02.03.2026 року м.Дніпро Справа № 908/1438/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),
суддів: Чус О.В., Кошля А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛЕРМОНТОВА-23" на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.07.2025 (суддя Федько О.А. Повне судове рішення складено та підписано - 03.07.2025р.) у справі №908/1438/25
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛЕРМОНТОВА-23" (69005, м. Запоріжжя, вул. Вячеслава Зайцева, буд. 23/67)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Чумак Наталі Михайлівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення грошових коштів.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛЕРМОНТОВА-23" (далі - ОСББ "ЛЕРМОНТОВА-23", позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Чумак Наталі Михайлівни (далі - ФОП Чумак Н.М., відповідач) про стягнення заборгованості за управління, утримання будинком та прибудинкової території в загальному розмірі 8058,06 грн, яка складається з: 6110,64 грн основного боргу за період з січня 2022 року по грудень 2024 року, 395,07 грн пені, 324,31 грн - 3% річних та 1228,04 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір № 03-Н від 25.10.2016 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для нежитлових приміщень, відповідно до якого відповідач зобов'язалася щомісячно сплачувати внески за надані послуги. Відповідач зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг за встановленими тарифами не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.07.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Чумак Наталі Михайлівни на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛЕРМОНТОВА-23" заборгованість за внесками на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 5206,55 грн, пеню у розмірі 323,62 грн, 3% річних у розмірі 324,31 грн, інфляційні втрати у розмірі 1228,04 грн, судовий збір в розмірі 1121,37 грн. В іншій частині позову відмовлено. Повернуто на користь ОСББ "ЛЕРМОНТОВА-23" з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 1007,76 грн. У стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2050,00 грн з ФОП Чумак Н.М. на користь ОСББ "ЛЕРМОНТОВА-23" відмовлено. Витрати ОСББ "ЛЕРМОНТОВА-23" на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн залишено за ОСББ "ЛЕРМОНТОВА-23".
Приймаючи оскаржуване рішення в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд виходив з того, що заявлені позивачем у відповіді на відзив витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7050,00 грн на 41% перевищують суму, зазначену у попередньому (орієнтовному) розрахунку (5000,00 грн), що є істотним перевищенням у розумінні частини 6 статті 129 ГПК України. Позивачем не доведено неможливість передбачити додаткові витрати в розмірі 2050,00 грн на час подання попереднього розрахунку, у зв'язку з чим суд відмовив у відшкодуванні цієї частини витрат. Щодо витрат у розмірі 5000,00 грн суд першої інстанції зазначив, що з наданого Акта про надання професійної правничої допомоги від 12.05.2025 вбачається надання адвокатом Іваницею О.О. правничої допомоги щодо збору інформації та підготовки тексту позовної заяви, проте позовна заява підписана керівником позивача Нікітенком А.С., інформація з реєстру нерухомості сформована на запит Нікітенка А.С., розрахунок заборгованості також здійснений та підписаний ним. Суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази збору інформації адвокатом Іваницею О.О. щодо нежитлового приміщення, підготовки тексту позовної заяви та надання позивачеві іншої правничої допомоги, пов'язаної зі справою, а тому заявлені витрати не відповідають критерію реальності адвокатських витрат і залишені за позивачем.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.07.2025 у справі № 908/1438/25, ОСББ "ЛЕРМОНТОВА-23" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 03.07.2025 у справі № 908/1438/25 в частині відмови у задоволенні стягнення витрат на правничу допомогу та залишення їх за позивачем; ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7050,00 грн; стягнути з ФОП Чумак Н.М. витрати на правову допомогу у розмірі 7050,00 грн на користь ОСББ "ЛЕРМОНТОВА-23".
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
ОСББ "ЛЕРМОНТОВА-23" вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи не повно з'ясовано обставини, що мають значення для прийняття рішення по заявленим вимогам про розподіл судових витрат та їх стягнення, а рішення в оскаржуваній частині не відповідає нормам матеріального та процесуального права, судовій практиці, викладеній в постановах Верховного Суду, а також фактичним обставинам справи.
Апелянт зазначає, що з метою отримання правничої допомоги 01.02.2025 було укладено договір про надання правничої допомоги з адвокатом Іваницею О.О. На підставі цього договору адвокатом підготовлено позовну заяву, вивчено судову практику, що підтверджується Актом про надання професійної правничої допомоги № 2 від 12.05.2025. Копія договору та акту додані до позову. У позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат у розмірі 5000,00 грн за складання та підготовку позовної заяви, вивчення судової практики, збір необхідних даних.
У подальшому, у зв'язку з необхідністю підготовки відповіді на відзив, 09.06.2025 між ОСББ та адвокатом укладено додаткову угоду, якою збільшено суму договору на 2000,00 грн, а загальний розмір витрат з урахуванням поштових витрат становить 7050,00 грн. Копія додаткової угоди № 1 від 09.06.2025 та копія Акта про надання професійної правничої допомоги № 3 від 10.06.2025 додані до матеріалів справи. Апелянт стверджує, що такі витрати істотно не перевищують орієнтовні, а тому зазначення судом першої інстанції про відсутність відповідних доказів не відповідає дійсності.
Скаржник посилається на частину 3 статті 124 ГПК України, відповідно до якої попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Також посилається на частину 8 статті 129 ГПК України, згідно якої розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), та зазначає, що відповідні докази були подані до матеріалів справи.
Апелянт наголошує, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Посилається на постанову КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Скаржник зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, інакше таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права на оплату за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Посилається на постанову ОП КГС ВС від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, додаткову постанову ОП КГС ВС від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21, постанови КЦС ВС від 31.01.2024 у справі № 459/1639/22 та від 10.04.2024 у справі № 520/11641/16-ц.
Апелянт також зазначає, що відповідно до частин 5, 6 статті 126 ГПК України суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням іншої сторони, а обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє таке клопотання. ФОП Чумак Н.М. не заявляла до суду першої інстанції клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Посилається на постанову Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 916/1629/22, постанови ВП ВС від 15.06.2022 та від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, постанову ОП КГС ВС від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21, постанови КГС ВС від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18.
Щодо несплати судового збору при поданні апеляційної скарги апелянт зазначає, що вимоги про розподіл судових витрат не відносяться до позовних та не впливають на розмір ставки судового збору, витрати на правничу допомогу не входять до ціни позову, а тому судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу не сплачується. Посилається на постанову об'єднаної палати КАС ВС від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18 та постанову об'єднаної палати КГС ВС від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
ФОП Чумак Н.М. подала відзив на апеляційну скаргу, згідно якого вважає рішення Господарського суду Запорізької області від 03.07.2025 у справі № 908/1438/25 законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - безпідставною, та просить залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення, посилаючись на наступне:
Відповідач зазначає, що з наданого суду Акта про надання професійної правничої допомоги від 12.05.2025 вбачається надання адвокатом Іваницею О.О. правничої допомоги щодо збору інформації щодо нежитлових приміщень та підготовки тексту позовної заяви. Проте, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява про стягнення заборгованості з ФОП Чумак Н.М. підписана керівником позивача Нікітенком А.С., а не адвокатом Іваницею О.О. Інформація з реєстру нерухомості, додана до позовної заяви, сформована на запит Нікітенка А.С. Розрахунок заборгованості відповідача також здійснений та підписаний головою правління ОСББ «Лермонтова-23» Нікітенком А.С. В матеріалах справи відсутні докази збору інформації адвокатом Іваницею О.О. щодо нежитлового приміщення, належного відповідачеві, підготовки тексту позовної заяви, надання позивачеві іншої правничої допомоги, пов'язаної зі справою № 908/1438/25.
Відповідач стверджує, що доказом того, що адвокат Іваниця О.О. не готувала текст позовної заяви, є її необізнаність зі змістом позовної заяви, оскільки у відповіді на відзив адвокат Іваниця О.О. висловлювала незадоволення тим, що ФОП Чумак Н.М. не надіслала їй відзив на позов, і це при тому, що в позові адвокат Іваниця О.О. не зазначена як представник позивача, а представником позивача ОСББ "ЛЕРМОНТОВА-23" зазначений Нікітенко А.С.
Відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, згідно якої види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону, а витрати на оплату робіт та послуг адвоката мають бути виконані саме тим адвокатом, з яким укладено договір, інакше суд не матиме підстав для вирішення питання про їх відшкодування.
На підставі викладеного відповідач вважає, що позивач безпідставно вимагає скасування рішення суду першої інстанції та стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката Іваниці О.О., яка фактично не здійснювалася.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського від 28.07.2025 витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи № 908/1438/25. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛЕРМОНТОВА-23" на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.07.2025 у справі №908/1438/25 (суддя Федько О.А.) до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Запорізької області.
