02 березня 2026 року Справа 120/906/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 в особі представника Некрашевича Дениса Дмитровича до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,-
22.01.2026 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла сформована 22.01.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява військової частини НОМЕР_1 в особі представника Некрашевича Дениса Дмитровича до Кожухара Дениса Юрійовича, в якій представник позивача просить суд:
- стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 (до запитання), ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , засоби зв'язку к.т.: НОМЕР_4 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд ЄСІТС) на загальну суму 56 664 грн. 65 коп. (п'ятдесят шість тисяч шістсот шістдесят чотири грн. 65 коп.) майнової шкоди.
24.02.2026 року справа №120/906/26 надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст. ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, відповідно до відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Так, особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовано статтею 122 КАС України.
Згідно з ч. 1 цієї статті, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Також цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду (ч.3 ст.122 КАС України).
Частиною 5 ст.122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У контексті спірного питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає, що до спірних правовідносин належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений ч.2 ст.122 КАС України, оскільки у цьому спорі з позовом до суду звернувся саме суб'єкт владних повноважень.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28.01.2021 року у справі №140/6315/20, від 24.06.2021 року у справі №420/4099/20, від 06.04.2023 року у справі №320/7204/21 від 08.11.2024 року у справі №420/13987/23.
Варто врахувати правову позицію Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 08.11.2024 року у справі №420/13987/23, де суд касаційної інстанції зокрема зазначив, що саме дата прийняття наказу "Про результати службового розслідування" є датою початку обчислення процесуального строку для звернення до суду у вказаних правовідносинах, який в цьому випадку має становити три місяці.
Так, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь військової частини вартість завданої матеріальної шкоди у сумі 56 664,65 грн.
Згідно наказу НОМЕР_5 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України «Про результати службового розслідування» від 16.04.2024 року №1626-АГ:
2. Головному бухгалтеру - начальнику фінансово-економічного відділу (бухгалтерської служби):
2.1. внести до книги нестач шкоду завдану державі штаб-сержантом ОСОБА_1 у розмірі 39 428,25 грн. (тридцять дев'ять тисяч чотириста двадцять вісім гривень двадцять п'ять копійок) унаслідок привласнення майна.
2.2. внести до книги нестач шкоду завдану державі штаб-сержантом ОСОБА_1 у розмірі 22,93 грн. (двадцять дві гривні дев'яносто три копійки) унаслідок привласнення майна.
2.3. внести до книги нестач шкоду завдану державі штаб-сержантом ОСОБА_1 у розмірі 2400,00 грн. (дві тисячі чотириста гривень нуль копійок) унаслідок привласнення майна.
3. Відділу юридичного забезпечення:
3.1. після порушення кримінального провадження за ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 410 ККУ по військовослужбовцю штаб-сержанту ОСОБА_1 підготувати документи для стягнення суми збитків завданих державі у розмірі:
- 14 813,47 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот тринадцять гривень сорок сім копійок), з урахування нарахованого і сплаченого Єдиного соціального внеску, згідно довідці про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 16 по 31 березня 2024 року;
- 39 428,25 грн. (тридцять дев'ять тисяч чотириста двадцять вісім гривень двадцять п'ять копійок) з урахуванням кратності (для відшкодування), згідно відомості №29 щодо визначення залишкової вартості військового майна на утримання коштів за втрачене маймо;
- 22 93 грн. (двадцять дві гривні дев'яносто три копійки) з урахуванням кратності (для відшкодування);
- 2400,00 грн. (дві тисячі чотириста гривень нуль копійок) без урахування кратності (для відшкодування).
При цьому до суду позивач звернувся лише 22.01.2026 року (документ сформований в системі «Електронний суд» 22.01.2026 року), тобто з пропуском встановленого законом строку.
Таким чином, саме дата прийняття наказу НОМЕР_5 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України «Про результати службового розслідування» від 16.04.2024 року №1626-АГ - 16.04.2024 року є датою початку обчислення тримісячного строку для звернення до суду, який передбачений частиною другою статті 122 КАС України.
З урахуванням означеного, строк для звернення до суду, який передбачений частиною другою статті 122 КАС України, сплив 15.07.2024 року, втім військова частина НОМЕР_1 звернулася з позовом до суду лише 22.01.2026 року.
Згідно із частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Суд зазначає, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
За висновком ЄСПЛ, викладеним в його рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі МШ Голуб проти України, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України).
Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2019 року по справі №9901/82/19.
Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення такого строку (за період з 16.07.2024 року по 22.01.2026 року), якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Прийняти справу №120/906/26 за позовною заявою військової частини НОМЕР_1 в особі представника Некрашевича Дениса Дмитровича до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів до свого провадження.
Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 в особі представника Некрашевича Дениса Дмитровича - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення такого строку (за період з 16.07.2024 року по 22.01.2026 року), якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник