25 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 640/12604/21
провадження № 2-іс/340/469/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-позивачка) до Головного управління ДПС у місті Києві (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивачка звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, у якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.12.2020 р. №0119860708.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.05.2021 року відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.7-8).
На виконання положень Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", у відповідності з Порядком передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженим наказом ДСА України №399 від 16.09.2024, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 № 01-19/3049/25 до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано 689 судових справ (у тому числі дану справу) (а.с.14).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2025, справу №640/12604/21 передано на розгляд судді А.В. Сагуну (а.с.15).
Ухвалою судді від 26.06.2025 року справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім того, замінено відповідача Головне управління ДПС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) (а.с.16-17).
В обґрунтування вимог позивачка посилається на те, що фактична перевірка її діяльності посадовими особами відповідача не проводилась, спірне рішення було прийняте на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного Голосіївським УП ГУНП у м. Києві, яке позивач не бачила, як не бачила і працівників поліції. Отже, на думку позивачки, спірне податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем з перевищенням повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Представник відповідача подав відзив, у якому заперечив проти позову, зазначивши, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.20-21).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Позивачка з 18.10.2016 р. зареєстрована як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності: 56.30 "Обслуговування напоями".
На адресу ГУ ДПС у м. Києві надійшло подання Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 02.10.2020 р. №13661/125/47/04-20 "Про виконання матеріалів за фактом продажу особі, яка не досягла 18 років пива/алкогольних напоїв/тютюнових виробів" на 16 аркушах (а.с.28).
За результатом розгляду вказаних матеріалів ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 08.12.2020 №0119860708, яким до позивачки, за порушення статті 15-3 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (зі змінами та доповнення), на підставі статті 17 вказаного Закону та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, застосовано фінансову санкцію в сумі 6800 грн (а.с.27).
Незгода позивача з таким рішенням зумовила її звернення до суду з даним позовом.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до положень підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Відповідно до підпункту 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1. статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон 481/95-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Пунктом 2 частини першої статті 15-3 Закону № 481/95-ВР чітко встановлено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790, затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Порядок №790 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Отже, контролюючий орган приймає рішення про застосування фінансових санкцій за порушення суб'єктом господарювання норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", зокрема, за порушення вимог статті 15-3 цього Закону. При цьому факт порушення норм Закону № 481/95-ВР може бути встановлений контролюючим органом не тільки за наслідками фактичної перевірки, здійсненої контролюючим органом, а й за наслідками опрацювання матеріалів, зокрема, правоохоронних органів щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зібраних останніми в ході провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття спірного рішення були матеріали Голосіївського УП ГУНП в м. Києві про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме протокол про адміністративне правопорушення від 28.09.2020 року серія АПР18 №353556, який складений відносно ОСОБА_2 , продавця магазину "Продукти", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Складенню вказаного протоколу передувало звернення інспектора організації "Центр захисту прав споживачів та розвитку здорового суспільства" Шморгун А.С. від 23.09.2020 р. (а.с.30).
Як видно зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 28.09.2020 р. серія АПР18 №353556, останній складений на підставі письмових пояснень неповнолітньої особи та представника громадської організації, без фіксації будь-яких об'єктивних доказів факту реалізації алкогольного напою, зокрема, без зазначення свідків або понятих події, без надання фіскального чека, відеофіксації чи інших матеріальних доказів продажу товару.
При цьому продавець заперечувала факт реалізації алкогольного напою неповнолітній особі, що зафіксовано як у протоколі, так і в її письмових поясненнях (а.с.33).
Слід зазначити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та викладені у ньому пояснення осіб не можуть вважатися належним та достатнім доказом факту продажу алкогольного напою неповнолітній особі без підтвердження відповідними об'єктивними даними.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 квітня 2019 у справі № П/811/1217/16, фактом продажу алкогольних напоїв є касовий (фіскальний) чек, який видається кожному покупцеві.
Відтак, відсутність такого касовий (фіскальний) чека в матеріалах справи або інших належних доказів унеможливлює встановлення факту реалізації алкогольної продукції.
У відповідності до положень статей 72, 77 та 90 КАС України, обов'язок доказування правомірності рішення суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, а суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі їх всебічного, повного та об'єктивного дослідження.
Водночас відповідачем не подано належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт реалізації позивачем алкогольного напою неповнолітній особі.
З урахуванням принципу презумпції правомірності поведінки особи та критерію доведення "поза розумними сумнівом", сформульованого у практиці Європейського суду з прав людини (зокрема у справах "Федорченко та Лозенко проти України"), усі сумніви щодо доведеності вини особи підлягають тлумаченню на її користь.
Отже, за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту вчинення позивачем порушення вимог статті 15-3 Закону № 481/95-ВР, суд дійшов висновку про недоведеність правомірності застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 6800 грн, а відтак про протиправність податкового повідомлення-рішення від 08.12.2020 №0119860708.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачка сплатила судовий збір в сумі 908 грн (а.с.5а), який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.12.2020 року №0119860708 про застосування фінансових санкцій в сумі 6800,00 грн.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ ВП 44116011) судовий збір в сумі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН