27 лютого 2026 рокусправа № 380/24651/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рогатинської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Рогатинської міської ради (далі - відповідач), у якому просить:
- задовольнити вимоги члена ВГО "Журналісти проти корупції" Жукова О.С. про визнання дій відповідача незаконними та протиправними щодо не надання відповіді на п. 1 та п. 3 запиту від 15.11.2025 № ВСП001/15/11/25.
- зобов'язати відповідача належним чином розглянути згаданий запит та надати журналісту ВГО "Журналісти проти корупції" Жукову О.С. повну, точну та достовірну інформацію на п. 1 та п. 3 запиту від 15.11.2025 № ВСП001/15/11/25.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 ( далі - позивач) направив до Рогатинської міської ради запит на публічну інформацію від 15.11.2025, у якій просив надати як розпорядника інформацією запитувану інформацію. У відповідь на вказаний запит Рогатинська міська рада надала Листами від 21.11.2025 відповіді у яких повідомила про надсилання вказаного запиту за належність до ГУ ДПС в Івано-Франківській області та надала перелік юридичних осіб, з якими украдено договори оренди землі станом на 2024 рік. Позивач вважає що запит не розглянуто, відтак звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (суддя Кисильова О.Й.)
Рішенням Вищої ради правосуддя №100/0/15-26 від 22.01.2026 звільнено ОСОБА_2 з посади судді Херсонського окружного адміністративного суду (відряджена до Львівського окружного адміністративного суду) у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до Розпорядження №7/р від 26.01.2026 проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з повторним протоколом автоматизованого розподілу між суддями вказану позовну заяву передано для розгляду судді Брильовському Р.М.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 380/24651/25 адміністративну справу прийнято до провадження.
Рогатинська міська рада ( далі - відповідач ) подала до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що не відмовляла позивачу у доступі до публічної інформації. Запит №?ВСП001/15/11/25 від 15.11.2025 розглянуто, на пункти 1 та 2 надано повну, достовірну та належним чином оформлену інформацію. Зокрема, за пунктом 1 позивачу надано Перелік юридичних осіб, з якими укладено договори оренди, від яких надходили платежі до бюджету міської ради у 2024 році за кодом бюджетної класифікації 18010600. За пунктом 2 запиту надано детальний Перелік орендарів із зазначенням назви, коду ЄДРПОУ, адреси, предмету оренди, розміру, площі, дати укладення договору, строку його дії та розміру орендної плати. Щодо пункту 3 запиту, який передбачав отримання інформації про стан виконання договорів оренди по кожному орендарю, включно з порушенням строків надходження платежів, зазначена інформація відсутня у володінні Рогатинської міської ради. Враховуючи це, запит було направлено за належністю до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області, що є відповідним розпорядником інформації. Такий порядок визначається пунктом 7 статті 45 Бюджетного кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №?106. Органи місцевого самоврядування не здійснюють адміністрування податків і не мають повноважень контролювати своєчасність чи достовірність сплати податкових зобов'язань. Відповідач діяла виключно в межах своїх повноважень, дотримуючись принципів відкритості та доступності, не обмежував права Позивача як фізичної особи на доступ до публічної інформації і не перешкоджав поданню запитів у спосіб, передбачений законом. Позивач не надав доказів, що запитувана інформація зачіпає його права або законні інтереси як члена ВГО «Журналісти проти корупції», та не підтвердив наявності повноважень діяти від імені цієї організації. Статут ВГО «Журналісти проти корупції» встановлює, що право представляти організацію належить виключно голові організації, а члени організації не можуть одноособово подавати запити або позови від імені об'єднання. Також наголошує суду про те, що позивач протягом 2024- 2025 років подав значну кількість запитів (21 у 2024 році та 94 у 2025 році), при цьому терміни розгляду дотримані, а інформація надана належним чином. Сукупність цих обставин, а також систематичне подання однотипних запитів і позовів без належних повноважень свідчить про формальне використання процесуальних механізмів з метою створення додаткового адміністративного навантаження, а не захисту конкретного порушеного права. Відповідно, позивач не довів наявності порушеного права або охоронюваного законом інтересу, не встановив причинно-наслідковий зв'язок між діями Рогатинської міської ради та заявленими вимогами, не має належних повноважень діяти від імені організації. Просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач подав до суду відповідь на відзив. Наголошує, що надана відповідь не містила повної, точної та достовірної інформації. Зазначає про те, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження заперечень, викладених у відзиві, зокрема щодо безпідставності позову та звернення до неналежного відповідача. Просить задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, де заперечує аргументи позивача та просить відмовити у задоволенні позову.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 звернувся до Рогатинської міської ради із запитом на публічну інформація від 15.11.2025. У вказаному запиті просив надати наступну інформацію:
« 1. Прошу надати інформацію щодо переліку юридичних осіб, з якими були укладені договори оренди від яких до бюджету міської ради впродовж 2024 року надходили платежі згідно бюджетної класифікації 18010600 (орендна плата з юридичних осіб) .