04.08.2025р. матеріали справи № 908/1438/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛЕРМОНТОВА-23" на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.07.2025 у справі №908/1438/25 (суддя Федько О.А.), для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
19.08.2025 до канцелярії Центрального апеляційного господарського суду від представника Фізичної особи-підприємця Чумак Наталі Михайлівни надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Кощеєва І.М. - члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025 року, на підставі розпорядження керівника апарату суду №155/26 від 02.03.2026 проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Чус О.В., Кошля А.О.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга нпідлягає задоволенню в силу наступного:
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що: 05.11.2008р. за Чумак Наталею Михайлівною зареєстровано право власності на приміщення № 4 першого поверху літ А-5, загальною площею 73,8 кв.м., розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 23 / вул. Перемоги, буд. 67; 20.05.2016р. проведено державну реєстрацію ОСББ "ЛЕРМОНТОВА-23", код ЄДРПОУ 40498630; 25.10.2016р. між ОСББ "ЛЕРМОНТОВА-23" та ФОП Чумак Н.М. укладено договір № 03-Н про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для нежитлових приміщень; відповідач порушила зобов'язання щодо своєчасної оплати внесків за надані послуги за період з січня 2022 року по грудень 2024 року.
Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Запорізької області від 03.07.2025 у справі № 908/1438/25 в частині відмови у задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2050,00 грн та залишення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн за ОСББ "ЛЕРМОНТОВА-23".
Висновки суду першої інстанції в частині того, що « … заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн не відповідають критерію реальності адвокатських витрат, їх надання адвокатом Іваницею О.О. позивачеві у даній справі не доведено належними та допустимими доказами…» спростовуються наступним:
Так, за текстом позовної заяви : «… Позивачем сплачено на користь адвоката Іваниця О.О. (свідоцтво №ЗП 001650 від 30.05.2018р.)винагороду на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 01.02.2025р.Також у разі участі адвоката у судових засіданнях можилво додаткові витрати в рамках договору про надання професійної правничої допомоги від 01.02.2025р…».
За текстом відзиву на позовну заяву : « …ФОП Чумак Н.М. вважає, що в договорі про надання професійної правничої допомоги від 01.02.2025р. та акті про надання професійної правничої допомоги № 2 від 12.05.2025р. підписи адвоката Іваниці О.О. на обох документах виконані різними особами, і що Іваниця О.О. не надавала правничої допомоги ОСББ ЛЕРМОНТОВА-23.
Жодного підтвердження надання правничої допомоги адвокатом Іваниця Оленої Олександрівної ОСББ ЛЕРМОНТОВА-23 немає.
До відзиву додається клопотання про проведення почеркознавчої експертизи…» .
Колегія суддів констатує відсутність в переліку додактів до відзиву та в матеріалах справи клопотання відповідача щодо призначення почерковзнавчої експертизи.
Відсутнє посилання на відповідне клопотання в тексті осроюваного судового рішення.
Сторонами не оспорюється правильність встановлення судом першої інстанції в частині правильності встановлення фактичних обставин справи відносно того, що 01.02.2025р. між ОСББ "ЛЕРМОНТОВА-23" та адвокатом Іваницею О.О. укладено договір про надання правничої допомоги; 12.05.2025р. між сторонами договору підписано Акт про надання професійної правничої допомоги № 2 на суму 5000,00 грн.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Відповідні твердження відповідача визнаються колегією суддів як побудовані на концепції негативного доказу і не підтверджені належними і допустимими в розумінні статтей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами.
Колегія суддів зауважує, що висновки суду першої інстанції про відмову в стягенні з відповідача 2050,00 грн витрат на отримання професійної правничої допомоги і відповідно, покладанні цих витрат на позивача, грунтуються на висновках суду першої інстанції про те, що : « …Оцінивши доводи, наведені позивачем у відповіді на відзив, суд констатує, що позивачем не доведено суду неможливість передбачити ці витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2050,00 грн, на час подання ним позову…
… керуючись приписами частини 6 ст. 129 ГПК України, відмовляє позивачеві у відшкодуванні судових витрат в частині перевищення суми, зазначеної у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат в розмірі 2050,00 грн та розглядає вимоги позивача щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн….»
При цьому, як вірно встановлено місцевим господарським судом, не оспорюється стронами та підтверджується матеріалами справи 09.06.2025р. між Адвокатом Іваницею О.О. та Клієнтом укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання правничої допомоги від 01.02.2025, відповідно до умов якої сторонами у п.п. 4.4, 4.5 договору внесені зміни та викладені ці пункти у новій редакції: « 4.4 Вартість послуг по даному договору становить 7000,00 грн: за підготовку тексту позовної заяви, вивчення судової практики, збір необхідних даних - 5000,00 грн; за підготовку та направлення сторонам та до суду відповіді на відзив - 2000,00 грн». 09.06.2025 р. укладено Додаткову угоду № 1 до договору, якою збільшено суму договору на 2000,00 грн.
10.06.2025 між сторонами складено та підписано Акт про надання професійної правничої допомоги №3, відповідно до змісту якого Адвокатом у період з 09-10.06.2025 надавалися послуги з підготовки та направлення до Господарського суду Запорізької області відповіді на відзив по справі №908/1438/25 (вартість робіт - 2000,00 грн), направлення відповіді на відзив ФОП Чумак Н.М. (поштові витрати) (вартість - 50,00 грн), загальна вартість наданих Адвокатом послуг дорівнює 2050,00 грн.
Заявами по суті справи, відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, є : позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Одним із основних принципів господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація наведеного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у декілька етапів, а саме,
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) чи заявлення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом із (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги за умови надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв'язку з розглядом конкретної справи.
Натомість положеннями п. 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України, п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Відповідні правові висновки викладено в додатковій постанові ОП КГС ВС від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21; постанові ОП КГС ВС від 22 січня 2021 у справі № 925/1137/19; від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19; постанов КГС ВС від 09 квітня 2024 року у справі № 910/8089/23; від 09 квітня 2024 року у справі № 910/6316/23; від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1163/23; постанові КЦС ВС від 06 червня 2024 року у справі № 638/6000/22; від 05 липня 2023 року у справі № 759/24141/19.
Відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
Відповідні правові висновки викладено в постанові КГС ВС від 31.07.2024р. у справі № 916/2929/22; від 29 серпня 2023 року у справі № 911/174/22; від 25 жовтня 2022 року у справі № 910/19650/20; від 29 вересня 2022 року у справі № 910/3055/20; від 21 червня 2022 року у справі № 908/574/20; постанові КЦС ВС від 08 березня 2023 року у справі № 755/7694/20 .
Оскільки подання позивачем відповіді на відзив було обумовлено поданням відповідачем , відповідно, відзиву на позовну заяву і відповідало, як вимогам статті 166 Господарського процесуального кодексу України, так і принципам диспозитивності господарського судочинства, вищенаведені висновки суду першої інстанції про не доведеність позивачем можливості ці витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2050,00 грн, на час подання ним позову є помилковими і не відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу в частині того, що : « … Доказом того, що адвокат Іваниця О.О. не готувала текст позовної заяви є її необізнаність зі змістом позовної заяви, оскільки у відповіді на відзив адвокат Іваниця О.О. висловлювала незадоволення тим, що ФОП Чумак Н.М. не надіслати їй відзив на позов. І це при тому, що в позові адвокат Іваниця О.О. не зазначена як представник позивача. Представником позивача ОСББ "ЛЕРМОНТОВА-23" зазначений Нікітенко А.С.
Відповідно постанові Верховного Суду України від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17 види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону. Витрати на оплату робіт та послуг адвоката, про відшкодування яких заявлено вимогу, мають бути виконані саме тим адвокатом, з яким укладено договір про надання правової допомоги, інакше суд не матиме підстав для вирішення питання про їх відшкодування.
Позивач безпідставно вимагає скасування рішення суду першої інстанції та стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката Іваниці О.О., яка не здійснювалася. ..» відхиляються колегією суддів як такі, що суперечать одному із основних принципів господарського судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене рішення, несення яких, відповідно, підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсах. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Запорізької області від 03 липня 2025 року по справі № 908/1438/25 в частині відмови у задоволенні стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 2050,00 грн та залишення за позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7050,00 грн в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛЕРМОНТОВА-23" на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.07.2025 у справі №908/1438/25 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 03.07.2025 у справі №908/1438/25 - в частині відмови у задоволенні стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 2050,00 грн та залишення за позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн - скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення:
Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЕРМОНТОВА-23» про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7050,00 грн задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з з Фізичної особи-підприємця Чумак Наталі Михайлівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЕРМОНТОВА-23» (69005, м. Запоріжжя, вул. Вячеслава Зайцева, буд. 23/67; ідентифікаційний код юридичної особи 40498630) витрати на правничу допомогу в розмірі 7050,00 грн.
В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 03.07.2025 у справі №908/1438/25 - залишити без змін.
Доручити Господарському суду Запорізької області видачу відповідних наказів.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя А.О. Кошля
Суддя О.В. Чус