Справа № 500/2736/25
02 березня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Дерех Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.08.2025, залишеним без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025, позов задоволено повністю, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 максимальним розміром, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром, з врахуванням раніше виплачених сум.
11.02.2026 видано виконавчий лист в даній справі.
ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати звіт про виконання судового рішення.
Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області письмових пояснень щодо вказаної заяви не надходило.
Оскільки головуюча суддя Дерех Н.В. перебувала у відпустці з 13.02.2026 по 27.02.2026, розгляд заяви ОСОБА_1 здійснюється 02.03.2026.
Так, згідно із частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до змісту статті 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, зміст наведеного правового регулювання свідчить на користь висновку, що умовою для вжиття судом заходів судового контролю за виконання судового рішення є існування підтвердженого обов'язку суб'єкта владних повноважень стосовно його виконання, а також наявність об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених згідно із судовим рішенням обов'язків суб'єкта владних повноважень їх виконати.
У постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Таким чином, підставою для встановлення судового контролю може бути факт невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення з врахуванням покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Суд також зауважує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, але його виконання забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 18.12.2019 року у справі № 826/9960/15 дійшла наступного висновку: " ... Водночас Велика Палата Верховного Суду наголошує, що завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»; далі - Закон № 1404-VIII).
При цьому в разі невиконання судових рішень у добровільному порядку приписами Закону № 1404-VIII урегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Доказів відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа від 11.02.2026, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом у справі №500/2736/25, заявником суду не подано.
Відтак, на переконання суду, ОСОБА_1 не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження".
Зважаючи на відсутність підстав вважати, що відповідачем не буде виконуватись судове рішення у справі №500/2736/25, суд не знаходить підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 382 КАС України, суд
Відмовити повністю у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 02 березня 2026 року.
Головуюча суддя Дерех Н.В.