майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
18 лютого 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1366/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Соловей Л.А.
за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: Агафонова М.В., довіреність № 27; №5400/10-05 від 22.12.2025;
від відповідача: Кибукевич М.Г., виписка з ЄДР, паспорт серії НОМЕР_1 від 25.02.2014;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Житомирського обласного центру зайнятості (м.Житомир)
до Фізичої особи-підприємця Кибукевича Микити Григоровича (с.Потіївка Житомирського району Житомирської області);
про стягнення 93 201,04грн.
Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Житомирський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Житомирської області про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кибукевича Микити Григоровича 93 201,04грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання мікрогранту та абз.11 п.20 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 "Деякі питання надання грантів бізнесу", а тому різниця між сумою мікрогранту і сплаченими податками за працевлаштованих працівників підлягає поверненню.
Ухвалою суду від 16.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.11.2025.
У відзиві на позовну заяву від 27.10.2025 відповідач проти позову заперечив та зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач помилково врахував лише двох працівників, хоча фактично було працевлаштовано сім осіб, що відповідає умовам договору та Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого Постановою КМУ від 21.06.2022 №738. Відомості про всіх працівників були подані у звітності до центру зайнятості. Тому розрахунки позивача є неповними та не відображають реальний стан виконання зобов'язань (а.с.24-26).
12.11.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що станом на останню звітну дату ФОП Кубикевичем М.Г. було сплачено податки за двох працевлаштованих працівників за період 22.08.2022 - 22.08.2025 у загальному розмірі 146798,96грн. Отже різниця між сумою мікрогранту і сплаченими податками за працевлашованих працівників становить 93 201,04грн та підлягає поверненню (а.с.43-44).
В судовому засіданні 24.11.2025 суд оголосив перерву до 22.12.2025, згідно з ч.2 ст.216 ГПК України.
Ухвалою суду від 22.12.2025 продовжено строк розгляду справи по суті, застосувавши ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено розгляд справи по суті на 27.01.2026.
У зв'язку з тим, що 27.01.2025 з 06год.56хв. до 13год.10хв. у Житомирській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі №906/1366/25 не відбулось. Ухвалою суду від 29.01.2026 призначено розгляд справи по суті на 17.02.2026.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з відстав, викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
05.07.2022 Фізична особа - підприємець Кибукевич Микита Григорович на порталі Дія подав заяву №343FZT на отримання мікрогранту в сумі 240 000,00грн (а.с.7-9) відповідно до Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 (надалі - Порядок).
Наказом Державного центру зайнятості "Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу" №31 від 22.07.2022 відповідно до Порядку №738 надано мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу отримувачам згідно з переліком - Додатком 1, до якого увійшла заява №343FZT ФОП Кибукевича М.Г. з сумою 240 000,00грн (а.с.10-11).
Для отримання мікрогранту отримувач ФОП Кибукевич М.Г. 02.08.2022 у відділенні уповноваженого банку - АТ "Ощадбанк" уклав договір мікрогранту шляхом підписання заяви про приєднання до Договору про надання мікрогранту (а.с.12) (надалі - договір).
На відкритий в АТ "Ощадбанк" рахунок мікрогранту, ФОП Кибукевичу М.Г. 22.08.2022 зараховані кошти в сумі 240 000,00грн з призначенням платежу "Зарахування коштів мікрогранту згідно Постанови КМУ №738 від 21.06.2022", що підтверджується випискою по рахунку (а.с.13).
З посиланням на абзац 11 пункту 20 Порядку позивач вказує, що виявлено невиконання відповідачем обов'язкової умови договору мікрогранту в частині сплати податків та зборів за працевлаштованих працівників, яка має бути не меншою ніж сума отриманого мікрогранту.
Так, станом на останню звітну дату ФОП Кибукевичем М.Г. було сплачено податки за двох працевлаштованих працівників за період 22.08.2022-22.08.2025 у розмірі 146 798,96грн:
- єдиний податок - 49 840,00грн;
- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - 76 783,58грн;
- податок на доходи фізичних осіб - 15 719,18грн;
- військовий збір - 4 456,20грн.
Отже, різниця між сумою мікрогранту і сплаченими податками за двох працевлаштованих осіб, згідно з Порядком та за умовами надання мікрогранту, становить 93201,04грн.
Як зазначено в позові, грантоотримувачем ФОП Кибукевичем М.Г. кошти повернуті не були.
Протоколом засідання Комісії Житомирського обласного центру зайнятості з питань опрацювання заяв та бізнес-планів на отримання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу та грантів на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей, моніторингу та розгляду питань пов'язаних з виконанням умов Договору гранту/мікрогранту №7 від 30.04.2025 прийнято рішення щодо повернення коштів ФОП Кибукевичем Микитою Григоровичем в сумі 93 201,04грн шляхом проведення відповідної претензійно-позовної роботи щодо особи (а.с.14-15).
Наказом Житомирського обласного центру зайнятості №254 від 05.09.2025 затверджено рішення Комісії Житомирського обласного центру зайнятості з питань опрацювання заяв та бізнес-планів на отримання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу про повернення різниці між отриманим мікрогрантом та податками і зборами ЄСВ, грантоотримувачем №343FZT ФОП Кибукевичем Микитою Григоровичем в сумі 93 201,04грн, прийняте згідно Протоколу №7 від 03.09.2025 (а.с.16).
08.09.2025 позивач звернувся до відповідача з претензією №3554/10.01-25 про повернення різниці між сумою і сплаченими податками за працевлаштованих осіб, яка складає 93 201,04грн. Вказана претензія залишилася без відповіді відповідача (а.с.17-18).
Позивач вважає, що, у зв'язку з недотриманням відповідачем абз.11 п.20 Порядку, отримані кошти у розмірі 93 201,04грн підлягають поверненню в примусовому порядку, згідно чинного законодавства України.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором мікрогранту, Законом України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 (надалі - Порядок).
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2).
В силу положень ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України визначено, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п.1 Порядку (в редакції, що діяла на момент укладення договору - 02.08.2022) цей Порядок визначає умови, критерії, механізм використання коштів, передбачених Мінекономіки у загальному фонді за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету за програмою "Надання грантів для створення або розвитку бізнесу" для надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб'єктам господарювання (далі - отримувач) у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі - мікрогрант).
Пункт 4 Порядку (в редакції, що діяла на момент укладення договору - 02.08.2022) визначає, що розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50 000 гривень та не перевищує: 150 000 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника; 250 000 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників.
Згідно з п.6 Порядку (в редакції, що діяла на момент укладення договору - 02.08.2022) надання мікрогрантів здійснюється Мінекономіки через АТ Ощадбанк (далі - уповноважений банк) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі - подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію).
Відповідно до п.7-8 Порядку (в редакції, що діяла на момент укладення договору - 02.08.2022) для виплати мікрогрантів отримувачам Мінекономіки відкриває в Казначействі реєстраційний рахунок загального фонду державного бюджету (далі - рахунок). Заяву на отримання мікрогранту (далі - заява) подають отримувачі, зокрема громадяни України. Отримувачем може бути фізична особа, яка має намір розпочати підприємницьку діяльність і бере на себе зобов'язання зареєструватися фізичною особою - підприємцем або створити юридичну особу у випадку отримання позитивного рішення про надання мікрогранту.
Згідно з п. 9 Порядку (в редакції, що діяла на момент укладення договору - 02.08.2022) заява формується отримувачем особисто або у відділенні уповноваженого банку засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача. Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених пунктами 10 і 11 цього Порядку. Формування заяви закінчується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису або електронної системи BankID. Невід'ємним додатком до заяви є бізнес-план, форма якого визначається Мінекономіки. Заяви, подані без бізнес-плану, не розглядаються. Повторно подані заяви від одного отримувача не розглядаються.
Пунктом 12 Порядку (в редакції, що діяла на момент укладення договору - 02.08.2022) визначено, що мінекономіки на підставі подання Державного центру зайнятості подає в Казначейство подання та платіжне доручення на перерахування коштів у сумі, зазначеній у поданні, для надання мікрогранту з рахунка Мінекономіки на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку відповідно до договору про взаємодію, для подальшого перерахування коштів уповноваженим банком на рахунок отримувача, відкритий в уповноваженому банку для забезпечення супроводу видаткових операцій отримувача (далі - рахунок отримувача). Уповноважений банк в установленому порядку та строках перераховує кошти на рахунки отримувачів згідно з договором про взаємодію. Мікрогрант надається у безготівковому вигляді.
Згідно з п.20 Порядку (в редакції, що діяла на момент укладення договору - 02.08.2022) для отримання мікрогранту отримувач підписує договір про надання мікрогранту за формою, встановленою Мінекономіки.
У договорі мікрогранту обов'язково зазначаються цілі використання мікрогранту з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, умови, невиконання або неналежне виконання яких може призвести до повернення отримувачем отриманих коштів.
Обов'язковою умовою договору мікрогранту є створення робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 3 цього Порядку.
У разі невиконання обов'язкової умови договору мікрогранту отримувач зобов'язаний повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими податками, зборами (обов'язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідне рішення приймається регіональним центром зайнятості. Отримувач здійснює повернення зазначеної різниці уповноваженому банку не пізніше останнього робочого дня місяця, у якому спливає трирічний строк реалізації проекту. Уповноважений банк протягом п'яти робочих днів повертає зазначені кошти на рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до Державного бюджету України в установленому порядку. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до законодавства.
Водночас, абзацами 11 пункту 20 Порядку (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом до суду 13.10.2025) передбачено, у разі коли отримувачем протягом трирічного строку реалізації проекту сплачено податки та збори, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працівників, працевлаштованих на умовах цього Порядку, або за себе для отримувачів, визначених абзацами другим та п'ятим пункту 4 цього Порядку, в сумі, що є меншою, ніж отриманий мікрогрант, різниця між сумою мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників або за себе для отримувачів, визначених абзацами другим та п'ятим пункту 4 цього Порядку, повертається отримувачем не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому закінчується трирічний строк реалізації проекту.
Форма договору про надання мікрогранту затверджена Наказом Міністерства економіки України 06 липня 2022 року №1969 (редакція, що діяла на момент укладення договору).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на відкритий в АТ "Ощадбанк" рахунок мікрогранту, ФОП Кибукевичу М.Г. 22.08.2022 зараховані кошти в сумі 240 000,00грн з призначенням платежу "Зарахування коштів мікрогранту згідно Постанови КМУ №738 від 21.06.2022".
Згідно з п.1 розділу V Договору (в редакції від 06.07.2022, що діяла на момент його укладення), обов'язковою умовою є створення отримувачем протягом строку дії цього договору робочих місць залежно від розміру мікрогранту відповідно до умов Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається у заяві про приєднання.
Положеннями п.3 розділу ХІІІ Договору (в редакції від 06.07.2022, що діяла на момент його укладення, яка є аналогічною чинній редакції договору) передбачено, що умови цього Договору можуть бути змінені в односторонньому порядку шляхом розміщення ДЦЗ нової редакції договору (у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи ДЦЗ) на сайті не пізніше, ніж за 7 днів до дати набрання чинності такими змінами. Отримувач зобов'язується регулярно ознайомлюватись з опублікованими на сайті новими редакціями договору. Датою ознайомлення отримувача з оприлюдненою інформацією вважається момент, з якого інформація отримала вигляд доступної для отримувача відповідно до умов цього договору.
В подальшому, наказами Міністерства економіки №447 від 19.01.2023 та №26810 від 28.11.2024 внесені зміни до форми Договору про надання мікрогранту, за результатами яких пункт 1 розділу V Договору передбачає, що обов'язковою умовою договору є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту та працевлаштування на них осіб на строк не менше як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проєкту. У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу першого цього пункту, до закінчення 24-місячного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця в межах зазначеного строку працевлаштовуються інші особи.".
Відповідно до абзаців 1, 2, 6, 10 п.21 Порядку (в чинній редакції) державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов'язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку. Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади.
Рішення про повернення мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості.
У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пункту 20 цього Порядку і цього пункту сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.
Судом встановлено, що на момент приєднання відповідача до публічного договору про надання мікрогранту (момент укладення договору) 02.08.2022, пунктом 20 Порядку було передбачено обов'язкову умову договору мікрогранту - створення робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 3 цього Порядку та сплата податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі не меншому ніж сума отриманого мікрогранту.
Також, положеннями пункту 1 розділу V договору про надання мікрогранту (в редакції від 06.07.2022, що була чинною на момент укладення Договору) обов'язковою умовою є створення отримувачем протягом строку дії цього договору робочих місць залежно від розміру мікрогранту відповідно до умов Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається у заяві про приєднання.
Відповідно до заяви приєднання від 02.08.2022, обов'язковою умовою, виконання якої повинен забезпечити отримувач протягом строку дії договору, є створення двох робочих місць (а.с.12).
Таким чином, в укладеному Договорі визначена така обов'язкова умова як - створення двох робочих місць протягом строку дії Договору.
На думку позивача, відповідачем було допущено порушення умов надання мікрогранту, які передбачені Порядком надання мікрогрантів, зокрема, відповідачем не було дотримано абз. 11 п. 20 Порядку щодо сплати протягом трирічного строку реалізації проєкту податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працівників, працевлаштованих на умовах цього Порядку у сумі, що є меншою, ніж отриманий мікрогрант.
На підставі системного аналізу пункту 20 Порядку №738, який діяв на момент підписання договору приєднання, вбачається, що поверненню підлягає різниця між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими податками, зборами (обов'язковими платежами).
Тобто, у випадку ж створення робочих міць, але не дотримання припису щодо сплати податків і зборів протягом 24 місяців, за збігом трьох років з моменту отримання коштів, з отримувача мікрогранта може бути стягнута різниця між сумою мікрогранту і сплаченими податками та зборами, єдиним внеском.
У спірних правовідносинах відповідачем виконано вказану вище обов'язкову умову та створено не два робочих місця, як передбачено умовами Договору, а працевлаштовано сім працівників. Факт такого працевлаштування позивачем не заперечується.
З відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб військового збору вбачається, що за найманих працівників (за період з жовтня 2022 року по серпень 2025 року) відповідачем фактично сплачено податків, зборів (обов'язкових платежів) у загальному розмірі 317 819,14грн (а.с.32-39), що на 77 819,14грн певевищує суму отриманого мікрогранту.
Таким чином, відповідач протягом строку дії Договору створив сім робочих місць, які станом на кінець серпня 2025 року продовжували виконувати свої трудові обов'язки, а відповідач в свою чергу, сплачував всі належні податки, збори (обов'язкові платежі), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, станом на кінець серпня 2025 року створив робочі місця та сплатив податків, зборів (обов'язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі більшому ніж сума отриманого мікрогранту.
Згідно з пунктом 2 розділу XIV Договору (в чинній редакції), у разі розбіжності між умовами договору та умовами Порядку пріоритетними є умови Порядку.
Враховуючи положення абзацу другого пункту 20 Порядку (в чинній редакції), відповідно до яких умови укладеного договору мікрогранту є незмінними в частині виконання обов'язкових вимог, які діяли на момент укладення договору, суд констатує, що відповідач виконав обов'язкову умову передбачену умовами договору та Порядку.
У зв'язку з викладеним, підстави для задоволення позову відсутні.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13, ст.74 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на відмову в задоволенні позову, сплачений судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 02.03.26
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати:
1 - у справу;
2- позивачу та відповідачу через "Електронний суд".