8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
02 березня 2026 року м. ХарківСправа № 922/293/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія" Експерт", м.Київ
до Фізичної особи- підприємця Сергієнко Тетяни Ігорівни, м.Харків
про стягнення коштів 71 400,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія" Експерт "Науково-виробнича компанія" Експерт" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Сергієнко Тетяни Ігорівни про стягнення 71 400,00 грн.
Позов обгрунтовано тим, що між сторонами було укладено договір у спрощеній формі шляхом виставлення відповідачем рахунку-фактури та здійснення позивачем часткової попередньої оплати товару на суму 71 400,00 грн. Позивач зазначає, що ним належним чином виконано обов'язок з оплати товару, тоді як відповідач у встановлений домовленістю сторін строк товар не поставив. Позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення суми попередньої оплати, повідомивши про втрату інтересу до виконання договору. Однак грошові кошти 71 400,00 грн. відповідачем повернуті так і не були.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали суду на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками за належною адресою.
04.02.2026 на виконання вимог ухвали суду, позивач усунув недоліки, які слугували підставою для залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи №922/293/26 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
10.02.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 3261), у якому останній заперечує проти задоволення позову. Зазначає, що на підставі рахунку-фактури № СТ1454 від 20.11.2025 між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб шляхом виставлення рахунку та його часткової оплати позивачем. При цьому відповідач не заперечує факт отримання попередньої оплати в сумі 71 400,00 грн, однак вказує, що замовлена продукція була виготовлена у повному обсязі та 26.12.2025 передана поштовому оператору для доставки позивачу, що підтверджується товарно-транспортними накладними ТТН № 59001538374223, ТТН № 59001538374386, ТТН № 59001538373587.Відповідач наголошує, що строк поставки товару сторонами письмово не погоджувався, а рахунок-фактура не містить умов щодо конкретного строку виконання зобов'язання. За таких обставин, на думку відповідача, відсутні підстави вважати його таким, що прострочив виконання зобов'язання. Відповідач стверджує, що позивач безпідставно відмовився від отримання виготовленої продукції, яка була надіслана поштовим відправленням та повернулася у зв'язку із закінченням строку зберігання, що, на переконання відповідача, свідчить про прострочення з боку покупця. Також відповідач зазначає, що підстави для розірвання договору відсутні, оскільки істотного порушення з його боку не допущено, а тому внесена позивачем попередня оплата поверненню не підлягає.
13.02.2026 позивач надав до суду відповідь на відзив (вх.№3634), в якому зазначає, що строк поставки товару був погоджений сторонами під час листування, копії якого долучені до матеріалів справи, та становив 10-12 днів з моменту внесення 70 % попередньої оплати. У зв'язку з ненаданням товару у визначений строк позивач 12.12.2025 направив відповідачу вимогу про виконання зобов'язання або повернення сплачених коштів у порядку статті 530 Цивільного кодексу України. Оскільки товар не був переданий до спливу семиденного строку з моменту отримання вимоги, позивач вважає, що відповідач допустив прострочення виконання зобов'язання. Щодо доводів відповідача про передачу товару поштовому оператору 26.12.2025, позивач зазначає, що така передача відбулася після спливу строку виконання зобов'язання, визначеного як домовленістю сторін, так і вимогами статті 530 ЦК України, а тому не може свідчити про належне та своєчасне виконання відповідачем договірних обов'язків. Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що товар за товарно-транспортними накладними було направлено з умовою післяплати через перевізника, що, на його переконання, не відповідає погодженому сторонами порядку розрахунків, оскільки оплата за рахунком-фактурою мала здійснюватися на банківські реквізити відповідача. Позивач також вказує на відсутність належних доказів того, що відправлений вантаж відповідає умовам рахунку-фактури № СТ1454, а також наголошує, що спосіб направлення товару з післяплатою змінює погоджені умови виконання зобов'язання.
16.02.2026 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив (вх.№3735) в яких додатково наголошує на тому, що належним чином виконав свої зобов'язання за укладеним у спрощений спосіб договором поставки, виготовивши та направивши товар позивачу поштовим відправленням, що підтверджується товарно-транспортними накладними та додатковими доказами, поданими разом із запереченнями. Відповідач наголошує, що сторонами не було погоджено у письмовій формі конкретного строку поставки товару, а рахунок-фактура не містить умов щодо визначеного строку виконання зобов'язання. При цьому доводи позивача про узгодження строків поставки шляхом переписки відповідач вважає неналежними та недопустимими доказами, які не підтверджують досягнення сторонами згоди щодо строків виконання договору у належній формі.
Відповідач просить суд визнати поважними причини неподання разом з відзивом на позовну заяву доданих до даних заперечень доказів, посилаючись на положення статті 80 Господарського процесуального кодексу України, та встановити додатковий строк для їх подання з подальшим приєднанням до матеріалів справи.
Враховуючи те, що суддя Мужичук Ю.Ю. з 16.02.2026 по 20.02.2026 перебувала у щорічній відпусці, а з 23.02.2026 по 27.02.2026 на навчанні, вказана ухвала постановляється у перший робочий день.
Щодо клопотання відповідача про поновлення строків подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, суд зазначає наступне.
У поданих запереченнях відповідач обґрунтовує пропуск строку на подання додаткових доказів тим, що на момент подання відзиву у нього нібито не виникло необхідності долучати такі докази, оскільки, на його переконання, доводи відзиву були достатніми для спростування позовних вимог. Відповідач зазначає, що лише після отримання відповіді на відзив, у якій були наведені додаткові доводи та обставини з'явилася потреба у поданні додаткових доказів для підтвердження факту досягнення сторонами домовленостей щодо поставки товару та повідомлення позивача про його направлення.
Відповідно до частини 3 статті 80 ГПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
Згідно з частини 8 статті 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частини 5 статті 80 ГПК України, у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 6 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Враховуючи засади господарського судочинства, зокрема принципи верховенства права, змагальності сторін та пропорційності, суд вважає, що відмова у долученні до матеріалів справи наданих доказів може спричинити порушення права відповідача на ефективний судовий захист.
Суд, беручи до уваги викладені відповідачем обставини, з урахуванням принципів змагальності сторін, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті, вважає за можливе визнати наведені відповідачем причини поважними та поновити строк на подання додаткових доказів, які додані останнім до заперечень на відповідь на відзив.
За таких обставин клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів підлягає задоволенню, додаткові докази - прийняттю та долученню до матеріалів справи.
Разом із тим, суд зазначає, що клопотання відповідача в частині встановлення додаткового строку для подання доданих до заперечень доказів задоволенню не підлягає, оскільки відповідні докази вже подані відповідачем до суду разом із запереченнями на відповідь на відзив.
Керуючись ст.13, 119, 162-168, 177, 182, 183, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи доказів доданих до заперечення на відповідь на відзив (вх.№3735 від 16.02.2026) - задовольнити.
Поновити відповідачу строк на подання доказів та долучити їх до матеріалів справи.
У задоволенні клопотання відповідача в частині встановлення додаткового строку для подання доданих до заперечення на відповідь на відзив (вх.№3735 від 16.02.2026) доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
СуддяЮ.Ю. Мужичук