вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
02.03.2026м. ДніпроСправа № 904/7498/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ", м. Київ
до Комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпровської міської ради, м.Дніпро
про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 85 957, 60 грн.
Суддя Ліпинський О.В.
Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпровської міської ради (далі - Відповідач) стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 85 957,60 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.08.2023 року між Позивачем (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) був укладений договір добровільного страхування майна № 10-0401-23-00006, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника пов'язані із володінням та користуванням нежитловим приміщенням - виставкова зала загальною площею 487.4 кв.м., у будинку АДРЕСА_1 .
12.08.2025 року із застрахованим майном відбулась страхова подія - затоплення застрахованого приміщення водою. Про дану подію комісією КП "Жилсервіс-5" ДМР, 19.08.2024 року складено акт про залиття/аварію, що трапилась на системі центрального опалення, холодного водопостачання або водовідведення, конструктивних елементів. Комісією встановлено, що залиття приміщення трапилось через аварійну ситуацію па мережах холодного водопостачання Відповідача. Страхувальник звернувся до Позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Дана заява була розглянута, Позивачем сплачено суму страхового відшкодування в розмірі 85 957,60 грн. Позивач вказує, що шкода майну Страхувальника була завдана неправомірними діями Відповідача, які полягають у неналежному виконанні покладених на нього обов'язків щодо утримання мережі холодного водопостачання будинку АДРЕСА_1 , що і стало причиною виникнення спору.
Ухвалою від 05.01.2025 року суд відкрив провадження у справі №904/7498/25, та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Відповідач у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що Акт від 19.08.2024 року складений з порушенням Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, не містить даних в підтвердження залиття приміщення з вини Відповідача, а ґрунтується виключно на припущеннях.
Відповідач зазначив, що до позовної заяви Позивач не надає доказів, що саме КП "Жилсервіс-5" ДМР є уповноваженою особою на обслуговування будинку АДРЕСА_1 і має повноваження складати відповідні акти.
Відповідач наголосив, що у Страховому Акті № МН-3219 від 28.10.2024 безпосередньо Страхувальник ПАТ "СК"УСГ" (Позивач) визначив винну особу в спричиненні шкоди, а саме КП "Жилсервіс-5" ДМР, тому не зрозуміла позиція Позивача, який звертається з позовом до КП "Дніпроводоканал" ДМР.
Позивач у відповіді на відзив наполягав на задоволенні позовних вимог.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення ухвалено без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
01.08.2023 року між Позивачем (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) був укладений договір добровільного страхування майна № 10-0401-23-00006, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника пов'язані із володінням та користуванням нежитловим приміщенням - виставкова зала загальною площею 487.4 кв.м., у будинку АДРЕСА_1 .
12.08.2024 року сталася страхова подія - затоплення застрахованого приміщення водою.
14.08.2025 Страхувальник звернувся до Позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
19.08.2024 року комісією КП "Жилсервіс-5" ДМР складено акт про залиття/аварію, що трапилась на системі центрального опалення, холодного водопостачання або водовідведення, конструктивних елементів в будинку АДРЕСА_1 (а.с.9-10).
Комісією встановлено, що зі слів заявника, залиття приміщення трапилося через аварійну ситуацію на мережах холодного водопостачання КП "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" ДМР. Залиття відбулося не в зоні відповідальності КП «Жилсервіс-5» ДМР.
Згідно висновку про розмір матеріального збитку №МН-3219 від 03.10.2024 року та звіту про незалежну оцінку №МН-3219 виготовлених ФОП Ільченко Денисом Валерійовичем розмір матеріального збитку внаслідок залиття приміщення склав без урахування ПДВ - 96 332,60 грн. , а з урахуванням ПДВ - 115 599,12 грн.
За результатами розгляду заяви Страхувальника, Позивачем складено Страховий акт № МН-3219 від 28.10.2024 року, яким подію визнано страховим випадком, у зв'язку з чим, на підставі звіту здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 85 957, 60 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №85373 від 28.10.2024 року.
Позивач вказує, що шкода майну Страхувальника була завдана неправомірними діями Відповідача, які полягають у неналежному виконанні покладених на нього обов'язків щодо утримання мережі холодного водопостачання будинку АДРЕСА_1 , що і стало причиною виникнення спору.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі ст. 108 Закону України "Про страхування" страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
За таких обставин, до предмету доказування входить доведення позивачем обставин набуття ним права вимоги саме до відповідача як відповідальної особи за збитки та здійснення виплати позивачем страхового відшкодування страхувальнику.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Верховний Суд у постанові від 10.12.2018 у справі №902/320/17 вказав, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.
Відповідно до ст. 6 Закону "Про житлово-комунальні послуги" учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Згідно з п. 14 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
У п. 1 ч. 4 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" вказано, що управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна).
Відповідно до приписів Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 (далі - Правила) балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна; управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.
Пунктом 2 Правил передбачено, що технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.
Відповідно до абз. 2 п. 2.3.6. Правил у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт (додаток 4).
У додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою.
В акті мають бути зазначені такі відомості:1) дата складання акту (число, місяць, рік); 2) прізвища, ініціали та посади членів комісії; 3) прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; 4) прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; 4) адреса квартири, поверх, форма власності; 5) характер залиття та його причини; 6) завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених унаслідок залиття речей та їхня орієнтовна вартість); 7) висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Таким чином, складаючи акт про залиття, комісія повинна не тільки забезпечити присутність осіб, визначених у зазначених Правилах, але і вказати всю вищевказану необхідну інформацію.
Як вбачається з матеріалів справи, доказами наявності вини Відповідача, на які посилається позивач, є акт від 19.08.2024 року, в якому зазначено, що 12.08.2024 року в будинку 39 по вул. Січеславська Набережна у прим. №ХХХV трапилось залиття/аварія на системі централізованого опалення, холодного водопостачання або водовідведення, конструктивних елементів. Акт складено та підписано лише 19.08.2024 року тобто через 7 днів після настання події.
Комісія, яка складала Акт, не встановила причини залиття/аврії, а лише зазначила їх зі слів заявника, а саме: аварія на системі централізованого опалення, холодного водопостачання або водовідведення, конструктивних елементів.
Необхідно зауважити, що при складанні Акту представники КП "Дніпроводоканал" ДМР, як нібито ймовірного винуватця події, не повідомлялись та не запрошувались.
Господарський суд звертає увагу, що вказаний акт не містить інформації щодо причин здійснення залиття, відсутні висновки і рекомендації комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Акт від 19.08.2024 року не містить жодної конкретизації події, внаслідок якої сталося залиття, як конкретних обставин щодо порушення саме відповідачем своїх зобов'язань, як і наявності дій відповідача або ж бездіяльності, внаслідок яких відбулось залиття приміщення, акт складено без участі представників відповідача та ним не підписаний, в акті відсутні дані про особу, яка є балансоутримувачем або власником будинку, в якому відбулося залиття, в акті не зазначено характер залиття та його причини, не вказано причину залиття із зазначенням дії або бездіяльності заподіювана шкоди, не вказано, які саме норми технічної експлуатації мереж водопостачання порушені або недотримані відповідачем.
Отже, суд вважає, що Акт від 19.08.2024 року складено з порушенням Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, а тому він не може бути прийняті судом в якості доказу, оскільки останній не містять жодних даних в підтвердження факту залиття приміщення саме внаслідок дій чи бездіяльності Відповідача.
Господарський суд зазначає, що вищезазначений акт може підтверджувати факт залиття приміщення, проте не є належним доказом в підтвердження наявності вини відповідача у залитті зазначеного приміщення. Зокрема, вищезазначений акт про залиття не містить жодної конкретизації події, внаслідок якої сталося залиття, як конкретних обставин щодо порушення саме відповідачем своїх зобов'язань, як і наявності дій відповідача або ж бездіяльності, внаслідок яких відбулось залиття квартири. При цьому господарський суд враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду, зокрема, від 26.09.2018 у справі №569/14230/15-ц, від 21.02.2018 у справі №2-1974/11, від 22.05.2019 у справі №640/8205/17, від 18.12.2019 у справі №711/7670/16-ц, в яких неодноразово зазначалося, що акт, який не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди.
Будь-яких інших доказів на підтвердження вини Відповідача, Позивачем до матеріалів справи не надано.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до даних Страхового акту, на підставі якого Позивач здійснив виплату страхового відшкодування, винною особою в спричиненні збитків визначено КП "Жилсервіс-5" ДМР (а.с.29).
Відтак, за відсутністю у справі належних та допустимих доказів неправомірності дій або бездіяльності Відповідача, які призвели до затоплення приміщення за адресою: будинок № 39 по вул. Січеславська Набережна у м. Дніпро, у суду відсутні правові підстави для покладення на Відповідача відповідальності за спричинені збитки.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 165, 202, 233, 236-241, 247, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ліпинський