ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17.02.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1034/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засіданні Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Руваспецбуд"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС"
про стягнення заборгованості у сумі 736670,87 грн, з яких 593100 грн - основного боргу, 112569,17 грн - інфляційних збитків, 31001,70 грн - 3% річних.
за участі:
від позивача: Мельника Ігора Олеговича (в режимі вкз);
від відповідача: не з'явилися
встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Руваспецбуд" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення заборгованості у сумі 736670,87 грн за договором підряду.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.08.2025 (суддя Стефанів Т. В.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Указом Президента України від 13.12.2025 № 933/2025 Стефанів Т. В. призначено на посаду судді Центрального апеляційного господарського суду. У зв'язку з тим, що наказом Господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2025 № 5-Б/с суддю Стефанів Т.В. відраховано зі штату суддів Господарського суду Івано-Франківської області, що унеможливлює подальший розгляд справи суддею, за приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 909/1034/25 і визначено для розгляду справи суддю Неверовську Л. М. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2026).
Ухвалою суду від 14.01.2026 прийнято справу № 909/1034/25 до провадження судді Неверовської Л. М., повторно розпочато розгляд справи по суті.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання з оплати вартості отриманих послуг в сумі 593100 грн, внаслідок чого утворився борг в сумі 593100 грн.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач керуючись ст. 625 ЦК України заявив до стягнення з відповідача 112569,17 грн - інфляційних збитків, 31001,70 грн - 3% річних.
Після звернення позивача до суду з позовом відповідачем сплачено 350000 грн основного боргу.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
В матеріалах справи наявний проект договір про надання послуг №1 від 29.09.2023, згідно умов якого п. 1.1. договору, у порядку та умовах, визначених цим договором, виконавець (Товариство з обмеженою відповідальністю "Руваспецбуд") надає замовнику (Товариству з обмеженою відповідальністю "ПБС") послуги із використанням спецтехніки разом з екіпажем, яка вказана в пункті 1.2. цього договору для виконання будівельних робіт на будівельних об'єктах замовника (надалі - об'єкт), а замовник приймає надані послуги та оплачує їх вартість на умовах цього договору.
Згідно п. 1.2. спецтехніка (механізми): екскаватор KAMATSU PC 210
- з гідромолотом
- з ковшем,
реєстраційний номер 16490АТ, рік випуску 2001 р., заводський № К34654, свідоцтво Серія ЕЕ №079844.
За пунктом 1.3. договору, будівельні роботи виконуються на об'єктах замовника згідно із попередньою домовленістю сторін.
Згідно п. 1.5. договору, виконавець має право використовувати спецтехніку, вказану в п.1.2. договору для виконання будівельних робіт на об'єктах замовника згідно із договором № MO-012 від 29 вересня 2023 р.
Пунктом 2.1. передбачено, що розрахунок розміру оплати проводиться виходячи з наступних умов:
2.1.1. вартість кожної години роботи екскаватора з гідромолотом становить: 2800,00 грн. (дві тисячі вісімсот гривень), в тому числі ПДВ 466,66 грн.
2.1.2. вартість кожної години роботи екскаватора з ковшем становить: 2300,00 грн. (дві тисячі триста гривень), в тому числі ПДВ 383,33 грн.
Згідно п. 2.4. договору, оплата здійснюється за фактичну кількість годин, протягом яких проводилися роботи відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Згідно п. 2.5. договору, оплата здійснюється замовником кожних 15 календарних днів після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Замовник зобов'язаний оплатити послуги протягом 5-ти календарних днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.
Згідно матеріалів справи, виконавець (позивач) надавав замовнику (відповідачу) послуги із використанням спеціальної техніки разом з екіпажем для виконання будівельних робіт на будівельних об'єктах замовника (відповідача), що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами надання послуг: №40 від 31.10.2023, №41 від 31.10.2023, №44 від 20.11.2023, №45 від 20.11.2023, №46 від 30.11.2023, №47 від 30.11.2023 на загальну суму 993100 грн.
При цьому, вказані акти містять посилання на договір про надання послуг №1 від 29.09.2023 як на підставу виникнення зобов'язань.
Відповідачем частково оплачено надані позивачем послуги, а саме в сумі 400000 грн згідно платіжних інструкцій №772 від 24.11.2023, №33272 від 15.05.2024.
У вказаних платіжних інструкціях у призначенні платежу також міститься посилання на договір №1 від 29.09.2023.
Однак, у зв'язку із невиконанням зобов'язань відповідачем своїх зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг у відповідача утворився борг в сумі 593100 грн.
Сторонами також підписано акт звірки взаємних розрахунків за період: січень 2023 року - грудень 2024 року за договором №1 від 29.09.2023, в якому відображено наявність вказаного боргу.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач керуючись ст. 625 ЦК України заявив до стягнення з відповідача 112569,17 грн - інфляційних збитків, 31001,70 грн - 3% річних.
Після звернення позивача до суду з даним позовом відповідачем сплачено 350000 грн основного боргу.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновки суду.
У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638 ЦК України).
За змістом ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч.1 ст.640 ЦК України).
Згідно з абз.1, 2 ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору; пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За приписами ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1); якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч.2). При цьому, зазначена правова норма не містить вичерпного переліку можливих конклюдентних дій (постанова Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №912/1883/17).
У матеріалах справи наявний проект договір про надання послуг №1 від 29.09.2023, що не містить підписів сторін.
Одночасно, у матеріалах справи наявні акти надання послуг підписані та скріплені печатками сторін з посиланням на договір про надання послуг №1 від 29.09.2023, докази часткової оплати відповідачем вартості наданих позивачем послуг, які також містять посилання на вказаний договір, акти звірки взаєморозрахунків між сторонами за договором №1 від 29.09.2023.
Вказані матеріали свідчать про те, що сторонами фактично погоджено умови договору та в подальшому виконувалися зобов'язання на виконання умов визначених договором, на що вказують також посилання на договір у первинних бухгалтерських документах, що наявні у матеріалах справи.
Отже, з огляду на наведені вище законодавчі приписи та вчинення обома сторонами конклюдентних дій щодо виконання умов договору, суд вважає, що договір №1 від 29.09.2023 є укладеним незважаючи на відсутність у ньому підписів сторін, та відповідно породжує у його сторін відповідні права і обов'язки та підлягає виконанню ними.
У пунктах 93 - 95 постанови від 18.12.2024 № 916/379/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "залежно від установлених судами обставин конкретної справи документ, який сторони справи іменують як «акт приймання-передачі», може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як його змісту, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Висновок із цього приводу в разі його необхідності для вирішення справи повинен робити суд у межах кожної окремої справи.
Таким чином, суд досліджує акт у кожному конкретному випадку та надає йому оцінку залежно від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи створює він юридичні наслідки."
Частиною першою статті 626 ЦК визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується надання позивачем обумовлених договором №1 від 29.09.2023 послуг із використанням спеціальної техніки разом з екіпажем для виконання будівельних робіт на будівельних об'єктах замовника (відповідача), що підтверджується актами надання послуг: №40 від 31.10.2023, №41 від 31.10.2023, №44 від 20.11.2023, №45 від 20.11.2023, №46 від 30.11.2023, №47 від 30.11.2023 на загальну суму 993100 грн.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості отриманих послуг не виконав, внаслідок чого у відповідача утворився борг в розмірі 593100 грн.
Після звернення позивача до суду з позовом відповідачем здійснено оплату частини суми боргу в сумі 350000 грн боргу.
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору можливе лише в разі, коли предмет спору існував на момент відкриття провадження у справі та припинив існування в процесі розгляду справи, і між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Враховуючи вказане, провадження у справі в частині стягнення коштів у сумі 350000 грн необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
При цьому, суд роз'яснює, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Доказів оплати решти суми боргу в розмірі 243100 грн відповідачем суду не подано.
Факт порушення відповідачем свого зобов'язання з оплати за надані позивачем послуги у вказаному розмірі підтверджується матеріалами справи, отже позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення 243100 грн.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі положень ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу 112569,17 грн - інфляційних збитків, 31001,70 грн - 3% річних.
Судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, та встановлено їх арифметичну та методологічну правильність. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
За встановлених судом обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення 243100 грн основного боргу, 112569 грн 17 коп. інфляційних втрат, 31001 грн 70 коп. 3% річних. В частині стягнення 350000 грн основного боргу слід закрити провадження.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову у зв'язку з закриттям провадження в частині позовних вимог, судовий збір слід покласти на відповідача (без врахування частини судового збору, що підлягала сплаті за вимогою щодо якої закрито провадження).
У зв'язку з перебуванням судді Неверовської Л. М. у відрядженні, повне рішення підписано 02.03.2026.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 77-79, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Руваспецбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення 736670,87 грн - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС", Урочище Центр, будинок, 5г, село Бистриця, Надвірнянський р-н, Івано-Франківська область, 78436, (ідентифікаційний код 32872788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Руваспецбуд, вул. В. Чорновола, будинок 185, село Космач, Косівський р-н, Івано-Франківська обл., 78640 (ідентифікаційний код 44048387) 243100 (двісті сорок три тисячі сто) грн основного боргу, 112569 (сто дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн 17 коп. інфляційних втрат, 31001 (тридцять одну тисячу одну) грн 70 коп. 3% річних, 4640 (чотири тисячі шістсот сорок) грн 05 коп. судового збору.
В частині стягнення 350000 грн основного боргу - закрити провадження.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 02.03.2026.
Суддя Неверовська Л.М.