02.03.2026 Справа № 908/488/26
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко Ірина Вікторівна, розглянувши матеріали заяви Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/488/26
за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5) в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМУНАЛЬНИК» (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 99А, ідентифікаційний код 19273025)
про стягнення 83 049,75грн
без виклику сторін
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 623/08-07/25 від 26.02.2026) Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМУНАЛЬНИК» про стягнення безпідставно набутих (збережених) коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності протягом періоду часу з 01.01.2025 по 31.03.25 в розмірі 83 049,75 грн.
Позов заявлено на підставі ст.ст. 1212,1214 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.122,125, 206 Земельного кодексу України і обґрунтовано тим, що відповідач, без належних на те правових підстав, користувався земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна та безпідставно зберіг кошти орендної плати за фактичне користування земельними ділянками.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2026, справу визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Ухвалою суду від 02.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/488/26, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
До Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» 27.02.2026 (сформовано в підсистемі «Електронний суд 26.02.2026) від заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури м.Запоріжжя Запорізької області надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.02.2026, заяву про вжиття заходів забезпечення позову передано на розгляд судді Давиденко І.В.
За змістом положень ч.ч. 1, 5, 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Прокурор просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортні засоби відповідача : автомобіль УАЗ 452Д (н.з. НОМЕР_1 ) та автомобіль ЗИЛ 130 (н.з. НОМЕР_2 ), які належать на праві приватної власності ТОВ «Комунальник».
В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову прокурор зазначив, що звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ТОВ «Комунальник» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 01.01.2025 по 31.03.2025 у розмірі 83 049,75 грн.
Також прокурор зазначив, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за ТОВ «Комунальник» на праві власності було зареєстровано нерухоме майно: закрита стоянка для техніки з офісом літ. А-2 загальною площею 399,2 кв.м; побутова будівля літ. Д, прибудова Д' загальною площею 73,1 кв.м ; сховище для посипочного матеріалу літ. Б загальною площею 117,9 кв.м (15% зносу). Вищевказане майно на праві власності з 06.04.2023 належало ТОВ «КОМУНАЛЬНИК» згідно з актом прийому-передачі та грошової вартості майна від 06.04.2023 та відповідно до зазначеного акта знаходилося на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:01:009:0046 площею 0,8266 га, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 99а. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.06.2025 у справі № 908/617/25, яке набрало законної 13.08.2025, задоволено позов Запорізької міської ради до ТОВ «Комунальник» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна. Стягнуто з ТОВ «Комунальник» на користь Запорізької міської ради 490 040,02 грн доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 06.04.2023 по 31.12.2024.
Прокурор зазначає, що предметом спору є стягнення до місцевого бюджету понад 80 тис. грн, від сплати яких відповідач упродовж тривалого часу безпідставно ухиляється. Враховуючи зазначене, Запорізька міська рада позбавлена можливості використати фактично належні їй грошові кошти на користь мешканців міста, тим більш в умовах воєнного стану. Таким чином, у даному випадку позовні вимоги спрямовані, перш за все, на задоволення потреб територіальної громади міста Запоріжжя.
За твердженням прокурора, необхідно застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу. Невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Запорізької міської ради та вплинути на виконання цього рішення.
Як вказує прокурор, відповідно до відомостей, отриманих з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за відповідачем не зареєстровано жодних об'єктів нерухомості, що ускладнює питання реального виконання можливого судового рішення. Разом з тим, за даними територіального сервісного центру МВС № 2341, за ТОВ «Комунальник» зареєстровано два транспортні засоби: УАЗ 452Д (державний номерний знак НОМЕР_1 ) та ЗИЛ 130 (державний номерний знак НОМЕР_3 ). Шляхом моніторингу спеціалізованого майданчику з продажу вживаних автомобілів «Auto Ria» вартість подібних автомобілів починається від 50 до 150 тис. грн в залежності від комплектації та року випуску.
Прокурор вважає, що існує необхідність та підстави для забезпечення позову шляхом накладання арешту на автомобілі відповідача.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши викладені у ній обставини, обґрунтованість та адекватність заходів забезпечення позову щодо яких подана заява, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
З положень частини 1 статті 137 ГПК України слідує, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, тощо.
Таким чином, забезпечення позову є засобом, спрямованим на: запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів; ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав/інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020р. у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023р. у справі №905/448/22 вказала про те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022р. у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, ст. 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у постановах Верховного Суду (від 10.10.2019р. у справі №904/1478/19, від 16.12.2019р. у справі №904/3459/19 та від 28.05.2021р. у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20).
Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020р. у справі №381/4019/18.
Верховним Судом у постанові від 08.07.2024 у cправі № 916/143/24 також підтримано висновки про те, що, накладення арешту на рухоме майно є належним видом забезпечення позову у справах де предметом спору є стягнення грошових коштів.
Предметом позову у даній справі № 908/488/26 є матеріально-правова вимога Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі позивача Запорізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комунальник » суми в розмірі 83 049,75 грн.
Між сторонами існує спір щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності правовстановлюючих документів, в розмірі 83 049,75 грн, а виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості.
Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення коштів в розмірі 83 049,75 грн, накладення арешту на майно відповідача - автомобілі, які на праві приватної власності належать ТОВ “Комунальник» мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність.
До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022р. у справі №905/446/22).
Застосування обраних прокурором заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача відповідають ст.ст. 136, 137 ГПК України, а також вимогам співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.
При цьому, суд зазначає, що вказані заходи забезпечення позову є тимчасовими (до закінчення розгляду справи) та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті (збереження за відповідачем права власності на майно) з метою зупинення вчинення під час розгляду цієї справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення позову.
Обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
На підставі усього вищевикладеного, заява заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі підлягає задоволенню.
Питання щодо стягнення судового збору за даною заявою буде розглянуто за результатами вирішення спору.
Відповідно до частин 7 та 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову у справі № 908/488/26 задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову - накласти арешт на транспортні засоби: автомобіль УАЗ 452Д (н.з. НОМЕР_1 , кузов б/н, дата реєстрації 13.11.1997), автомобіль ЗИЛ 130 (н.з. НОМЕР_2 , шасі б/н, дата реєстрації 30.12.2003), які належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Комунальник», ідентифікаційний код 19273025.
Стягувачем за даною ухвалою є Вознесенівська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області, ідентифікаційний код 0290997323 (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5).
Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю “КОМУНАЛЬНИК» (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 99А, ідентифікаційний код 19273025).
Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.ч. 1, 4 ст. 144 ГПК України).
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
Ухвала складена та підписана 02.03.2026.
Відповідно до положень ст.ст. 140, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.
Суддя І.В. Давиденко