2. Прошу надати реквізити згаданих вище договорів оренди, вказавши номер договору ( за наявності), назву орендаря, код ЄДРПОУ та адресу, предмет оренди( назву, розмір, площу, адресу), дату укладення договору оренди та строк його дії, розмір орендної плати(помісячно).
3. Прошу надати інформацію про стан виконання згаданих договорів оренди зі сплати платежів по кожному орендарю за 2024 рік, зазначивши інформацію про порушення строків надходжень орендних платежів, встановлених договором (по кожному орендарю- за наявності такої інформації).»
Листом від 21.11.2025 №13-08/3475 Рогатинська міська рада повідомила про те, що запит на публічну інформацію ВСП001/15/11/25 від 15.11.2025 - розглянуто. На п.1 та п. 2 поданого запиту надсилають перелік юридичних осіб, з яким укладено договори оренди. На п.3 поданого запиту, повідомили що відповідно до статті 44 Податкового кодексу України Рогатинська міська рада не здійснює адміністрування податків, зборів та платежів, такі повноваження покладено на Державну податкову службу України. А тому, запит направлено для розгляду за належністю до ГУ ДПС України в Івано-Франківський області.
Позивач вважаючи що його запит на публічну інформацію не розглянуто належним чином та не надано відповіді звернувся до суду із вказаним позовом.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Право на доступ до публічної інформації є конституційним правом людини, передбаченим і гарантованим ст.34 Конституції України, яка, у свою чергу, ґрунтується на положеннях ст.10 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, ст.19 Загальної декларації прав людини, статей 18 та 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права регламентовано Законом України “Про звернення громадян» та Законом України “Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону України “Про звернення громадян» визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності
Статтею 5 Закону України “Про звернення громадян» визначено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Згідно з ч.1, 3 ст.7 Закону України “Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Статтею 1 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України “Про доступ до публічної інформації».
Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України “Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Сфера дії цього Закону не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом (ч.2 ст.2 Закону України “Про доступ до публічної інформації»).
Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ч.1 ст.19 України “Про доступ до публічної інформації»).
Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації, відповідно до ч.1 ст.12 Закону України “Про доступ до публічної інформації», є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (п.1 ч.1 ст.13 Закону України “Про доступ до публічної інформації»).
Частиною 1 статті 14 Закону України “Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Порядок розгляду і надання відповіді на запит визначено у ст.20 Закону України “Про доступ до публічної інформації». Зокрема, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч.1 ст.20 Закону); у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч.4 ст.20 Закону).
У частині 1 статті 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації» наведений вичерпний перелік підстав, з яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту на її отримання.
Так розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України “Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Аналіз зазначених норм законодавства доводить, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Розглядаючи питання щодо реалізації права на доступ до інформації, слід розрізняти звернення за Законом України “Про звернення громадян» та Законом України “Про доступ до публічної інформації».
