27 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7166/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Кропивницької міської ради, вул. В. Перспективна,41, м. Кропивницький,25006
про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд:
1)визнати протиправними дії Кропивницької міської ради, викладені в листі №К-5308 від 20.05.2025 щодо відмови в надані дозволу на розробку проекту землеустрою ;
2) зобов'язати Кропивницьку міську раду не пізніше 10 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0500 га в оренду на 25 років для обслуговування нежитлової будівлі позивача без проведення земельних торгів.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Від представника відповідача надійшов відзив, в якому міська рада вказує про правомірність своїх дій та просить в задоволені позову відмовити (а.с.65-72).
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.81-88).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є власником нежитлової будівлі, що підтверджено договором дарування від 05.03.2010. Вказана земельна ділянка, на якій розташована будівля, належить до земель комунальної власності, не приватизована.
Позивач вказує, що неодноразово зверталася з відповідними заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 500 м2 в оренду (а.с.11)
Листом від 20.02.2025 за вих. №К-5308 позивачці відмовлено в задоволенні заяви, оскільки в поданій заяві не вказано вид цільового призначення земельної ділянки (а.с.12).
Не погоджуючись з зазначеними діями міської ради, позивач звернулася з вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій".
Згідно ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
У відповідності до статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, особа, яка набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття, згідно з принципом єдності правового статусу земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц).
Також приписами ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб'єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Згідно з абз. 3 ч. 7ст. 118 Земельного кодексу України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.
Проте, цією нормою закріплено виключно право, а не обов'язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб'єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 806/3095/17 та підтримана в постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №440/1922/19.
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України).
Отже, Кропивницька міська рада наділена повноваженнями щодо передачі земельної ділянки у власність або у користування, яка знаходиться на території міста Кропивницький.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Приписами п. 34 ч. 1ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 1, 2ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже, приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 7ст. 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об'єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися відмовою у наданні дозволу у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов'язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.
Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а (провадження № К/9901/7504/18).
Під час розгляду даної справи судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, міською радою у встановлений статтею 118 Земельного кодексу України місячний строк не розглянуто та відповідне рішення за розглядом такої заяви не прийнято. Позивача, про відмову у задоволенні клопотання, повідомлено листом від 20.05.2025 №К-5308 .
Надаючи оцінку твердженням відповідача про відповідність вимогам закону розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Кропивницькою міською радою у вигляді та оформленні рішення у формі листа, суд зазначає, що лист відповідача не може вважатися "відмовою", у розумінні статті 123 ЗК України, оскільки не містить чіткого та однозначного рішення відповідача, не містить конкретних підстав і обґрунтувань вказаного у ньому результату розгляду заяви позивача, адже, за положеннями вимог п.34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", клопотання позивача не було розглянуто на пленарному засіданні відповідача.
Саме такі висновки наводить Верховний Суд у постановах від 18.09.2024 у справі №380/11336/22 та від 26.05.2020 у справі № 335/11711/16-а.
Суд зазначає, що у клопотанні позивача відсутні посилання на положення Закону України "Про звернення громадян", а чинне законодавство не наділяє відповідача в межах своїх повноважень приймати нормативні та інші акти у формі листів. В іншому випадку такі дії відповідача кваліфікуються, як протиправні щодо неприйняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи про її відмову.
Повноваження сільських, селищних, міських рад вирішувати питання про розпорядження землями територіальних громад, передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що під час вирішення таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень.
Таким чином, відсутність рішення міської ради про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про наявність підстави для задоволення позову в частині визнання протиправними дії Кропивницької міської ради з приводу належного розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Враховуючи встановлену судом протиправність дій відповідача з приводу не належного розгляду клопотання позивача, позовна вимога про зобов'язання Кропивницької міської ради розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, також підлягає задоволенню.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування (постанова від 28 листопада 2018 року у справі №826/5735/16).
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом. Отже, правовідносини, пов'язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов'язань осіб (постанова від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц).
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, суд робить висновок, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Отже, на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Кропивницької міської ради в частині належного розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, викладені в листі №К-5308 від 20.05.2025.
Зобов'язати Кропивницьку міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0500 га в оренду на 25 років для обслуговування нежитлової будівлі позивача без проведення земельних торгів, з урахуванням висновків суду.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ - 26241020).
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО