02 березня 2026 року м. Київ справа №320/54426/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до даних з «Резерв+» позивач дізнався, що його розшукує ТЦК та СП за порушення правил військового обліку. У відповідь на адвокатський запит відповідач зазначив, що ОСОБА_1 необхідно було пройти повторну ВЛК до 05.06.2025, так як він був визнаний обмежено-придатним до військової служби. І що даний обов'язок встановлено Законом України №3621-IX від 21.03.2024, із змінами за Законом України №4235-IХ від 12.02.2025. Крім того, відповідач зазначив, що позивачу надходила повістка про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу, яку він особисто вказав при оновленні даних 05.08.2024 та на яку не з'явився, про причини неявки не повідомив. У відповідь на скаргу позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 , останній скерував скаргу до ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповіддю на яку було продубльовано відповідь на адвокатський запит. На думку позивача, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку, а не будь-яких інших відомостей щодо порушення призовником, військовозобов'язаним та резервістом дотримання правил військового обліку, що підлягають внесенню до Реєстру, статтями 7 і 8 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не передбачено. В свою чергу, позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності. Оскільки, факту притягнення до відповідальності позивача не було, протокол згідно КУпАП відносно позивача не складався, тому позивач зазначає, що відомості до Реєстру внесені відповідачем безпідставно. Крім того, ОСОБА_1 наголошує, що строк притягнення до адміністративної відповідальності, який становить три місяці з дня виявлення правопорушення, закінчився 11.03.2025. Також позивач наголошує, що внесення до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, інформації про позивача як особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, також є протиправним.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/54426/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №320/54426/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами суддею Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С. одноособово.
У матеріалах справи відсутній відзив відповідача на позовну заяву.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З 15.12.2008 ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується розширеними даними з Єдиного державного реєстру призовників.
ОСОБА_1 уточнив свої військово-облікові дані 05.08.2024, про що свідчить інформація з електронного військово-облікового документу позивача, сформованого 23.10.2025.
У графі «Категорія обліку» зазначено: «Військовозобов'язаний».
Згідно даних Реєстру, дата останнього проходження позивачем ВЛК - 09.10.2008, номер протоколу ВЛК відсутній.
Висновок постанови ВЛК: «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».
У графі «Зареєстроване місце проживання» та у графі «Адреса проживання» зазначено: АДРЕСА_1 .
Як пояснив позивач, в його мобільному додатку «Резерв+» з'явилося повідомлення про те, що ОСОБА_1 розшукує ТЦК з 11.12.2024.
Згідно пояснень позивача, його представник звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з адвокатським запитом щодо підстав подання позивача в розшук та надання доказів порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Згідно відповіді відповідача №3/2805 від 01.10.2025, громадянину ОСОБА_1 надходила повістка про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних на адресу, яку він особисто вказав при оновленні даних 05.08.2024 Станом на 25.08.2025 ОСОБА_1 порушником правил військового обліку з 11.12.2024 згідно ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - не з'явився у зазначені в повістці місце та строк до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не вказав причин, щодо неприбуття у строк, визначений у повістці, підтверджуючих документів відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності) не надав. До правоохоронних органів направлено звернення про порушення ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за №E748617 від 12.11.2024. Також додатково інформуємо, що ОСОБА_1 необхідно було пройти повторну ВЛК до 05.06.2025, так як він був визнаний обмежено-придатним до військової служби. Цей обов'язок встановлено Законом України №3621-IX від 21.03.2024, із змінами за Законом №4235-IХ від 12.02.2025, у зв'язку з чим, як зазначив відповідач, позивач має бути притягнутий до адміністративної відповідальності із застосуванням штрафу від 17 000 до 25 500 гривень. У зв'язку з викладеним, позивачу повідомлено про необхідність особисто звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вважаючи дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України (стаття 65 Конституції України).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі-Закон №2232-ХІІ), Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Закон № 3543-ХІІ), Порядок організації та ведення військового обліку призовників, і військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (у редакції на момент виникнення спірних відносин).
Згідно із ч.1, 3 ст. 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи й організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави є військовозобов'язаними (ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII).
Згідно із ч.10 ст.1 Закону №2232-XII, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Пунктом 11 статті 38 Закону №2232-XII визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Аналогічні норми містяться і в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (надалі - Порядок №1487).
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних (абз. 2 п. 23 Порядку №1487).
Виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, зокрема, щодо керівництва військовим обліком військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, здійснення контролю за його станом, забезпечення адміністрування, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства, покладено на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, згідно із Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 23.02.2022 №154.
Згідно із пунктом 9 цього Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних" та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У свою чергу, відповідно до п. 2 Порядку №1487, військовий облік полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:
фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (п. 20 Порядку №1487).
Відповідно до статті 1 Закону від 16.03.2016 №1951-VІІІ «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі- Закон №1951-VІІІ), Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
У відповідності до ч. 8 ст. 5 Закону №1951-VІІІ, органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ч. 9 ст. 5 Закону №1951-VІІІ).
Згідно з положеннями ст. 6 Закону №1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до положень п. 17-1 ч. 1 ст. 7 Закону №1951-VІІІ відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку є персональними даними військовозобов'язаного, що вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру.
Положеннями статті 8 Закону №1951-VІІІ визначено, що до службових даних військовозобов'язаного, зокрема, належать відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи).
Суд зауважує, що зазначені відомості відображаються у військово-обліковому документі в електронній формі. Вказане відображено у п.8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559.
Суд наголошує, що п.1 ч.1 ст.14 Закону №1951-VІІІ встановлено, що ведення Реєстру включає внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним.
Частиною 3 статті 14 Закону №1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Суд зауважує, що відповідно до Переліку інформації, яка зазначається в облікових записах списку персонального військового обліку військовозобов'язаних та резервістів рядового, сержантського та старшинського складу Порядку №1487 обов'язковою інформацією є висновок військово-лікарської комісії, графа та пункт відповідного наказу (графа 15).
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви. у паперовій формі повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Представником позивача адвокатом Касянчуком С.В. було направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_4 для отримання інформації в інтересах ОСОБА_1 .
Суд з цього приводу з'ясував, що позивач станом на 09.10.2008 військово-лікарською комісією був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у військовий час.
Як вбачається із розширених даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, останній медичний огляд ВЛК позивача датований 09.10.2008.
Так, відповідно статті 73 В Наказу Міністра оборони України №2 від 1994 року було передбачено можливість визнання «непридатним до військової служби у мирний час, обмежено здатним у воєнний час».
Наказ Міністра оборони України №2 від 1994 року втратив чинність 28.11.2008, на підставі Наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Відповідно до п.1.2 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
На момент виникнення спірних правовідносин, а саме дату проходження позивачем ВЛК (09.10.2008), діяло Положення №402 в редакції від 14.08.2008.
Згідно із пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення №402, за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо офіцерів запасу, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
-"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
-"Обмежено придатний до військової служби";
"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";
"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)".
Станом на 09.10.2008 (дата проходження позивачем ВЛК), особи, визнані військово-лікарськими комісіями «непридатними у мирний час, обмежено придатними у воєнний час», підлягали зарахуванню на військовий облік як військовозобов'язані відповідно до Закону № 2232-XIІ (у редакції на момент проходження позивачем військово-лікарської комісії).
Відповідно до ч. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»), установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Отже, громадяни України, які до внесення змін у законодавство про військовий обов'язок і військову службу (до 04.05.2024) були визнані обмежено придатними до військової служби, підлягають повторному медичному огляду після набрання чинності Законом №3621-ІХ.
Суд, дослідивши витяг з мобільного застосунку "Резерв+" позивача, вбачає, що в період з 09.10.2008 по дату звернення до суду позивач не проходив військово-лікарську комісію з метою визначення ступеню придатності до військової служби та не отримував відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі положень ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Оскільки за результатами проходження позивачем попереднього медичного огляду, позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, тому він підлягає переогляду.
Відтак, станом на час виникнення спірних правовідносин (після набрання чинності 04.05.2024 Законом №3621-ІХ) у позивача відсутній чинний висновок ВЛК про ступінь придатності до військової служби. Позивач самостійно не прибув до відповідача для отримання направлення для проходження медичного огляду ВЛК. Крім того, останній мав можливість, не відвідуючи позивача, скористатися електронним кабінетом призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Окрім цього, згідно з п.3.8 глави 3 розділу ІІ Наказу №402, постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Таким чином, військовозобов'язаним потрібно щорічно оновлювати медичну інформацію.
З цього приводу суд бере до уваги, що медичне обстеження позивача проводилося біля 17,5 років тому, а відтак, результати досліджень є неактуальними та не можуть свідчити про реальний стан здоров'я позивача. Тому, для вирішення питання придатності позивача до військової служби необхідний дійсний висновок військово-лікарської комісії.
Отже, аналіз вказаних вище норм права дає підстави стверджувати, що надані позивачем відомості не є належними та не створюють юридичних наслідків у розрізі наявності підстав для актуалізації даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
При цьому, судом враховано, що у відповідача відсутні відомості щодо медичного огляду позивача. А проходження медичного огляду через відсутність діючого висновку військово-лікарської комісії, що, у свою чергу, спрямовано на належне документальне оформлення військово-облікових документів та визначення придатності/непридатності особи у відповідності до вимог Закону України від 21.03.2024 №3621-IX, яким фактично скасовано такий статус як «обмежено придатний у воєнний час». Даний висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду з цього приводу.
Так, Верховний Суд у постанові від 14.11.2025 у справі №460/5251/24 зазначив: «Законом України № 3621-IX від 21.03.2024 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» - набрав чинності 4 травня 2024 року внесено зміни та доповнення, зокрема до Закону про військову службу.
Цим Законом скасовано статус «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Крім того, у Законі про військову службу запроваджено поняття «непридатний до військової служби з переоглядом через шість місяців».
У прикінцевих (перехідних) положеннях цього Закону встановлено, що громадяни, які до набрання чинності цим Законом (тобто до 4 травня 2024 року) мали статус «обмежено придатний», протягом 9 місяців з дня набрання чинності підлягають повторному медичному огляду (ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби.
Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 4235-IX від 12.02.2025 - вніс зміну до пункту перехідних положень Закону № 3621-IX, зокрема, продовжив термін проходження повторного медичного огляду (ВЛК) для колишніх «обмежено придатних» до 5 червня 2025 року.
Отже, особа, яка мала статус «обмежено придатний», після скасування з 4 травня 2024 року законом цього статусу, мала пройти ВЛК та у разі отримання висновку «придатний», така особа підпадає під мобілізацію, якщо немає законних підстав для відстрочки (ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII)».
Окрім того, суд бере уваги те, що відповідач у відповіді на адвокатський запит представника позивача повідомив ОСОБА_1 про необхідність прибуття до ТЦК та СП для вирішення питання щодо проходження позивачем ВЛК.
Суд звертає увагу, що у наданій відповідачем відповіді №3/2805 від 01.10.2025 зазначено про направлення позивачу повістки для уточнення облікових даних за адресою, яку позивач особисто вказав під час оновлення своїх даних 05.08.2024. При цьому, у поданій позовній заяві позивач не заперечує факт отримання зазначеної повістки після оновлення ним облікових даних.
Згідно п. 3 Порядку №559, відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, перевіряється через:
електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).
Згідно п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. №154 (далі - Положення №154, у редакції на момент виникнення спірних відносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони (абз. 18 п. 11 Положення №154).
Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024 визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2).
З аналізу наведених норм вбачається, що особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для уточнення облікових даних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Водночас, повістка, яка була направлена позивачу, у матеріалах справи відсутня.
Суд не надаватиме оцінку доводів позивача про те, що строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, який становить три місяці з дня виявлення правопорушення, закінчився 11.03.2025, оскільки дані правовідносини виходять за межі даного спору.
Щодо доводів позивача про те, що він не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, відтак відповідач не мав права внести дані щодо порушення ним правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 14-1 Закону України № 1951-VІІІ, електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов'язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів (п.п. 1,2 ч. 1 ст. 6 Закону №1951-VIII).
Отже, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться зокрема службові дані військовозобов'язаних - відомості про виконання військовозобов'язаними військового обов'язку.
У свою чергу, пункт 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону №1951-VIII, передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Отже, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.
Однак, як встановлено судом, позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Одночасно, суд зазначає, що норми чинного законодавства України не забороняють наявність в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей щодо порушення військовозобов'язаним правил військового обліку.
При цьому, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності та відомості про порушення військовозобов'язаним правил військового обліку не є тотожними та рівнозначними поняттями.
Суд зауважує, що сама по собі наявність в застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст. 210, 210-1 КУпАП, та навпаки, передує складенню стосовно особи протоколу про адміністративне правопорушення та притягненню до адміністративної відповідальності.
Відтак, суд не приймає доводи позивача щодо відсутності щодо нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, адже даний факт не спростовує вищевказаних висновків суду про підтвердження наявності у відповідача підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів службових відомостей стосовно невиконання військовозобов'язаним позивачем військового обов'язку.
При цьому, з моменту виявлення у застосунку «Резерв +» позивачем даних про порушення ним військового обліку, позивач до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився. Крім того, на отриману відповідь на запит представника щодо необхідності явитися до ТЦК та СП, позивач також не відреагував.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем правомірно внесено в силу приписів ч.1 ст. 8 Закону №1951 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів службові відомості про невиконання військовозобов'язаним ОСОБА_1 військового обов'язку, а саме: про порушення позивачем правил військового обліку, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Решта доводів сторін на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із заявлених позовних вимог та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, тобто протиправність дій не знайшла свого підтвердження, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.