Так, Закон України “Про звернення громадян» передбачає, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Закон України “Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Під публічною інформацією мається на увазі відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом. Отримувати та/або створювати такий продукт може виключно суб'єкт владних повноважень у процесі здійснення ним своїх владних управлінських функцій. У подальшому володіти цим продуктом може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб'єктом владних повноважень. Незалежно від наявності у розпорядника інформації статусу суб'єкта владних повноважень, спори з приводу оскарження його рішень, дій чи бездіяльності є публічно-правовими і на них поширюється юрисдикція адміністративних судів, проте, за обов'язкової умови, що запитувана у нього інформація є публічною у розумінні Закону України “Про доступ до публічної інформації».
Особливістю цього Закону є те, що він не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Варто відзначити, що право на звернення та право на доступ до публічної інформації тісно пов'язані між собою.
Право на звернення - це викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заява (клопотання) і скарги (ст.3 Закону України “Про звернення громадян»), до суб'єктів владних повноважень, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації.
Під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ст.19 Закону України “Про доступ до публічної інформації»).
Тобто, мова йде про раніше створену інформацію, якою володіє розпорядник. Для відповіді на інформаційний запит розпорядник інформації не повинен створювати нову інформацію, готувати аналітику, надавати роз'яснення тощо).
Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти (п.1 ч.1 ст.22 Закону України “Про доступ до публічної інформації»).
З матеріалів справи випливає те, що ОСОБА_1 15.11.2025 звернувся до Рогатинської міської ради із запитом на публічну інформацію, у якому просив надати відомості щодо переліку юридичних осіб орендарів, реквізитів договорів оренди, а також інформацію про стан виконання таких договорів у частині сплати платежів за 2024 рік за кодом бюджетної класифікації 18010600.
Листом від 21.11.2025 №13-08/3475 Рогатинська міська рада повідомила, що запит на публічну інформацію ВСП001/15/11/25 від 15.11.2025 розглянуто: за п.1 та п.2 запиту надано перелік юридичних осіб, з якими укладено договори оренди, а за п.3 повідомлено, що відповідно до статті 44 Податкового кодексу України Рогатинська міська рада не здійснює адміністрування податків, зборів та платежів, оскільки ці повноваження покладено на Державну податкову службу України, тож запит направлено для розгляду за належністю до ГУ ДПС України в Івано-Франківській області.
Таким чином, дії Рогатинської міської ради під час розгляду запиту ОСОБА_1 повністю відповідають вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації» та здійснені у межах і спосіб, визначені чинним законодавством.
Суд повторює про, те відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у разі якщо розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але йому відомо або повинно бути відомо, хто є її належним розпорядником, такий запит підлягає направленню за належністю з одночасним повідомленням про це запитувача. Саме такий правовий механізм був належним чином реалізований відповідачем у спірних правовідносинах.
Проаналізувавши зміст запиту на публічну інформацію від 15.11.2025, Рогатинська міська рада обґрунтовано дійшла висновку, що інформація, запитувана у пункті 3, стосується питань адміністрування та контролю надходжень орендної плати до бюджету за кодом бюджетної класифікації 18010600, що відповідно до норм Податкового кодексу України віднесено до виключної компетенції органів Державної податкової служби України та не належить до повноважень органів місцевого самоврядування.
Відтак Рогатинська міська рада не є належним розпорядником інформації, зазначеної у пункті 3 запиту, і не зобов'язана володіти такою інформацією. Скерування відповідної частини запиту за належністю до ГУ ДПС України в Івано-Франківській області з одночасним повідомленням запитувача є правомірним, обґрунтованим та таким, що повністю відповідає приписам ч. 3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Водночас надання відповіді у частині пунктах 1 та 2 запиту свідчить про добросовісність дій відповідача, належне виконання обов'язків розпорядника публічної інформації та відсутність будь-якого наміру обмежити право позивача на доступ до інформації.
Отже, Рогатинська міська рада діяла правомірно та виключно в межах визначеної законом компетенції, забезпечивши реалізацію права запитувача на доступ до публічної інформації у спосіб, прямо передбачений Законом України «Про доступ до публічної інформації». Підстави для визнання дій відповідача протиправними або такими, що порушують права та законні інтереси позивача, відсутні.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позов слід відмовити повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Рогатинської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович