Справа № 367/2601/26
Провадження №2-о/367/187/2026
Іменем України
26 лютого 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді - Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Опанасенко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Ірпені заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ірпінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, -
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із даною заявою.
У обґрунтування заяви зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Макіївка, Донецької області, Україна.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно для державної реєстрації смерті померлої особи.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 заявив вимогу про встановлення факту смерті своєї бабусі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Макіївка, Донецької області, Україна.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
У судове засідання представник заінтересованої особи - Ірпінського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне.
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є онуком ОСОБА_2 , що підтверджується: копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 29 травня 1987 р, відповідно до якого, батьками ОСОБА_1 зазначені: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 , копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 виданого Палацом одруження м. Макіївка, Донецька область, відповідно до якого ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого на тимчасово окупованій території України.
Згідно із копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була громадянкою України.
Згідно листа Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду України від 22 квітня 2021 року № 985/0/208-21, зазначено, що під час розгляду судами справ про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
За правилами п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно із ч. 2 ст. 317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки м. Макіївка, Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Макіївка, Донецької області, Україна.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 293, 317 ЦПК України, ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ірпінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки м. Макіївка, Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Макіївка, Донецької області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя Ю.В. Кравчук