому видаються предмети форменого одягу на суму грошової компенсації.
Водночас, відповідно до ч.3 ст.7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, під час нарахування та виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно слід керуватися актом вищої юридичної сили, яким є Порядок №178, оскільки норми Інструкції №1132 підлягають використанню лише в частинах, які не суперечать такому акту.
На підставі наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано послався на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.02.2021 у справі №380/2458/20 стосовно того, що положення п.10 розділу І Інструкції №1132 не суперечать Порядку №178. Вказаним пунктом Інструкції №1132 передбачений порядок визначення строку носіння відповідного речового майна, а не порядок нарахування розміру спірної компенсації.
На підставі наведеного, у сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач порушив право позивачки на отримання грошової компенсації за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно, в повному обсязі.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог порушень матеріального і процесуального права не допущено, а наведені в скарзі відповідача доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на військову частину НОМЕР_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук