Справа № 461/1384/26
Провадження № 1-кс/461/1154/26
27.02.2026 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,, розглянувши клопотання cлідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025140000000883 від 15.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,-
Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , яка в протиправній діяльності використовує абонентський номер стільникового зв?язку: НОМЕР_1 та Т/З марки «Honda Accord» д.н.з. НОМЕР_2 діючи спільно із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючим за адресою: АДРЕСА_2 , який в протиправній діяльності використовує абонентський номер стільникового зв?язку: НОМЕР_3 , маючи спільний, злочинний умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи, що в умовах дії на території України правового режиму «Воєнний стан», введеного Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», із подальшими змінами, внесеними згідно з Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року, №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», військовозобов'язаним громадянам України віком від 18 до 60 років, виїзд за межі України заборонено, організували протиправну схему в ухиленні повнолітнім особам чоловічої статі від військового призову та переправлення вказаних військовозобов'язаних осіб через державний кордон України, із можливістю виготовлення їм медичної документації чи поза пунктами пропуску на сухопутній ділянці державного кордону.
Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спільно з невстановленими на даний час особами, здійснюють пошук військовозобов'язаних громадян України віком від 18 до 60 років, які мають на меті в супереч законом України потрапити на територію Європейського Союзу з різних причин, однак не мають підстав для перетину державного кордону в умовах дії на території України спеціального правового режиму «Воєнний стан».
В подальшому, після успішного підбору потенційних «клієнтів», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , пропонують «клієнтам» різні варіанти перетину державного кордону України чи то виготовляють медичну документації, що надасть можливість перетнути державний кордон чи то поза пунктами пропуску, та в подальшому, організовують перетин державного кордону в залежності, в який спосіб підходить «клієнту».
За свої послуги вищевказані громадяни, отримують грошову винагороду в залежності від способу перетину державного кордону.
25.02.2026 у межах вказаного кримінального провадження було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає та здійснює свою протиправну діяльність ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час якого було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон марки Айфон, із ІМЕІ: НОМЕР_4 та НОМЕР_5 із сім картами № НОМЕР_6 та НОМЕР_1 .
25.02.2026 слідчим винесено постанову про визнання вище вказаних речей речовими доказами у кримінальному провадженні №12025140000000883 від 15.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.
З урахуванням вищевикладеного, з метою збереження речових доказів, недопущення їх втрати чи зміни та використання у доказуванні слідчий просив клопотання задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просить розглядати клопотання без його участі.
З метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе в порядку ч.2 ст.170 КПК України, проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню за наступних обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження
Клопотання узгоджено з вимогами ст. 171 КПК України і доводи слідчого, якими він обґрунтовує клопотання, підтверджені доданими до клопотання копіями документів.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні зазначено підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Стороною обвинувачення дотримано вимог ч.5 ст. 171 КПК України, оскільки клопотання слідчого про арешт майна було подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.
Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані. як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025140000000883 від 15.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України триває, та в подальшому може виникнути необхідність в додатковому дослідженні вказаного в клопотанні речового доказу для встановлення відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку що вказаний в клопотанні мобільний телефон відповідає критеріям ст. 98, ч.2 ст. 170 КПК України, а також може мати суттєве значення для встановлення істини в даному кримінальному провадженні для швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних до відповідальності. у зв'язку з чим, з метою його збереження, слідчий суддя вважає за необхідне накласти на нього арешт.
Такий правовий висновок узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під. час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи. На початковій стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власників та володільців майна, шляхом накладення арешту, заборони користування та розпорядження речовими доказами з метою запобігання їх зникненню, знищенню, пошкодженню чи зміні. Держава гарантує право громадянина на забезпеченням забезпечення проведення ефективного досудового розслідування. Таким чином, тимчасове обмеження Конституційних прав власника/володільця має незначний строковий характер, відтак перераховані основоположні суспільні інтереси, переважають принцип мирного володіння майном.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон марки Айфон, із ІМЕІ: НОМЕР_4 та НОМЕР_5 із сім картами № НОМЕР_6 та НОМЕР_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1