02 березня 2026 року Справа 160/4239/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Снігура Анатолія Степановича до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення виплат,-
24.02.2026 року (20.02.2026 року направлено засобами поштового зв'язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Снігура Анатолія Степановича до військової частини НОМЕР_1 , в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 «Про призупинення виплат» від 03.03.2022 року №2813;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) внести зміни до наказу № 173 від 16.06.2025 року ОСОБА_2 , про виключення ОСОБА_2 , від 31.07.2022 року, зі списків особового складу, на наступне: ОСОБА_2 , виключити зі списків особового складу від 13.06.2025 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) відновити виплату повного грошового забезпечення (100%) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) командира військової частини НОМЕР_1 з 02.03.2022 року по 13.06.2025 року, (включно);
- стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з військової частини НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) усі належні виплати з серпня 2022 року по 13.06.2025 року, включно з індексацією, всі додаткові винагороди, з оздоровчими, компенсацією за невикористані дні відпусток військовослужбовців та матеріальними допомогами.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_1 , є матір'ю військовослужбовця старшого водія, старшого солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 (на час його військової служби то був НОМЕР_4 окремий мотопіхотний батальйон, 17-тої окремої танкової бригади, польова пошта НОМЕР_5 ), згідно офіційної інформації: військова частина НОМЕР_1 - це ІНФОРМАЦІЯ_2 (з листопада 2024 року - окрема важка механізована бригада), що базується в АДРЕСА_3 . Син позивача ОСОБА_2 , був призваний на військову службу 10.05.2014 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 , (станом на час розгляду позову - є ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та приймав безпосередню участь в антитерористичний операції (на далі - АТО), на території Донецької та Луганських областей. Та при виконанні бойового завданім син позивача ОСОБА_2 , при виході з оточення з м. Іловайська, зник безвісті, чи потрапив в полон до терористичного угрупування, зв'язок з ним було втрачено 28.08.2014 року. ОСОБА_2 , безпосередньо був задіяний до бойових дій, в відповідності до наданих військовою частиною НОМЕР_1 , довідок, в тому рахунку «Довідки про безпосередню участь особи в АТО, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України» від 18.01.2022 року «станом на час подання заяви (22.11.2024 року), зберігається грошове забезпечення у відповідності до займаної посади - водія 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу стрілецької роти, та з часу введення воєнного стану з 24.02.2022 року, до встановлення особи так як у відповідності до довідки № 93 від 28.04.2015 року, ОСОБА_2 , знаходиться в полоні та є заручником терористичних формувань». У відповідності до діючого законодавства України, Постанови КМУ №884 «Про затвердження «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти» від 30.11.2016 року, за полоненим чи безвісті зниклим в період проведення воєнних дій за бойовим розпорядженням, тому безпосередньо старшому солдату ОСОБА_2 , та його утриманцям, членам його сім'ї яким повинно виплачуються його грошове забезпечення, преміальні та інші обов'язкові виплати належні військовослужбовцю та членам його сім'ї. Станом на час звернення позивача до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення (наказу/наказів) відповдачем не виконується, тобто грошове забезпечення ОСОБА_2 , та членам його сім'ї не законно не виплачується. На підтвердження останнього позивач зазначала про наступне. Відповідно до наданої позивачу раніше офіційної інформації, яким є «Витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_3 №29 від 07.06.2014 року, про перехід старшого солдата ОСОБА_2 у підпорядкування керівника АТО у Донецькій та Луганській областях у район виконання бойових завдань с.Краснопілля. Довідкою №93 від 28.04.2015 року, про те, що син позивача старший солдат ОСОБА_2 , дійсно в період з 07.06.2014 року по 29.08.2014 року, безпосередньо брав участь в АТО. Відповідно до матеріалів службового розслідування, проведеного у військовій частині - польова пошта НОМЕР_6 , старший солдат ОСОБА_2 , вважається таким, що 29.08.2014 року за обставин виходу з оточення в районі міста Іловайськ Донецької області був захоплений в полон та є заручником терористичних формувань. Відповідно до довідки №782 від 14.05.2015 року, яка видано старшому солдату ОСОБА_2 , ОСОБА_2 дійсно в період з 15.06.2014 року по 31.08.2014 року брав участь в АТО з посиланням на наказ командира в/ч польова пошта НОМЕР_6 № 88 від 02.09.2014 року. Згідно витягу з наказу №134 від 14.05.2015 року», старший солдат ОСОБА_2 , водій стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти, прибув до складу сил та засобів та бере безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, з метою виконання службових (бойових) завдань з 07.06.2014 року. Довідкою №1071 від 20.04.2018 року, відповідач підтверджує, що довідка, видана старшому солдату ОСОБА_2 , про те що 31.08.2014 року за обставин виходу з оточення в районі н.п. Іловайськ (м. Іловайськ) Донецької області, зник безвісті та перебуває зниклим безвісті. Довідкою №184 від 18.07.2022 року, виданою старшому солдату ОСОБА_2 , про те, «що 31.08.2014 року за обставин виходу з оточення в районі н.п. Іловайськ Донецької області, зник безвісті та перебуває зниклим безвісті». На думку позивача, означені надані позивачу відплвідачем витяги з наказів, довідки відносно військовослужбовця старшого солдата ОСОБА_2 , які чітко зазначають, що останні видані особисто старшому солдату ОСОБА_2 , а довідка №93 від 28.04.2015 року чітко вказує, що старший солдат ОСОБА_2 , знаходиться в полоні та є заручником терористичного формування станом на 28.04.2015 року. На переконання позивача, у відповідача була відповідна інформація, що старший солдат ОСОБА_2 , знаходиться в полоні та є заручником терористичного формування. Відповідач, звертався до Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу, із заявою про оголошення особи померлою, тобто військовослужбовця, мого сина ОСОБА_2 , вих. №4172 від 25.06.2024 року, цивільна справа №216/4803/24, однак ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу, від 09.07.2024 року, провадження №216/4803/24, було направлено за підсуднісвтю на розгляд до Солонянського районного суду. Тож, рішенням Солонянського районного суду від 05.05.2025 року у справі №216/4803/24 (№2-0/192/21/25) було частково задоволено позовні вимоги військової частини НОМЕР_7 та оголошено ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 - померлим. Рішення Солонянського районного суду від 05.05.2025 року, відповідачем не було оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги та рішення Солонянського районного суду рнабрало законної сили 06.06.2025 року. Позивачем відповідно до рішення Солонянського районного суду від 05.05.2025 року у справі №216/4803/2 отримано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , у віці 37 років, складено відповідний актовий запис №16, місце смерті не встановлено, дата видачі 25.06.2025 року, Серія НОМЕР_8 . Таким чином відповідно до інформації з свідоцтва про смерть ОСОБА_2 », Серія НОМЕР_8 , дата смерті - є ІНФОРМАЦІЯ_7 , у відповідності до чинного законодавства України, Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та Цивільного кодексу України. Отримавши свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , копію якого позивач надала з запитуваними документами до ІНФОРМАЦІЯ_8 в червні місяці 2025 року, для виплати грошового забезпечення сина, отримання статусу члена сім ї військовослужбовця та 04.08.2025 року за №4362 остання отримала сповіщення сім ї №25 про визнання померлим ІНФОРМАЦІЯ_7 її сина ОСОБА_2 . Станом на час подання адміністративного позову, питання про виплату грошового забезпечення сина позивача військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого водія старшого, солдата ОСОБА_2 , відповідачем не вирішено. Позивач особисто верталася з письмовими зверненнями в порядку до судового вирішення спору до відповідача, тобто командира військової частини НОМЕР_1 , це є звернення від 21.11.2024 року, з проханням перерахувати грошове забезпечення ОСОБА_2 , надати позивачу відповідні документи та їх копії: довідку про грошове забезпечення по місячно, надати витяг з банківського рахунку ОСОБА_2 , грошовий атестат, довідку про проходження військової служби старшого водія, старшого солдата ОСОБА_2 , акт та висновок розслідування щодо обставин полону чи безвісті зникнення мого сина ОСОБА_2 11.12.2024 року позивачем подано письмове звернення до Міністра оборони України, з проханням зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 діяти в межах Конституції України та виконати вимоги у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 884 в повному обсязі та надати запитувані документи: довідку про грошове забезпечення старшого солдата ОСОБА_2 , за військовою посадою старшого водія 2-го стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти, його грошовий атестат, витяг з банківського рахунку ОСОБА_2 , тощо. На звернення позивача до Міністра оборони України від 11.12.2024 року, (реєстраційний номер 4-175435 від 27.12.2024), військова частина НОМЕР_9 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 , надала відповідь №1314/10/1/2/163 від 24.01.2025 року повідомила про можливість у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації», подовження строку розгляду запиту до 20-ти робочих днів. Листом №1407 від 23.01.2025 року ТВО командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , повідомив, що порушені позивачем питання відносно грошових виплат військовослужбовцю ОСОБА_2 , позивач може заявити в судовому засіданні при розгляді справи №216/4803/24, та повідомив останній тільки про те, що грошове забезпечення ОСОБА_2 , здійснювалося на картковий рахунок за заявами від 07.02.2015 року та від 15.04.2016 року. Відповідач, також повідомив позивачу про наказ командира військової частини НОМЕР_1 «Про призупинення виплат» від 03.03.202 року №2813 щодо призупинення виплати грошового забезпечення. До листа №1407 відповідач надав додатки у вигляді копії карток особистого рахунку ОСОБА_2 за період 2015-2022 року. Відповідно до змісту офіційного листа військової частини НОМЕР_1 за підписом командира військової частини, відповідач зазначає та підтверджує свої дії щодо призупинення виплат грошового забезпечення ОСОБА_2 .. При цьому, у своїй відповіді відповідач посилається на наказ «Про призупинення виплат» № 2813, але в листі №1407 відповідач дату наказу спотворює, або не зазначає її повністю, чим унеможливлює встановлення дійсної дати наказу № 2813 та його правочинність. Відповідач, листом №1407 зазначив, що виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 , були за заявами від 07.02.2015 року та від 15.0.2016 року. Отже, грошове забезпечення ОСОБА_2 , було виплачено в 2015 році можливо за серпень місяць та включно по грудень місяць 2015 року. Інші виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 , відповідачем не підтверджуються, та на суб'єктивну думку позивача взагалі не виплачувалися у повному обсязі. До того ж, відповідач надавши позивачу копії заяв від 07.02.2015 року та 15.04.2016 року підтвердив, що такі заяви на виплату грошового забезпечення були надані в його розпорядження, але виплата грошового забезпечення ОСОБА_2 , була незаконно призупинена. Відповідач жодним чином взагалі не підтвердив виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 , в період з серпня місяця 2014 року по грудень місяць включно 2014 року. Відомості у позивача відсутні. 30.08.2025 року позивач звернулася до військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_9 з письмовим зверненням відносно дій та бездіяльності посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ) щодо поданих нею до них відповідних заяв з додатками копії документів, відносно виплат передбачених законодавством України в разі втрати годувальника, також на поховання, на встановлення пам'ятника ОСОБА_5 , відносно передбачених пільг сім'ї загиблого, в тому рахунку й пенсійного забезпечення. Усі документи, які вимагали від позивача посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_11 ще у червні місяці 2025 року, було надано весь комплект необхідних документів, але станом на вересень місяць 2025 року, жодної відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_8 , на свої заяви позивач не отримала. Листом від 13.10.2025 року №7/27733/8, начальник ІНФОРМАЦІЯ_12 полковник ОСОБА_6 , повідомив, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_8 за вих. №1860/1507 від 26.06.2025 року до військової частини НОМЕР_1 було направлено повний пакет необхідних документів щодо отримання належного грошового забезпечення та повний пакет документів для призначення пенсії в разі втрати годувальника, отримання одноразової грошової допомоги, оформлення посвідчення члена сім'ї військовослужбовця, тощо. Не отримавши у визначений строк відповіді від відповідача та необхідних документів, ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно направив відповідачу запит від 29.07.2025 року за вих. № 1860/1734. 31.07.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 від відповідача отримали оригінали документів за вх.6262. Також позивачу повідомлено, що начебто направлено запит «на 20-ту регіональну ВЛК документи для встановлення причинного зв'язку смерті її сина ОСОБА_2 , направлено 05.08.2025 року вих.№ 7/4373, після отримання витягу з протоколу 20 РВЛК (вх. 7/8017 від 22.09.2025 року) було розпочато роботу по оформленню пакетів документів для призначення пенсії в разі втрати годувальника, отримання ОГД та оформлення посвідчень члена сім'ї загиблого військовослужбовця. Позивач отримала від ІНФОРМАЦІЯ_8 копію листа №16971 від 12.11.2025 року, від військової частини НОМЕР_1 , відносно розгляду її заяви вих.№ 1860/2500 від 14.10.2025 року, яким відповідач повідомляє, що ним розглянуто її заяви з додатками та прийнято позитивне рішення щодо виплат грошової допомоги на поховання відповідно до заяви від 17.09.2025 року, матері військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_7 у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини. Позивачу також було надано копію протоколу засідання військово-лікарської комісії №2025-0905-1456-3847-7 від 05.09.2025 року 20 Регіональна ВЛК (м. Дніпро). Даним протоколом зазначено наступне: «Члени комісії слухали: начальника 2-го відділення ІНФОРМАЦІЯ_13 №7/4373 від 05.08.2025 року питання встановлення причинного зв'язку старшого солдата ОСОБА_2 , розглянуто документи: свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , наказ командира військової частини НОМЕР_1 №173 від 16.06.2025 року, сповіщення на загиблого (померлого), захопленого в полон №1905 (вих.№1569) від 02.07.2025 року, інше №216/4803/24 провадження №2-о/192/21/25 від 05.05.2025. Встановлено: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , військове звання старший солдат призваний 10.05.2014 року ІНФОРМАЦІЯ_15, дані про проходження військової служби у Збройних Силах з 10.05.2014 по 13.06.2025 року, висновок комісії: СМЕРТЬ,ТАК, ПОВ'ЯЗАНА ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ». Додатки до протоколу позивачу не надавалися. Також позивач отримала від ІНФОРМАЦІЯ_8 витяг із наказу командира НОМЕР_11 окремої важкої механізованої Криворізької бригади імені Константина Пестушка №73-РС від 17.06.2025 року, параграф 1, яким зазначено, наступне: «Відповідно до пункту 230 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, нижчепойменованих осіб рядового, сержантського та старшинського складу виключити зі списків особового складу Збройних Силах України у зв'язку з загибеллю (смертю): 1. Старшого солдата ОСОБА_2 , який перебуває в розпорядженні командира НОМЕР_11 окремої важкої механізованої Криворізької бригади, із ІНФОРМАЦІЯ_16 року, Народився ІНФОРМАЦІЯ_14 . У ЗС із 05.2014 року. НОМЕР_12 . Вважати померлим з ІНФОРМАЦІЯ_16 року. Смерть настала під час проходження військової служби, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби та із захистом Батьківщини». Отже, надану позивачу попередню інформацію, яка міститься в листі №18248 від 19.12.2025 року, де було посилання на наказ командира військової частини НОМЕР_1 №173 від 16.06.2025 ОСОБА_2 щодо виключення зі списків особового складу від 31.07.2022 року, копію наказу №173 позивачу не було надано. Зміст наказу №173 позивачу не відомий. Цим ж листом відповідач просить ІНФОРМАЦІЯ_13 повідомити позивачу, що у відповідності до Розділу XXX наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 «Про затвердження «Порядку виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» ( зі змінами і доповненнями): «У разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення та додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень (якщо смерть пов'язана із захистом Батьківщини) за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а вразі якщо її (його) немає, повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачем неповнолітніх дітей ( осіб з інвалідністю з дитинства-незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовця рівними частинами, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей». Відповідач у цьому листі зазначає, наступне: враховуючи викладене, з метою дотримання черговості при здійсненні виплат яка визначена вищевказаною нормою наказу МО України просить скерувати до частини завірені повні витяги з ДРАЦСГ стосовно військовослужбовця ОСОБА_2 про народження, шлюб, розлучення, зміну імені, прізвища, ім'я по-батькові, наявність/відсутність дітей, а також витягів щодо встановлення батьківства/усиновлення. Цим абзацом листа №16971 від 12.11.2025 року, відповідач суперечить та заперечує, що інформацію надану в листі від 13.10.2025 року №7/27733/8 начальником ІНФОРМАЦІЯ_12 полковником ОСОБА_7 , яким позивачу повідомлялося, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_8 за вих. №1860/1507 від 26.06.2025 року було направлено до військової частини НОМЕР_1 повний пакет необхідних документів щодо отримання належного грошового забезпечення та повний пакет документів для призначення пенсії в разі втрати годувальника, отримання одноразової грошової допомоги, оформлення посвідчення члена сім ї військовослужбовця, тощо. Не отримавши у визначений строк відповіді від відповідача та необхідних документів, ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно направив відповідачу запит від 29.07.2025 року за вих. № 1860/1734. Отже, відповідач у листі №16971 від 12.11.2025 року посилається на «Розділ XXX наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 «Про затвердження Порядку виплат грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (зі змінами і доповненнями), позивач вивчила зміст «Розділу XXX «Наказу № 260», але зазначене відповідачем в листі №16971 не знайшло підтвердження через відсутність зазначеного в діючому наказі № 260. Тож, 01.12.2025 року позивач вчергове звернулася до відповідача зі зверненням про відновлення грошового забезпечення ОСОБА_2 та грошового забезпечення його членів сім'ї. Також позивач отримала 27.12.2025 року лист від фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 №18248 від 19.12.2025 року за підписом ТВО командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , яким позивачу повідомлялося наступне: «За дорученням командира військової частини НОМЕР_1 у фінансово-економічної служби військової частини в межах компетенції розглянуто звернення ОСОБА_1 від 01.12.2025 року стосовно нарахувань та виплат грошового забезпечення за період перебування ОСОБА_2 у статусі безвісті зниклого». Повідомляється, що ОСОБА_2 , було призупинено нарахування грошового забезпечення від 01.08.2022 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 №2813 від 03.09.2022 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №173 від 16.06.2025 року ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу від 31.07.2022 року на підставі рішення № 216/4803/24. Також відповідач надав позивачу копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 №2813 від 03.09.2025 року. Таким чином, відповідач своїм листом №18248 від 19.12.2025 року, підтверджує, що дії посадових осіб військової частини НОМЕР_1 є незаконними, тому що: навіть призупинення нарахування грошового забезпечення від 01.08.2022 року ОСОБА_2 , відповідно до наказу №2813 від 03.09.2022 року виконано з порушенням вимог чинного законодавства України в частині початку дії наказу, дата підписання наказу №2813 є 03.09.2022 року, а наслідки настали з 01.08.2022 року, також призупинення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_2 , не є позбавленням його та членів його сім'ї, права на грошове забезпечення; надана позивачу інформація в листі №18248 від 19 грудня 19.12.2025 року, з начебто наказу командира військової частини № НОМЕР_13 від 03.09.2025 року взагалі вказує на невідповідність дій посадових осіб, до відповідності до чинного законодавства України, які є незаконними; в листі №18248 зазначено наказ №173 від 16.06.2025 року про виключення ОСОБА_2 , зі списку особового складу військової частини на підставі рішення №216/4803/24, яке було ухвалено Солонянським районним судом 05.05.2025 року, та набрало законної сили 06.06.2025 року, тобто ОСОБА_2 , не був оголошеним померлим, та мав право на грошове забезпечення, до виключення його зі списку особового складу військової частини, за наказом командира, що можливо тільки на підставі свідоцтва про смерть, а законною підставою для видачі відповідного свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , серії НОМЕР_8 від 25.06.2025 року, про факт його смерті відповідач був обізнаний тільки з часу видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , що було на підставі рішення Солонянського районного суду від 05.05.2025 року. Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , отримувала позивач особисто. А відповідачу міг надати копію свідоцтва про смерть тільки ІНФОРМАЦІЯ_4 , це є вих.№ 1860/1507 від 26.06.2025 року, яке було до військової частини НОМЕР_1 , направлено разом з повним пакетом необхідних документів. Відповідач, в листі №18248, зазначає, що наказом № 173 від 16.06.2025 року рогу ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу від 31.07.2022 року начебто на підставі рішення № 216/4803/24. Таким чином відповідач, своїм листом №18248 вводить позивачу в оману, фальшує накази, надає недостовірні данні, які в подальшому відповідачем не підтверджуються, й частково спростовуються. В рішенні суду від 05.05.2025 року, дата смерті ОСОБА_2 , не ухвалювалася. Згідно рішення суду від 05.05.2025 року, було частково задоволено позовні вимоги військової частини НОМЕР_1 , тобто відповідача та оголошено ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 - померлим». Вказана в листі інформація відносно наказу № 2813 начебто від 03.09.2025 року не відповідає наданій позивачу відповідачем інформації змісту в копії наказу № 2813 від 03.09.2022 року. Враховуючи зміст листа №18248, позивачем не виключена можливість існування іншого наказу командира військової частини НОМЕР_1 №2813 від 03.09.2025 року, який відповідачем позивачу не надано. Отже позивач вважає, що дії посадових осіб військової частини НОМЕР_1 в частині прийняття наказу №2813 від 03.09.2022 року про призупинення виплат грошового забезпечення військовослужбовцю ОСОБА_2 та наказу № 173 від 16.06.2025 року щодо виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу від 31.07.2022 року є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, тому підлягають скасуванню або внесення відповідних змін та вчинення відповідачем певних дій по відновленню грошового забезпечення військовослужбовцю ОСОБА_2 , та членів його сім'ї.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 25.02.2026 року передана судді Пруднику С.В.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст. ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами частини другої статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абз. 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За приписами ч. 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
Суд зауважує, що позивачем заявлено дві окремі позовні вимоги немайнового характеру: в частині визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 «Про призупинення виплат» від 03.03.2022 року №2813; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) внести зміни до наказу № 173 від 16.06.2025 року ОСОБА_2 , про виключення ОСОБА_2 , від 31.07.2022 року, зі списків особового складу, на наступне: ОСОБА_2 , виключити зі списків особового складу від 13.06.2025 року та вимогу майнового характеру: зобов'язання військової частини НОМЕР_14 ( АДРЕСА_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) відновити виплату повного грошового забезпечення (100%) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) командира військової частини НОМЕР_1 з 02.03.2022 року по 13.06.2025 року, (включно) та похідну вимогу щодо стягнення на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з військової частини НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) усі належні виплати з серпня 2022 року по 13.06.2025 року, включно з індексацією, всі додаткові винагороди, з оздоровчими, компенсацією за невикористані дні відпусток військовослужбовців та матеріальними допомогами.
З огляду на вказане та на заявлені позовні вимоги, позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 3993,60 грн (3 х 1331,20 грн).
Однак, при поданні позовної заяви позивачами надано платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн.
Відтак, позивачу необхідно надати до суду докази доплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. (3993,60 -1331,20) сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Також, за приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України).
У поданій до суду позовній заяві позивач просить суд:
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) відновити виплату повного грошового забезпечення (100%) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) командира військової частини НОМЕР_1 з 02.03.2022 року по 13.06.2025 року, (включно);
- стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з військової частини НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) усі належні виплати з серпня 2022 року по 13.06.2025 року, включно з індексацією, всі додаткові винагороди, з оздоровчими, компенсацією за невикористані дні відпусток військовослужбовців та матеріальними допомогами.
Проте, на підставі якого саме рішення чи якого нормативно-правового акту слід зобов'язати відповідача відновити виплату повного грошового забезпечення позивач не зазначає.
При цьому, окрім військової частини НОМЕР_1 позивач просить суд зобов'язати також командира військової частини НОМЕР_1 з 02.03.2022 року по 13.06.2025 року, (включно), який в розумінні п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України не є суб'єктом владних повноважень
Так само, позивач не зазначає, на підставі якого саме нормативно-правого акту слід стягнути з відповідача на користь позивача усі належні виплати з серпня 2022 року по 13.06.2025 року, включно з індексацією, всі додаткові винагороди, з оздоровчими, компенсацією за невикористані дні відпусток військовослужбовців та матеріальними допомогами.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
При цьому, слід наголосити, що вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити право суддя.
Таким чином, вимоги позивача не відповідають наведеним приписам процесуального закону.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.
За змістом приписів п. 17 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно із частиною 6 статті 2 цього Закону №2232-XII, одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі №362/643/21 визначила, що військова служба є різновидом публічної служби.
Так, позивачем серед іншого просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 «Про призупинення виплат» від 03.03.2022 року №2813;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) внести зміни до наказу № 173 від 16.06.2025 року ОСОБА_2 , про виключення ОСОБА_2 , від 31.07.2022 року, зі списків особового складу, на наступне: ОСОБА_2 , виключити зі списків особового складу від 13.06.2025 року.
У поданій до суду позовній заяві позивач стверджує, що отримала 27.12.2025 року лист від фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 №18248 від 19.12.2025 року за підписом ТВО командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 . Також відповідач надав позивачу копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 №2813 від 03.09.2025 року.
Разом з тим, копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 №2813 від 03.09.2025 року позивач до суду не подав.
До суду з даним позовом позивач звернувся лише 20.02.2026 року (позовну заяву направлено засобами поштового зв'язку), що свідчить про пропущений ним строк звернення до суду.
При цьому, чи отримано та коли саме отримано наказ №173 від 16.06.2025 року позивач не зазначив, та докази отримання такого наказу позивач до суду не подав.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Звертаючись до суду, позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду з позовною заявою та зобов'язаний надати суду обґрунтовану заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, зазначити доводи поважності тому причин і надати докази.
Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду, у т.ч протягом розумного строку до відповідача, позовна заява не містить.
Відповідно до ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.
Суддя вважає за достатнє встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Снігура Анатолія Степановича до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення виплат- залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа;
- позовної заяви разом із її копією а також копіями доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, оформлену у відповідності до вимог ст.ст.160, 161 КАС України із зазначенням кількісним складом відповідачів (вірним найменуванням відповідача (чів));
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та обґрунтування пропуску строку.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник