Справа № 420/41754/25
02 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхтенко Л.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) та Військової частини НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 17 грудня 2025 року (документ сформований в системі Електронний суд 16.12.2025) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) та Військової частини НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ), в якій позивач просив:
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нездійснення повного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) під час служби у в/ч НОМЕР_3 за період з 24.02.2022 по 31.05.2022, за виключенням вже виплаченої частини індексації.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби у в/ч НОМЕР_3 з 24.02.2022 по 31.05.2022 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - жовтень 2020 р., з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та виплатити ОСОБА_1 її недоотриману частину.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щомісячного грошового забезпечення під час служби у в/ч НОМЕР_3 за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 (включно) з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щомісячного грошового забезпечення за період проходження військової служби у в/ч НОМЕР_3 з 24.02.2022 по 31.05.2022 (включно) в сторону збільшення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) щодо нездійснення повного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) під час служби у НОМЕР_5 ОБрТрО (в/ч НОМЕР_3 , в/ч НОМЕР_6 ) за період з 01.06.2022 по 31.12.2022, за виключенням вже виплаченої частини індексації.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) нарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби у НОМЕР_5 ОБрТрО (в/ч НОМЕР_3 , в/ч НОМЕР_6 ) з 01.06.2022 по 31.12.2022 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - жовтень 2020 р., з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та виплатити ОСОБА_1 її недоотриману частину.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щомісячного грошового забезпечення під час служби у НОМЕР_5 ОБрТрО (в/ч НОМЕР_3 , в/ч НОМЕР_6 , в/ч НОМЕР_7 ) за період з 01.06.2022 по 16.12.2025 (включно), а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2025 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 320/29450/24 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, та із застосуванням з 18 червня 2025 року розміру 1762 грн для визначення розмірів складових грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щомісячного грошового забезпечення за період проходження військової служби у НОМЕР_5 ОБрТрО (в/ч НОМЕР_3 , в/ч НОМЕР_6 , в/ч НОМЕР_7 ) з 01.06.2022 по 16.12.2025 (включно), а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2025 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік в сторону збільшення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 320/29450/24) за періоди: з 01.06.2022 по 31.12.2022 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; з 01.01.2023 по 31.12.2023 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023; з 01.01.2024 по 31.12.2024 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024; з 01.01.2025 по 16.12.2025 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт.
Судові витрати покласти солідарно на відповідачів - ІНФОРМАЦІЯ_2 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) та Військову частину НОМЕР_3 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ). Стягнути з відповідачів витрати на професійну правову допомогу, сформовані на день ухвалення рішення у справі, у сумі 8000 (вісім тисяч) гривень на користь позивача.
Ухвалою суду від 19 грудня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України в адміністративній справі за вказаною позовною заявою.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що позивач перебуває на військовій службі у НОМЕР_5 окремій бригаді територіальної оборони ( НОМЕР_5 ОБрТрО) (в/ч НОМЕР_3 , в/ч НОМЕР_6 , в/ч НОМЕР_7 ) з 24.02.2022 по теперішній час.
Так, у період з 24.02.2022 по 26.12.2022 ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ ч НОМЕР_3 , у період з 28.12.2022 по 24.02.2023 - у в/ч НОМЕР_6 , у період з 26.02.2023 по 25.10.2023 - у в/ч НОМЕР_7 та з 27.10.2023 по теперішній час - у в/ч НОМЕР_3 .
Згідно з листом в/ч НОМЕР_3 за вих. № 1156/563/ВихЗПІ від 07.11.2025 військові частини НОМЕР_7 , НОМЕР_6 перебували на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_3 до 31.05.2022, у військовій частині НОМЕР_3 - з 01.06.2022 по 31.07.2025.
Таким чином, нарахування та виплати грошового забезпечення Позивачу під час служби у НОМЕР_5 ОБрТрО (в/ч НОМЕР_3 , в/ч НОМЕР_6 , в/ч НОМЕР_7 ) здійснювалися: у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , в період з 01.06.2022 по теперішній час - військовою частиною НОМЕР_3 .
Представник позивача зазначає, що за вказаний період військової служби Позивачу була нарахована та виплачена лише частка індексації грошового забезпечення, а саме: за червень 2022 р. в сумі 1017,21 грн, за липень 2022 р. в сумі 1066,00 грн, за серпень-жовтень 2022 р. в сумі 1281,80 грн/щомісячно, за листопад 2022 р. в сумі 1424,80 грн та за грудень 2022 р. в сумі 1233,60 грн та 189,78 грн, що підтверджується довідкою щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення в/ч НОМЕР_3 (в/ч НОМЕР_7 , в/ч НОМЕР_6 ) ОСОБА_1 .
Також представник позивача вважає, що у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року, та постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 року № 1038, яка набрала чинності 03 листопада 2020 року та внесла зміни до постанови № 704 і почала діяти з 01 жовтня 2020 року, індексація грошового забезпечення Позивача в період з 24.02.2022 по 31.12.2022 мала проводитися із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - жовтень 2020 р.
Крім того, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення Позивача здійснювалась відповідачами без урахування норм абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 Позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Незастосування зазначених правил призвело до недонарахування та неповної виплати Позивачу індексації, що є протиправним, суперечить вимогам чинного законодавства, а тому порушує його законні права та інтереси. В таких діях Відповідачів вбачається порушення щодо нездійснення нарахування та виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення Позивачу за період проходження військової служби з 24.02.2022 по 31.12.2022.
Крім того, представник позивача зазначає, що у період з 24.02.2022 по 19.05.2023 Відповідач нараховував грошове забезпечення Позивача виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 (1762 грн), що є протиправним.
В таких діях відповідачів вбачається порушення нарахування та виплати Позивачу щомісячного грошового забезпечення за період проходження військової служби з 24.02.2022 по 16.12.2025, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2025 та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 320/29450/24 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, та із застосуванням з 18 червня 2025 року розміру 1762 грн для визначення розмірів складових грошового забезпечення.
Представник позивача зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, було визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови 704, та відновлено попередню редакцію пункту 4, якою передбачено, що посадовий оклад та оклад за військовим званням розраховується шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 Постанови № 704.
Отже, на думку представника позивача, починаючи з 29 січня 2020 року грошове забезпечення позивача мало бути розраховано відповідачем з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до Постанови №704, а тому наявні правові підстави для визнання протиправними дій відповідача, які полягають у застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при нарахуванні позивачу грошового забезпечення з 29 січня 2020 року в редакції, яка втратила чинність згідно з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18.
Також представник позивача зазначив, що 12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», яка набрала чинності 20 травня 2023 року. Відповідно до пункту 2 Постанови № 481 внесено зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виклавши абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Однак у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 320/29450/24 колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваний пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 прийнято всупереч вимогам пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIII, змінює умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців, а відтак є протиправним та підлягає визнанню нечинним в цій частині.
Таким чином, з 18.06.2025 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 320/29450/24 - виникли підстави для встановлення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704. Натомість у період з 20.05.2023 по 16.12.2025 грошове забезпечення Позивача, його щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення Відповідач 2 продовжував обраховувати виходячи з розміру 1762 гривні.
До суду 05 січня 2026 року від відповідача - Військової частини НОМЕР_3 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що Військова частина НОМЕР_3 не є належним відповідачем в частині позовних вимог, що стосуються перерахунку грошового забезпечення (у т.ч. індексації) за період з 27.12.2022 по 26.10.2023 через те, що Позивач протягом вказаного періоду не перебував у списках особового складу та на забезпеченні у військовій частині НОМЕР_3 , а проходив службу: - в період 28.12.2022 по 24.02.2023 - у військовій частині НОМЕР_6 на посаді водія відділення управління мінометної батареї; - в період 26.02.2023 по 25.10.2023 - у військовій частині НОМЕР_7 на посаді старшого водія 2 мінометного взводу мінометної батареї. Військові частини НОМЕР_6 та НОМЕР_7 протягом спірного періоду у якості окремих батальйонів оперативно підпорядковувались військовій частині НОМЕР_3 з наявними у їх штаті власними підрозділами фінансово-економічного забезпечення, групою персоналу, помічником командира батальйону з правової роботи тощо, які безпосередньо задіяні до процесу нарахування і виплати грошового забезпечення Позивачеві.
Крім того, представник відповідача вважає, що позивачем порушено строки звернення до суду, передбачені статтею 233 КЗпП України.
Так, представник відповідача зазначає, що позивач проходить службу з 24.02.2022 по теперішній час та вимагає здійснення перерахунку грошового забезпечення за період з 24.02.2022 по 16.12.2025, відповідно, протягом спірного періоду підлягають застосуванню різні редакції статті 233 КЗпП.
Також представник відповідача заперечує щодо необхідності виплати Позивачеві індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) жовтень 2020 за період з 01.06.2022 по 31.12.2022, посилаючись на те, що розрахунок можливої індексації-різниці обумовлюється наявністю таких ключових обставин, як розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення Позивача у лютому і березні 2018 року (вересні і жовтні 2020 року), тобто різницю підвищення доходу, що має місце в березні 2018 року (жовтні 2020 року), а також суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (жовтні 2020 року). Наявність відповідних фактичних даних напряму пов'язується з обставинами проходження позивачем військової служби у цей період, тобто в лютому-березні 2018 року (вересні-жовтні 2020 року), що обумовлено фактичною зміною (збільшенням) в цей період посадових окладів за рішенням Уряду.
Представник відповідача звертає увагу, що до спірних правовідносин в частині нарахування Позивачеві індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця жовтня 2020 року, необхідно враховувати, що Позивача було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 лише 24.02.2022.
Тобто, на момент підвищення посадового окладу у зв'язку з прийняттям Постанови № 704 (тобто з 01.03.2018), а також внесення змін до розміру окладу за військове звання відповідно до Постанови КМУ від 28.10.2020 № 1038, Позивач не проходив військову службу, а тому щодо останнього не відбулось змін грошового забезпечення, різниця в розмірі якого із сумою можливої індексації і є підставою для набуття права на індексацію грошового забезпечення в розумінні абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (тобто індексації-різниці).
Окремо наголошено на тому, що зі змісту самої Постанови КМУ від 28.10.2020 № 1038 вбачається, що нею була змінена лише схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток 14 до постанови КМУ № 704 від 30.08.2017), що, як наслідок, не призводить до підвищення посадового окладу для цілей нарахування індексації грошового забезпечення.
Також представник відповідача заперечує щодо необхідності виплати Позивачеві грошового забезпечення із застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, посилаючись на те, що пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Крім того, на думку представника позивача, правова колізія має фундаментальне значення для належного функціонування бюджетної системи та була знята за наслідками прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 481 від 12.05.2023 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів від 30.08.2017 №704», яка набрала чинності 20.05.2023, якою пункт 4 викладено у наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Тобто, починаючи з 20.05.2023 для розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців почала використовуватись стала величина у розмірі 1762 гривні.
До суду 26 лютого 2026 року від відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив поновити строк на подачу відзиву та зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що в матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких можна дійти висновку, що у позивача відбулись зміни посадового окладу з 01.03.2018 року.
Тому, представник відповідача зазначає, що можна дійти висновку, що у позивача не виникло право для нарахування й виплати йому індексації-різниці відповідно до приписів абзаців 4,6 Порядку № 1078.
Щодо клопотання представника відповідача у поновленні строку подачі відзиву на позовну заяву, враховуючи, що відповідач є військовим формуванням та в України діє воєнний стан, суд доходить висновку щодо можливості задоволення клопотання представника відповідача та продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву.
Також до суду 26 лютого 2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.
Також до суду 26 лютого 2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшла заява, в якій представник відповідача просив витребувати у позивача докази безперервного перебування на військовій службі з 01 березня 2018 року по 24 лютого 2022 у вигляді послужного списку або наказів про зарахування, виключення або переведення з військової служби, інформацію про розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року, суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року та інформацію чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації.
Розглянувши вказане клопотання суд доходить висновку, що відсутні підстави для витребування від позивача додаткових доказів у справі, оскільки разом із позовною заявою позивачем було додано копію військового квитка НОМЕР_8 , виданого 19.10.1995 позивачу, в якому міститься інформація про проходження військової служби позивачем.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
Сторони не заперечують, що позивач проходив військову службу у період з 24.02.2022 по 26.12.2022 ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ ч НОМЕР_3 , у період з 28.12.2022 по 24.02.2023 - у в/ч НОМЕР_6 , у період з 26.02.2023 по 25.10.2023 - у в/ч НОМЕР_7 та з 27.10.2023 по теперішній час - у в/ч НОМЕР_3 .
Згідно з листом в/ч НОМЕР_3 за вих. № 1156/563/ВихЗПІ від 07.11.2025 військові частини НОМЕР_7 , НОМЕР_6 перебували на фінансовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_3 до 31.05.2022, у військовій частині НОМЕР_3 - з 01.06.2022 по 31.07.2025.
Відповідно до записів у військовому квитку НОМЕР_8 позивач проходив військову службу з 24.11.1995 по 24.06.1997 та був звільнений у запас за закінченню терміну служби. Наступний запис у військовому квитку зроблений: дата зарахування до складу військової частини НОМЕР_3 - 24.02.2022 року.
Так, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 24.02.2022 року № 63 солдата ОСОБА_1 вважати таким, що з 24 лютого 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 26.12.2022 року № 397 позивача з 26 грудня 2022 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_3 та вважати таким, що вибув до військової частини НОМЕР_6 для проходження військової служби.
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 24.02.2023 року № 55 солдата ОСОБА_1 вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби, з 24 лютого 2023 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_6 та всіх видів забезпечення.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_7 від 26.02.2023 року № 61 солдата ОСОБА_1 вважати таким, що з 26 лютого 2023 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_7 від 25.10.2023 року № 306 позивача призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 14.10.2023 року № 215-РС на посаду водія автомобільного відділення підвозу боєприпасів автомобільного взводу роти логістики військової частини НОМЕР_3 , вважати таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби, та з 25 жовтня 2023 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 27.10.2023 року № 308 позивача з 27 жовтня 2023 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та всі види забезпечення.
Суд встановив, що на адвокатський запит від 28.10.2025 року представника позивача, листом від 07.11.2025 року Військова частина НОМЕР_3 повідомило, що відповідно до п. 4 постанови КМУ № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт.
Судом досліджено довідку щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення військовою частиною НОМЕР_3 ( НОМЕР_7 , НОМЕР_6 ) та довідку про нараховане грошове забезпечення позивача, який проходив військову службу в в/ч НОМЕР_3 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_5 за період з 24 лютого 2022 року по 30 червня 2022 року.
Не погодившись з проведеним нарахуванням грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та встановлені судом факти та обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.
Щодо позовних вимог нарахування та виплати щомісячного грошового забезпечення, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі, -Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.
Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка передбачала з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців (далі, - Постанова № 704).
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Пунктом 6 постанови №103 внесено зміни до постанови №704, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови № 704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно з якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін.
Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою №103, зокрема, до пункту 4 постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
При вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, суд враховує, що пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття постанови №704, так і станом після 29.01.2020, та неконституційними не визнавалися.
Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, суд доходить висновку, що п.4 постанови № 704 з 29.01.2020 року має застосовуватись в наступній редакції: «Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023, скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою № 103, та пунктом 2 постанови абзац перший викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Таким чином, з 20.05.2023 (дата набрання чинності Постановою № 481) базова величина, з якої обраховується розміри посадових окладів, окладів (спеціальним) званням військовослужбовців є сталою та становить 1762,00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі № 320/29450/24, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними. Визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі № 320/29450/24, залишено без змін.
Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі № 320/29450/24 набрало законної сили 18 червня 2025 року, а відтак п. 2 постанови КМУ № 481 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин з 18.06.2025 року.
Водночас у постанові Верховного Суду від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання про застосування розрахункової величини, визначеної як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", замість фіксованої грошової величини 1762 гривні, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704", у пункті 63 відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.10.2025 у справі № 600/3516/24-а та від 22.10.2025 у справі № 420/3824/25, у яких викладено правовий висновок про те, що з дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні. Протягом зазначеного періоду визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями здійснювалося, виходячи з фіксованої величини 1762,00 грн, передбаченої Постановою № 481.
Судова палата сформувала новий правовий висновок про те, що до правовідносин, пов'язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на те, що у постанові Верховного Суду від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 сформований висновок щодо застосування пункту 4 постанови КМУ № 704 та Постанови КМУ № 481, які поширюються на спірні правовідносини, суд вважає, що цей висновок слід враховувати при вирішенні цього спору.
За таких встановлених обставин судом відхиляються доводи відповідача щодо незастосування до спірних правовідносин п. 4 постанови КМУ № 704.
Суд встановив, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2 102 гривні, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року, - 2270 грн, у 2022 році з 01 січня 2022 року - 2481 грн, у 2023 році з 01 січня 2023 року 2684 грн, в той час коли Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1 762 грн.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для підвищення посадового окладу та окладу за військовим звання позивача, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Разом з цим відповідно до довідок про нараховане грошове забезпечення за спірний період, суд встановив, що при здійсненні нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу за цей період застосовувався прожитковий мінімум станом на 01 січня 2018 року, що не заперечується відповідачами.
Враховуючи вище наведені норми права та встановлені судом обставини у справі, суд доходить висновку, що відповідачами була допущена протиправна дія при обчисленні та виплати позивачу грошового забезпечення та позовні вимоги щодо нарахування та виплати грошового забезпечення слід задовольнити шляхом:
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щомісячного грошового забезпечення під час служби у в/ч НОМЕР_3 за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії позивача за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2022 - 2481 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням здійснених виплат.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) щомісячного грошового забезпечення під час служби у НОМЕР_5 ОБрТрО (в/ч НОМЕР_3 , в/ч НОМЕР_6 , в/ч НОМЕР_7 ) за період з 01.06.2022 по 16.12.2025 включно, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії позивача за період з 01.06.2022 по 16.12.2025 включно, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2022 - 2481 грн, на 01.01.2023 - 2684 грн, на 01.01.2024 -3028 грн, на 01.01.2025 - 3028 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням здійснених виплат.
Стосовно позовних вимог - зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2025 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік в сторону збільшення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 320/29450/24), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 01 січня відповідного календарного року та множенням на відповідний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає таке.
Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII (далі, в тому числі, - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до вимог ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до п. 1, 2 розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.
Відповідно до п. 1 розділу XXIV Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
З огляду на те, що матеріальна допомога на оздоровлення за 2022-2025 роки та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, виплачені позивачу, мають бути обчислені з грошового забезпечення позивача, який за вказаний період відповідачем був обчислений неправильно, з вище наведених судом обґрунтувань, суд доходить висновку, що наведені позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню.
Щодо доводів представника відповідача, що військова частина НОМЕР_3 є неналежним відповідачем, суд зазначає, що такі доводи є безпідставними, та відхиляються судом, оскільки за правильність обчислення та виплату грошового забезпечення має відповідати Військова частина, на фінансовому забезпеченні якої перебуває військовослужбовець.
Щодо порушення строку звернення до суду, суд зазначає, що позивач перебуває на військовій службі, а отже відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП Украни має право на зверненння до суду без обмеження будь-яким строком.
Щодо позовних вимог з питання виплати та нарахування індексації грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, яка є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Зазначений порядок індексації, заробітної плати передбачений п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями, яким передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 2 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, яка застосовується з 01.12.2015).
До 01.12.2015 року рішення про затвердження особливого порядку індексації не було прийнято.
Аналіз наведених нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Також аналіз наведених норм доводить, що індексація грошового забезпечення має нараховуватись підприємством, організацією, установою, яка здійснює виплату доходу.
Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Ця норма безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов'язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року по справі №825/1987/17.
Своєю чергою нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.
Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.
Як передбачено п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діє з 01.12.2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець.
За загальним правилом, для індексації заробітної плати необхідно знати два взаємопов'язаних елемента: базовий місяць та коефіцієнт індексації.
При цьому базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів), незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації.
Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.
Таким чином, згідно із пунктом 5 Порядку №1078 місяць, у якому підвищено тарифну ставку (оклад) слід вважати базовим для індексації за дотриманням таких умов: заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових; сума підвищення більша, ніж можлива індексація.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року, а отже січень 2008 року був базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.
Наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01 березня 2018 року, зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
А отже з 01 квітня 2018 року «базовим» місяцем для обчислення індексації є «березень 2018 року».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 28.10.2020 № 1038, яка набрала чинності 03 листопада 2020, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України, зокремах у додатках до постанови:
примітки до додатка 1 викладено в такій редакції: «Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень. 2. Посадові оклади осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу встановлюються за 1-12 розрядами. Посадові оклади за окремими посадами осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу понад 12 тарифний розряд визначаються керівниками державних органів.»;
примітку до додатків 12 і 13 викладено в такій редакції: Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.»;
додаток14 Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу викладено в новій редакції відповідно до якої тарифний коефіцієнт за військовим (спеціальним) званням "солдат" залишився незмінним 0,3.
Таким чином додаток 14 викладено в новій редакції, однак тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 змін не зазнала, а тому відсутні підстави стверджувати про зміну стосовно позивача базового місяця з березня 2018 року на жовтень 2020 року.
Отже, у відповідачів були відсутні підстави для нарахування індексації із застосуванням базового місяця жовтень 2020 року.
Також відсутні підстави для нарахування індексації грошового забезпечення з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 постанови КМУ № 1078, з таких підстав.
Відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141) сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.
У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Відповідно до абзацу 6 п. 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1--1 цього Порядку.
Тобто, з абзацу 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 вбачається, що у випадку, якщо розмір підвищення окладу військовослужбовця (різниця між доходами до та після підвищення) є більшим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку дорівнює 0.
Якщо розмір підвищення доходи є меншим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходи.
Таким чином, Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до записів у військовому квитку НОМЕР_8 позивач проходив військову службу з 24.11.1995 по 24.06.1997 та був звільнений у запас за закінченню терміну служби. Наступний запис у військовому квитку зроблений: дата зарахування до складу військової частини НОМЕР_3 - 24.02.2022 року.
За висновком Верховного Суду, викладеному у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 560/13302/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22 та від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, право на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині різниці-індексації виникло саме у зв'язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018 на підставі Постанови №704.
Натомість за обставин цієї справи посадовий оклад позивача, який був прийнятий на військову службу, починаючи з 24.02.2022 року, уже був встановлений на підставі Постанови КМУ № 704, а тому питання про виникнення різниці між індексацією доходу станом на 01.03.2018 року та виплаченого доходу на 01.03.2018 року, стосовно позивача не поставало.
Отже, у позивача не виникло права для нарахування й виплати йому індексації-різниці відповідно до приписів абзацу 3-6 Порядку №1078.
Зазначений висновок суду узгоджується із висновком Верховного суду, що наведений у постанові від 04 квітня 2024 року у справі №160/2481/23.
З наведених підстав у цій частині позовні вимоги є безпідставними та не належать задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково правомірними, а тому належать задоволенню частково.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то судовий збір не належить стягненню з відповідача на користь позивача.
З огляду на те, що представником позивача наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на правничу допомогу, заява про розподіл судових витрат на правничу допомогу разом з ухваленням рішення суду, не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) та Військової частини НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) щомісячного грошового забезпечення під час служби у в/ч НОМЕР_3 за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2022 - 2481 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню ОСОБА_1 згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням здійснених виплат.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) щомісячного грошового забезпечення під час служби у НОМЕР_5 ОБрТрО (в/ч НОМЕР_3 , в/ч НОМЕР_6 , в/ч НОМЕР_7 ) за період з 01.06.2022 по 16.12.2025 включно, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місце знаходження: АДРЕСА_3 ) здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії за період з 01.06.2022 по 16.12.2025 включно, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022-2025 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2022 - 2481 грн, на 01.01.2023 - 2684 грн, на 01.01.2024 -3028 грн, на 01.01.2025 - 3028 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню ОСОБА_1 згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням здійснених виплат.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко